1.Основні категорії психології
Психологія – наука,що вивчає факти,закономірності і механізми психіки.
Предметом психології є закономірності розвитку і вияву психічних явищ та їх механізмів.
До основних категорій психології відносять психіку і поведінку.
Психіка – властивість високоорганізованої матерії (мозку), що проявляється у відображенні об”єктивної дійсності і об”єктуванні відображеного в поведінці (діяльності).
Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного та суспільного розвитку живих істот. Складним є і функціональний бік психіки. Вона є засобом орієнтування організму в навколишньому світі й регулятором поведінки в динамічних умовах середовища. Психічна активність людини спрямовується на різні об’єкти. Задовольняючи свої матеріальні (органічні) та духовні потреби як необхідну умову життя, людина шукає й одержує з навколишнього природного та соціального середовища необхідні для цього джерела, здобуває знання, планує свої дії, визначає засоби й шляхи їх здійснення, напружує свої сили, щоб досягти поставленої мети, переживає успіхи та невдачі. Структура психіки включає:
психічні процеси:
пізнавальні (відчуття, сприймання, мислення, уява, пам'ять);
емоційні (емоції, почуття);
вольові (механізми вольових дій, вольові якості);
психічні стани:
загальні;
емоційні стани або настрої;
творчий (натхнення);
психічні властивості:
спрямованість (життєва позиція);
темперамент;
характер;
здібності.
Знання психіки, природи психічних явищ та їх закономірностей має винятково важливе значення в житті та діяльності людини для керування психічним розвитком і діяльністю особистості.
Поведінка – система дій і вчинків, які мають моральне значення і підлягають моральній оцінці, незалежно від того, з яких причин їх зроблено. Поведінка — це набір дій, реакцій на середовище (подразники) свідоме та несвідоме. Поведінка людини біологічними HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D1%83%D0%BC" \o "Соціум" соціальними чинниками. Біологічну основу поведінки складають HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%82" \o "Інстинкт" інстинкти, наприклад,інстинкти HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1" \o "Самозбереження (ще не написана)" самозбереження, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F" \o "Розмноження" розмноження, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0&action=edit&redlink=1" \o "Турбота (ще не написана)" турбота про HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit&redlink=1" \o "Потомство (ще не написана)" потомство. Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагненя до HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%85" \o "Успіх" успіху, HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2" \o "Любов" любов, і тому подібне мають біологічну природу. У сучасному HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" \o "Суспільство" суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками; HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" \o "Людина" людина дотримується певних поведінкових HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_(%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1" \o "Норма (соціологія) (ще не написана)" норм. Успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.




2.Раціональна сфера пізнавальної діяльності
До раціональної сфери пізнавальної діяльності відносять мислення,уяву і пам’ять.
Мислення —узагальнене та опосередковане пізнання світу в процесі практичної і теоретичної діяльності індивіда,засіб творчості особистості.
Класифікація мислення:
- за формою:наочно-дійове,наочно-образне,словесно-логічне.
- за рівнем узагальнення:емпіричне,теоретичне.
- за характером задачі,що розв’язується:теоретичне,практичне.
-за ступенем розгорнутості:дискурсивне(усвідомлення етапів розумової дії),інтуїтивне.
- за ступенем новизни і оригінальності:репродуктивне,продуктивне(творче).
- за адекватністю відображення реальної дійсності:реалістичне,аутичне.
- за впливом на емоційну сферу особистості:патогенне (негативне-відчуття ревнощів, сорому),саногенне.
Професійне мислення – інтелектуальна діяльність щодо розв’язання професійних задач.
Прийоми мислення:
1)Аналіз – розчленування складного об’єкту на частини
2)Синтез – перехід від частин до цілого.
3)Порівняння
4)Узагальнення – об’єднання предметів за їх суттєвими ознаками.
5)Абстрагування.
Форми мислення: поняття,асоціації,судження,умовиводи,розуміння.
Індивідуальні особливості мислення: широта, глибина, самостійність, критичність, гнучкість, швидкість, послідовність, діапазон.
Інтелект – загальна здатність мислити раціонально,діяти цілеспрямовано та ефективно взаємодіяти з оточуючим світом.
Пам'ять – процеси запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом його попереднього досвіду.
Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, гештальд-психологічна, біхевіористична, когнітивна, діяльнісна, фізіологічна, фізична, біохімічна.
Види пам’яті:
- образна,рухова,емоційна,словесн-логічна.
- сенсорна,короткочасна,довготривала.
- мимовільна,довільна.
- смислова,механічна.
Процеси пам’яті:запам’ятовування, збереження,відтворення,пригадування,забування.
Індивідуальні відмінності пам’яті:швидкість,точність,міцність,готовність до відтворення.
Уява – процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона ніколи не сприймала.
Індивідуальні особливості уяви: широта, гнучкість,сила,яскравість.
Розрізняють уяву мимовільну і довільну; творчу і репродуктивну; художню,технічну і наукову.




3.Я-концепція особистості
„Я-концепція" - це динамічна система уявлень особистості про себе, що існують в усвідомленій та неусвідомлюваній формі, в поєднанні з їх емоційно забарвленою оцінкою та поведінковою реакцією, чинником яких виступають уявлення про себе та їх оцінка.До структури „Я-концепції" відносяться:1) „образ Я" – уявлення індивіда про себе (когнітивна складова); 2) самооцінка – ефективна оцінка цього уявлення (емоційна-оцінна складова);3) потенційна поведінкова реакція, тобто конкретні дії, викликані і „образом Я", і самооцінкою (поведінкова оцінка).Психологам виділяються такі основні модальності в структурі „Я-концепції" як установки – реальне „Я", ідеальне „Я" та дзеркальне „Я". Реальне „Я" – уявлення індивіда про себе на даний момент (в дійсності). Ці уявлення можуть бути як істинними, так і хибними. Ідеальне „Я" – уявлення про те, яким індивід прагне стати. Дзеркальне „Я" – уявлення індивіда про думки відносно нього з боку інших людей. Все ж, незважаючи на множину різних образів „Я", „Я-концепція" існує в цілісній єдності її структурних компонентів, що забезпечується ідентичністю особистості.Самооцінка виступає одним із найважливіших складових елементів „Я-концепції" і водночас, є одним із основних джерел її створення.Самооцінка – оцінка особистостю самої себе,своїх можливостей,властивостей і місця серед інших людей.
Визначальним компонентом «Я-концепції» є самоповага.Самоповага – узагальнене ставлення особистості до самої себе,яке характеризується співвідношенням дійсних її досягнень до рівня її вимог.
Виявлено, що основними детермінантами формування "Я-концепції" особистості є спілкування з друзями, коханою людиною та батьками.