2. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ СЕРЕДОВИЩА ВАТ „РІВЕНЬ”
2.1. Загальний аналіз середовища підприємства
Перша згадка про Рівненський пивзавод відноситься до 1861 року, який являвся власністю князів Любомирських.
На початку ХХ століття на базі пивзаводу було організовано АТ „Паровий пивоварний завод” – Бергшлосс.
У післявоєний період Рівненський пивзавод був базовим підприємством Рівненського обласного об’єднання пиво-безалкогольної промисловості. У 1994 році підприємство було приватизовано з утворенням акціонерного товариства відкритого типу „Рівненський пивзавод”.
05 травня 2003 року 75,6% акцій підприємства було викуплено миколаївською фірмою ТОВ „Інтерпромтех”, яка займається виробництвом обладнання для підприємств харчової промисловості.
22 квітня 2005 року АТВТ „Рівненський пивзавод” було перейменовано на ВАТ “Рівень”.
ВАТ “Рівень” засновано на добровільних засадах громадянами України шляхом об’єднання їх грошових коштів і майнових сертифікатів в процесі приватизації державного майна Рівненського пивзаводу 18 травня 1994 року.
АТ здійснює свою діяльність на правах юридичної особи, має право здійснювати будь-які операції, які не суперечать законодавству, Статуту і установчому договору, як в Україні, так і за її межами.
Місцезнаходження АТ і повна адреса:
33001 м. Рівне вул. Коперніка, 9 тел. 5-10-15
АТ обслуговує АППБ „Аваль”.
Ідентифікаційний податковий номер №055139517165
Номер свідоцтва платника ПДВ: 24938225
Форма власності: колективна.
Розташування підприємства є досить зручним. Воно побудоване за принципом єдиного комплексу, де розташовані: головний виробничий корпус, адміністративний, лабораторія, транспортно-господарський цех, складські приміщення.
Основною ціллю АТ є забезпечення високих доходів учасників на основі:
Виробництва та реалізації пива;
організації та здійснення гуртової і роздрібної торгівлі, в тому числі і у власних торгових точках;
здійснення торгової діяльності непов’язаної з основною діяльністю і т.д.
Основна спеціалізація ВАТ - випуск пива и його реалізація. ВАТ випускає наступні сорти пива:
“Жигулівське”
“Пшеничне”
“Рівень „Преміум”
“Рівень „Міцне”
“Рівень „Світле”
„Бергшлосс”
Оскільки ВАТ „Рівень” являється однопрофільним підприємством, то корпоративна стратегія і стратегія бізнесу для регіонального виробника, яким являється ВАТ „Рівень”, пива співпадають.
Для ВАТ „Рівень” притаманною є стратегія найменших сукупних витрат, яка передбачає зростання виробничих потужностей, зменшення витрат завдяки досвіду, політиці економії та мінімізації витрат у таких сферах, як НДПКР, робота торговельного персоналу, реклама.
Процес формулювання стратегії на підприємстві складається з таких послідовно виконуваних і взаємопов’язаних етапів:
Оцінка існуючої стратегії.
Оцінювання стратегії підприємства проводиться в кінці кожного року і передбачає аналітичну оцінку щодо його внутрішніх можливостей для задоволення потреб ринку та досягнутого ступеня їх використання. Проведений аналіз стратегії може засвідчити, що:
А) підприємство перебуває у більш-менш повній відповідності із сучасною виробничою, інвестиційною, комерційно-фінансовою політикою підприємства;
Б) підприємство відповідає сучасним вимогам ринку частково і потребує коригування стратегічних альтернатив;
В) підприємство потребує докорінного перегляду своєї діяльності.
Якщо на підприємстві має місце варіант Б або В, то підприємство переходить до другого етапу.
Коригування існуючої або формулювання нової стратегії.
Потреба у формулюванні нової стратегії назріває тоді, коли виявляється, що виникли нові цілі, яких досягнути в межах діючої стратегії неможливо. Розроблення нової стратегії стає необхідним і тоді, коли вимоги суспільства заставляють підприємство різко змінити свої орієнтири.
Прогнозування потенційно можливих господарських ризиків.
Обгрунтування і вибір стратегічних альтернатив.
Загальний аналіз впливу головних компонентів середовища підприємства на предмет дослідження подається в таблиці 2.1.
Як видно з таблиці 2.1 економічне середовище чинить на підприємство значний вплив, в основному негативний, а саме: економічний спад, високий рівень прихованого безробіття, інфляційні процеси, ріст цін і багато іншого позначаються на купівельній спроможності споживачів, що знижує попит на продукцію підприємства. З іншого боку, економічний фактор стимулює до зниження собівартості продукції, що в свою чергу призводить до зниження ціни.
Що стосується технологічного фактору, можна сказати, що під впливом морального і фізичного зносу обладнання, що використовуються на підприємстві, воно з часом потребує модернізації, модифікації, реновації або й повної заміни, що негативно відображається на бюджеті підприємства. Проте впровадження нових технологій дозволить підприємству працювати більш продуктивно і ефективно, що призведе до зниження собівартості одиниці продукції і, як наслідок, підприємство буде отримувати більший економічний ефект з кожної виробленої і реалізованої одиниці продукції.
Таблиця 2.1.
„Загальний аналіз впливу середовища ВАТ „Рівень” на стратегію виробництва”
Політичний і правовий компоненти середовища тісно пов’язані між собою і чинять істотний, в основному негативний вплив на діяльність підприємства. Чинна законодавча база недосконала і потребує перегляду. Політична нестабільність негативно впливає на економічне становище. Рівень податків чинить безпосередній вплив на діяльність підприємства і здорожчує продукцію підприємства.
Соціальний чинник впливає на діяльність підприємства позитивно. Це можна пояснити тим, що в Рівненській області покращується демографічна ситуація, доходи населення зростають, у споживачів продукції ВАТ „Рівень” складаються певні традиції.
Екологічний компонент чинить негативний вплив на діяльність підприємства через те, що екологічний стан довкілля дедалі погіршується, що може спричинити забруднення сировини, яка використовується при виготовленні пива, а саме: вода, ячмінь, хміль.
Постачальники безпосередньо впливають на діяльність підприємтва, на її ефективність, оскільки виробництво пива є матеріаломісткою галуззю, що значною мірою зумовлює залежність від постачальників, особливо тоді, коли ціни на сировину суттєво зростають, що призводить до збільшення матеріальних витрат, і, відповідно, змушує підприємство збільшувати ціну на свою продукцію. Проте, все ж таки, кількість постачальників аналогічної сировини залишається доволі великою, що дозволяє підприємству у разі незадоволення співпрацею з тим чи іншим з них відмовитися від подальшого співробітництва і здійснити пошук нових постачальників.
Діяльність кожного підприємства направлена на задоволення потреб споживачів. Споживачі чинять вплив на діяльність підприємства через зростання купівельної спроможності, нові запити, які підприємство намагається втілити в новій продукції або через поліпшення якостей і властивостей вже існуючих видів продукції. Оскільки на ринку пива існує досить жорстка конкуренція, то на перший план виходить споживач, і підприємство робить усе можливе для того, щоб, як мінімум втримати свою частку ринку, а за нагоди і збільшити її.
Конкуренти чинять на ВАТ „Рівень” безпосередній вплив, залишаючи при цьому лише невелику частку ринку пива Рівненської області. Конкуренти встановлюють верхню межу ціни для продукції ВАТ „Рівень”, вище якої наше підприємство не зможе встановити ціну на своє пиво, оскільки тоді частина споживачів їх продукції буде змушена перейти на продукцію конкурентів. Це також стимулює підприємство до зниження собівартості, що дозволить підприємству проводити більш гнучку цінову політикущодо своєї продукції. Негативний вплив конкурентів проявляється у викорисстанні ними прогресивних технологій, що знижує їхні витрати. Ще одним недоліком продукції ВАТ ”Рівень” порівняно з конкурентами є те, що термін зберігання рівненського пива є набагато меншим, ніж у його конкурентів, що „прив’язує” це підприємство до свого регіону.
Виробники замінників продукції ВАТ „Рівень” (виробники квасу) чинять незначний вплив на діяльність пивзаводу. Проте цей вплив посилюється у теплий період року, коли на вулицях нашого міста з’являються бочки з квасом місцевого виробництва, які відбивають частину потенційних споживачів продукції ВАТ „Рівень”.
Держава регламентує діяльність підприємств, в основному, приймаючи відповідні закони. Таких законів, які б напряму регламентували діяльність підприємств-пивовиробників, немає. Найбільший вплив держава чинить на підприємство ВАТ „Рівень” через податкове законодавство, встановлюючи ставки акцизного збору, ПДВ, податку з прибутку, відрахувань на соціальні заходи і т.д. Ще одним законодавчим актом, що стосується виробників пива, є ЗУ „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства”. Безперечно, високі податки знижують ефективність діяльності ВАТ „Рівень”, змушуючи підприємство підвищувати ціни на свою продукцію, що може негативно позначитися на попиті з боку споживачів пива. Ріст податкових ставок збільшує ризики, що може призвести до непередбачених обставин. Що стосується ставки акцизного збору, то вона зараз становить 0,27 грн/л і очікується її підвищення у наступному році до 0,33 грн/л.
Діяльність ВАТ „Рівень” тісно пов’язана з фінансовими організаціями, зокрема з банками, адже отримані кредити дозволяють підприємству успішно проводити модернізацію обладнання, завдяки чому ВАТ „Рівень” зможе виробляти більшу кількість продукції. Окрім цього, підприємство користується послугами страховиків, що дозволяє зменшити розмір ризиків.
Міжнародна діяльність напряму не впливає на ВАТ „Рівень”, оскільки рівненське підприємство не експортує своєї продукції закордон. Проте міжнародні чинники привносять деякі негативи в діяльність ВАТ „Рівень” через здорожчання імпортного хмелю, який використовує це підприємство, а також
через конкуренцію з боку імпортного пива.
Аналізуючи вплив внутрішнього середовища на стратегію виробництва ВАТ „Рівень”, слід виділити такі елементи, як виробництво, фінанси, маркетинг, персонал і організація управління.
Виробництво. Обсяги виробництва пива як у натуральному, так і вартісному виразі постійно зростають завдяки модернізації обладнання і використання новітніх технологій. Занепокоєння викликає ріст витрат виробництва, особливо матеріальних, через здорожчання сировини. Позитивним явищем є випуск нового сорту пива „Бергшлосс” зі смаком меду, який вже знайшов своїх споживачів. На підприємстві ефективно працює система контролю за якістю виробництва продукції.
Фінанси. Фінанси відіграють важливу роль у діяльності ВАТ „Рівень”. Можна говорити, що на підприємстві існує залежність від зовнішніх джерел фінансування. Фінансову ситуацію на підприємстві не можна назвати стабільною. Це змушує підприємство більш ефективно використовувати як власні, так і запозичені кошти і проводити гнучку фінансову політику. Негативним явищем являється те, що на підприємстві немає спеціаліста з фінансів. Позитивним явищем є можливість отримання коротко- і довгострокових позик.
Маркетинг. Маркетинг на підприємстві ВАТ „Рівень” зводиться до того, щоб продати те, що вже вироблено, а це є вагомим недоліком. На підприємстві немає відділу чи служби маркетингу, є лише відділ збуту. Хоча деякі маркетингові дослідження на підприємстві проводяться. Вони в першу чергу стосуються формування цінової політики підприємства через відстеження цін основних конкурентів. Робляться спроби популяризації торгової марки через здійснення реклами, проведення акцій і фестивалів.
Персонал. Персонал є одним з найважливіших факторів успіху підприємства. На ВАТ „Рівень” працюють висококваліфіковані і досвідчені спеціалісти, завдяки зусиллям яких підприємство може виживати і розвиватися у доволі важкій ринковій ситуації. Цінною знахідкою для підприємства є головний технолог, який привіз з Чехії неоціненний досвід, що втілює в рівненському пиві. Хоча персонал підприємства і є висококваліфікованим і досвідченим, проте відчувається потреба у молодих спеціалістах, що вміють працювати у ринкових умовах.
Організація управління. Організація управління має важливе значення для ведення ефективної діяльності ВАТ „Рівень”. Оскільки ВАТ „Рівень” є невеликим підприємством із обмеженою номенклатурою, то доцільною є лінійна організаційна структура, яка і успішно функціонує на підприємстві. На підприємстві ефективно здійснюється система контролю, проте значним недоліком залишається відсутність системи стратегічного планування.
2.2. Загальне зовнішнє середовище
Зовнішнє середовище, або середовище непрямого впливу, діє не безпосередньо на кожну окрему організацію, а на всі одразу. Це не означає, що їхній вплив менший за вплив факторів безпосереднього оточення.Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище (макросередовище) складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища [5]. 
Фактори зовнішнього середовища найчастіше класифікують за такими групами: 1. Економічні — фактори, що пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.2. Політичні — фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.
3. Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію. 
4. Технологічні — фактори, що пов’язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і тех-нологій, а також know-how.
Економічне середовище. Нестабільність економічного середовища впливає на діяльність ВАТ „Рівень”. Кожен із наступних факторів економічного середовища може бути використаний підприємством як нова можливість, або ж при недбалому ставленні до них стати серйозною загрозою для його діяльності.
Основними чинниками економічного середовища є наступні:
Темпи і рівень інфляції. Високий рівень інфляції створює такі загрози для діяльності підприємства як скорочення купівельної спроможності споживачів і попиту на продукцію ВАТ „Рівень”, знецінення грошових ресурсів підприємства. За такої ситуації можливістю для підприємства є знецінення довгострокових кредитів та виплат за ними.
Податкові ставки. Підвищення податкових ставок створює такі загрози:
відтік ресурсів із сфери виробництва в бюджет, скорочення платоспроможності населення, збільшення собівартості продукції.
Ставки банківських процентів. Здорожчання банківських кредитів може позначитися на темпах модернізації, що проводиться на підприємстві, здешевлення кредитів навпаки створює нові можливості для розвитку підприємства.
Рівень фактичного і прихованого безробіття. Ріст безробіття негативно впливає на купівельну спроможність населення.
Стабільність національної валюти. Нестабільність гривні загрожує ростом цін і зниження купівельної спроможності населення, збільшенням витрат на закупівлю імпортної сировини.
Середній і мінімальний розмір заробітної плати. Ріст реальної заробітної плати, з одного боку є можливістю для підприємства, оскільки зростають доходи населення і його купівельна спроможність, а з іншого боку це збільшить витрати підприємства на оплату праці і відрахування на соціальні заходи.
Рівень освіти населення. Чим вищим він буде, тим більша ймовірність того, що підприємство зможе взяти на роботу висококваліфікованого працівника. З іншого боку, якщо освітньо-кваліфікаційний рівень працівників буде низьким, то підприємство буде змушене направляти їх на навчання, що в свою чергу передбачає збільшення витрат підприємства.
Політико-правове середовище. На діяльність підприємства значний вплив здійснюють події, що відбуваються в політичному середовищі. Вони, насамперед, виявляються в законодавчих актах ВРУ, нормативних актах КМУ, підзаконних і регламентуючих актах міністерств, відомств, місцевих органів влади [4,стр.66]. До основних факторів впливу політико-правового середовища на діяльність ВАТ „Рівень” можна віднести:
Стабільність уряду. Стабільна, системна і поступальна робота уряду є запорукою зниження ймовірності появи непередбачуваних обставин, з якими підприємство не зможе справитись, а також дозволяє розробляти свої довгострокові плани із врахуванням меншого рівня ризику.
Законодавчі акти, що регулюють підприємницьку діяльність у частині оподаткування. Загрозою для підприємства є підвищення податкових ставок, оскільки це призведе до зменшення економічних вигод як самого підприємства, так і до зниження купівельної спроможності населення.
Закони, що охороняють сумлінність конкуренції, інтереси споживачів і зовнішні інтереси суспільства. Цей фактор змушує підприємство діяти в певних „моральних” рамках, що дозволить підвищити імідж як самого підприємства, так і його продукції.
Контроль цін і заробітної плати. Ці адміністративні методи безпосередньо впливають на доходи і витрати як підприємства, так і споживачів. Контроль цін з боку держави на продукцію підприємства може поставити підприємство у край скрутне становище, оскільки ціни можуть встановитися на рівні меншому за собівартість, що призведе до отримання збитків. Контроль рівня заробітної плати, з одного боку безпосередньо впливає на такі елементи операційних витрат підприємства як витрати на оплату праці і відрахування на соціальні заходи, а з іншого, впливає на доходи і купівельну платоспроможність населення.
Законодавство по захисту вітчизняних виробників. Якщо протекціоністська позиція держави є доволі жорсткою, то це створює для підприємства захист від імпортної продукції.
Введення стандартів на безпеку та чистоту навколишнього природного середовища. Це змусить підприємство відмовитися від застарілих технологій виробництва і застосовувати у своїй діяльності екологічно-безпечне обладнання.
Технологічне середовище. Технологія як елемент внутрішнього і зовнішнього середовища характеризує в той же самий час як внутрішній стан організації, так і зміни технологічного зовнішнього середовища [4, стр.67]. Аналіз технологічних компонентів дозволяє своєчасно зауважити ті можливості, які наука і техніка відкриває для виробництва нової продукції, вдосконалення і модифікації технології виготовлення і збуту продукції. Підприємству складно відслідковувати нові напрями розвитку технологій, оскільки їх розробки ведуться за рамками його діяльності, отож існує реальна загроза запізнень із впровадженнями і, відповідно, втрати частки ринку. Виникає завдання постійного моніторингу за змінами в проектуванні нових технологій [6, стр.103]. Дію технологічних чинників можна оцінювати як процес творення нового і руйнування старого. Пришвидшені технологічні зміни укорочують середню тривалість життєвого циклу продукту, тому організації повинні передбачати, які зміни несуть з собою нові технології. Ці зміни можуть впливати не тільки на виробництво, але і на інші функціональні області, наприклад, на кадри (підбір і підготовка персоналу для роботи з новими технологіями або проблема звільнення надмірної робочої сили, що вивільняється унаслідок впровадження нових, більш продуктивних технологічних процесів) або, наприклад, на маркетингові служби, перед якими ставиться задача розробки методів продажу нових видів  продукції [7]. Керівництво підприємства повинно уважно стежити за ведучими тенденціями в рамках науково-технічних розробок. Варто звертати увагу на наступне:
Активна поява інноваційних ідей.
Ріст інвестицій у НДДКР.
Підвищена увага до впровадження удосконалень.
Жорсткість державного контролю над якістю і безпекою товару, що поставляється на ринок виробниками.
Соціальне середовище. Соціальні чинники можна розділити на дві групи: демографічні тенденції і соціально-культурну складову. Серед демографічних тенденцій підприємству особливу увагу слід звертати на:
кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та в їх доходах);
наявну та потенційну кількість робочої сили;
кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили).
Демографічні тенденції необхідно вивчати, адже від них залежить майбутній попит підприємства, а також якість робочої сили, яку ВАТ „Рівень” буде наймати у майбутньому.
Соціально-культурні фактори включають мінливі сприйняття, відносини і права суспільства. Серед них, зокрема, можна виділити такі:
ставлення соціальних груп до бізнесу і підприємництва;
зміна соціальних установок і культурних цінностей, що впливають на інтереси людей у способі життя, харчуванні тощо;
відносини людей щодо задоволення своїх потреб;
бажання людей взаємодіяти один з одним за інтересами у неробочий час;
ставлення людей до екологічних проблем і охорони довкілля;
профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської думки.
Значення цих компонентів є надзвичайно важливим, оскільки вони здійснюють вплив на інші компоненти макрооточення і на внутрішнє середовище підприємства. Соціальні процеси змінюються повільно, однак вони призводять до суттєвих змін в оточенні підприємства, тому слід серйозно відслідковувати можливі соціальні зміни.
Природно-екологічне середовище. Природно-екологічне середовище може обернутися для підприємства можливостями або загрозою стосовно:
вигідності або невигідності придбання сировини, доступності ло сировинних ресурсів;
подорожчання енергоносіїв;
цін, що залежать від кліматичних умов;
транспортних умов;
стану екологічного середовища та його впливу на виробництво.
Усі окремі складові зовнішнього середовища взаємопов’язані, тобто зміни однієї (наприклад, політичної чи економічної) призводять до значних змін в інших (наприклад, у соціально-демографічній чи правовій). Це відбиває складність зовнішнього середовища. Найбільш доцільним підходом до вивчення загального зовнішнього середовища є системний підхід, який дає змогу відслідковувати не лише зміни в межах окремих складових, а й їхній взаємний, перехресний вплив [5].
2.3. Операційне зовнішнє середовище
Вивчення операційного оточення спрямоване на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими підприємство перебуває у безпосередній взаємодії. До них відносяться постачальники, споживачі, конкуренти, виробники замінників, державні закони і фінансові організації.
Постачальники. Аналіз постачальників спрямований на виявлення тих аспектів їхньої діяльності, від яких залежить ефективність роботи підприємства, собівартість і якість виробленої продукції. Аналізування постачальників необхідно проводити для того, щоб визначити:
рівень привабливості продукції для конкуруючих підприємств-виробників;
рівень конкурентної сили постачальників відносно залежності від них підприємства.
Для здійснення своєї операційної діяльності ВАТ „Рівень” співпрацює з багатьма постачальниками, які забезпечують підприємство наступними видами матеріальних ресурсів:
солод;
хміль;
ячмінь;
вода;
газ;
електроенергія;
обладнання;
пляшка;
пробка та ін.
Основних постачальників і вартість закупівель ресурсів ВАТ „Рівень” за період 2005-2007рр. наведено в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1
„Основні постачальники ВАТ „Рівень” за 2005-2007 рр., тис. грн.”
Як видно з таблиці 2.3.1 ВАТ „Рівень” має доволі велику кількість основних постачальників, при чому по деяких видах ресурсів спостерігається їх збільшення, що свідчить на користь підприємства, оскільки ВАТ „Рівень” стає менш залежним від конкретного постачальника і в деякій мірі може диктувати свої умови. Як видно з таблиці, по всіх видах ресурсів і по кожному постачальнику спостерігається тенденція до зростання вартості ресурсів, що купує ВАТ „Рівень” у своїх конрагентів. Це пояснюється ростом цін на продукцію постачальників і збільшенням обсягів виробництва продукції ВАТ „Рівень”.
Перейдемо до аналізу кожного конкретного постачальника. Як ми можемо побачити з таблиці, ДП „Суходільський спиртзавод” являється постійним постачальником протягом 2005-2007 рр. Якщо в 2005 році це державне підприємство поставило ВАТ „Рівень” солоду на 12,77 тис. грн., то в наступному 2006 році вартість придбаного солоду у ДП вже становила 827,49 тис. грн, що майже в 65 разів більше ніж в попередньому році. Натомість вже у 2007 році вартість солоду, придбаного у ДП зменшилась до 483,99 тис. грн. Пояснюється це тим, що у 2007 році ВАТ „Рівень” купував солод не лише у ДП „Суходільський спиртзавод”, а крім нього ще, як мінімум, у трьох великих постачальників. Тобто, сила впливу ДП на ВАТ „Рівень” зменшилась і в майбутньому наше підприємство може розраховувати на деякі поступки як з боку старого, так і з боку нових постачальників.
Отже, у 2007 році кількість постачальників солоду для ВАТ „Рівень” значно зросла. Новими гравцями виявилися ТОВ „Бердичівська солодова компанія”, ВАТ „Житомирпиво”, ВАТ „Уманьпиво”. Порівнюючи цих трьох контрагентів, можна сказати, що ВАТ „Рівень” надало перевагу ТОВ „Бердичівська солодова компанія”, оскільки, очевидно, саме ця компанія запропонувала найкращі умови співпраці для нашого підприємства. Цей постачальник пішов на поступки через те, що він має порівняно невеликі обсяги виробництва продукції, а ВАТ „Рівень”, якби уклав з ним контракт, займав би велику частку серед споживачів цього постачальника, тобто мав би велике значення. Ще одним вагомим чинником є те, що ТОВ „Бердичівська солодова компанія” розташована відносно ближче за інших постачальників солоду.
Щодо інших постачальників солоду (ВАТ „Житомирпиво”, ВАТ „Уманьпиво”), то вони доповнюють потребу ВАТ „Рівень” у солоді. Взагалі така стрибкоподібна зміна у вартості купованого солоду пояснються, насамперед тим, що ВАТ „Рівень” відмовився від власного вирощування солоду, а також ростом цін на солод і збільшеням обсягів виробництва пива.
Постачальником електроенергії для ВАТ „Рівень” є ВАТ „ЕЙ-І-ЕС „Рівнеенерго”. Як видно з таблиці, вартість електроенергії з кожним роком зростає. Оскільки ВАТ „ЕЙ-І-ЕС „Рівнеенерго” займає монопольне становище, то це створює для нього велику конкурентну силу, яка ставить ВАТ „Рівень” у велику залежність від нього.
Одним із постачальників хмелю для ВАТ „Рівень” є ДП „Еколан” ТОВ „Лан
Україна”. Як видно з таблиці, значення цього постачальника для ВАТ „Рівень” значно збільшилось у 2007 році, оскільки саме у 2007 році порівняно з 2006 це підприємство поставило хмелю у понад 16 разів більше. Не в останню чергу на таку зміну вплинув і ріст цін на хміль.
Єдиним постачальником води для підприємства є РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал”. Значення цього постачальника для ВАТ „Рівень” таке ж як і значення ВАТ „ЕЙ-І-ЕС „Рівнеенерго”, а це значить, що РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал” має велику конкурентну силу на ВАТ „Рівень”. Причому, як видно з таблиці, вартість води з кожним роком зростає.
Домінуюче значення на ринку обладнання для ВАТ „Рівень” має ТОВ „Інтерпромтех”. Пояснюється це просто, адже саме ТОВ „Інтерпромтех” є власником контрольного пакету акцій ВАТ „Рівень”. Як видно з таблиці, вартість поставленого обладнання протягом 2005-2007 рр. кожного року носить стабільний характер.
Проте, як видно з таблиці, у 2007 році зростає значення ще одного постачальника обладнання, а саме ДП „Українська пивна компанія”, співпраця з яким у 2007 році обійшлася ВАТ „Рівень” у 273,04 тис. грн.
Ще одним стабільним постачальником для ВАТ „Рівень”, що поставляє на підприємство блакитне паливо, є ВАТ „Рівнегаз”. Це підприємство надає послуги по транспортуванню газу. Стрибок у рості вартості поставленого газу
(у 3,8 раз) спостерігався у 2006 році, якщо порівнювати його з 2005 роком.
Як видно з таблиці, у 2007 році з’являється новий крупний постачальник газу ТзОВ „Укренерго” і вартість закупівель у 2007 році становить 251,3 тис. грн.
Стабільним постачальником етикетки для ВАТ „Рівень” є ЗАТ ВК „Лілея”. Причому, як видно з таблиці, вартість закупленої етикетки з кожним роком зростає, що пояснюється ростом цін на етикетку і збільшенням потреби підприємства в етикетці.
Як видно з таблиці, в 2006 році у ВАТ „Рівень” з’являється новий постачальник пробки ТзОВ „Галмод” і водночас посідає одне з провідних місць серед постачальник підприємства, про що свідчить вартість контрактів у 2006 році (326,46 тис. грн.) і в 2007 році (340,41 тис. грн.).
Провівши аналіз постачальників, можна виокремити наступні групи постачальників, залежно від конкурентної сили, яку ці постачальники мають на ВАТ „Рівень”:
Постачальники, що мають велику конкурентну силу на ВАТ „Рівень”:
ВАТ „ЕЙ-І-ЕС „Рівнеенерго”;
РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал”;
ВАТ „Рівнегаз”;
ТОВ „Інтерпромтех”.
Постачальники, що мають посередню конкурентну силу на ВАТ „Рівень”:
ДП „Суходільський спиртзавод”;
ТОВ „Бердичівська солодова компанія”;
ВАТ „Житомирпиво”;
ВАТ „Уманьпиво”;
ДП Еколан ТОВ Лан Україна;
ДП „Українська пивна компанія”;
ЗАТ ВК „Лілея”;
ТзОВ „Галмод”.
Для того, щоб мати чітке уявлення про те, які тенденції відбуваються у зонах стратегічних ресурсів ВАТ „Рівень”, необхідно також провести аналіз динаміки цін на основні ресурси ВАТ „Рівень” за досліджуваний період (2005-2007рр.).
Дані про ціни на основні види сировини для виробництва пива наведені в таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.2
„Динаміка цін на основну сировину, матеріали, комплектуючі для виробництва пива ВАТ „Рівень” за 2005-2007 рр.”
Як видно з таблиці 2.3.2, ціна солоду протягом 2005-2006рр. майже не змінювалася, проте у 2007 році ціна зросла майже на третину.
Найбільше подорожчав хміль. Якщо в 2005 році 1 кг. хмелю можна було купити за 16,29 грн., то у 2007 році за таку ж кількість хмелю вже потрібно було віддати 65,93 грн., тобто ціна за цей період виросла більше як в 4 рази.
Ситуація з ціною на ячмінь схожа на ситуацію із солодом, оскільки ячмінь і є сировиною для солоду.
Трохи інша ситуація із ціною на ферменти. Якщо у 2006 році ціна зросла на 9% порівняно із 2005 роком, то вже в наступному 2007 році ціна становила лише трохи більшу половину від минулорічної.
Ціна на етикетку була найвищою в 2006 році (0,014 грн/шт, що на 27% більше ніж в 2005 році). Проте в 2007 році спостерігається зниження ціни на 7%.
Ціна на кроненкорку виросла у 2006 році порівняно з 2005 роком з 0,023 до 0,025 грн/шт і залишається незмінною і в 2007 році.
Ціна на пляшку має стійку тенденцію до зростання. У 2006 році порівняно з попереднім ціна однієї пляшки зросла на 30,3%, а в 2007 році порівняно з 2006 роком ціна виросла на 14,5%.
Провівши аналіз динаміки цін на основну сировину, матеріали, комплектуючі для виробництва пива ВАТ „Рівень” за 2005-2007 роки, можна стверджувати, що постачальники тих видів ресурсів, ціни на які мають тенденцію до стійкого зростання, будуть збільшувати свою конкурентну силу стосовно ВАТ „Рівень”, а саме: постачальники хмелю, солоду, пляшки.
Споживачі. В основі функціонування підприємств у ринковій економіці лежить ідея задоволення потреб. Потреби є передумовою купівлі, купівля дає змогу відшкодувати витрати на виробництво проданого товару та отримати певний прибуток для продовження виробництва, а отже, для існування підприємства [5]. Прибуток, що отримує підприємство, є лише показником задоволення потреб споживача.На ринку споживачі розрізняють різні продукти та установлюють свої пріоритети за своїми власними параметрами [4, стр.90].
Аналіз споживачів має на меті складання профілю тих, хто купує продукцію підприємства. Вивчення споживачів дозволяє краще визначити, який товар найкраще сприймається покупцями, на обсяг продажу можна розраховувати, скільки покупців прибдають продукцію підприємства, наскільки можна розширити коло потенційних покупців, що очікує на товар у майбутньому тощо.
До профілю сподивача входять такі характеристики:
географічне місцезнаходження споживача;
демографічні характеристики: вік, освіта, сфера діяльності тощо;
соціально-психологічні характеристики споживача, що відображають його соціальний статус, стиль поведінки, звички, традиції тощо;
ставлення споживача до товару, а саме – чому він купує цей товар, чи є він сам споживачем, як оцінює товар та інше [6, стр.105].
Оскільки підприємство існує, в першу чергу, задля задоволення потреб споживачів, не виключенням є і ВАТ „Рівень” – виробник пива, то аналіз споживачів ВАТ „Рівень” розпочнемо з виділення основних потреб, які покликане задовільняти це підприємство.
Пиво здатне задовільняти потреби споживачів завдяки п’яти основним споживчим цінностям, якими воно володіє, а саме:
джерело алкоголю, що несе ейфорію;
джерело специфічного смаку;
рідина, що вгамовує спрагу;
поживний і вітамінізований напій, що збагачує енергією організм;
символ соціальної належності і стилю життя.
Цікаво, що, на думку дослідників, збільшення питомої кількості водіїв, а також конкуренція за робоче місце серед звичайних „роботяг”, які раніше часто трудилися в нетверезому стані, приводить до зменшення вживання міцних напоїв. Водночас перша (із зазначених) споживчих характеристик пива робить його вдалим замінником міцних спиртних напоїв. З другого боку — четверта і п’ята характеристики хмільного напою, що посилено експлуатуються в рекламі будь-якого пива, а також його відносна дешевизна, зміщують у бік пива попит навіть тих, хто раніше пив соки, квас або солодкі напої. У результаті спостерігається стрімке зростання споживання й, відповідно, виробництва [8].
Наступним кроком в аналізі споживачів ВАТ „Рівень” буде визначення основних споживачів і аналіз динаміки обсягів продажу пива цим споживачами за 2005-2007рр. Дана інформація наведена в таблиці 2.3.3.
Таблиця 2.3.3
„Динаміка обсягу продажу пива ВАТ „Рівень” основним споживачам за
2005-2007рр.”
Як видно з таблиці, ВАТ „Рівень” має двох доволі великих споживачів: ТЗОВ „Північ-Центр ЛТД” і ПП "ПВКФ ТЕРЕН”, до яких у 2006 році приєднався ще один - КП ГРО. Окрім них, великими і стабільними споживачами є: РФ „Північ-Центр ЛТД”, ПП фірма "Імбекс", Продоб’єднання Березно, ПП Алібекова Т.Я., ПП Данилицький П.А.
Як видно з таблиці, споживач ТЗОВ „Північ-Центр ЛТД” стабільно нарощує обсяги закупівель продукції ВАТ „Рівень”. Якщо у 2005 році вони становили 195,29 тис.л. (це дозволяло бути першим за обсягами закупівель серед усіх споживачів), то вже в 2007 році обсяги зросли до 1000 тис.грн. Якщо взяти до уваги, що у 2007 році ВАТ „Рівень” реалізувало 8290 тис.л. пива, то частка ТЗОВ „Північ-Центр ЛТД” становила 12% від цього обсягу, проте це лише другий результат.
На протязі 2005-2007рр. у співпраці між ВАТ „Рівень” і ПП "ПВКФ ТЕРЕН” відбулися суттєві зміни укращу сторону. Якщо в 2005 році обсяги закупівль продукції підприємства споживачем ПП "ПВКФ ТЕРЕН” становили 171,97 тис.л. (2-е місце; 3,5%), в 2006 році – 1200 тис.л. (1-е місце; 17,5%), то в 2007 році – 3000 тис.л. (1-е місце; 36,2%). Можна сказати, що на протязі 2005-2007рр. найбільше зросла конкурентна сила на ВАТ „Рівень” саме споживача ПП "ПВКФ ТЕРЕН”.
Починаючи з 2006 року у ВАТ „Рівень” з’явився ще один великий споживач, а саме КП ГРО. В 2006 році цьому споживачеві було реалізовано 409,61 тис.л., а в 2007 році – 552,19 тис. грн., що дозволяє КП ГРО займати 3-є місце за обсягами серед усіх споживачів ВАТ „Рівень”.
Ще одним великим споживачем продукції ВАТ „Рівень” був РФ „Північ-Центр ЛТД”, проте у 2007 році він втратив своє попереднє значення. Якщо у 2005 році обсяги реалізації продукції ВАТ „Рівень” цьому споживачу становили 107,28 тис.л., що дозволяло йому займати 3-є місце серед споживачів, у 2006 році обсяг зріс до 357,27 тис. л., то в 2007 обсяг впав до 67,37 тис.л.
Інших великих споживачів продукції ВАТ „Рівень” можна розділити на дві групи: 1) ті, що поглиблюють співпрацю з ВАТ „Рівень” (ПП фірма "Імбекс" і ПП Алібекова Т.Я.); 2) ті, що спочатку нарощували обсяги закупівель, а потім їх зменшили (Продоб’єднання Березно і ПП Данилицький П.А.).
Проаналізувавши динаміку взаємовідносин ВАТ „Рівень” з основними споживачами його продукції, можна стверджувати, що дії персоналу ВАТ „Рівень” мають бути спрямовані на підтримання стосунків з великими споживачами, в першу чергу це стосується „провідної трійки” у складі ПП "ПВКФ ТЕРЕН”, ТЗОВ „Північ-Центр ЛТД”, КП ГРО, а також повернення довіри втрачених споживачів і пошук нових.
Важливою частиною аналізу споживачів є географічне знаходження споживачів, або географічний принцип аналізу споживачів. Структуру споживачів продукції ВАТ „Рівень” за географічним розміщенням зображено на діаграмі 2.3.1.
EMBED Excel.Chart.8 \s Діаграма 2.3.1. „Структура споживачів продукції ВАТ „Рівень” за географічним розташуванням,%”
Як видно з діаграми, майже вся продукція ВАТ „Рівень” реалізується в Рівненській області ( понад 82%), а інша частина продукція продається у сусідні області, а саме: Волинська область (12,9%), Тернопільська область (4,35%) і Хмельницька область (1,45%).
Основним споживачем продукції ВАТ „Рівень” є населення м. Рівне (27,3%), крім цього в Рівненському районі реалізується ще 6,52% продукції ВАТ „Рівень”.
Велика частка пива ВАТ „Рівень” продається і споживається в Костопільському і Березнівському районах – 12,32 і 10,14 % відповідно.
Частка інших районів коливається від 1,2 до 4,06 %.
Таким чином, можна стверджувати, що основними споживачами продукції ВАТ „Рівень” є населення м. Рівне, Костопільського, Березнівського і Рівненського районів.
Демографічний принцип сегментації ринку передбачає групування споживачів за віком, статтю, розміром сім'ї, етапами її життєвого циклу, рівнем доходів, родом занять, освітою, релігійним переконанням, расовою належністю, національністю. За віком споживачів можна розділити на кілька категорій: діти, підлітки, дорослі, люди похилого віку. Основними споживачами підприємства є люди з середнім та нижче середнього рівнем доходів широкої вікової групи (від 18 до 55 років).
Сегментація ринку за психографічним принципом орієнтована на розподіл покупців за належністю до суспільного класу, за способом життя, типами особистості. Знання типу особистості надає можливість підприємству більш продумано будувати маркетингову політику. Так, споживачам-інтровертам властива консервативність, порівняно з екстравертами вони систематичніші у своїй поведінці при здійсненні покупок. Що ж до легкопереконливих людей, то їх, звичайно, без особливих зусиль за допомогою реклами й інтенсивних методів збуту можна схилити до купівлі певного товару. До важкопереконливих покупців підхід має бути трохи іншим.
Ринки різняться за ступенем інтенсивності споживання товару. У цьому разі виділяють групи слабких, поміркованих та активних споживачів. Споживачі продукції ВАТ „Рівень” відносяться до активних споживачів.
За ступенем прихильності до товарних марок ринок сегментується на споживачів безсуперечних, терплячих, непостійних прихильників, а також споживачів, які не виявляють інтересу до того чи іншого товару. Залежно від рівня обізнаності про товар, споживачів можна розділити на непоінформованих, поінформованих, інформованих, зацікавлених, бажаючих придбати, а також тих, що мають намір купити. Сегментація ринку можлива за ознакою ставлення покупця до товару — захоплене, позитивне, байдуже, негативне ставлення.
Чутливість покупців до ціни на пиво залежить від сорту. Для сортів „Жигулівське” та „Пшеничне” вона невелика, тобто збільшення ціни не викликає помітного коливання об’єму продаж , а для сортів „Рівень преміум” та „Рівень міцне” зниження ціни викликає значне підвищення рівня продаж і навпаки.
Конкуренти. Сучасні ринки характеризуються загостренням та прискоренням конкуренції. Тому підприємствам, що конкурують на ринках, необхідно не лише реагувати на дії конкурентів, а передбачувати їхню поведінку та створювати відповідну поведінку до можливих їхніх дій.
Конкуренти – це сукупність підприємств, що мають спільні риси та суперничають в певній галузі. Такими рисами можуть бути схожі стратегії конкуренції, однакові позиції на ринку, подібні товари, однакові канали збуту, система обслуговування, система маркетингу та інше.
ВАТ „Рівень” діє в жорстких конкурентних умовах, які склалися на пивному ринку України. Можна стверджувати, що ринок пива в Україні є олігополістичним. Для того, щоб визначити місце ВАТ „Рівень” у конкурентній боротьбі на ринку пива України, знайдемо частку ринку ВАТ „Рівень” серед усіх виробників пива. Дана інформація наведена в таблиці 2.3.4.
Таблиця 2.3.4
„Частка ринку ВАТ „Рівень” на ринку пива України у 2004-2007рр.”
Як видно з таблиці, частка ринку ВАТ „Рівень” є дуже малою, хоча і спостерігається деяка тенденція до покращення цього показника. Якщо у 2004 році частка ринку ВАТ „Рівень” становила лише 0,145%, то у 2007 році це значення виросло майже вдвічі і становило 0,263 %. Це свідчить про те, що темпи росту виробництва пива ВАТ „Рівень” перевищують загальноукраїнські.
За способом просування пиво, яке представлено сьогодні на українськомуринку, поділяється в основному, на три категорії. Низька (нижчесередньої) - пиво, вироблене заводами районного та обласного масштабів.Основну масу такого пива споживають у тому регіоні, де його виробляють.Саме до цієї категорії і належить ВАТ „Рівень”. Середня - найбільше масштабна за пропозицією, виробляється великими вітчизняними пивоварними заводами. У сезон практично всі марки середньої категорії присутні в усіх регіонах країни. Вищесередня - містить усі імпортні марки та марки великих вітчизняних виробників пива. Присутність у більшості регіонів забезпечують лише марки заводів "Оболонь", "Славутич", "Янтар". Пиво закордонних марокіноді виділяють у окрему категорію - елітна.
Як свідчать дані досліджень дистриб'юторів і оптових компаній, найбільшжорстка, тотальна конкуренція між марками практично за всіма сортамипива спостерігається в найдемократичнішій середній ціновій категорії"пляшкового" пива.
Незважаючи на велику кількість виробників в Україні (понад 50 броварень), лідерами на вітчизняному пивному ринку є чотири компанії: дві транснаціональні („САН Інтербрю” і Baltic Beverages Holding) і дві вітчизняні — „Оболонь” і „Сармат”, які займають на пивному ринку України ринкову частку у вигляді - 96%, і тільки 4,1% - невеликі підприємства, причому цей показник щорічно знижується (за даними 2007 року) [9].
За підсумками 2005 року 94% ринку, за даними самих виробників, припало на ЗАТ „Оболонь” (26,2%), групу компаній „Сармат” (13,2%), компанію „САН Інтербрю Україна” (35,8%) і Baltiс Beverаges Holding (18,8%).
Решта 6% — частка регіональних пивзаводів, кожен з яких виробляє щороку приблизно по 0,4 млн дал пива: АТЗТ „Радомишль”, „Пивзавод на Подолі”, Запорізький пивзавод № 1, „Бердичівський пивзавод”, Микули-нецький пивзавод „Бровар”, об’єднання „Хмільпиво”, „Уманьпиво”, Лисичанський пивзавод, Ніжинський пивзавод, Одеський завод „Гамбрінус”, Рівненський пивзавод та ін. З року в рік ринкова частка „маленьких” знижується. У 2005 році, наприклад, велика четвірка відвоювала в гравців другого ешелону близько 2% ринку [10].
За інформацією ЗАТ "Укрпиво", за I півріччя 2007 року частка „САН Інтербрю Україна” на українському ринку пива склала 36,8% (за аналогічний період 2006 року - 36,8%), ЗАТ "Оболонь" - 30,9% (2006 рік - 28%), „ВВН-Україна” - 18,9% (17,5%), група "Сармат" - 8,5 % (12,3%), інших виробників - 4,9% (5,4%) [9].
Як уже зазначалося, на ринку виготовлення пива чітко виділяються чотири лідируючі компанії.
Дві компанії належать західним виробникам:
SUN Interbrew Ukraine — власник трьох великих заводів: ВАТ „Пивзавод „Рогань” (Харків), ЗАТ „Чернігівський пивкомбинат „Десна” (Чернігів) і ВАТ „Миколаївський пивзавод „Янтар” (Миколаїв).
пивний холдинг Baltic Beverages Holding (ВВН) , представлений в Україні
групою підприємств, до складу якої входять ВАТ „Пивбезалкогольний комбінат „Славутич” (Запоріжжя), ВАТ „Львівська броварня” і Київський пивзавод „Славутич”.
Дві компанії з національним капіталом:
ЗАТ „Оболонь” (Київ);
донецька пивна група „Сармат”, до складу якої входять сам ЗАТ „Сармат”, ВАТ „Луганський пивоварний завод”, ВАТ „Пивобезалкогольний комбінат „Крим” (Сімферополь), „Пивобезалкогольний завод „Дніпро” (Дніпропетровськ), ЗАТ „Фірма
„Полтавпиво” і ЗАТ „Київський пивзавод № 1”.
Таким чином, можна сказати, що конкурентна боротьба на українському пивному ринку посилюється з кожним роком. Лідери галузі збільшують обсяги виробництва пива, витісняючи слабких конкурентів. Конкуренція з боку таких потужних виробників, як SUN Interbrew Ukraine і ВВН створює стимул для роботи вітчизняних броварників у нових сегментах ринку. Щоб зміцнити свої позиції на ринку, у цей час броварникам доводиться проводити більш агресивну маркетингову політику. По-перше, за рахунок виведення на ринок оригінальнихсортів пива - наприклад, нефільтрованого, крижаного, безалкогольного, фруктового пива. По-друге, за рахунок розвитку окремих сегментів - пива в банках, як це зробили з Taller Ice на „Пивзаводі „Десна”. Ринок завойовують і завдяки активній експансії в регіони. Якщо ще рік-два назад можна було говорити про превалювання в тім або іншому регіоні пива того чи іншого виробника, то в даний час великі компанії пропонують свою продукцію майже у всіх областях України, продовжуючи відвойовувати ринок у дрібних пивзаводів місцевого значення [11].
Зміцнення позицій на ринку компаніями відбувається не за рахунок зростання споживання їх продукції, а за рахунок відвойовування частки у конкурентів. На сьогоднішній день велика кількість малих броварень не здатна конкурувати з великими та потужними підприємствами виробниками даної галузі, що неминуче веде до зменшення кількості малих броварень[9].
Товари-замінники. Вплив товарів-замінників (продуктів) на рівень конкуренції досить значний, оскільки вони обмежують рівень потенційної прибутковості за рахунок позитивної перехресної цінової еластичності: якщо ціна на продукцію ВАТ "Рівень" підвищується, зростає попит на товар-замінник. Наявність товарів-замінників встановлює верхню межу ціни на ринку. Практика засвідчує високий рівень впливу товарів-замінників на рівень конкуренції в галузі, навіть за умови її високої конкурентоспроможності. Оцінка товарів-замінників здійснюється за тими самими параметрами, що й основних товарів, які випускаються галуззю, що дає змогу виявити їхню конкурентоспроможність.
Вплив товарів-замінників на стратегію розвитку ВАТ "Рівень" може відбуватися в таких напрямках:
Зниження цін на товари-замінники, що призводить до неможливості відшкодувати витрати на підприємствах галузі.
Зменшення обсягів ринку внаслідок втрати частини споживачів, що починають купувати товари-замінники.
Необхідність пошуку нових напрямків діяльності й пов’язані з цим до-даткові витрати на підприємстві.
Якщо розглядати пиво як напій, що вгамовує влітку спрагу, то його замінниками є квас та інші прохолоджувальні безалкогольні напої (соки, вода тощо).
Замінниками пива – слабоалкогольного напою є такі напої як „Лонгер”, „Бренді – Кола”, „Ром – Кола”, різноманітні енергетичні напої тощо.

Державні закони. Виробництво пивобезалкогольної продукції в Україні регулюється наступними законами і нормативними актами:
Закон № 481/95-ВР від 19.12.95 „Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”
Закон № 392/95-ВР від 15.09.95 „Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби”
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 р. N 587 „Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”.
Наказ ДПА України від 19 березня 2001 р. №111 „Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України”.
Фінансові організації. Фінансові організації позитивно впливають на формування та реалізацію стратегії виробництва ВАТ „Рівень”, оскільки підприємство, розробляючи стратегію виробництва, може покластися на додаткове фінансування зі сторони для забезпечення розширеного відтворення. Зокрема, у 2007 році ВАТ „Рівень” взяло кредит в Райфайзенбанк „Аваль” у розмірі 700 тис. грн. терміном на 1 рік для проведення модернізації і закупівлі нового обладнання.
Міжнародна діяльність. ВАТ „Рівень” не експортує свою продукцію. Проте перспективними є плани виходу на іноземні ринки збуту, зокрема ринок Білорусі. Проте, нещодавна Білорусь ввела додатковий податок для українського пива у розмірі 15%, в той час як для продукції інших країн він складає 5%, що ставить під сумнів реалізацію такого плану [12].
2.4. Внутрішнє середовище
Внутрішнє середовище підприємства – це така частина загального оточення, що знаходиться в рамках підприємства. Воно здійснює постійний і безпосередній вплив на ефективність діяльності підприємства. Внутрішнє середовище підприємства складається з таких елементів: виробництво, фінанси, маркетинг, персонал і організація управління.
Виробництво. Виробництво пива для задоволення потреб споживачів є основною метою функціонування ВАТ „Рівень” і головним фактором ефективної діяльності підприємства на ринку. Тому ВАТ „Рівень” необхідно постійно проводити контроль за виробництвом, визначати наскільки ефективно використовуються наявні ресурси, проблеми та на основі аналізу розробляти та реалізовувати відповідну стратегію виробництва для задоволення попиту з боку споживачів.
Аналіз обсягів виробництва. Прослідкуємо динаміку виробництва продукції ВАТ „Рівень” за 2004-2007 роки. Ці дані неведені в таблиці 2.4.1.
Таблиця 2.4.1
„Динаміка виробництва пива ВАТ „Рівень” за 2004-2007 рр.”

EMBED Excel.Chart.8 \s
Як видно з таблиці, обсяг виробництва пива з кожним роком зростає. Якщо в 2004 році обсяг виробництва становив лише 280 тис.дал., то в 2007 році обсяг зріс до 829 тис.дал, що майже у 3 рази більше, ніж в 2005 році. Найбільший темп росту вироб-ництва спостері-гався у 2005 році, тоді обсяг зріс на 75% порівняно з 2004 роком.
Також просте-жується тенден-ція до зниження темпів росту, тобто уповільнення зростання виробництва пива ВАТ „Рівень” з року в рік. Якщо, як вже згадувалось, у 2005 році темп росту виробництва становив 174,64 % від 2004, то вже у 2007 році цей показник становив лише 120,32% від 2006 року. Хоча обсяги виробництва пива і зростають, проте все ж таки залишається проблема неповного використання проектної потужності. Резерв, за даними 2007 року, становить 170 тис.дал. пива, тобто у 2007 році виробнича потужність використовувалася на 83 %.
Пиво є сезонним продуктом, тобто обсяги його виробництва та реалізації залежать від попиту, який змінюється залежно від пори року. Не виключенням є і продукція ВАТ „Рівень”. Для наочного прикладу розподіл попиту на пиво за сезонами представлений на діаграмі 2.4.2. Як видно з діаграми, найбільший попит на пиво ВАТ „Рівень” спостерігається в літні місяці. Особливо це помітно на прикладі розливного пива. Щодо пляшкового пива, то сезонні коливання на нього є не такими помітними, як у випадку з розливним пивом.
EMBED Excel.Chart.8 \s
Аналіз основних засобів. Особливий вплив на стратегію виробництва ВАТ „Рівень” чинять основні фонди, а саме їх наявність, стан, рух та ефективність використання. Динаміка стану основних фондів ВАТ „Рівень” показано в таблиці 2.4.2.
Таблиця 2.4.2
„Динаміка стану ОЗ ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
Як видно з таблиці, вартість основних засобів на підприємстві постійно зростає. Якщо в 2004 році первісна вартість основних засобів становила 3073,50 тис. грн., то у 2007 році вона склала 5249,90 тис. грн., що майже вдвічі більше. Що стосується стану основних фондів ВАТ „Рівень”, то як бачимо з таблиці і EMBED Excel.Chart.8 \s
діаграми 2.4.3, впродовж періоду 2004-2007 років спостерігається деяка тенденція до збільшення частки придатних основних засобів і, відповідно, зменшення частки вже зношених основних засобів. Проте, у 2007 році ми можемо побачити незначне зменшення частки придатних основних засобів і зростання частки зношених основних засобів. Хоча і існує тенденція до зростання частки придатних ОЗ, проте все ж таки, можна стверджувати, що частка зношених ОЗ залишається доволі великою.
Наступним кроком аналізу основних засобів буде аналіз руху основних засобів ВАТ „Рівень”, результати якого зведені в таблицю 2.4.3.
Таблиця 2.4.3
„Динаміка руху основних засобів ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
Як видно з таблиці, підприємство кожного року вводить нові основні засоби в експлуатацію, якщо у 2004 і 2005 році вартість введених ОЗ не перевищувала 245 тис.грн., то у 2006 році підприємство придбало ОЗ на суму 1211,9 тис.грн., що свідчить про розширення виробництва. Поряд із купівлею нового обладнання, підприємство виводить з експлуатації застаріле і зношене. Проте порівняно з темпами оновлення ОЗ, темпи виведення ОЗ є доволі малими.
Основною складовою аналізу ОЗ є аналіз ефективності використання ОЗ. Динаміка ефективності використання основних засобів і забезпеченості основними засобами ВАТ „Рівень” показана в таблиці 2.4.4.
Таблиця 2.4.4
„Динаміка ефективності використання основних засобів і забезпеченості основними засобами ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”

EMBED Excel.Chart.8 \s
Фондовіддача є основним показником ефективності використання основних засобів. Як видно з таблиці і діаграми 2.4.4 фондовіддача з кожним роком зростає, що говорить про зростання ефе-ктивності вико-ристання основ-них засобів. Якщо у 2004 році з 1 грн. основних засобів ми могли виробити 1 грн. продукції, то у 2007 році з 1 грн. ОЗ ми вже можемо виробити 2,79 грн. продукції. Ще одним показником ефективності використання ОЗ, а саме їх активної частини, яка безпосередньо виготовляє продукцію, є механовіддача. Динаміка цього показника є не такою однозначною як попереднього, хоча і існує тенденція до росту ефективності використання активної частини ОЗ. Оберненими до показників фондовіддачі і механовіддачі є показники фондоємності і механоємності, які і, відповідно, мають тенденцію до зниження. Це означає, що з часом при використання 1грн. ОЗ можна було виготовити більше вартості продукції. Забезпеченість підприємства основними засобами характеризується такими показниками як фондоозброєність і механоозброєність. Як видно з таблиці, забезпеченість підприємства основними засобами зростає.
Аналіз оборотних засобів. Наступним етапом характеристики виробництва ВАТ „Рівень” є аналіз ефективності використання оборотних засобів. Показниками ефективності використання оборотних фондів ВАТ "Рівень" є коефіцієнт оборотності (відношення вартості виготовленої продукції за певний період до середніх залишків оборотних фондів), коефіцієнт завантаження (обернений до коефіцієнта оборотності), тривалість обороту (відношення кількості днів у періоді до коефіцієнта оборотності за цей період). Показники ефективності використання оборотних засобів представлено в таблиці 2.4.5.
Таблиця 2.4.5
„Динаміка ефективності використання оборотних засобів ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
З таблиці видно, що середньорічні залишки оборотних засобів з кожним роком зростають, проте меншими темпами ніж обсяг виробленої продукції. Коефіцієнт оборотності має тенденцію до зростання, що свідчить про підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві. Тривалість оборотності оборотних засобів має стійку тенденцію до зменшення. Якщо у 2004 році оборотні засоби проходили операційний цикл за 199 днів, то у 2007 році на це знадобилося лише 81 день, що, безперечно, впливає на покращення виробничої діяльності підприємства. Рентабельність оборотних засобів не має чітко вираженої тенденції, і залежить від величини чистого прибутку чи збитку. Найбільшою рентабельність ОбЗ була у 2005 році (17,04%), а найменшою – у 2006 році (-3,44%).
Аналіз операційних витрат. Важливе значення у виробництві мають витрати, на основі яких формується собівартість продукції, її ціна.
При обгрунтуванні стратегії виробництва необхідно досліджувати динаміку витрат на виробництво, вивчати як змінюються питомі витрати, а також проводити заходи щодо їх зниження.
Динаміка операційних витрат ВАТ „Рівень” за економічними елементами за 2004-2007рр. наведена в таблиці 2.4.6.
Таблиця 2.4.6
„Динаміка операційних витрат ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
Як видно з таблиці, операційні витати зростають з кожним роком, причому високими темпами. Якщо у 2004 році усі операційні витрати складали 2919,5 тис.грн., то у 2007 році році вони вже становили 12822,9 тис.грн. Значні темпи росту операційних витрат відбулися у 2005 та 2006 роках, коли у цих роках порівняно з попередніми витати виросли на 81% і 74% відповідно. Матеріальні витрати також зростають. Особливо відчутне зростання відбулося у 2006 році, коли вони виросли порівняно з попереднім роком на 104%. Темпи росту витрат на оплату праці і відрахувань на соціальні заходи уповілюнюються. Якщо у 2005 році відбувся ріст витрат на оплату праці на 64%, відрахувань на соціальні заходи – на 63% порівняно з попереднім роком, то у 2007 році ці показники становили лише 27% і 29% відповідно. Такий елемент витрат як амортизація також має стійку тенденцію до зростання. За період з 2004 року по 2007 рік цей елемент зріс понад як в 4 рази і складає станом на 2007 рік 417 тис.грн. Щодо інших операційних витрат, то тут також спостерігається значний ріст. Особливу увагу слід звернути на відчутне зростання цих витрат у 2005 році, тоді вони виросли у 3,5 рази порівняно з 2004 роком.
Структура операційних витрат ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр. показана в таблиці 2.4.7 і на діаграмі 2.4.5.
Таблиця 2.4.7
„Структура операційних витрат ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
EMBED Excel.Chart.8 \s
Як видно з таблиці 2.4.7, виробництво пива є матеріаломістким. Всередньому, матеріальні витрати становлять більшу половину всіх операційних витрат. Стосовно того, якою є тенденція частки матеріальних витрат, то вона є нестійкою. Частка витрат на оплату праці і відрухувань на соціальні заходи має стійку тенденцію до зниження. Якщо у 2004 році частка витрат на оплату праці становила 18,5%, а відрахувань на соціальні заходи – 7%, то у 2007 році ці показники становили 12,8% і 4,8% відповідно. Амортизація становить найменшу частку серед усіх операційних витрат і коливається в межах від 2,4% до 3,4%. Другим за вагомість елементом витрат ВАТ „Рівень” є інші операційні витрати, які після значного стрибка у 2005 році становлять близько 25%.
Ще одією складовою аналізу витрат є аналіз питомих витрат, інформація про які наведена в таблиці 2.4.8.
Як видно з таблиці, питомі витрати виробленої продукції коливаються в межах від 0,55грн/грн до 0,67 грн/грн., або від 7,08 грн/дал до 9,65 грн/дал.
Таблиця 2.4.8
„Питомі витрати виробленої продукції ВАТ „Рівень” за 20004-2007рр.”
Існує негативна тенденція до зростання питомих витрат на виробництво одиниці продукції. Якщо у 2004 році ці витрати становили 7,08 грн/дал, то у 2007 році вони склали 9,65 грн/дал. Дещо іншою є ситуація з питомими витратами на виробництво 1 грн продукції. Найбільшою вона була у 2004 році (0,67 грн/грн), а найменшою – у 2005 році (0,55 грн/грн).
Фінанси. Фінанси безпосередньо впливають на стратегію виробництва ВАТ „Рівень”, адже саме фінансовий стан підприємства чинить вплив на можливість реалізації підприємством своєї виробничої стратегії і від нього залежить чи зможе підприємство виготовити таку кількість продукції, яка сприйметься ринком, власними внутрішніми ресурсами.
Аналіз фінансової стійкості і ліквідності будемо здійснювати за допомогою відповідних коефіцієнтів, які наведено в таблиці 2.4.9.
Як видно з таблиці, фінасовий стан підприємства не є стійким. Про це свідчать коефіцієнт автономії (допустиме значення > 0,5), коефіцієнт фінансо-вої залежності (< 0,5) і коефіцієнт фінансової стійкості (> 1). Найкращою фінасова стійкість на підприємстві була в 2005 і 2007 роках. Нестійке фінансове становище ВАТ „Рівень” свідчить про значну фінансову залежність підприємства від інвесторів і кредиторів і обмежену здатність підприємства здійснювати свою виробничу діяльність лише за рахунок власних активів. Поряд із показниками фінансової стійкості в таблиці наведені дані про ліквідність активів ВАТ „Рівень”. Як видно з таблиці, жоден із показників ліквідності активів не досягає регламентованого значення. А це значить, що підприємство не зможе покрити за рахунок своїх тих чи інших активів свої зобов’язання.
Таблиця 2.4.9
„Аналіз фінансової стійкості і ліквідності активів ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
Оскільки рівень платоспроможності ВАТ „Рівень” низький, актуальним є дослідження ризику банкрутства та пошук можливих шляхів його нейтралізації.
До банкрутства може призвести вплив різних факторів як зовнішнього так і внутрішнього середовища підприємства. Щоб оцінити ступінь ризику банкрутства підприємства застосовуються інтегральні факторні моделі Е. Альт-мана.
Оцінка ймовірності банкрутства за моделлю Альтмана (1968р.) визначається за формулою:
Z= 1,2*X1 + 1,4*Х2 + 3,3*ХЗ + 0,6*Х4 + 1,0*Х5 , (2.1)
де XI - оборотний капітал, поділений на суму активів;
Х2 - відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;
ХЗ - відношення операційного прибутку до суми активів;
Х4 - відношення власного капіталу до залучених коштів;
Х5 - відношення обсягу продажу до суми активів.
Граничним значенням цієї моделі є число 2,675. Якщо значення менше цього показника, то ймовірність банкрутства дуже висока.
Розрахунок динаміки зміни складових формули та показника банкрутства обраховано в таблиці 2.4.10.
Як видно з таблиці, високий рівень ризику банкрутства ВАТ „Рівень” спостерігався у 2004 році, коли Z-коефіцієнт дорівнював лише 1,708 при граничному значенні 2,675. Проте навіть у 2005 і 2006 роках існує загроза банкрутства, хоча і менша ніж в 2004 році. Істотно ситуація змінилася у 2007 році, коли Z-коефіцієнт дорівнював вже 4,108. Це значить, що фінансове становище на підприємстві суттєво покращилось, ризик банкрутства є дуже низьким, дозволяє підприємству дивитися у майбутнє з оптимізмом.
Таблиця 2.4.10
„Аналіз ризику банкрутства ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
Ще однією складовою аналізу фінаносового стану підприємства є визначення рентабельності діяльності ВАТ „Рівень”. Основні показники рентабельності показано в таблиці 2.4.11.
Таблиця 2.4.11
„Рентабельність діяльності ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр., %”

Як видно з таблиці, найефективніше підприємство працювало у 2005 році, а найгірше у 2006 році.
Маркетинг. Маркетинг має вагоме значення на діяльність ВАТ „Рівень” вцілому, так і на стратегію виробництва зокрема, адже саме від попиту на продукцію ВАТ „Рівень” і залежить планування виробничої програми підприємства. З іншого боку, підприємство докладає усіх зусиль на те, щоб продати те, що вироблено, адже система маркетингу на підприємстві лише розвивається.
ВАТ “Рівень” має у своєму складі відділ маркетингу, який займається збутом продукції, постачанням сировини, вивченням ринків, конкурентів, вимог споживачів тощо. При вивченні ринку товарів, насамперед, проводиться дослідження ринку, тобто збирається інформація.
Інформація повина бути достовірною, повною, цінною і корисною. Для цього проводиться маркетингове дослідження певного товару, щоб дізнатися, чи задовільняє виробник потреби споживача.
Попит на товар буде залежити від ціни. Стосовно цінової політики, яку проводить підприємство, то вона чітко поділяється в залежності від сорту пива. Так на пиво „Жигулівське” та „Пшеничне” встановлюється ціна, розрахована на покупців з середнім та нижче середнього рівнем доходу. Еластичність попиту на пиво також залежить від сорту. Для сортів „Жигулівське” та „Пшеничне” вона невелика, тобто збільшення ціни не викликає помітного коливання об’єму продаж , а для сортів „Рівень преміум” та „Рівень міцне” зниження ціни викликає значне підвищення рівня продаж навпаки. Нижня гранична ціна на пиво може встановлюватися на рівні „собівартість + нормальний прибуток”. Верхня гранична ціна обмежена ціною на товари конкурентів.
Формування асортименту формується залежно від потреб ринку, чим більший попит , тим більший об’єм випускається.
На даний момент пиво „Жигулівське” займає більшу половину асортиментого ряду продукції ВАТ „Рівень”. Іншими видами продукції ВАТ „Рівень” є: „Пшеничне”, „Рівень Преміум”, „Рівень Міцне”, а з 2008 року здійснюється випуск нового виду пива „Бергшлосс”. Залежно від упакування пиво поділяється на пляшкове, у ПЕТ-пляшці, КЕГове.
Розробка заходів формування попиту здійснюється через рекламу. Великою мірою реклама відіграє на попиті продукції. Стимулюання збуту товарів на ринку відбувається завдяки тому що надаються великі знижки для постійних клієнтів на товар. Реклама як складник одного з елементів маркетингу – просування товарів, має сприяти досягненю маркетингових цілей.
Засоби реклами та інформації відбувається через брендовані машини, яких є три штуки, також плакати, палатки, цінники, полочки. 95% рекламу проводить рекламне бюро маркетингу, а тоді погоджує з дирекцією підприємства.
Маркетингове бюро проводить різні фестивалі, громадські заходи. Підприємство кілька разів виступало спонсором на спортивних змаганнях та інших масових заходах.
Рекламу доцільно проводити на телебаченні „Рівне-1”, в газетах „Ого” , та „Авізо” та використовувати зовнішню рекламу.
Персонал. Одним з необхідних ресурсів підприємства є трудові ресурси, тобто персонал підприємства. Персонал – це усі працівники підприємства, які мають відповідну кваліфікацію і досвід роботи.
Згідно з характером функцій, які виконуються, персонал підприємства поділяється на:
Керівники – працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них належать директори, начальники, завідувачі, керуючі, майстри, спеціалісти та інші.
Спеціалісти – працівники, які виконують спеціальні інженерно – технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори тощо.
Службовці – працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування: діловоди, обліковці, агенти, креслярі тощо.
Робітники – персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів та ін.
Аналіз ефективності використання трудових ресурсів ВАТ „Рівень” показано в таблиці 2.4.12.
Таблиця 2.4.12
„Динаміка ефективності використання трудових ресурсів ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
Як видно з таблиці, за період 2004-2007 років зросла чисельність як працівників, так і робітників. Якщо в 2004 році середньоспискова чисельність працівників становила 82 особи, а середньоспискова чисельність робітників – 67 осіб, то в 2007 році чисельність становила відповідно 96 і 82 особи. Зросла і питома вага робітників у загальній чисельності персоналу, якщо в 2004 році вона становила 82%, то в 2007 – 85%. Зростає середньорічна продуктивність праці як працівників, так робітників. Якщо в 2004 році середньорічна продуктивність праці працівника складала 36,02 тис.грн./пр., а середньорічна продуктивність праці робітника – 43,92 тис.грн./р., то в 2007 році році ці показники становили 140,89 тис.грн./пр. і 164,94 тис.грн./р. відповідно. Проте, якщо порівняти ріст продуктивності праці і ріст реалізації продукції, можна побачити, що темпи останньої є вищими, тобто, можна сказати, що темпи роста продуктивності праці на підприємстві є недостатньо високими.
Ще однією складовою аналізу персоналу підприємства є аналіз руху трудових ресурсів. Дана інформація наведена в таблиці 2.4.13.
Таблиця 2.4.13
„Аналіз руху трудових ресурсів ВАТ „Рівень” за 2004 – 2007 роки”
Коефіцієнт обороту по прийняттю показує відношення чисельності прийнятих до загальної чисельності персоналу, коефіцієнт обороту по звільненню – відношення чисельності звільнених до загальної чисельності працівників.
Висока плинність кадрів - негативне явище на підприємстві. На ВАТ „Рівень” величина цього показника у 2005 і 2006 роках зменшувалася, що характеризувало позитивний вплив даного показника на реалізацію стратегії виробництва досліджуваного підприємства. Проте у 2007 році спостерігається значне підвищення плинності кадрів на ВАТ „Рівень”, яке може пояснюватись незадоволенням працівників умовами праці на підприємстві. Це може створювати загрозу для реалізації стратегії виробництва, адже відсутність висококваліфікованих кадрів негативно відбивається на якості праці і здатності працівників виконувати поставлені завдання.
Для того, щоб визначити наскільки ефективно використовувалися трудові ресурси на підприємстві, треба порівняти ріст продуктивності праці працівників ВАТ „Рівень” і темпи росту середньої заробітної плати працівників підпримства. Дана інформація наведена в таблиці 2.4.14.

Таблиця 2.4.14
„Співставлення темпів росту продуктивності праці і заробітної плати персоналу ВАТ „Рівень” за 2004-2007рр.”
Оскільки, як видно з таблиці і діаграми 2.4.6, темпи росту продуктивності праці перевищують темпи росту заробітної плати, а це значить, що трудові ресурси ВАТ „Рівень” використовуються ефективно.
EMBED Excel.Chart.8 \s
Причому, можна сказати, що найефективніше трудові ресурси використовулися у 2004 році, адже тоді коефіцієнт випердження становив 1,35.
Організація управління. Основною складовою організації управління виступає організаційна структура підприємства. Організаційна структура ВАТ „Рівень” показана на схемі 2.4.1.