РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ПРИБУТКОВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ ПІДПРИЄМСТВА ЗА 2006-2008 РОКИ 2.1. Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ «Зіко» за 2006-2008 роки Значення аналізу фінансових результатів діяльності полягає в тому, що в процесі його проведення виникає можливість визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів торговельного підприємства. Крім того, такий аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства. Аналіз фінансових результатів діяльності дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства. Крім того, такий аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства. Підприємець зацікавлений в тому, щоб отримати максимум прибутку, який необхідно обґрунтувати аналітичними розрахунками. До основних показників, що характеризують фінансові результати підприємницької діяльності торговельних підприємств є валовий дохід, інші доходи, прибуток і рентабельність. Прибуток як результативний показник, аналізується у першу чергу підприємством, а також іншими зацікавленими користувачами згідно їх інтересів. Особливо це важливо в умовах ринкової економіки, адже результати проведення аналізу сприяють найбільш обґрунтованому вибору об’єктів можливих інвестицій. Насамперед, управлінський персонал, для аналізу діяльності та визначення ефективності прийнятих рішень використовує показники економічного, маржинального прибутку, прибутку за видами діяльності, а також за періодами, які аналізуються. Для цього у розпорядженні аналітика є широкий обсяг інформації (внутрішня, бухгалтерська звітність, фінансовий план тощо). Засновники та акціонери аналізують структуру та динаміку чистого прибутку з метою визначення можливості отримання дивідендів, мінімізації власного фінансового ризику. Такі зовнішні суб’єкти аналізу як наприклад, податкові органи вивчають елементи прибутку, який підлягає оподаткуванню з метою перевірки правильності розрахунків і сплати податків. Вони використовують дані фінансової і податкової звітності. У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток – це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів над сумою цих доходів. Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об’єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб’єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха тощо. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства. Перед аналітиками стоїть завдання спрогнозувати і розробити рекомендації щодо попередження появи та усунення збитків. Необхідно враховувати, що будь-які збитки є реальними резервами підвищення прибутку. Основні завдання, об’єкти та етапи аналізу фінансових результатів діяльності підприємства наведено на рис. 2.1. Джерелами інформації, які використовуються при проведенні аналізу фінансових результатів, є первинні документи (розрахунки та довідки бухгалтерії, накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо), облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку, фінансова, податкова та статистична звітність (зокрема форма № 1 „Баланс”; форма № 2 „Звіт про фінансові результати”; форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів”; форма №4 „Звіт про власний капітал”; форма №5 „Примітка до річної фінансової звітності”; звіт № 1-ФП „Про фінансові результати”; звіт № 2 – ФП „Про витрати обігу”; декларація про податок на прибуток підприємств), інші джерела (бізнес-план, фінансовий план,
Рис. 2.1. Загальна модель аналізу фінансових результатів діяльності підприємства управлінська (внутрішня) звітність, результати попередніх аналітичних досліджень тощо). Оскільки фінансові результати діяльності підприємства знаходять відображення у відповідній системі показників, значна їх кількість створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює вибір кожним учасником господарської діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану певного підприємства. Наприклад, керівництво підприємства цікавить обсяги отриманого прибутку та його структура, а також фактори, які впливають на його розмір. Податкові органи зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові фінансових результатів: прибуток від реалізації продукції, майна, інших видів діяльності підприємства тощо. Аналіз кожної складової прибутку підприємства має не абстрактний, а цілком конкретний характер, а тому дозволяє власникам і акціонерам обирати пріоритетні напрями активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз фінансових результатів дає можливість виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат і фінансового ризику від інвестицій у дане підприємство. Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно упевнитися в достовірності даних ф.№2 „Звіт про фінансові результати”, визначити, чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних і надзвичайних доходів і витрат). У процесі аналізу на першому етапі необхідно оцінити рівень і динаміку фінансових результатів; дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити вертикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових (горизонтальний аналіз) (див. табл. 2.1). Згідно даних таблиці 2.1 в ТОВ „Зіко” обсяг товарообороту у 2008 році становив 5885 тис. грн. і порівняно із 2006 роком зменшився на 24%, що дорівнює 1852 тис.грн., але порівнюючи із 2007 роком товарооборот збільшився на 19% або на 940 тис.грн. Протягом останніх трьох років спостерігається різке коливання всіх фінансових показників діяльності, в тому числі і кінцевого фінансового результату. Так, фінансовий результат від операційної діяльності у 2006, 2007 роках майже не змінився: 160 та 163 тис.грн. відповідно, тоді як у 2008 році сума збитку становила 316 тис.грн. Причиною цьому є збільшення суми витрат на збут продукції на 58,4% відносно 2006 року і на 30,2% щодо 2007 року, а також внаслідок підвищення орендної плати, у 24 рази порівняно із минулим роком збільшилися інші операційні витрати. Проте, керівництву підприємства слід надати належне, адже у звітному 2008 році за рахунок отримання інших доходів на суму 1416 тис.грн. сума прибутку до оподаткування становила 153 тис.грн., тоді як у минулому році підприємство отримало збиток на суму 348 тис.грн. Це свідчить про наявність прихованих внутрішніх проблем підприємства, які потребують негайного вирішення, особливо, в період загострення загальноекономічної ситуації. З метою виявлення причин доцільним є аналіз товарообороту, який є джерелом отримання прибутку від основного виду діяльності. Отже, товарооборот – основний показник господарської діяльності підприємств та організацій торгівлі, що характеризує виконання головного завдання – своєчасне та безперебійне забезпечення товарами народного споживання у кількості та якості, що відповідають попиту населення. До них належать продаж (реалізація) товарів в загальному обсязі, асортиментна структура товарообороту (обсяг реалізації за окремими товарними групами). Показники товарообороту ТОВ «Зіко» за 2006-2008 рр. представлені в таблиці 2.2. Таблиця 2.1 Фінансові показники діяльності ТОВ „Зіко ” за 2006 – 2008 рр. (тис. грн.) № п/п Показники Роки 2008р. у % до Відхилення (+, -) 2008р. від
2006 2007 2008 2006 2007 2006 2007
1 Дохід (виручка) від реалізації продукції 7737 4945 5885 76,0 119,0 -1852 940
2 Податок на додану вартість 1270 824 834 65,6 101,2 -436 10
3 Інші вирахування з доходу 143 77 23 16,1 29,9 -120 -54
4 Чистий дохід від реалізації 6323 4044 5028 79,5 124,3 -1295 984
Оборот від інших видів діяльності 241,5 309,4 147,1 61,0 47,5 -94,4 -162,3
Загальний оборот реалізації продукції (без ПДВ і акцизного збору) у 2008 році досягнув 5028,0 тис.грн., і хоча відносно 2007 року він збільшився на 1014,6 тис.грн., тобто на 25,3%, порівняно із 2005 роком його обсяг становив лише 69,1%, а саме зменшився на 2247,9 тис.грн. Протягом аналізуємого періоду ТОВ «Зіко» займалося оптовою, роздрібною торгівлею та наданням послуг. Структура загального товарообороту ТОВ «Зіко» за 2006-2008 рр. представлена в таблиці 2.3, рис. 2.2. Виходячи із основного виду діяльності, найбільша питому вагу займає оптовий товарооборот, яка коливається від 74,% до 82,3%. Проте, слід зазначити, що найбільша частка оптового обороту припадає на 2008 рік (82,3%) і порівняно із 2006 роком вона зросла на 1,2, а з минулим 2007 роком - на 7,9 пункти структури. Щодо обсягу оптового обороту, то у звітному році він досягнув 4141,1 тис.грн. і відносно минулого року збільшився на 1156,4 тис.грн., тобто на 38,7%, тоді як порівняно із 2006 роком його обсяг зменшився на 1762,5 тис.грн. при динаміці зміни 70,1%. У 2008 році у загальному обороті зменшилася питома вага роздрібного товарообороту і становила 14,7%, що на 0,8 і 3,2 структурних пункти менше від 2006 і 2007 років. Проте сума роздрібного товарообороту у звітному році Таблиця 2.3 Структура загального товарообороту ТОВ «Зіко» за 2006-2008 рр. % Показники Роки Відхилення (+, -) 2008 р. від
2006 2007 2008 2006 2007
Загальний оборот без ПДВ і акцизу, у т.ч. 100,0 100,0 100,0 Х Х
Оптовий товарооборот 81,1 74,4 82,3 1,2 7,9
Роздрібний товарооборот 15,5 17,9 14,7 -0,8 -3,2
Оборот від інших видів діяльності 3,4 7,7 3,0 0,4 -4,7
Рис. 2.2. Структура загального товарообороту ТОВ «Зіко» за 2006-2008рр.(%) відносно 2007 року збільшилася на 2,8%, що становитиме 20,5 тис.грн., а порівняно із 2006 роком зменшилася на 391,0 тис.грн. при динаміці зміни 65,4%. Обсяг наданих послуг ТОВ «Зіко» у 2008 році дорівнював 147,1 тис.грн., що становитиме лише 3,0% від загального обороту і є найменшим за аналізуємий період. Так, відносно 2006 року він зменшився на 39,0% (61,0 – 100,0), а його частка в загальному обсязі обороту становила 3,4%, а порівняно із 2007 роком динаміка зміни становила аж 45,7%, що на 162,3 тис.грн менше, хоча питома вага обороту від інших видів діяльності дорівнювала 7,7% від загального обсягу. Наступним етапом аналізу товарообороту є поквартальна оцінка динаміки обсягів реалізації (табл. 2.4, рис 2.3). Таблиця 2.4 Структура товарообороту ТОВ «Зіко» за 2006 –2008 рр. в розрізі кварталів Квартали 2006 рік 2007 рік 2008 рік
Аналіз структури товарообороту ТОВ «Зіко» показав, що за період 2006 –2008 рр. тенденцій зміни обсягів реалізації в розрізі кварталів не виявлено. Нерівномірно розподілився товарооборот в рамках кожного року: у 2006 році питома вага коливається від 11,6% (1 кв.) до 34,1%, у 2007 році - від 33,4% (3 кв.) до18,0% (4 кв.), у 2008 році - від 16,4% (1 кв.) до 35,3% (2 кв.). Протягом 2006-2008 рр. найбільшу питому вагу займає товарооборот 3 кварталу, 34,1%, 24,4%, 35.3% відповідно. Це пояснюється сезонністю попиту на продукцію і активізацією ремонтних і будівельних робіт приміщень житлового і нежитлового фонду. Наступним етапом виявлення внутрішніх проблем ТОВ «Зіко», наслідком яких є різке коливання фінансових показників діяльності підприємства є аналізу структури доходів і витрат, понесених для отримання цих доходів, адже у ході їх порівняння й визначаються фінансові результати. Аналіз структури доходів і витрат і їх динаміки свідчать про доцільність здійснених витрат у порівнянні з отриманими доходами.
Рис. 2.3. Структура товарообороту ТОВ «Зіко» за 2006 –2008 рр. в розрізі кварталів (%) Аналізуючи данні про доходи ТОВ „Зіко” за період 2006–2008 роки (див. табл. 2.5, рис. 2.4) очевидно, що найбільш оптимальна структура була у 2006 році: доходи від реалізації товарів займали 81,4%, інші операційні доходи – 17,5%, інші доходи – 1,1%. У 2007 році відбулися різкі зміни щодо суми отриманих валових доходів, яка зменшилася до 4046 тис.грн. проти 7767 тис.грн. у 2006 році, і джерел їх отримання (99, 9% припадає на доходи від основного виду діяльності – реалізації товарів). Така обмеженість джерел формування доходів, на нашу думку, стримує підприємство у зміцненні фінансового стану і рентабельності діяльності. У 2008 році керівництвом прийнято кардинальні зміни в стратегії управління доходами підприємства і, як наслідок, сума доходів від реалізації товарів порівняно з минулим роком збільшилася на 24,3% тобто на 984 тис.грн. і дорівнювала 5028 тис.грн., але їх частка скоротилася на 21,9 пунктів структури і становила лише 78,0%. Позитивно на збільшення загальної суми валових доходів вплинуло Таблиця 2.5 Структура доходів ТОВ „Зіко” за 2006 – 2008 рр. Показники Роки 2008 р. у % до Відхилення (+, -) 2008 р., від
2006 2007 2008 2006 2007 2006 2007
1. Разом валові доходи, тис.грн. в тому числі: 7767 4046 6447 83,0 159,3 -1320 2401
1.1. Доходи від реалізації товарів: - сума, тис. грн. 6323 4044 5028 79,5 124,3 -1295 984
- питома вага, % 81,4 99,9 78,0 х х -3,4 -21,9
1.2. Інші операційні доходи: - сума, тис. грн. 1357 2 3 0,2 150,0 -1354 1
- питома вага, % 17,5 0,1 0,1 х х -17,4 -
1.3. Інші доходи: - сума, тис. грн. 83 - 1416 в 17р. - 1333 -
- питома вага, % 1,1 - 21,9 х х 20,8 -
(тис. грн.) отримання інших доходів у розмірі 1416 тис.грн., що в 17 разів перевищило суму у 2006 році, і на які припало 21,9%. Таким чином, загалом, у 2008 році сума валових доходів відносно минулого року зросла на 59,3% тобто на 2401 тис.грн., і досягла 6447 тис.грн.
Рис.2.4. Структура доходів ТзОВ «Зіко» за 2006 – 2008 рр. Не меншою мірою впливають на прибуток поряд із доходами і витрати підприємства, без управління якими неможливо здійснювати і управління прибутком. Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В умовах ринкової економіки виникає проблема не стільки у визначенні витрат, їх розподілі за об'єктами та забезпеченні мінімізації, скільки в управлінні ними в умовах конкуренції і визнання доцільності та досягнення необхідної їх прибутковості. Завдання полягає не у мінімізації суми витрат, а в досягненні такого рівня, за яким їх визнають споживачі та які приносять відповідний прибуток ТОВ. В системі управління ТОВм головним об'єктом є процес управління витратами господарської діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання. Мета аналізу витрат діяльності підприємства полягає у інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів, їх оптимізації та обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої раціоналізації. З метою управління витратами господарюючого суб'єкта розглядають їх класифікаційні ознаки, що дає змогу визначити природу та особливості їх формування, розподіл за визначеними об'єктами управління. Групування витрат за економічними елементами стосується лише операційної діяльності підприємства і дає змогу провести аналіз їх складу, структури та ефективності. Можна визначити залежність витрат від рівня розвитку та ефективності використання матеріальних, трудових ресурсів, визначити пріоритетні напрями їх раціоналізації та економії. Структура витрат ТОВ «Зіко» за економічними елементами представлена в таблиці 2.6. Загальна сума операційних витрат ТОВ «Зіко» у 2008 році досягла 1431 тис.грн., що на 102,7 тис.грн. більше витрат у 2007 році і на 197,9 тис.грн. – у 2006 році. Із чотирьох основних статей витрат, що належать до операційних, найбільша частка припадає на витрати на оплату праці: 38,9% при сумі 479,9 тис.грн. у 2006 році, 40,2% при сумі 534,5 тис.грн., 30,9% при сумі 433,0 тис.грн. Незважаючи на це, у 2008 році сума витрат на оплату праці зменшилася на 36,9 тис.грн. порівняно із 2006 роком, і на 91,5 тис.грн. відносно 2007 року, а питома вага скоротилася на 9,3 структурних пункти щодо минулого періоду. Це пояснюється різким скороченням чисельності працюючих, яка становила у 2006 році 41 особу, у 2007 році – 39 осіб, а у 2008 році – лише 29 осіб. Майже на половину у 2008 році зменшилася частка амортизаційних відрахувань (3,9% проти 6,8% у 2007 році), що пояснюється зменшенням вартості основних засобів. Протягом останніх двох років майже на змінилася частка матеріальних витрат (5,0%), проте сума збільшилася на 6,5 тис.грн. і дорівнювала у 2008 році 71,0 тис.грн. У звітному році різко зросла сума інших операційних витрат, які пов’язані із безпосереднім процесом реалізації продукції і досягла 699,0 тис.грн., що на 172,3 тис.грн. більше порівняно із 2006 роком і на 225,1 тис.грн. відносно 2007 року, а питома вага у 2008 році відносно 2006 року зросла на 6,1, а щодо 2007 року – на 13,1 пункти структури і досягла 48,9%. Таблиця 2.6 Структура витрат ТОВ «ЗІКО» за економічними елементами у 2006-2008 рр. Стаття витрат 2006 р. 2007 р. 2008 р. Відхилення (+,-) 2008 р. від
2006 р. 2007 р.
сума, тис. грн % сума, тис. грн % сума, тис. грн % сума, тис. грн % сума, тис. грн %
Інші операційні витрати 526,7 42,8 473,9 35,8 699,0 48,9 172,3 6,1 225,1 13,1
Разом витрати 1233,1 100,0 1328,4 100,0 1431 100,0 197,9 Х 102,6 Х
Крім поділу витрат за економічними елементами, існують різноманітні підходи щодо оцінки і аналізу витрат і за іншими класифікаційними ознаками. Зокрема витрати торгівлі поділяють на поточні, валові, витрати обігу, умовно-постійні і умовно-змінні тощо. В процесі ознайомлення із фінансовою звітністю ТОВ «Зіко», нами проведено аналіз витрат, представлених в Формі №2 «Звіт про фінансові результати» (таблиця 2.7, рис. 2.4). Рис. 2.4. Структура витрат і відрахувань ТОВ «Зіко» за 2006-2008 рр. (%) Як бачимо, з поміж витрат найбільшу питому вагу у 2008 р. займає собівартість реалізованої продукції (закупівельна вартість товарів) – 54,5%. У 2007 р. вона займала 55,0%, тобто зменшилася на 0,5%, а порівняно з 2006 р. питома вага собівартості зменшилася на 2,1%. Це пояснюється зростанням питомої ваги інших витрат, статті яких в більшій мірі характеризують витрати обігу (на 12,6% до 2007 р. і на 11,5% до 2006 р., при частці 12,6% у 2008 році). Поряд з цим, абсолютна величина собівартості у 2008 році збільшилася відносно минулого року на 1034,5 тис.грн., і зменшилася порівняно із 2006 роком на 996,9 тис.грн., що пояснюється скороченням обсягів реалізації продукції на 24,0% (див. табл. 2.1.). Протягом аналізуємого періоду спостерігається стійка і рівномірна тенденція до зменшення питомої ваги витрат, пов’язаних з управлінням та збутом продукції: так, якщо у 2006 році вони займали 30,0% із загальної суми витрат, то з кожним роком їх частка в середньому зменшується на 5% і склала у 2007 році – 25,3%, а у 2008 році – 19,9%.
Таблиця 2.7 Структура витрат і відрахувань ТОВ «Зіко» за 2006-2008 рр. № п/п Показники 2006 рік 2007 рік 2008 рік Відхилення (+ -) 2008 р. від
сума, тис.грн. питома вага, % сума, тис.грн. питома вага, % сума, тис.грн. питома вага, % 2006 року 2007 року
5 Інші витрати 81,6 1,1 - - 895 12,6 813,4 11,5 895 12,6
6 Усього витрат і відрахувань 8671,7 100,0 5235,7 100,0 7177 100,0 -1494,7 Х 1941,3 Х
Фінансові витрати протягом трьох років є нестабільними, про що свідчить і коливання їх частки (0,6% - у 2006 році, 3,7% - у 2007 році, 0,7% - у 2008 році) і зміна їх вартості, яка у 2008 році становила 52 тис.грн., і порівняно із 2006 роком зросла на 2,9 тис.грн., а щодо минулого року – зменшилася на 133,4 тис.грн. Таблиця 2.8 Показники прибутку ТОВ „Зіко” за 2006 – 2008 роки Показники Роки 2008 р. у % до Відхилення (+, -) 2008 р., від
2006 2007 2008 2006 2007 2006 2007
Валовий прибуток (від реалізації продукції) 1410 1163 1112 78,9 95,6 -298 -51
Фінансовий результат від операційної діяльності 160 163 -316 - - -476 -479
Фінансовий результат (до оподаткування) 107 -348 153 143,0 - 46 501
Податок на прибуток 26 16 49 188,4 В 3 р. 23 33
Чистий прибуток 81 -365 104 128,4 - 23 469
(тис. грн.) Виходячи з наявних доходів та витрат, можна обчислити прибуток ТОВ „Зіко”, який відображений у таблиці 2.8, дані якої свідчать про те, що у 2008 році сума валового прибутку підприємства є найменшою (1112 тис.грн.) і порівняно з 2006 роком вона зменшилася на 298 тис. грн., а порівняно з 2007 роком – на 51 тис. грн.; динаміка зміни становила 95,6% та 78,9% відповідно. Як вже зазначалося, у 2008 році підприємство отримало незадовільний фінансовий результат від операційної діяльності (сума збитку становила 316 тис.грн.). Проте, завдяки іншим джерелам отримання доходів у звітному році суми прибутку до оподаткування і чистого прибутку були найбільшими і досягли 153 тис.грн. і 104 тис.грн. відповідно. Отже, як бачимо, в цілому підприємство працює успішно, хоча виникає необхідність активізувати пошук резервів для покращення фінансово-господарської діяльності. 2.2. Аналіз показників рентабельності ТОВ «Зіко» за 2006-2008 роки Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсумковим показником, який характеризує обсяг фінансових коштів підприємства для розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, формування фондів підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення. Однак цей показник не відображає ступеня ефективності господарської діяльності підприємства, маса прибутку може зростати при недостатньому використані ресурсів підприємства, порушені вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності господарської діяльності, ступеня використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набуло поширення застосування показників відносної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рентабельності. Суб’єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використання ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність (яка іноді ототожнюється з прибутковістю і доходністю). Саме тому центральне місце в процесі аналізу фінансових показників діяльності підприємства відводиться оцінці показників рентабельності, найпоширенішим із яких є рівень прибутковості обороту (Рто). Він являє собою порівняння прибутку від реалізації товарів та товарообороту і показує розміри формування прибутку на одиницю товарообороту або питому вагу прибутку в ціні реалізації товарів. Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати. Суб’єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використання ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюється система відносних показників рентабельності, які іноді ототожнюються з прибутковістю і доходністю. У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результат від реалізації продукції покривають витрати і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства. Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст визначає суму прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу, і, оскільки це відносні показники – вони практично не підпадають під вплив інфляції. Рентабельність характеризується системою показників (див. рис. 2.5):
Рис. 2.5. Система показників рентабельності торговельного підприємства [89, с.451]
Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструмент інвестиційної, цінової політики. До системи показників рентабельності відносяться витратні, ресурсні і доходні (див. рис. 2.6). Витратні показники характеризують доходність понесених витрат у процесі здійснення господарської діяльності. Доходні показники характеризують, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні продажу, а ресурсні – віддачу (доходність) усіх активів.
Рис. 2.6. Класифікація відносних показників рентабельності Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках. Рентабельність характеризується системою показників: 1. Рентабельність товарообороту (продаж), яка визначається за формулою: для підприємств роздрібної торгівлі (РРТП) ( 2.1.), для підприємств оптової торгівлі (РОТП) (2.2.), для підприємств громадського харчування (РГХ)
(2.3.), де ПРТП, ПОТП, ПГХ – відповідно прибуток підприємств роздрібної, оптової торгівлі та громадського харчування; РТО – роздрібний товарооборот; ООУР – оптовий оборот за участю оптових підприємств у розрахунках; ВОГХ – валовий оборот підприємств громадського харчування в продажних цінах. Цей показник використовується для оцінки результатів господарської діяльності торговельних підприємств. Він показує розмір прибутку на одиницю товарообороту або частку торговельного прибутку в ціні товару. Недолік цього показника полягає в тому, що він не характеризує економічної ефективності використання ресурсів торговельного підприємства, позаяк не відображає залежності між одержаним прибутком і величиною факторів виробництва, які використовуються. Показники абсолютної суми прибутку і його рівня до обороту можуть бути високими навіть при недостатньо ефективному використанні основних фондів та оборотних коштів, наявності їх і понаднормативних залишків. Показник рівня рентабельності обороту орієнтує торговельне підприємство на продаж товарів з високою торговельною надбавкою, що в умовах дефіцитного ринку стимулює звуження асортименту товарів, які реалізуються, погіршення ступеня задоволення попиту покупців. 2. Рентабельність витрат обігу (поточних витрат) (РВО) обчислюється за формулою: (2.4), де ВО – величина витрат обігу поточних витрат підприємства, тис. грн.; П – сума прибутку, тис. грн. Цей показник використовується при оцінці ефективності поточних витрат підприємства, їх окупності та показує розмір прибутку на 100 одиниць витрат обертання підприємства. Рівень рентабельності дозволяє визначити прибутковість реалізації окремих товарів, що необхідно для встановлення економічно обґрунтованих розмірів торговельної надбавки (знижки). Цей показник теж має недолік. Він не стимулює найбільш ефективного використання виробничих фондів торговельних підприємств, оскільки не відображає всієї величини фондів і оборотних коштів, які використовуються. За рівнем рентабельності витрат обігу неможливо визначити, при якому обсязі основних фондів і оборотних коштів підприємство спроможне одержати певний обсяг прибутку, наскільки ефективно використовуються ці кошти, як швидко вони окупаються. 3. Рентабельність виробничих фондів підприємств ( РФ): (2.5) Даний показник визначається як відношення балансового прибутку (БП) до середньої вартості основних фондів (ОФ) і оборотних коштів (ОК). Цей показник використовується для оцінки ефективності виробничих фондів підприємства та показує розмір прибутку в розрахунку на 100 одиниць основних фондів і оборотних коштів. Динаміку рентабельності виробничих фондів обумовлюють зміни рівнів фондовіддачі і оборотність оборотних коштів, а також рентабельність товарообороту. Цей показник рівня рентабельності узагальнює всі сторони господарської діяльності підприємства, тим самим найбільш повно визначає ефективність його роботи. У цьому показнику враховується вся сукупність засобів торговельного підприємства і відображається вся ефективність їх використання. Можна обраховувати і часткові показники, які характеризують, відповідно, рентабельність основних фондів (РОФ) і рентабельність оборотних коштів (РОК). 4. Рентабельність трудових ресурсів характеризується двома показниками: а) прибутком в розрахунку до середньоспискової чисельності працівників підприємства; б) прибутком в розрахунку на одиницю витрат, що пов’язані з утриманням трудових ресурсів (фонд споживання, витрати на підготовку кадрів, охорону праці тощо). 5. Рентабельність вкладень у підприємство (активів) (РА). Цей показник характеризує прибуток в розрахунку на одиницю майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства, визначається як співвідношення балансового прибутку (БП) до вартості майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства (А): (2.6.) 6. Рентабельність власного капіталу. Цей показник характеризує розмір прибутку, який одержав власник підприємства на одиницю коштів, що вкладені в підприємство, та служить критерієм для оцінки котирування акцій підприємства на біржі. Порівняння рентабельності вкладень в підприємство (активів) з рентабельністю власного капіталу дозволяє визначити ефективність умов залучення позичкових коштів. Якщо різниця в рівні рентабельності менша за розмір процентів за позикові фінансові кошти, що використовуються, то залучення позикових коштів недоцільне, оскільки це ущемляє інтереси власників підприємства. 7. Рентабельність функціонуючого капіталу. Даний показник характеризує розмір прибутку в розрахунку на кожні 100 одиниць функціонуючого капіталу. Під останнім розуміється розмір власного капіталу, який реально брав участь в одержанні прибутку (сума всіх джерел власних коштів за мінусом капітальних вкладень, невстановленого обладнання та наданих авансів). 8. Рентабельність перманентного капіталу. Цей показник характеризує прибутковість використання капіталу, який знаходиться в тривалому (довгостроковому) розпорядженні підприємств. Величина перманентного капіталу становить суму всіх джерел власних коштів і довгострокових кредитів підприємства. Розглянуті показники рентабельності можна розраховувати як за прибутком до оподаткування, так і за прибутком від основної діяльності, чистим прибутком. Використання показників рентабельності, обчислених за чистим прибутком, дозволяє виявити вплив на рентабельність податкових та інших обов’язкових платежів, котрі виплачуються з прибутку підприємства. Розрахунок показників рентабельності за прибутком від основної діяльності дозволяють оцінити окремо ефективність виробничої і невиробничої діяльності, що важлива для обґрунтування напрямів інвестиційної діяльності підприємства. Аналіз прибутковості обороту передбачає обчислення рівня показника та його порівняння з рівнем, досягнутим у попередніх періодах. Цей рівень рентабельності слід розраховувати не за загальним прибутком (до оподаткування), а тільки за прибутком від реалізації товарів оскільки фінансові результати від реалізації основних засобів та інших активів, а також позареалізаційні доходи, витрати і втрати не знаходяться в прямій залежності від зміни обсягу товарообороту. Економісти країн з розвинутою ринковою економікою називають його рівнем рентабельності продаж і вважають його одним із основних показників оцінки ефективності функціонування торговельного підприємства. Він знаходиться в прямій залежності від зміни рівня валового доходу і оберненій від росту чи зниження рівня витрат обігу. Нижче наводяться аналітичні таблиці, які характеризують показники рентабельності ТОВ „Зіко” за 2006-2008 рр. З огляду на те, що протягом аналізує мого періоду підприємство займалося тільки основними видами діяльності, і фінансові показники від інших видів діяльності відсутні, то показники рентабельності розраховані виходячи із суми чистого прибутку (див. табл. 2.9, 2.10). Слід зазначити, що показники рентабельності не розраховуються за 2007 рік, адже підприємство в цей період отримало збиток на суму 364,9 тис.грн. Аналіз витратних, доходних і ресурсних показників рентабельності Підприємства «Зіко» за 2006, 2008 роки показав, що у звітному 2008 році порівняно із 2006 роком ефективність діяльності підприємства підвищувалася (таблицях 2.9 і 2.10). Протягом аналізованого періоду спостерігається незначна тенденція до росту рентабельності товарообороту на 0,9%, і у 2008 році досягла 2,0% проти 1,1% у 2006 році. Оцінити ефективність поточних витрат Підприємства «Зіко», їх окупність можна за допомогою показника рентабельності витрат (Рв). Слід зазначити, що для Підприємства «Зіко» характерна аналогічна тенденція до зміни і цього показника. Так, рентабельність витрат із 6,6% у 2006 році досягнула розміру 7,2% у 2008 році. Проаналізовані показники рентабельності мають суттєвий недолік: вони Таблиця 2.9 Витратні і доходні показники рентабельності ТОВ «Зіко» за 2006 – 2008 рр. Показники Роки 2008 р. у % до 2006 Відхилення (+, -) 2008 р. від 2006
2006 2008
Товарооборот, тис.грн. 7275,9 5028,0 69,1 -2247,9
Витрати обігу: - сума, тис.грн. - рівень, % 1233,1 16,9 1431,0 28,4 116,0 Х 197,9 11,5
Чистий прибуток, тис.грн. 81,4 104,0 127,7 22,6
Рентабельність діяльності ,% 1,1 2,0 Х 0,9
Рентабельність витрат, % 6,6 7,2 Х 0,6
Рис. 2.7. Показники рентабельності ТзОВ „Зіко” за 2004 – 2006 рр. не враховують, при яких господарських ресурсах (активах), власному капіталі був досягнутий кінцевий фінансовий результат та на скільки ефективно вони використовувалися. Саме тому, при аналізі прибутковості ТОВ «Зіко» слід окремо приділити увагу ресурсним показникам рентабельності. Згідно з даними таблиці 2.10, рис. 2.7 в ТОВ «Зіко» у 2008 році спостерігається підвищення всіх показників рентабельності. Зокрема у 2008 році найвищими показниками рентабельності є рентабельність основних фондів (від 7,6% у 2006 році до 8,6% у 2008 році), а також рентабельність власного капіталу (від 5,0% у 2006 році до 7,5% у 2008 році). Загалом, аналізуючи показники рентабельності протягом аналізуємого періоду, очевидно, що, незважаючи на досить низький загальний рівень, у 2006 і 2008 році вони є відносно стабільними: абсолютне відхилення показників рентабельності від 2,5% до 0,5%. Загалом, за результатами проведеного аналізу можна стверджувати, що з кожним роком ефективність діяльності ТОВ «Зіко» підвищується, про що свідчить зростання всіх показників рентабельності. Таблиця 2.10 Ресурсні показники рентабельності ТОВ «Зіко» за 2006, 2008 рр. Показники Роки 2008 р. у % до 2006 Відхилення (+, -) 2008 р. від 2006
2006 2008
Власний капітал (на кінець року), тис.грн. 1641,3 1380,0 84,1 -261,3
Основні засоби: середньорічна вартість, тис.грн. 1071,2 1211,5 113,1 140,3
Рис. 2.8. Ресурсні показники рентабельності ТзОВ „Зіко” за 2006-2008 рр. 2.3. Оцінка впливу факторів на фінансові результати діяльності підприємства Прибуток до оподаткування формується під впливом факторів і залежить від зміни обсягу роздрібного товарообороту, середнього рівня валового доходу, середнього рівня валових витрат. Їх вплив на прибуток визначається методом абсолютних різниць. Для визначення впливу зміни обсягу товарообороту на суму прибутку до оподаткування використовуємо формулу : (2.7) , де П?ТО – сума прибутку, що утворився внаслідок зміни обсягу товарообороту; ?ТО – абсолютне відхилення товарообороту; РПО – рівень прибутку базовий. Вплив зміни рівня валового доходу на суму прибутку розраховується за формулою: (2.8), де П? РВД – сума прибутку, що утворився внаслідок зміни рівня валового доходу; ?РВД – зміна рівня валового доходу; ТО1 – обсяг товарообороту у розрахунковому періоді. Третім фактором, що впливає на зміну прибутку до оподаткування є зміна рівня валових витрат, розрахунок якого представлений формулою: (2.9), де П? РВВ – сума прибутку, що утворився внаслідок зміни рівня валових витрат; ?РВВ – зміна рівня валових витрат; ТО1 – обсяг товарообороту у розрахунковому періоді. З огляду на те, що у 2007 році ТОВ «Зіко» отримало збитки, факторний аналіз прибутку нами буде проводитися за період 2008-2006 роки. Згідно даних фінансової звітності ТОВ „Зіко” у 2008 році отримано прибуток до оподаткування на суму 153 тис. грн., що на 43% більше порівняно із 2006 роком, а сума його зросла на 46 тис. грн. (див. табл. 2.11). Результати проведеного факторного аналізу прибутку, методика якого розглянуто вище, показали, що зменшення обсягу товарообороту на 1852 тис. грн. сприяло зменшенню суми прибутку на 25 тис. грн. . За рахунок підвищення рівня валових доходів на 3,7% сума прибутку зросла на 217 тис. грн. . Таблиця 2.11 Основні фінансові показники ТОВ „Зіко” за 2006, 2008 рр. (тис. грн.) Показники Роки Динаміка зміни, % Відхилення (+,-) Вплив факторів на зміну прибутку
2006 2008
1.Товарооборот 7737 5885 76,0 -1852 -25
2. Валові доходи: - сума 6323 5028 79,5 -1295 217
- рівень, % 81,7 85,4 х 3,7 Х
3. Валові витрати: - сума 6216 4875 78,4 -1341 147
- рівень, % 80,3 82,8 х 2,5 х
4. Прибуток до оподаткування: - сума 107 153 143,0 46 45
- рівень, % 1,4 2,6 х 1,2 х
Третім фактором, який впливає на зміну суми прибутку є рівень валових витрат. У 2008 році відносно 2006 року цей показник зріс на 2,5%. Безумовно, підвищення рівня витрат вплинуло також негативно на зміну суми прибутку і, згідно проведених розрахунків, зменшило її на 147 тис. грн. . Отже, перший і другий фактори вплинули негативно на зміну прибутку до оподаткування, причому підвищення рівня валових витрат спричинило більший ефект. Для перевірки достовірності проведеного факторного аналізу прибутку слід порівняти загальну суму факторів із зміною суми прибутку за 2005-2006 роки: П?ТО + П? РВД + П? РВВ = ? П (2.10), де П?ТО – сума прибутку, що утворилася внаслідок зміни обсягу роздрібного товарообороту; П? РВД – сума прибутку, що утворилася внаслідок зміни рівня валового доходу; П? РВВ – сума прибутку, що утворилася внаслідок зміни рівня валових витрат; ?П – абсолютне відхилення прибутку до оподаткування за періоди, що аналізуються. 217 + (-25) – 147 = 45 тис. грн. Особливість іншого підходу оцінки чинників впливу на прибуток полягає в детальному аналізі витрат, адже кінцевий фінансовий результат утворюється шляхом співвідношення доходів і витрат. За економічною сутністю витрати торговельного підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності, а за натурально-речовим складом – спожиту частину необхідних для здійснення діяльності ресурсів. Основу ресурсного потенціалу підприємства складають матеріальні, фінансові та трудові ресурси, отже ефективність їх використання можна оцінити системою показників, які відображають специфіку і особливості їх функціонування і використання. Окрім цього, ресурси, що застосовуються у торговельно-технологічних процесах, споживаються і трансформуються у витрати. Так, використання фінансових ресурсів, до складу яких входить власний та позиковий капітал трансформується у витрати на здійснення добровільного страхування, дивіденди власникам підприємства, а також відсотки за користування фінансовими кредитами. Використання матеріальних ресурсів, основною складовою яких є засоби праці (основні фонди) трансформується у амортизаційні відрахування на повне оновлення основних фондів і нематеріальних активів, витрати на поточний ремонт основних фондів, а також на їх оренду і утримання, витрати на страхування майна. Використання трудових ресурсів трансформується на витрати на оплату праці і на соціальні заходи. Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв’язані науково-технічних, організаційних і економічних завдань. Рівень забезпечення підприємства робочою силою і її раціональне використання значною мірою визначає організаційний рівень підприємства, ступінь використання предметів і засобів праці, а від якості трудового персоналу в торгівлі залежить рівень обслуговування покупців, створення клієнтської бази, підвищення обсягів реалізації. Окрім цього, у складі валових витрат ТОВ «Зіко» значна частка припадає на витрати на оплату праці (38,9% у 2006 році, 40,2% у 2007 році, 30,9% у 2008 році). Інформація для оцінки стану і ефективності використання трудових ресурсів ТОВ «Зіко» представлена в таблиці 2.12. Таблиця 2.12 Показники по праці і оплаті праці ТОВ «Зіко» за 2006 – 2008 рр. Показники Роки 2008 р. у % до Відхилення (+, -) 2008 р. від
Так, у 2008 році середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ «Зіко» налічувала лише 29 особи, що до 2006 року становитиме 70,7%, а до 2007 року – 74,3%. Різке скорочення чисельності працюючих у 2008 році на 10 осіб порівняно із минулим роком пояснюється зниженням обсягу реалізації на 30,9%, ростом валових витрат і відсутністю прибутку. Зрозуміло, що у 2008 році скоротився і ефективний фонд робочого часу на 21,8% (78,3 – 100,0) і 16,8% (83,2 – 100,0) порівняно із 2006 і 2007 роками. Керівництво підприємства, застосувавши режим економії витрат, у 2008 році вважало доцільним зменшити розмір середньомісячної заробітної плати на 7,2%, що становитиме 97,8 грн. і її розмір дорівнював 1272,9 грн. Такі заходи стали передумовами скорочення витрат на оплату праці, адже розмір фонду оплати праці у 2008 році склав 443,0 тис.грн., що на 91,6 тис.грн. менше від 2007 року іна 36,9 тис.грн. – від 2006 року, а динаміка зміни становила 82,8% і 92,3% відповідно попередніх років. Хоча в умовах загостреної конкурентної боротьби на локальному ринку, розвитку загальної економічної кризи, перш ніж приймати конкретні рішення, доцільно провести оцінку впливу кожного чинника на конкретний аналізує мий показник. Так, зміна розміру фонду оплати праці залежить від середньоспискової чисельності працюючих і середнього розміру заробітної плати. Вартісний вплив кожного чинника можна розрахувати за допомогою факторного аналізу. Моделі розрахунку зміни фонду оплати праці представлені формулами 2.11, 2.12. ?ФОПч = (Ч1 - Ч0) · ЗП0, грн. (2.11) ?ФОПзп = (ЗП1 - ЗП0) · Ч1, грн. (2.12) де ?ФОПч - зміна фонду оплати праці за рахунок зміни чисельності працюючих; ?ФОПзп - зміна фонду оплати праці за рахунок зміни розміру середньої заробітної плати; ЗП1, ЗП0 - середня заробітна плата одного працівника за звітній і базовий роки, грн.; Ч1, Ч0 – середня чисельність працівників за звітній і базовий роки, чол. Результати проведеного факторного аналізу зміни фонду оплати праці (табл. 2.13), методику якого розглянуто вище, показали, що скорочення чисельності працюючих на 12 осіб сприяло зменшенню фонду оплати праці на 140458 грн. (-12 · 11704). Таблиця 2.13 Аналіз впливу факторів на зміну фонду оплати праці ТОВ «Зіко» за період 2006-2008 рр. Показники 2006 2008 Відхилення (+,-) Вплив факторів на ?ФОП
Фонд оплати праці, грн 479900 443000 -36900 -36897
Середньорічна заробітна плата одного працюючого, грн. 11704 15275 3571 103560
Чисельність працюючих, чол. 41 29 -12 -140458
За рахунок підвищення розміру середньорічної заробітної плати одного працівника на 3571 грн. розмір фонду оплати праці навпаки збільшився на 103560 грн. (3571 · 29). Для перевірки достовірності проведеного факторного аналізу зміни фонду оплати праці слід порівняти загальну суму факторів із абсолютним відхиленням суми фонду оплати праці за 2006-2008 роки: ?ФОПч + ?ФОПзп = ?ФОП (2.13). Так, сума двох факторів (-140458 + 103560 = -36897) співпадає із абсолютним відхиленням зміни фонду оплати праці за 2006-2008 роки (-36900 грн.). Аналіз впливу факторів на зміну фонду оплати праці ТОВ «Зіко» за період 2007-2008 рр. представлено в таблиці 2.14. У 2008 році порівняно з минулим 2007 роком скорочення чисельності працюючих на 10 осіб сприяло зменшенню фонду оплати праці на 137080 грн. (-1013708). За рахунок підвищення розміру середньорічної заробітної плати одного працівника на 1567 грн. розмір фонду оплати праці навпаки збільшився на 45443 грн. (1567 · 29). Перевірка достовірності проведеного факторного аналізу зміни фонду оплати праці підтвердила правильність розрахунків, адже загальна сума факторів (-137080 + 45443 = -91637) співпадає із абсолютним відхиленням суми фонду оплати праці за 2007-2008 роки: -91600 грн. Таблиця 2.14 Аналіз впливу факторів на зміну фонду оплати праці ТОВ «Зіко» за період 2007-2008 рр. Показники 2007 2008 Відхилення (+,-) Вплив факторів на ?ФОП
Фонд оплати праці, грн 534600 443000 -91600 -91637
Середньорічна заробітна плата одного працюючого, грн. 13708 15275 1567 45443
Чисельність працюючих, чол. 39 29 -10 -137080
За результатами проведеного факторного аналізу можна стверджувати, що економія коштів на утримання трудових ресурсів на підприємстві була досягнута лише за рахунок екстенсивного фактору – скорочення чисельності працюючих. Але, оцінюючи ефективність використання трудових ресурсів, необхідно провести аналіз таких показників, як продуктивність праці, прибуток на одного працюючого, ефективність трудової діяльності (таблиця 2.15.). Для оцінки ефективності трудової діяльності необхідно обчислити рівень продуктивності праці (товарооборот на одного працюючого) на кожну гривню середньої заробітної плати. Етр.д-ті = ПрПр / ЗПсер . (2.14), де: Етр.д-ті – ефективність трудової діяльності; ПрПр – продуктивність праці одного працівника; ЗПсер – середня заробітна плата на одного торгового працівника. Оскільки використання ресурсів залежить від об’ємних і якісних показників (в даному випадку – товарообороту і прибутку), очевидно, що найвищі показники ефективності використання трудових ресурсів були досягнуті у 2006 році: продуктивність праці одного працюючого 177460 грн., що на 2,3% вище порівняно із звітним 2008 роком (100 – 97,7) і ефективність трудової діяльності (на 1 грн. заробітної плати припадало 181,9 грн. товарообороту). Таблиця 2.15 Показники ефективності використання трудових ресурсів ТОВ «Зіко» за 2006 – 2008 рр. Показники Роки 2008 р. у % до Відхилення (+, -) 2008 р. від
Рис.2.9. Показники ефективності використання трудових ресурсів ТОВ «Зіко» за 2006 – 2008 рр. У 2007 році всі показники різко знизилися, зокрема продуктивність праці одного працюючого на 74553 грн. (102907 – 177460), ефективність трудової діяльності на 106,8грн. (75,1 - 181,9), тобто майже у 2,5 рази, прибуток на одного працюючого відсутній внаслідок збиткової діяльності у 2007 році. У 2008 році слід віддати належне керівництву ТОВ «Зіко», про що свідчать всі показники. Так, порівняно з 2007 роком зросла продуктивність праці одного працюючого на 68,5% і досягла 173379 грн., ефективність трудової діяльності підвищилася на 61,1 грн., що становитиме 81,3% (на 1 грн. заробітної плати припадало 136,2 грн. товарообороту), показник прибутку на одного працюючого за три роки – найвищий (3586 грн.), що на 80,3% більше від 2006 року. Зрозуміло, що такі результати досягнуто завдяки переоцінці зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на господарсько-фінансову діяльність підприємства, перегляду стратегічних цілей підприємства і координації політики управління трудовими ресурсами. Економічна ефективність функціонування основних засобів є складовою частиною результату використання всіх ресурсів підприємства при визначенні якої використовують систему натуральних і вартісних показників, які поділяються на загальні та часткові. До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять фондовіддачу, фондомісткість, фондоприбутковість основних фондів та фондоозброєність. Певний вплив на прибуток чинить зміна фондовіддачі. Фондовіддача (Фв) – це відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості основних фондів підприємства: Фв = Вр/СВОВФ (2.15), де Вр – виручка від реалізації підприємства за звітний період; СВОФ - середньорічна вартість основних фондів за цей же період. Цей показник показує, скільки реалізованої продукції припадає на 1 гривню вартості основних фондів. Фондомісткість (Фм) – показник, обернений до фондовіддачі. Він характеризує вартість основних фондів, яка припадає на одиницю реалізованої продукції: Фм = СВОФ/Вр (2.16). Фондоприбутковість (Фп) – це відношення прибутку до середньорічної вартості основних фондів: Фп = П/СВОВФ (2.17) де П –прибуток за звітний період. Цей показник показує, скільки прибутку отримало ТОВ в розрахунку на 1 гривню основних виробничих фондів. Фондоозброєність (Фоз) – це відношення середньорічної вартості основних фондів до середньоспискової чисельності працюючих. В практиці роботи підприємств застосовується також метод інтегральної оцінки (Іеф), який дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання основних фондів підприємства, який розраховується за формулою: (2.18) Показники ефективності використання основних фондів ТОВ «Зіко» представлені в таблиці 2.16. Розрахунки показників ефективності використання основних фондів ТОВ «Зіко» за три останні роки показали, що найвищою ефективність їх використання була у 2006 році. Різке зниження всіх показників спостерігається у 2007 році, і пояснюється це, з одного боку – збільшенням їх вартості на 491,5 тис.грн. (1562,7 – 1071,2), зменшенням обсягу реалізації на 3262,5 тис.грн. (4013,4 – 7275,9) і відсутністю прибутку. В звітному 2008 році частково основні показники покращилися відносно попереднього, проте не досягли рівня 2006 року. Так, фондовіддача у 2008 році дорівнювала 4,1 грн., хоча порівняно з 2006 роком вона знизилася на 2,6 грн., що на 38,8% менше (61,2 – 100,0), відносно ж 2007 року показник фондовіддачі зріс на 1,6 грн. при динаміці зміни 164,0%. Відповідно протилежні зміни простежуються із показником фондоємності: у 2008 році на одну гривню товарообороту припадало 0,24 грн., що є середнім результатом, тоді як найкращим був 0,15 грн. у 2006 році. Протягом аналізованого періоду загалом підвищується показник фондоозброєності, і у 2007-2008 роках він дорівнював 43,4 тис.грн. і 41,7 тис.грн. відповідно, що на 15,6 тис.грн. або на 59,7% більше від 2006 року. Таблиця 2.16 Показники ефективності використання основних фондів ТОВ «Зіко» у 2006-2008 рр. (тис.грн.) Показники Роки 2008 р. у % до Відхилення (+, -) 2008 р., від
Це пояснюється зниженням випереджуючими темпами чисельності працюючих протягом цих років проти зменшення середньорічної вартості основних фондів. Особливо виділяється показник фондоприбутковості, який є доволі низьким протягом 2006 і 2008 років і фактично не змінився (0,07 і 0,08 тис.грн.), і взагалі відсутній у 2007 році внаслідок отримання збиткового кінцевого фінансового результату. Для аналізу впливу зміни фондовіддачі на суму прибутку, як кінцевого фінансового показника, необхідно розрахувати вплив зміни фондовіддачі на зміну об’ємного показника діяльності (товарооборот) за такою методикою: ТО?ФВ = ?ФВ × ОФ1 (2.19), де ТО?ФВ – приріст товарообороту за рахунок зміни фондовіддачі; ?ФВ – абсолютне відхилення фондовіддачі; ОФ1 – середньорічна вартість основних фондів звітного періоду. Отже, за результатами проведених розрахунків можна дійти висновку, що зниження фондовіддачі у 2008 році порівняно із 2006 роком спричинило зменшення суми товарообороту на 3149,9 тис.грн. (-2,6 × 1211,5). Для розрахунку зміни фондовіддачі на суму прибутку необхідно використати наступну економіко-математичну модель: (2.20) , де П?ФВ – сума прибутку, що утворилася внаслідок зміни фондовіддачі; ТО?ФВ – приріст товарообороту за рахунок зміни фондовіддачі; РП0– рівень прибутку попереднього періоду. Згідно проведених розрахунків можна дійти висновку, що зниження фондовіддачі у 2008 році сприяло зменшенню суми прибутку на 34,6 тис. грн. . Детальний аналіз факторів впливу на зміну кінцевого фінансового показника є передумовою формування як загальної стратегії розвитку торговельного підприємства, так і ухвалення рішень по управлінню прибутком, а саме пошуку джерел його утворення.
