ЗДІЙСНЕННЯ ІННОВАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА ОСНОВІ ДОСЯГНЕНЬ НТП І НТР
Науково-технічний прогрес (НТП) - це неперервний, поступальний, взаємопов'язаний розвиток науки і техніки. У ширшому суттєво-змістовному значенні - це постійний, поступальний процес нагромадження наукових знань, на базі яких забезпечується створення нових і вдосконалення використовуваних компонентів техніко-технологічної бази підприємств (засобів виробництва, технологій), розробка й освоєння нової та вдосконалення виготовлюваної продукції, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників.
Форми здійснення НТП
еволюційна, яка означає порівняно повільне і часткове вдосконалення традиційних основ науки і техніки
революційна, що відбувається у вигляді науково-технічної революції, яка породжує принципово нову техніку й технологію, зумовлює корінні перетворення продуктивних сил суспільства
Новизна (новація) - це нова продукція (техніка), технологія, що можуть бути кінцевим результатом науково-технічної творчості, реалізації певної ідеї, винаходу; метод, що змінює середовище.
П'ять типів інновацій (за Й.А.'Шумпетером)
- виготовлення нового продукту або відомого продукту в новій якості;
- впровадження нового методу виробництва; освоєння нового ринку збуту;
- отримання нового джерела сировини або напівфабрикатів;
- проведення реорганізації управління.
Є два підходи до з'ясування сутності поняття "інновація". Перший підхід — статичний, згідно якого інновація є результат інноваційного процесу у вигляді нової техніки (продукції), технології, нового методу тощо, які реалізуються на ринку. Другий підхід - динамічний, згідно якого інновація розглядається як процес впровадження (освоєння) нової техніки (продукції), нових технологій, нових методів тощо замість існуючих. Звичайно ж, кінцеві результати цього процесу мають обов'язково комерціалізуватись, тобто реалізуватись на ринку.
Інновація - це комплексний процес, який включає в себе створення, розробку новизни (новації), забезпечення її практичного впровадження, тобто перетворення на нововведення, та успішну комерціалізацію (виведення на ринок) і широку дифузію (розповсюдження) нововведення на ринку й у сфері виробництва.
Інновація у практичній діяльності інтерпретується як процес перетворення потенційних можливостей НТП та НТР у реальні результати, втілені в нову техніку, нові технології, нові ідеї, організаційно-управлінські методи, інші новації, а пізніше - у нововведення. Отже, інноваційний процес забезпечує, крім практичного впровадження (практичної реалізації) досягнень НТП, їх успішну комерціалізацію і широке розповсюдження. Цей процес має безперервний характер навіть після впровадження новації, оскільки з комерціалізацією та дифузією новація вдосконалюється, стає більш ефективною, набуває нових споживчих властивостей. Це відкриває для неї нові можливості застосування, нові ринки, а відповідно, і нових споживачів, котрі сприймають даний продукт, технологію або послугу як нові саме для себе.
Основою інноваційного процесу є процес створення і освоєння нового продукту (технології) - науково-інноваційний процес. Він включає ту чи іншу сукупність стадій: фундаментальні та прикладні дослідження; дослідно-конструкторські, проектні, технологічні розробки; випробовування та промислове освоєння новації. Ці види роби можуть бути віднесені до "циклу створення"інновації і включаються до складу галузі "наука та наукове обслуговування"
Крім науково-інноваційних процесів, до інноваційної діяльності відносяться також діяльність циклу реалізації інновації. Роботи, що належать до даного циклу, є переважно прибутковими (серійне виробництво та його вдосконалення, а також освоєння новації у споживачів через широку рекламну діяльність, застосування різних каналів збуту тощо).
Прийнято виділяти чотири фази розвитку інновації, в залежності від яких необхідно будувати механізм управління інноваційною діяльністю.
Перша фаза - це розробка та освоєння новації, вихід на ринок. Ця фаза є виключно збитковою.
Друга фаза - це освоєння та зростання виробництва, досягнення запланованого рівня рентабельності. На даній фазі споживачі відкривають для себе новизну і оцінюють її як споживчу вартість.
Третя фаза - фаза зрілості. Вона характеризується зменшенням темпів зростання виробництва, стабілізацією.. На цій стадії різко зростає конкуренція
Четверта фаза — фаза занепаду: моральне старіння продукту. Попит падає, нововведення стає неконкурентноспроможним і витискається іншими новаціями.