Розрахунок виробничої потужності підприємства


Сохранить


1


Розрахунок виробничої потужності заводу ведеться по всім його підрозділам у наступній послідовності:
за агрегатів та групам технологічного обладнання;
за виробничим ділянкам;
за основними цехами заводу в цілому.
Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, дільниць, агрегатів. До ведучих відносяться цехи, дільниці, агрегати, в яких виконуються основні найбільш трудомісткі технологічні процеси та операції з виготовлення виробів або напівфабрикатів.
Вимірюється виробнича потужність, як правило, у натуральних або умовно-натуральних одиницях. Так потужність текстильних підприємств визначається максимально можливим випуском тканин в погонних і квадратних метрах, прядильних фабрик - в тоннах пряжі, цеглі заводів - в тис. штук умовної цегли, металургійних комбінатів - в тоннах виплавленої сталі і т. п.
Використання натуральних показників для вимірювання виробничої потужності можливо тільки на вузькоспеціалізованих підприємствах, що випускають однорідну нескладну продукцію. При багатономенклатурним виробництві сумарна потужність підприємства визначається в грошовому вираженні.
При розрахунку виробничої потужності потрібно виходити з наявного обладнання і площ, передової організації виробництва, застосування повноцінного сировини, найбільш досконалих інструментів і пристроїв, режиму роботи підприємства.
Виробнича потужність підприємства визначається потужністю провідних підрозділів (цехів, дільниць) або агрегатів і установок.Такой підхід до визначення виробничої потужності дозволяє виявити несупряжених потужностей ведучих та допоміжних виробництв і агрегатів і розробити план організаційно-технічних заходів щодо їх вирівнюванню.
Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати наступні вихідні дані:
- плановий фонд робочого часу одного верстата:
- кількість машин;
- продуктивність обладнання;
- трудомісткість виробничої програми;
- досягнутий відсоток виконання норм виробітку.
Виробнича потужність провідних підрозділів визначається за формулою:

де ПМ - виробнича потужність підрозділу (цеху, дільниці);
n - кількість одиниць однойменного ведучого обладнання, од.;
Н т - годинна технічна (паспортна) потужність одиниці обладнання, од.; Ф - фонд часу роботи обладнання, годин.
 
При розрахунку виробничої потужності підприємств машинобудування, заводів з виробництва будівельних матеріалів, текстильних, швейних та взуттєвих фабрик, підприємств харчової промисловості і деяких інших також необхідно враховувати виробничі площі.
Так на швейних фабриках в основу розрахунку виробничої потужності кравецькі цехів покладено кількість робочих місць (без обліку резервних), яке може бути розміщено на виробничій площі, що виділяється для розміщення виробничих потоків. Розрахунок виконується за формулою:
(2.2)
де S - виробнича площа цеху, що виділяється для організації виробничих потоків, кв. м;
SН - виробнича нормативна площа (з урахуванням проходів) на одне робоче місце, кв. м;
Т - режимне час роботи, год.;
t - витрати часу на виготовлення одного виробу, год.
У короткостроковому періоді виробнича потужність є постійною величиною . У довгостроковому періоді вона може бути зменшена за рахунок виведення з виробництва фізично і морально застарілих, зайвих машин, обладнання і площ, або збільшена шляхом технічного переозброєння виробництва, реконструкції та розширення підприємства. У зв'язку з цим при обгрунтуванні виробничої програми виробничими потужностями розраховуються вхідна, вихідна та середньорічна виробнича потужність.
Вхідна виробнича потужність - це потужність на початок звітного або планованого періоду.
Вихідна виробнича потужність - це потужність підприємства на кінець звітного або планованого періоду. При цьому вихідна потужність попереднього періоду є вхідний потужністю наступного періоду. Вихідна потужність розраховується за формулою:
 
ПМ вих = ПМ вх + ПМ т + ПМ р + ПМ нс - ПМ виб
 
де ПМ вих - вихідна виробнича потужність;
ПМ вх - вхідна виробнича потужність;
ПМ т - приріст виробничої потужності за рахунок технічного переозброєння виробництва;
ПМ р - приріст виробничої потужності за рахунок реконструкції підприємства:
ПМ нс - приріст виробничої потужності за рахунок розширення (нового будівництва) підприємства;
ПМ виб - вибуває виробнича потужність.
Оскільки введення і вибуття потужностей проводиться не одномоментно, а відбувається протягом усього планованого періоду, то виникає необхідність розрахунку середньорічної виробничої потужності. Вона визначається за формулою:
(2.4)
де ПМ з - середньорічна виробнича потужність;
ПМiввод. - Вводиться i -я виробнича потужність;
t iд - кількість місяців у році, протягом яких буде діяти i -я потужність;
ПМ jвив - виводиться j -я виробнича потужність;
t jб - кількість місяців на рік, протягом яких не буде діяти j -я виводиться потужність;
12 - кількість місяців у році.
Наведена методика визначення середньорічної потужності застосовується у випадках, коли в плані розвитку підприємства передбачений конкретний місяць введення нових виробничих потужностей. Якщо поточним планом капітального будівництва або організаційно-технічних заходів передбачаються терміни введення потужностей не по місяцях, а по кварталах, то при розрахунку середньорічної потужності вважається, що вони будуть вводитися в середині планованих кварталів.
Обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю здійснюється в 4 етапи.
На 1 етапі аналізується коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності в звітному періоді. Він розраховується як відношення фактичного випуску продукції до середньорічної потужності.

де К в.о. - коефіцієнт використання виробничої потужності в звітному періоді, од.;
ВП о - фактичний випуск продукції в звітному періоді, од.;
ПМ з - середньорічна виробнича потужність підприємства у звітному періоді, од.;
Оскільки виробнича потужність представляє собою максимально можливий обсяг випуску продукції при кращих умовах виробництва, то коефіцієнт її використання не може бути більше одиниці. Недотримання цієї умови означає, що розрахункова виробнича потужність підприємства занижена і потрібне уточнення розрахунків.
На другому етапі здійснюється планування зростання коефіцієнта використання виробничої потужності в майбутньому періоді. Воно грунтується на виявленні внутрішньовиробничих резервів збільшення випуску продукції без додаткового введення постійних факторів виробництва.
внутрішньовиробничих резерви поліпшення використання діючих виробничих потужностей поділяються на екстенсивні і інтенсивні .
До екстенсивних відносяться резерви збільшення корисного часу роботи обладнання в межах режимного фонду. Вони включають усунення внутрізмінних і цілоденних простоїв обладнання, а також скорочення тривалості планових ремонтів.
Група інтенсивних резервів включає в себе заходи по більш повному завантаженні обладнання в одиницю часу, підвищення кваліфікації робітників і на цій основі більш повне використання продуктивності машин, збільшення випуску придатної продукції і т. п.
На третьому етапі виявляється можливість виконання виробничої програми в короткостроковому періоді. Для цього спочатку визначається можливий випуск продукції з діючих виробничих потужностей шляхом множення їхньої величини на плановий коефіцієнт використання середньорічної потужності
ВП д = ПМ вх × К ип
де ВП д - можливий випуск продукції з діючих виробничих потужностей, од.
На четвертому етапі здійснюється розрахунок необхідного введення в дію нових потужностей у довгостроковому планованому періоді.
При обгрунтуванні потреби у нових виробничих потужностях велике значення мають терміни їх освоєння. Чим вони коротші, тим більше продукції випустить підприємство в плановому періоді, тим більше буде його валовий дохід і прибуток і швидше окупляться інвестиції в розвиток виробництва.
Заключним етапом обгрунтування виробничої програми виробничими потужностями є розробка балансу виробничої потужності. Він грунтується на забезпеченні рівності між плановим завданням і можливим сумарним випуском продукції з діючих і нових виробничих потужностей з урахуванням запланованих термінів їхнього введення і освоєння. Формула балансу виробничої потужності підприємства має наступний вигляд:
ВП д + ПМ н × К о × К з = ВП п
Збільшення виробничої потужності можливо за рахунок :
- введення в дію нових і розширення діючих цехів;
- реконструкції;
- технічного переозброєння виробництва;
- організаційно -технічних заходів, з них:
- збільшення годин роботи обладнання;
- зміна номенклатури продукції або зменшення трудомісткості;
- використання технологічного обладнання на умовах лізингу з поверненням в терміни, встановлені лізинговими угодою.