РОЗДІЛ 4
АВТОМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯКРЕДИТНИМИ РЕСУРСАМИ


4.1. Характеристика та класифікація кредитів
Кредит — це позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Кредити, що перевищують 10 відсотків власного капіталу, належать до так званих великих кредитів. Про ці кредити комерційні банки звітують перед Національним банком. Жодний з наданих великих кредитів не повинен перевищувати 25 відсотків власних коштів банку. Загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.
Кредити можна класифікувати за багатьма ознаками. Класифікацію кредитів наведено на рис. 4.1.
За терміном користування кредити поділяються на:
( короткострокові — до 1 року;
( середньострокові — до 3-х років;
( довгострокові — понад 3 роки.
Строк кредиту, а також відсотки по ньому, як правило, розраховуються з моменту отримання кредиту до повного погашення суми позички та відсотків за її користування .
Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідні періоди.
Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

Рис. 4.1. Класифікація кредитів
За формою забезпечення кредити поділяються на:
( забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
( гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);
( з іншим забезпеченням (поручительством, свідоцтвом страхової організації);
( незабезпечені (бланкові).
За ступенем ризику кредити поділяються на: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнiвні, безнадiйні.
За формою надання кредити бувають: строковий, револьверний, кредитна лiнiя, овердрафт, субординований борг, iншi кредити.
Субординований борг — це позика (забезпечена або незабезпечена), за якою в договірному порядку погоджено, що в разі ліквідації чи банкрутства боржника сплата буде здійснена після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
За строками погашення кредити поділяються на:
( кредити, що погашаються одноразово, тобто кредит повертається у повній сумі у певний термін;
( кредити, для яких передбачається періодичне погашення суми позички і відсотків по ній певними частинами, що пов’язане з періодичністю надходження виручки від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг);
( кредити, що погашаються достроково ( за вимогою кредитора або за заявою позичальника);
( кредити з регресією платежів.
Для укладення кредитного договору та прийняття рішення про надання кредиту клієнт повинен подати у кредитний відділ такі документи:
1 Заявку на кредит.
2. Копію установчих документів, засвідчених нотаріусом.
3. Баланс (форма № 1 за ДКУД), завірений податковою інспекцією.
4. Звіт про фінансові результати підприємства (форма № 2 за ДКУД).
5. Довідку податкової інспекції про відсутність заборгованості.
6. Цільове призначення кредиту та техніко-економічне обгрунтування заходу, на який береться кредит (бізнес-план).
7. Копії контрактів по угоді, на реалізацію якої береться кредит.
8. Гарантії повернення кредиту і оплати відсотків: гарантія банку, страховий поліс, застава або змішані форми гарантії.
9. Довідка банку про сплату раніше взятих кредитів.
10. Довідка про майно, яке має позичальник.
11. Виписки (завірені банком) по рахунках, що відкриті в інших банках.
12. Довідка позичальника про те, де знаходяться його розрахунковий рахунок і дозвіл для ознайомлення з його станом в будь-який момент часу.
Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за ним здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами при укладанні угоди про надання кредиту.
Кошти для погашення заборгованості спрямовують насамперед для сплати відсотків за користування кредитом, потім простроченої заборгованості, а залишки суми направляються на погашення основної суми кредиту.
В банку існують підрозділи, які повинні розглядати кредитну заявку і приймати рішення про надання кредиту. До таких служб належать кредитний, юридичний відділи та відділ безпеки. Кредитний відділ розглядає заявку та супроводжуючі її документи, піддає аналізу стан розрахункового рахунку та рух коштів по ньому, оцінює баланс підприємства й визначає його кредитоспроможність.
Юридичний відділ розглядає юридичний бік угоди, аналізує договори, контракти та інші документи, які надаються позичальником.
Відділ безпеки забезпечує вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням безпеки угоди.
Банк здійснює контроль за виконанням умов кредитної угоди, цільовим використанням кредиту, своєчасним та повним його погашенням.
4.2. Характеристика підсистеми«Управління кредитними ресурсами банку»
Надаючи великого значення та вагомості управління процесами кредитування, особливу увагу слід приділяти питанням автоматизації задач управління кредитними ресурсами банку. Всі функціональні задачі управління процесами кредитування в комерційному банку виділені в окрему функціональну підсистему «Управління кредитними ресурсами банку».
Підсистема «Управління кредитними ресурсами банку» (далі просто «Кредити») необхідна для автоматизації робіт працівників кредитного, юридичного, аналітичного відділу та відділу безпеки, діяльність яких пов’язана з перевіркою кредитної заявки й установчих документів, прийняттям рішення про кредитування, укладенням кредитного договору та контролем його виконання.
Процес кредитування складається з певної послідовності операцій, які можуть бути згруповані таким чином:
( подання клієнтом-позичальником кредитної заявки та пакета документів, необхідних для отримання кредиту;
( розгляд банком та якісний аналіз кредитної заявки і відповідного пакета документів;
( аналіз кредитоспроможності клієнта-позичальника і оцінка ризику кредитування (кількісний аналіз);
( на основі якісного та кількісного аналізу визначення рейтингу позичальника й прийняття рішення про надання кредиту;
( за умови позитивного для позичальника закінчення попередніх етапів підготовка до укладення кредитної угоди. Цей етап називається структуризацією позички. В процесі структуризації банк визначає такі параметри позички: вид кредиту, суму, строк, спосіб видачі та погашення, забезпечення, ціну кредиту, інші деталі. По закінченні роботи щодо структуризації позички кредитний інспектор банку розпочинає переговори про складання кредитної угоди;
( укладення кредитного договору;
( надання позички оформляється розпорядженням кредитного банку своїй бухгалтерії про відкриття позичкового рахунку;
( контроль за виконанням кредитного договору;
( аналіз кредитного портфелю, формування резервів та необхідної звітності.
Перелічені етапи процесу кредитування не в однаковій мірі можуть бути формалізованими і відповідно автоматизованими. Так, наприклад, операції першого етапу, які полягають у розгляді заявки на кредит та оцінці її обгрунтованості, пов’язані з якісним аналізом і не підлягають автоматизації. Переважна більшість операцій, які виконуються на наступних етапах, досить легко можуть бути формалізованими і вирішеними з використанням ЕОМ.
Підсистема «Кредити» повинна забезпечувати автоматизоване виконання таких функцій:
( аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності, оцінка ризику при кредитуванні;
( ведення файлу кредитних договорів та всієї інформації, що стосується кожного договору;
( ведення й коригування розпоряджень (графіків) на виплату кредитів;
( ведення та коригування строкових зобов’язань (графіків) на погашення кредиту;
( ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати відсотків по кредитному договору;
( нарахування відсотків по кредиту та облік їх сплати;
( автоматизований пошук та видача інформації про кредитний договір, розпорядження на оплату і зобов’язання про погашення кредитної заборгованості;
( перегляд залишків на позичкових рахунках, контроль своєчасності погашення позик клієнтами-позичальниками та визначення заборгованості;
( аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.
Перелічені функції реалізуються в межах наступних комплексів-задач підсистеми «Кредити»:
1. Оцінка кредитоспроможності позичальника і визначення ступеня ризику його кредитування.
2. Визначення параметрів кредиту та формування кредитного договору.
3. Облік та контроль погашення кредитної заборгованості.
4. Аналіз кредитного портфеля, визначення розміру резервування та формування звітності по кредитуванню.
4.3. Автоматизація визначення оцінкикредитоспроможності позичальника і визначенняступеня ризику його кредитування
4.3.1. Характеристика задачі
Проводити оцінку кредитоспроможності позичальника необхідно для визначення ступеня ризику його кредитування та прийняття рішення про доцільність або недоцільність його кредитування.
Кредитоспроможнiсть — наявнiсть передумов для отримання кредиту i спроможність позичальника вчасно і в повному обсязі погасити позику та відсотки. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, якi характеризують його акуратнiсть при розрахунках за ранiше отриманими кредитами, його поточне фiнансове становище, спроможнiсть у разі необхiдностi мобiлiзувати кошти з рiзних джерел, забезпечення оперативних конверсій активів у ліквідні кошти.
Операції з аналізу стану потенційного позичальника та оцінки ризику його кредитування можна розподілити на дві групи: операції, що не підлягають формалізації, та операції, які можуть бути формалізованими.
До операцій, які складно формалізувати, належать процедури аналізу документальних та недокументальних відомостей про позичальника. Проводиться всебічний аналіз потенційного позичальника. Основним джерелом даних для проведення такого аналізу є документи, які надає клієнт в банк разом із заявкою на кредитування. Крім вивчення основних напрямів діяльності клієнта та його майнового стану, застави чи гарантійних зобов’язань, необхідно звернути увагу на такі фактори, як репутація клієнта, його професіоналізм, ставлення до своїх кредитних зобов’язань в минулому тощо. Тобто для проведення неформального, якісного аналізу, крім інформації, яку надає клієнт, та інформації, що зберігається про нього в архівних файлах бази даних, необхідно використовувати інші джерела інформації: публікації в періодичних виданнях, відомості з виставок, презентацій, рекламних буклетів, дані податкових інспекцій та інші дані.
Формалізована частина аналізу і оцінки кредитоспроможності позичальника залежить насамперед від структури, розмірів банку, його кредитної політики. Тому кожний банк виробляє свою методику оцінки кредитоспроможності позичальника, при розробці якої враховуються рекомендації НБУ, затверджені постановою Правління НБУ № 323 від 29 вересня 1997 р.
Розглянемо аналіз кредитоспроможності, заснований на визначенні ряду коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан клієнта та його зміни в часі.
4.3.2. Вхідна інформація
Вхідна інформація, що використовується для автоматизованого проведення такого аналізу, являє собою первинні документи і файли з інформацією про клієнта, що зберігаються в базі даних.
Для вирішення задачі використовуються такі інформаційні файли:
довідник статей балансу (STAT_B). Він містить код рядка статті балансу, назву статті балансу, нормативне значення показника;
довідник статей звіту про фінансові результати підприємств (STAT_Z). Він містить: код рядка звіту, назву рядка звіту, нормативне значення показника;
файл «Договір» (KRED_DOG) містить дані кредитних договорів, які брав клієнт раніше;
файл «Проведень» (PROW) містить дані про кредитну дисципліну клієнта за раніше укладеними договорами;
файл «Клієнтів» (KLIENT) містить дані про клієнтів та їхні характеристики. Цей файл формується на основі установчих документів.
Основними первинними документами для розрахунку є бухгалтерські документи, які надаються клієнтом, а саме: «Баланс підприємства» (Форма № 1 за ДКУД) і «Звіт про фінансові результати підприємства» (Форма № 2 за ДКУД). Ці документи, завірені податковою інспекцією, надаються банку за станом на кінець передостаннього і останнього звітного періоду у формах, відповідних вимогам державних стандартів 19.2-75 «Система обліково-статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації».
Якщо документи подаються у першому кварталі, то для аналізу подаються також дані за останній рік і передостанній квартал.
На підставі зазначених первинних документів формуються файли бази даних «Баланс» (BALANS) і «3віт» (ZWIT). Файл «Баланс» (BALANS) та «3віт» (ZWIT) подібні за своєю структурою. Вони містять: код ЕДРПОУ, дату, код статті (рядка), фактичне значення статті (рядка).
4.3.3. Алгоритм визначенняпоказників кредитоспроможності
Якщо позичальниками є юридичні особи, то згідно з рекомендаціями НБУ для визначення кредитоспроможності, розраховуються такі коефіцієнти.
Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками можна погасити за рахунок усіх мобілізаційних активів:
, (1)
де — сума рядків другого розділу активу (запаси і витрати);
— сума коштів 120 рядка (витрати майбутніх періодів) другого розділу активу;
— сума рядків третього розділу активу (грошові кошти, розрахунки та інші активи);
— сума рядків другого розділу пасиву (довгострокові пасиви);
— сума коштів 620 рядка (кредити та позички, що не погашені в строк) третього розділу активу;
— сума рядків третього розділу пасиву (розрахунки та інші короткострокові пасиви).
Значення має бути не меншим, ніж 2,0—2,5, тобто сума власних коштів повинна бути в 2 чи 2,5 раза більшою від запозичених коштів.
Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності , який характеризує те, наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними коштами та цінними паперами:
, (2)
де — сума коштів 260 рядка (каса) третього розділу активу;
— сума коштів 270 рядка (розрахунковий рахунок) третього розділу активу;
— сума коштів 280 рядка (інші рахунки в банках) третього розділу активу;
— сума коштів 250 рядка (короткострокові фінансові вкладення інвестиції) третього розділу активу.
Значення має бути не менше, ніж 0,2—0,25, тобто кожна гривня короткострокових зобов’язань клієнта повинна не менше, ніж на чверть покриватись абсолютно ліквідними активами.
Коефіцієнт автономності , що характеризує розмір залучених коштів на 1 грн. власних коштів і визначається як співвідношення залучених і власних коштів:
, (3)
де — сума рядків другого розділу пасиву (довгострокові пасиви);
— сума рядків третього розділу пасиву (розрахунки та інші короткострокові пасиви);
— сума рядків першого розділу пасиву (джерела власних і прирівнених до них коштів).
Значення має бути не більшим ніж 1,0.
Коефіцієнт маневреності власних коштів , що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів, обчислюється за формулою:
, (4)
де — сума рядків першого розділу пасиву (джерела власних і прирівнених до них коштів);
— сума рядків першого розділу пасиву (основні засоби та інші позаоборотні активи).
Значення має бути не меншим ніж 0,5.
Коефіцієнт співвідношення між неліквідними і ліквідними коштами , який розраховується за формулою:
, (5)
де — сума рядків першого розділу пасиву (основні засоби та інші позаоборотні активи);
— сума рядків другого розділу активу (запаси і витрати);
— сума рядків третього розділу активу (грошові кошти, розрахунки та інші активи).
Вважається нормальним, якщо співвідношення між неліквідними та ліквідними коштами дорівнює 1.
Важливим показником оцінки клієнта є рентабельність реалізованої продукції, яка розраховується за формулою:
, (6)
де — сума отриманого чистого прибутку;
— сума від реалізації продукції.
Якщо рентабельність реалізованої продукції удвічі перевищує рівень інфляції у звітному періоді, то це можна вважати дуже доброю оцінкою діяльності клієнта.
Важливим показником також вважається порівняння обсягів реалізації продукції з розміром кредиту за період, що відповідає терміну заявленого кредиту. Цей показник розраховується за формулою:
, (7)
де — сума реалізації продукції за I-й інтервал часу, який дорівнює періоду заявленого кредиту;
К — сума заявленого кредиту.
Дуже добрим вважається цей показник, якщо він дорівнює 200%.
Також мають бути враховані фактори суб’єктивного характеру:
( ефективність менеджмента позичальника;
( стан позичальника на ринку та його залежність від циклічності, структурних змін в економіці та галузі;
( погашення кредитної заборгованості позичальником в минулому;
( наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника;
( професіоналізм керівництва.
Оцінка фінансового стану позичальника — комерційного банку здійснюється на підставі:
( аналізу прибутків та збитків;
( аналізу якості активів та пасивів;
( створення резервів;
( виконання зобов’язань комерційним банком у минулому;
( аналізу якості банківського менеджменту.
Оцінка фінансового стану позичальника — фізична особа повинна враховувати:
( наявність реальної застави;
( вік та здоров’я клієнта;
( загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;
( інтенсивність користування банківськими позиками в минулому та своєчасність погашення їх і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами.
Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспективами його розвитку кредити слід віднести до таких категорій:
( клас «А» — фінансова діяльність дуже добра і дає змогу погашати основну суму кредиту та відсотків по ній у встановлені строки. Водночас можна зробити висновок, що фінансова діяльність надалі здійснюватиметься на такому ж високому рівні;
( клас «Б» — фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;
( клас «В» — фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;
( клас «Г» — фінансова діяльність погана і спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу;
( клас «Д» — фінансова діяльність свідчить про збитки, і очевидно, що ні основна сума кредиту, ні відсотки по ній не можуть бути сплачені.
Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити оцінюються й поділяються на класи:5 балів — «дуже добре» — клас А; 4 — «добре» — клас Б; 3 бали — «задовільно» — клас В; 2 — «погано» — клас Г; 1 бал — «дуже погано» — клас Д.
Крім формальної оцінки за коефіцієнтами, підставою для віднесення до того чи іншого класу є такі характеристики:
( період діяльності фірми з часу державної реєстрації;
( період діяльності фірми з дня останньої структурної реорганізації або понад 20% змін у складі акціонерів (власників);
( наявність (відсутність) фактів неповернення або несвоєчасного повернення кредитів;
( наявність (відсутність) фактів несплати відсотків або несвоєчасної їх сплати;
( прибуткова (збиткова) діяльність позичальника.
Зведену оцінку фінансового стану позичальника наведено в таблиці 4.1. Кожній з характеристик, за якою проводиться оцінка, присвоюється певний ваговий коефіцієнт, відповідно до ролі характеристик в загальній оцінці кредитоспроможності. Вагові коефіцієнти визначаються експертним шляхом аналітиками кредитного відділу. Вони можуть змінюватись залежно від економічної ситуації та стану ринку кредитних ресурсів.
Таблиця 4.1
ТАБЛИЦЯ ОЦІНОК КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА
№ п/п
Характеристики
Вага
Оцінка




«Дуже добре»(5 балів) Клас А
«Добре» (4 бали) Клас Б
«Задовільно» (3 бали) Клас В
«Погано» (2 бали) Клас Г
«Дуже погано» (1 бал) Клас Д

1
Період діяльності фірми (з часу реєстрації)
4
Більше5 років
Від 3 до 5 років
Від 1 до 3 років
Від 0,5 до 1 року
Менше 0,5 року

2
Період діяльності фірми з дня останньої структурної реорганізації або зміни в складі акціонерів (власників) понад 20%
3
Більше 1,5 року
Від 1 до 1,5 року
Від 0,5 до 1 року
Від 3 місяців до 0,5 року
Менше 3 місяців

Закінчення табл. 4.1
№ п/п
Характеристики
Вага
Оцінка




«Дуже добре»(5 балів) Клас А
«Добре» (4 бали) Клас Б
«Задовільно» (3 бали) Клас В
«Погано» (2 бали) Клас Г
«Дуже погано» (1 бал) Клас Д

3
Наявність фактів неповернення або несвоєчасного повернення кредитів
7
Відсутні
Відсутні
Присутні
Присутні
Присутні

4
Факти несплати відсотків або несвоєчасної їх сплати
7
Відсутні
Відсутні
Присутні
Присутні
Присутні

5
Перекриття суми кредиту сумою застави по найменшій із двох (балансова і ринкова вартість)
10
Більше як 200%
Від 125% до 200%
Від 100% до 125%
Від 50% до 100%
Менше 50%

6
Прибуткова (збиткова) діяльність позичальника
5
Прибуток більше3 років
Прибуток від 1 до 3 років
0
Збитки менше1 року
Збитки більше1 року

7
Економічна оцінка фінансової діяльності позичальника (kз, km, ka, kM, kL)
3
Виконано 4 або 5 коефіцієнтів
Виконано 3 коефіцієнти
Виконано 2 коефіцієнти
Виконаний1 коефіцієнт
Не виконано жодного коефіцієнта

8
Обсяг реалізації порівняно з розміром кредиту (за період, що дорівнює терміну кредиту)
7
Більш як 200%
Від 100 до 200%
100%
Менше 100%
Менше 50%

9
Рентабельність роботи підприємства за період, що дорівнює терміну кредиту і довше (відношення чистого прибутку до обсягу реалізації)
4
Більше рівня інфляції в 2 рази у звітному періоді
Більше рівня інфляції у звітному періоді
Дорівнює рівню інфляції у звітному періоді
Менше рівня інфляції у звітному періоді
Менше рівня інфляції у звітному періоді

Всього балів:
50
250
200
150
100
50

4.3.4. Вихідні повідомлення
В результаті розв’язку задачі формується вихідна інформація й видається по групах показників за попередній і останній звітний періоди. Крім того, видається інформація про допустимі значення зазначених показників, на що слід орієнтуватися при їх аналізі. Під час розв’язання задачі формуються такі вихідні дані:
1. Вихідний документ «Відомість аналізу взаємовідносин банку з клієнтом-позичальником» (WED1). Цей документ формується на основі масиву проведень (PROW) та масиву кре-дитних договорів (KRED_DOG). Документ призначений для аналізу взаємовідносин банку з позичальником, які були ра-ніше, а також для того, щоб мати уявлення про даного клієн-та до розрахунку оціночних показників його діяльності. Ця відомість може бути сформована у випадку, якщо клієнт, що звернувся за кредитом, має кредитну історію в даному банку. Якщо кредитна історія є незадовільною, то відразу може бути прийняте рішення про відмову клієнту у наданні позички.
2. Вихідний документ «Відомість показників, що характеризують всю діяльність клієнта» (WED2) містить показники, які розраховуються згідно з описаними в алгоритмі формулами і свідчать про ефективність діяльності, їх динаміку та відповідність допустимим значенням. Цей документ формується в тому випадку, коли результати відомості WED1 були оцінені як такі, що дають підставу для розгляду питання про надання позички клієнту.
3. Вихідний документ «Відомість загальних показників діяльності клієнта» (WED3), що містить рейтингову оцінку щодо основних груп показників, на підставі якої працівник і керівник кредитного відділу приймають рішення про кредитування.
Названі відомості подаються на розгляд кредитної комісії, яка приймає остаточне рішення.
За структурами аналогічних відомостей WED2 та WED3 формуються і зберігаються вихідні файли бази даних KRED1, KRED2.
Інформаційну модель розв’язання задачі оцінки кредитоспроможності клієнта наведено на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Інформаційна модель задачі оцінки кредитоспроможності
4.4. Автоматизація визначення параметрів кредитута формування кредитного договору
Комплекс задач щодо визначення параметрів та формування кредитного договору складається з таких основних функціональних задач:
( Формування кредитних договорів.
( Формування календарного графіка видачі кредиту.
4.4.1. Автоматизація формуваннякредитних договорів
Однією з основних задач підсистеми є задача формування кредитних договорів та їх ведення. Основними функціями програм, що автоматизують формування кредитного договору, є надання можливості користувачу модифікувати типову форму договору й отримати необхідну кількість його друкованих копій, формування файлу кредитних договорів (KRED_DOG), ведення архіву договорів, групування їх за певними ознаками, автоматизований пошук та видача інформації про певний кредитний договір.
Усі кредитні договори ідентифікуються унікальними номерами і закріплюються за конкретними кредитними інспекторами, які мають право вводити, коригувати, вилучати і закривати закріплені за ними договори.
Перед розв’язанням задачі необхідно ввести в файл «Довідник клієнтів» (KLIENT) відповідні дані про клієнта, якому надається кредит, якщо ці дані про нього не були введені раніше. Дозапис у файл KLIENT виконується у випадку, якщо клієнт не обслуговується в даному банку. Формування і ведення до-відника клієнтів виконується в підсистемі «Операційний день банку».
Після прийняття рішення про надання кредиту співробітником кредитного відділу оформляється розпорядження про відкриття позичкового рахунку та рахунку відсотків, на які буде нарахована сума кредиту та сума відсотків по кредиту. Інформація про відкриті рахунки записується у файл «Рахунок» (SCHETAS). Кре-дитні рахунки відкриваються також в підсистемі «Операційний день банку». У разі необхідності в цій же підсистемі відкривається рахунок прострочки.
Після формування файлів KLIENT, SCHETAS розпочинають складання кредитного договору, і відповідно формується файл KRED_DOG.
4.4.2. Автоматизація формування календарногографіка видачі кредиту
Залежно від виду кредиту видача коштів клієнту може виконуватись одноразовим перерахуванням всієї суми з позичкового рахунку на його розрахунковий рахунок чи частинами в міру надання позичальником документів на придбання товарів та послуг.
Якщо сума кредиту надається частинами, то після формування кредитного договору розробляється календарний графік його видачі клієнту, який містить дати та конкретні суми, що будуть надаватись позичальнику. При формуванні графіка видачі кредиту клієнту враховуються перш за все фінансові можливості банку. Календарний графік видачі кредиту в роздрукованому вигляді надається клієнту, а у вигляді відповідного файла (GRAF_K) зберігається в базі даних.
Згідно з цим графіком на АРМ кредитного інспектора формуються розпорядження щодо перерахування банком клієнту певної суми позички, яка надається в операційне відділення банку. Форму розпорядження наведено на рис. 4.3.
Розпорядження на оплату по договору №______
Рахунок №____________ Клієнт_______
Дата оплати
Сума до оплати
Залишилось сплатити
Валюта






Рис. 4.3. Форма розпорядження на оплату по кредитному договору
4.5. Автоматизація обліку та контролюпогашення кредитної заборгованості
Комплекс задач з обліку та контролю за погашенням кредитної заборгованості складається з таких задач.
( Формування календарного графіка нарахування та виплати відсотків по кредитній угоді.
( Формування календарного графіка погашення кредиту.
4.5.1. Автоматизація формування календарногографіка нарахування та виплати відсотківпо кредитній угоді
Формуванню календарного графіка нарахування та виплати відсотків по кредитній угоді передує розрахунок сум відсотків.
Календарний графік нарахування та виплати відсотків по кредитній угоді містить суми та дати погашення відсотків по ньому. Цей графік у вигляді файла бази даних (GRAF_V) зберігається в базі даних. Роздрукований екземпляр графіка видається клієнту.
Форми документа наведено на рис. 4.4.
Якщо погашення відсотків по кредиту виплачується одночасно і повністю, то даний документ буде вміщувати лише один рядок.
Графік сплати відсотків по договору №______
Рахунок №____________ Клієнт_______
Дата погашення (планова)
Сума нарахованих відсотків
Дата погашення (фактична)
Сума погашення відсотків
Валюта

Рис.4.4. Графік сплати відсотків по кредитному договору
Відсоткова ставка та порядок нарахування відсотків по кре-дитному договору залежить від умов, які визначаються в договорі на кредитування.
Відсоткова ставка може бути таких видів: проста (постійна); змінна в часі (по даті установки); залежна від залишку, змінна в часі і залежна від суми залишка (дата + залишок). Відсоткові ставки та порядок їх нарахування можуть бути різними по рахунку кредиту та рахунку прострочки.
Сума плати за кредит може бути розрахована за формулою:
W = (S ( D ( P) / (365 ( 100),
де W — сума нарахованих відсотків;
S — сума наданої позички;
D — термін (в днях), на який надано кредит;
P — річна відсоткова ставка, під яку було надано кредит.
Відсоткова ставка може бути змінена в результаті зміни ставки рефінансування НБУ чи зі зміною ситуації на ринку кредитних ресурсів.
4.5.2. Автоматизація формування календарногографіка погашення кредиту
Календарний графік погашення кредиту містить дати та суми погашення кредитної заборгованості. Форма його подібна формі графіка погашення відсотків. Аналогічно, як у попередньому випадку, формується файл графіка погашення суми позички за кредитним договором (GRAF_K), а роздрукований екземпляр графіка передається клієнту.
Форму графіка наведено на рис. 4.5.
Графік погашення суми позички по кредитному договору №______
Рахунок №____________ Клієнт_______
Дата погашення (планова)
Сума, що підлягає погашенню
Дата погашення (фактична)
Сума погашення (фактична)
Залишилось сплатити
Валюта

Рис. 4.5. Графік погашення кредиту
Якщо погашення кредитної заборгованості має виконуватись одночасно і повністю, то даний документ міститиме лише один рядок.
Сформовані календарні плани — графіки видачі кредиту, погашення відсотків та погашення кредитної заборгованості за окремими кредитами повинні накладатись на зведені графіки по всіх кредитах банку, що дасть змогу оцінити й узгодити можливості клієнта і банку, оцінити фінансовий стан банку та його ресурси.
Погашення відсотків та позички по кредитному договору клієнтом виконується через операційний відділ за допомогою платіжних доручень. Отже, існує певний розподіл операцій між кредитним та операційним відділами банку.
За операційним відділом закріплюється виконання наступних функцій: обслуговування видачі кредиту, проведення платежів по погашенню позички та відсотків, пені за несвоєчасну сплату позичок та відсотків.
Якщо позичальник порушив умови платежів, то кредитним інспектором приймається рішення про переведення договору на рахунок прострочки, по якому нараховується пеня. При наявності відповідної заяви позичальника з обгрунтуванням причин прострочки проводиться пролонгування договору й відповідне коригування графіків сплати відсотків та сплати позички.
Для аналізу погашення кредитної заборгованості може ще видаватись кредитний журнал, який надає кредитному інспектору повну картину про стан погашення позички та відсотків по ній. Форму кредитного журналу наведено на рис. 4.6.
Таблиця 4.2
КРЕДИТНИЙ ЖУРНАЛстаном на _______ 199_ р.
Операціоніст______
Назва клієнта—позичальника
№ договору
Дата укладення договору
Дата закінчення строку договору
Відсоток по договору
Сума
Дата початку нарахування відсотків
Дата закінчення нарахування відсотків

Продовження табл. 4.2
Сума погашення основного боргу
Сума заборгованості по основному боргу
Сума погашення відсотків
Сума заборгованості по відсотках
Сума пені (штрафу) за прострочення платежів
Дата пролонгації
Кількість днів пролонгації

Рис. 4.6. Кредитний журнал
Крім зазначеного вище журналу на запит користувача система повинна сформувати і видати на екран чи на друкування такі вихідні повідомлення: відомість погашених кредитів за період; відомість прострочених і не погашених кредитних договорів; відомість пролонгованих кредитів; відомість кредитних договорів з простроченими відсотками та ін.
4.6. Автоматизація аналізу кредитного портфеля, визначення розміру резервуваннята формування звітності по кредитуванню
4.6.1. Автоматизація аналізу кредитного портфеля
Під час автоматизації аналізу кредитного портфеля проводиться аналіз його структури. Кредитному інспектору та керівництву банку надається можливість переглянути й проаналізувати зведені показники по діючих кредитах в розрізі заданих групувальних ознак. Основні групувальні ознаки, за якими проводиться аналіз та оцінка кредитного портфеля, такі:
( по валютах;
( по термінах користування (довгострокові, середньострокові, короткострокові, пролонговані, прострочені);
( по строках погашення;
( за видами забезпечення;
( за категоріями ризику;
( в розрізі відсоткових ставок;
( за видами (клієнтські, міжбанківські);
( по договорах;
( по позичальниках.
При виборі групувальної ознаки, за якою проводиться оцінка, на екран користувача видається відповідна форма, яку в разі необхідності він може роздрукувати. Нижче наводяться деякі з вихідних форм, за якими проводиться аналіз та оцінка кредитного портфеля:
СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ПО ВИДАХ ВАЛЮТ станом на ________
дата
Валюта
Сума

Назва
Позначення


СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ПО СТРОКАХ ТА ВАЛЮТАХ
станом на ___________
дата
Строк
Сума


В гривнях (UAH)
В доларах США (USD)
В німецьких марках (DEM)
В російських рублях (RUR)







СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ПО КЛІЄНТАХ ТА ДОГОВОРАХстаном на ___________
дата
Назваклієнта
Секторекономіки
Номердоговору
Датапогашеннякредиту
Сумакредиту
Сумазаборгованості








4.6.2. Автоматизація визначеннярозміру резервування
Одним із способів управління кредитним портфелем банку є створення внутрішнього банківського резерву для покриття можливих збитків від результатів кредитної діяльності.
Створення резерву регламентується положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 122 від 27 березня 1998 р.
Згідно з цим положенням комерційні банки повинні на перше число кварталу розглянути кредитний портфель банку з метою оцінки кредитних ризиків і формування резерву.
Резерв поділяється на загальний та спеціальний:
загальний резерв нараховується на стандартні кредити;
спеціальний — на нестандартні кредити, а саме: підконтролем, субстандартні, сумнівні, а також на безнадійні кредити.
Комерційні банки зобов’язані створювати резерви для відшкодування можливих втрат щодо основного боргу (без відсотків комісій) за всіма видами наданих кредитів, за винятком бюджетних кредитів, а також кредитів та депозитів між установами в системі одного комерційного банку.
Для визначення резерву комерційний банк здійснює класифікацію виданих кредитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:
( оцінки фінансового стану позичальника;
( стану погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків по ньому.
Критерії оцінки фінансового стану позичальника та порядок їх розрахунку при визначенні резерву методично збігаються з показниками, які обчислюються при визначенні кредитоспроможності клієнта. Але, враховуючи те, що балансові показники та техніко-економічні показники діяльності не є сталими в часі, оцінку фінансового стану позичальника необхідно робити кожного кварталу на підставі звітних документів про результати діяльності за квартал.
Крім оцінки фінансового стану, необхідно проводити аналіз погашення кредитної заборгованості та відсотків по ній. На основі такого аналізу проводиться оцінювання процесу погашення заборгованості та класифікація кредитних договорів. Погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків по ній є:
( добрим, якщо заборгованість за кредит та відсотки по ньому сплачуються у встановлені строки, та за кредит, пролонгований один раз на строк не більше 90 днів;
( слабким, якщо прострочена заборгованість за кредит та відсотки за ним становлять не більше 90 днів або заборгованість за кредит, пролонгований на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;
( недостатнім, якщо прострочена заборгованість за кредит і відсотки по ньому становлять понад 90 днів або заборгованість за пролонгований кредит понад 90 днів та відсотки не сплачуються.
Класифікацію кредитного портфеля наведено в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
КЛАСИФІКАЦІЯ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ПогашенняСтан (клас)
Добре
Слабке
Недостатнє

А
Стандартний
Під контролем
Субстандартний

Б
Під контролем
Субстандартний
Сумнівний

В
Субстандартний
Сумнівний
Безнадійний

Г
Сумнівний
Безнадійний
Безнадійний

Д
Безнадійний
Безнадійний
Безнадійний


За кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний строк пролонгації) становить від 180 до 360 днів, до розрахунку резерву приймається не більше 25% вартості майна та майнових прав визначеної договором застави.
За кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний строк пролонгації) перевищує 360 днів, резерв формується на всю суму основного боргу за кредитом незалежно від наявності застави.
Оцінка ризику та відсотки резервування по групах кредитів наведено в таблиці 4.4.
Загальний резерв за стандартними кредитами формується у повному обсязі щоквартально за рахунок прибутку минулого року.
Спеціальний резерв за кредитами під контролем, субстандартними, сумнівними та безнадійними формується за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків «Відрахування в резерви».
Таблиця 4.4
ТАБЛИЦЯ СТУПЕНІВ РИЗИКУ ТА ВІДСОТКІВ РЕЗЕРВУВАННЯ
Група кредитів
Рівень резерву (ступінь ризику)

Стандартні кредити
2%

Кредити під контролем
5%

Субстандартні кредити
20%

Сумнівні кредити
50%

Безнадійні кредити
100%

Спеціальний резерв формується згідно з певним графіком:
за безнадійними кредитами резерв в повному обсязі формується в кварталі наступному за тим, в якому було виявлено безнадійний кредит;
за кредитами під контролем, субстандартними та сумнівними резерв нараховується згідно з формулою:
S = 12,5% ( N ( C,
де 12,5% — постійний відсоток, що забезпечує формування резерву рівними частками у встановлений строк (100% : 8 кварталів);
N — кількість кварталів з початку формування резерву;
C — сума розрахункового резерву, що встановлюється на відповідну квартальну дату.
В результаті розв’язання задачі формується ряд вихідних повідомлень, зокрема такі:
ВІДОМІСТЬ РОЗРАХУНКУ РЕЗЕРВУ ЗА КРЕДИТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИна ___квартал 199___р.
Групи за категоріями ризику
Заборгованість за кредитами на початок кварталу
Вартість гарантії та застави
Чиста сума (2—3)
Рівень резервування (%)
Рівеньрезервування






Сума резерву, що має бути сформована на квартал
Фактично сформований резерв
Відхилення (+), (-)

1
2
3
4
5
6
7
8

Стандартні








Під контролем








Субстандартні








Сумнівні








Безнадійні








ЗВІТ ПРО ЗМІНИ В РЕЗЕРВІза _______ квартал 199___р.
__________________ ________________
назва банку адреса банку
Аналіз змін у резервах на покриття збитків за кредитами та фінансовим лізингом
Загальний резерв
Спеціальний резерв
Усього

Залишок на початок кварталу




Збільшення резерву за рахунок:




1. Збільшення загального обсягу резерву відповідно до щоквартальних уточнень




2. Повернення раніше списаної заборгованості




Зменшення резерву за рахунок:




1. Зменшення загального обсягу резерву відповідно до щоквартальних уточнень




2. Списання безнадійної заборгованості




Залишок на кінець звітного кварталу




За результатами оцінки кредитного портфеля і визначення резервів формуються звіти, які надаються НБУ:
звіти «Про класифіковані кредити за формами власності» та «Про розрахунок резерву та можливі втрати за кредитами комерційного банку» складаються на підставі аналізу кредитного портфеля і відображають рівні ризику та резервування на наступний квартал;
звіти «Про зміни в резервах» та «Про списану безнадійну заборгованість» складаються на підставі обліку проведених операцій за минулий квартал.
4.7. База даних підсистеми «Кредити»
Підсистема «Кредити» інформаційно повинна бути інтегрована в АБС. Файли, які використовуються для автоматизованого розв’язання задач підсистеми «Кредити», умовно поділимо на дві групи: файли загального та файли спеціального призначення.
До першої групи файлів належать файли, які зберігаються на сервері АБС, тобто це файли, які формуються іншими підсистемами, зокрема ОДБ.
До другої групи належать файли, пов’язані із специфікою кредитування, формуються в підсистемі «Кредити» і потрібні в роботі лише співробітникам кредитного підрозділу. Ці файли доцільно зберігати в БД на сервері кредитного відділу.
До першої групи файлів належать такі: залишок на рахунках; довідник клієнтів, довідник банків; довідник валют і курсів; довідник форм власності; довідник податкових інспекцій; довідник секторів економіки; довідник організаційно-правових норм господарювання; довідник галузей економіки; довідник видів економічної діяльності.
Перші чотири файли з наведеної групи розглянуті в підсистемі ОДБ. Зупинимося на файлах-довідниках цієї групи, які використовуються під час формування довідника клієнтів, для ведення аналітичного обліку та для аналізу кредитного портфеля.
«Довідник форм власності» — код форми власності, назва форми власності. Формується згідно з Державним класифікатором України ДК-001-94 під назвою «Класифікатор форм власності». Він затверджений наказом № 288 Держкомстату України від 22 листопада 1994 р. і включає такі параметри: державна власність; приватна власність; колективна власність. Державна власність розподіляється на загальнодержавну і комунальну власність, власність інших держав, власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.
«Довідник податкових інспекцій» — код податкової інспекції, назва податкової інспекції.
«Довідник секторів економіки» — код сектора економіки, назва сектора економіки.
Сектор економіки визначається для клієнтів-резидентів відповідно до «Методичних рекомендацій щодо класифікації інституційних секторів економіки», затверджених наказом № 172 Мінстату України від 25 липня 1994 р. Для клієнтів-резидентів може приймати такі значення: банки; небанківські фінансові установи; центральний уряд; місцеві органи самоуправління; державні нефінансові установи; недержавні нефінансові установи; домашні господарства; некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства.
«Довідник організаційно-правових норм господарювання» — код організаційно-правової норми господарювання, назва організаційно-правової норми господарювання.
Організаційно-правова норма господарювання визначається згідно з Державним класифікатором України ДК-002-94 під назвою «Класифікатор організаційно-правових норм господарювання», який затверджений наказом № 288 Держстату України від22 листопада 1994 р.
«Довідник галузей економіки» — код галузі, назва галузі.
Цей довідник заповнюється відповідно до «Номенклатури статистичної звітності по кредитах банків України», затвердженої постановою Правління НБУ № 80 від 29 березня 1996 р.
«Довідник видів економічної діяльності» — код виду економічної діяльності, назва виду економічної діяльності.
Види економічної діяльності визначаються згідно з «Класифікатором видів економічної діяльності» відповідно до реєстраційної картки суб’єкта господарської діяльності або фізичної особи.
До другої групи файлів належать такі: кредитний договір (KRED_DOC); пролонгації (PROL); довідник видів кредиту (W_KRED); довідник цільових призначень кредиту; довідник видів забезпечення кредиту (Z_KRED); довідник категорій ризику (RISK); довідник причин прострочування; довідник джерел фінансування; довідник цільового призначення кредиту; довідник типів стягнення; довідник статей балансу; довідник статей фінансового звіту; баланс; звіт.
Основним файлом БД даних є файл «Кредитний договір» (KRED_DOC), який містить такі поля: номер кредитного договору; код валюти; код кредитного інспектора; регістраційний номер клієнта; кредитний рахунок; рахунок прострочки; дата видачі кредиту; планова дата повернення; початковий строк розміщення (розраховується як різниця між плановою датою повернення і датою видачі кредиту); кількість пролонгацій; дата закриття; тип договору; код форми надання; код виду кредиту; код джерела кредитування; код виду забезпечення; код причини неплатежів; код категорії ризику; код цільового призначення кредиту; сума кредиту; відсоткова ставка; відсоток прострочки; код типу стягнення.
Під час формування кредитного договору використовується ряд файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ). Розглянемо основні із них.
Пролонгація — номер кредитного договору; номер рахунку пролонгації; процентна ставка пролонгації; дата початку пролонгації; кінцева дата пролонгації.
«Довідник видів кредиту» — код виду кредиту; назва виду кредиту. Довідник містить інформацію про види кредитів (строковий, револьверний, у межах кредитної лінії і т. п.).
«Довідник видів забезпечення кредиту» — код виду забезпечення; назва виду забезпечення. Основними видами забезпечення є такі: застава майна; гарантія чи поручительство; страховка та ін. При використанні такої форми забезпечення, як застава майна банк укладає з клієнтом договір застави. При забезпеченні кредиту гарантією клієнт подає в банк гарантійний лист, який дає організація, з якою клієнт підписав гарантійний договір. Гарантом можуть виступати будь-які фінансові організації чи банки.
«Довідник ступенів ризику» — код ступеня ризику, назва ступеня ризику.
«Довідник причин прострочування» — код причини; назва причин прострочування кредиту.
Основними причинами прострочування кредиту можуть бути: порушення договірних умов; складності реалізації продукції; збої в постачанні, збої у виробництві; затримки у розрахунках; фінансові ускладнення та ін.
«Довідник цільового призначення кредиту» — код цільового призначення кредиту; назва цільового призначення кредиту.
Коди цільового призначення кредиту, як правило, відповідають стандартно прийнятій системі групування кредитів за призначенням. Наприклад, на поповнення матеріальних запасів і витрат на виробництво, на оплату обладнання, оплату товарів, кредити на потреби приватизації тощо.
«Довідник типів стягнення» — код типу стягнення; назва стягнення.
«Довідник статей балансу» — код рядка балансу; назва рядка балансу; нормативне значення показника.
«Довідник статей фінансового звіту» — код рядка звіту; назва рядка звіту; нормативне значення показника.
Контрольні питання
1. Як класифікуються кредити за ступенем ризику?
2. Які показники характеризують кредитоспроможність клієнта?
3. Які вхідні документи використовуються при автоматизації визначення кредитоспроможності клієнта?
4. Які файли БД використовуються при вирішенні задачі обліку погашення кредитної заборгованості?
5. Які резерви формуються під час проведення кредитних операцій та які інформаційні файли задіяні в цьому процесі?
6. Що таке кредитний портфель та які вихідні повідомлення формуються під час його аналізу?
7. Схарактеризуйте групи, на які поділяються файли, що задіяні в підсистемі «Кредити».
8. Схарактеризуйте файли нормативно-довідкової інформації, що використовуються в підсистемі «Кредити».
9. Які календарні графіки формуються в підсистемі «Кредити»?
10. Схарактеризуйте взаємодію підсистеми «Кредити» з ОБД.
11. Співробітники яких структурних підрозділів комерційного банку є користувачами підсистеми «Кредити»?