РОЗДІЛ 10
ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ ОБМІНУ БАНКІВСЬКИМИ ПОВІДОМЛЕННЯМИ


10.1. Електронна пошта НБУ — основа взаємодії
між банківськими установами
Інтенсивне впровадження сучасних засобів телекомунікації в банківській системі України розпочалося з моменту створення та впровадження СЕП. Одним з основних засобів СЕП є електронна пошта НБУ.
Електронна пошта НБУ являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну систему, що забезпечує обмін повідомленнями між абонентами мережі.
Розробником електронної пошти є Управління телекомунікацій НБУ, розробка виконана у відповідності із стандартом Х .400 МККТ.
10.1.1. Електронна пошта НБУ —загальна характеристика
Для обміну інформаційними повідомленнями в СЕП використовується електронна пошта (ЕП). Електронна пошта для передачі повідомлень використовує телефонні мережі зв’язку і має таку саму швидкість доступу, як і телефон. Але ЕП має деякі переваги.
Перша перевага ЕП полягає в тому, що для виконання зв’язку не потрібно одночасної присутності обох абонентів на різних кінцях телефонної мережі.
Друга перевага ЕП полягає в тому, що вона залишає письмову копію послання, яке може бути збережене або ж передане кільком абонентам.
Електронна пошта може розглядатись як окремий випадок передачі файлів, що має певні особливості і відмінності від стандартної процедури передачі файлів.
Перша відмінність полягає в тому, що відправником і одержувачем повідомлень є люди, а не машини. Це означає, що система ЕП складається з двох різних тісно пов’язаних частин: одна забезпечує взаємодію з користувачем (наприклад, складання, редагування) повідомлень, друга — передача повідомлень (наприклад, розсилання повідомлень за списком, забезпечення передачі).
Друга відміна ЕП від передачі файлів полягає в тому, що, крім самого повідомлення, поштове послання містить велику кількість допоміжних полів. Ці поля вказують на ім’я та адресу одержувача, дату і час відправлення повідомлення, перелік осіб, яким відправлена копія повідомлення, рівень значущості, ступінь секретності, запит на підтвердження отримання і обробку та багато іншого.
Електронна пошта НБУ (ЕП НБУ, NBU mail) — програмно-технічна, адміністративно-технологічна система закритого типу, що забезпечує електронний обмін даними в банківський системі України. Відправником і одержувачем повідомлень в ній можуть бути різні прикладні системи, програми та фізичні особи. Електронна пошта охоплює близько 2300 вузлів і має більш як 20 тисяч кінцевих користувачів по всій Україні. Доставка кореспонденції із одного вузла в другий займає приблизно 15—20 хвилин. Через вузли електронної пошти, розташованої у підрозділах НБУ, передається від 10 до 150 Мбайт інформації за добу з урахуванням транзиту.
Обмін інформацією в електронній пошті здійснюється через так звані електронні поштові скриньки. Вони організовані у вигляді звичайних каталогів DOS з ім’ям, яке збігається з кодом абонента, що мають підкаталоги IN для вхідної і OUT для вихідної кореспонденції.
Під час сеансу електронної пошти вся інформація відділення банку з поштової скриньки з підкаталогу OUT передається в центр комутації зв’язку (ЦКЗ) в підкаталог IN. Інформація, що надійшла на адресу відділення банку з підкаталогу OUT Центра комутації, приймається в підкаталог IN відділення банку. Після успішної передачі або прийому відповідний підкаталог OUT очищається. Цим виключається можливість повторної передачі під час наступного сеансу зв’язку.
Сеанс зв’язку виконується з ініціативи відділення банку. Інформація електронною поштою передається у вигляді файлів DOS, які в цьому випадку будуть називатися повідомленнями, або конвертами.
Імена файлів (конвертів) повинні мати таку структуру:
Непізнані конверти (файли з неправильною структурою імені) автоматично прямують на ЦКЗ в спеціальний каталог до з’ясування.
Для кожного відділення банку в Центрі комутації повідомлень відкрита своя поштова скринька з ім’ям, яке збігається з кодом абонента.

Рис. 10.1. Структура імен файлів (конвертів)
Головним завданням ЦКЗ є періодичний перегляд підкаталогів IN всіх поштових скриньок і переміщення кореспонденції, що надійшла в них у відповідний підкаталог OUT. Програма ЦКЗ також управляє каналами зв’язку, веде архів і збирає статистичні дані про проходження кореспонденції в ЦКЗ.
10.1.2. Структура електронної пошти НБУ
Структура зв’язку в ЕП строго ієрархічна, тобто: центральний вузол, регіональні і абонентські вузли (рис.10.2).
Якщо кількість локальних користувачів перевищує 9, то локальному користувачеві присвоюють порядкову букву латинського алфавіту.
Кожний вузол має своїх локальних користувачів.

Рис. 10.2. Структура електронної пошти НБУ
Ім’я поштового вузла складається з 4-х символів:
( перший означає державу (U — Україна)
( другий знак — регіон (А — Вінницька область)
( третій — тип банку (Н — НБУ)
( четвертий — порядковий номер чи символ.
Систему ЕП НБУ утворюють поштові вузли, що поділяються на центральні, регіональні та абонентські. Центральні та регіональні вузли входять в систему НБУ і розміщуються в управліннях Національного банку. Всі інші вузли ЕП НБУ є абонентськими. До них належать вузли, розміщені в комерційних банках, а також в державних та урядових установах і взаємодіють з банківською системою.
Майже кожний регіональний вузол ЕП НБУ є водночас і електронною інформаційно-довідковою дошкою об’яв. Вузли можуть бути зв’язані між собою по виділених і комутованих телефонних чи телеграфних каналах зв’язку, через супутникові системи передачі даних чи через мережі Х .25.
10.1.3. Призначення електронної пошти
По ЕП можна передавати: текстові файли, створені за допомогою будь-якого текстового редактора; графічний файл, що має довільну графічну конструкцію; файли бази даних типу DBF; файли табличного процесора; довільний файл в двійковому представленні.
Засоби електронної пошти використовуються для таких потреб:
( транспортний засіб в системі електронних міжбанківських розрахунків;
( передача нормативних, інформаційних та інших документів НБУ;
( передача курсів валют з торгових та неторгових операцій;
( збирання статистичних даних для різних форм звітності;
( передача директив, запитів, звітів, довідок тощо;
( передача програмного забезпечення.
Для взаємодії локальних користувачів поштових вузлів в системі ЕП використовується комплекс програм, що називається «агентом користувача». Ці програми забезпечують підготовку поштових повідомлень з довільних файлів, передачу сформованих «поштових конвертів» в інформаційні структури ЕП для наступної їхньої розсилки адресатам, а також вибір даних з прийнятих «поштових конвертів».
Транспортування даних виконується за допомогою програмних засобів, що називаються «агентом передачі повідомлень».
Комплекс програм «агент користувача» виконує роль посередника між кінцевим користувачем і «агентом передачі повідомлень», що дає змогу використовувати як «агента передачі повідомлень» різні комунікаційні пакети. Інформаційні структури ЕП реалізовані як певна сукупність каталогів, розташованих на сервері локальної обчислювальної мережі (ЛВМ), що дає можливість, з одного боку, збільшувати кількість абонентських ліній за рахунок використання кількох робочих станцій, а з другого — використовувати різні телекомунікаційні пакети («агенти передачі»), встановлені на цих робочих станціях. Ця перевага архітектури ЕП НБУ дає змогу використовувати на транспортному рівні програмні засоби, що взаємодіють з єдиним адресним простором «поштових скриньок» і використовуються в Центральній розрахунковій палаті НБУ.
В ЕП для виконання функцій «агентів передачі повідомлень» використовуються такі телекомунікаційні пакети: ProCarry, UUPC, PieNet, Astra, ARGOCOM, IzFantam та ін. При виборі телекомунікаційного пакета враховуються надійність роботи, швидкість передачі та продуктивність, захист від несанкціонованого доступу, підтримка модемів різних типів, зручність наладки та тестування, можливість супроводу та оперативних доопрацювань.
Центральна розрахункова палата, крім рекомендованого розробниками ЕП НБУ пакета ProCarry, як транспортний засіб використовує засоби телекомунікаційного програмного забезпечення операційної системи UNIX, що застосовується в мережах Relkom, UUCP-UUPC, а також транспортні засоби поштової системи PIE-Net та багатоканальну систему прийому-передачі даних Astra.
10.1.4. Адресація в системі електронної пошти НБУ
Поштова електронна адреса має два елементи. Для того щоб відділити ідентифікатор абонента від його поштових координат, використовують значок @. Поштова електронна адреса може мати вигляд: admin@uahO.
У розглянутому прикладі admim — це ідентифікатор локального користувача, що вказує на його функціональні обов’язки чи прізвище, імена та по-батькові. Те, що стоїть праворуч від знака @, називається іменем поштового вузла і однозначно описує його місце розташування. Як правило, ім’я поштового вузла складається з символів: перший знак означає державу (U-Україна), другий — регіон, третій — тип банку (Н — НБУ), четвертий — наступний порядковий номер чи символ.
Поштове ім’я є унікальним. В кожному вузлі зберігається довідник вузлів ЕП. Імена вузлів формуються тільки в НБУ.
Крім довідника вузлів, є файл-довідник локальних користувачів, що формується в кожному вузлі. Ім’я локального користувача — це ідентифікатор, що може вміщувати від 1 до 8 символів. Ідентифікатори локальних користувачів різних вузлів не зв’язані між собою. Тобто допускається однакова ідентифікація локальних користувачів в різних вузлах. Але в рамках одного вузла всі ідентифікатори локальних користувачів мають бути унікальними.
Локальні користувачі –– це кінцеві користувачі ЕП НБУ, що передають та приймають поштові повідомлення. Кінцевими користувачами можуть бути як фізичні особи, так і прикладні програми.
В кожному вузлі, крім кінцевих користувачів, працює хоча б один адміністратор, який управляє функціонуванням вузла.
В ЕП НБУ є маршрути, що описують шляхи доступу від одного вузла до іншого. Ці маршрути використовуються для транспортування поштових повідомлень. Розрізняють прямий чи безпосередній маршрут між двома вузлами і транзитний маршрут. За прямим маршрутом передача повідомлення з одного вузла в інший виконується без використання будь-яких вузлів. У випадку транзитного маршруту пересилання повідомлення з одного вузла в інший можливе тільки через допоміжні (транзитні) вузли.
Кожне поштове повідомлення називається поштовим конвертом і вміщує, крім інформаційної частини, тобто самого повідомлення, заголовкову частину. Поштове повідомлення є одиницею інформації, що передається між вузлами ЕП. У загальному вигляді поштовий конверт НБУ відповідає структурі повідомлення в NetWare MHS і виконує вимоги протоколу Х.400.
Поштовий конверт ЕП НБУ складається із заголовка і тіла повідомлення, яке може бути відсутнім. До конверта можуть приєднуватись файли, що описуються в заголовку і транспортуються разом з основним поштовим повідомленням. Заголовок конверта формується, як правило, автоматично. Для його формування використовується частина ключових слів, що рекомендуються в технології NetWare MHS.
Під час використання транспортного засобу ProCarry розміри поштових повідомлень не обмежуються. Якщо ж використовується програмний продукт NetWare MHS, то розмір файла, упакованого в конверт, не повинен перевищувати 64 КБ, а максимальний розмір файлів, що приєднуються до поштових повідомлень і пересилаються разом з ним, –– 64 МБ.
В ЕП НБУ реалізовано шлюз між системами ProCarry i NetWare, за допомогою якого можливий перехід з одного середовища в інше.
Всі поштові повідомлення, що проходять через вузол, архівуються і зберігаються в архіві даного вузла. Архів повідомлень –– це набір каталогів, де в кожному з них зберігаються поштові конверти, що оброблялись в даному вузлі протягом доби, незалежно від того, чи ці повідомлення підготовлені до відправлення, прийняті чи транзитні.
Цей архів використовується адміністратором вузла для аналізу роботи вузла в цілому, а також для аналізу роботи окремих користувачів, а ще для аналізу аварійних ситуацій.
Звичайний –– це запитально-активний режим вузла нижнього рівня по відношенню до вищестоящого. Нині в системі близько 2000 вузлів, у тому числі 27 регіональних. Пересилання повідомлення визначається маршрутом. Головними елементами заголовкової частини повідомлень є: адреса отримувача (включаючи поштову адресу вузла-отримувача (4 зн.) та ім’я локального користувача (8 зн.)).
Взаємодія між вузлами здійснюється таким чином:
1. Якщо вузол—відправник повідомлення пасивний по відношенню до вузла—отримувача повідомлення, то повідомлення у вузлі-відправнику розміщується в черзі, звідки воно буде передане після того, як отримувач вийде на зв’язок.
2. Якщо вузол—відправник повідомлення активний по відношенню до вузла—отримувача повідомлення, то він сам викликає адресата і передає йому повідомлення.
Повідомлення у вузлі може з’явитись двома шляхами:
1. В результаті роботи абонента користувача. Тоді воно буде розміщене у вихідному каталозі вузла.
2. Повідомлення передане з іншого вузла. В такому разі воно потрапить у вхідний каталог вузла. Якщо це повідомлення транзитне, тобто призначене не для даного вузла, тоді після реєстрації воно передається у вихідний каталог вузла. Якщо ж повідомлення адресується локальному користувачу даного вузла, то воно розміщується у вхідному каталозі цього користувача.
10.2. Система «Клієнт-банк»
10.2.1. Характеристика системи «Клієнт-банк»
Система «Клієнт-банк» призначена для роботи клієнта з банківською установою і передбачає передачу платіжних документів клієнта до банку, а також отримання різноманітних документів з банку каналами зв’язку.
Для з’ясування суті функціонування системи коротко розглянемо характеристику предметної області, на яку розповсюджується дія системи «Клієнт-банк».
Згідно з діючим законодавством України будь-яке підприємство чи організація повинні тримати власні грошові кошти на розрахункових рахунках в банківських установах. Розрахунки готівкою дуже обмежені як сумами, так і кількістю. В основному всі розрахунки підприємств і організацій між собою, з державним бюджетом та позабюджетними фондами проводяться в безготівковій формі через розрахунковий рахунок в банківських установах.
Технологія взаєморозрахунків підприємств та організацій звичайно здійснюється за такою схемою.
Підприємство-платник отримує рахунок чи рахунок-фактуру на потрібний товар чи послугу, в якому вказані банківські реквізити продавця. Далі за цим документом формується платіжне доручення.
Платіжне доручення — це розпорядження підприємства-платника банку здійснити переведення зазначеної суми з власного розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок підприємства-покупця. Платіжне доручення має містити такі реквізити:
( номер платіжного доручення,
( дата,
( код за ЄДРПОУ підприємства-платника,
( назва підприємства-платника,
( банківські реквізити платника,
( код за ЄДРПОУ підприємства-одержувача,
( назва підприємства-одержувача,
( банківські реквізити платника,
( сума платежу,
( призначення платежу.
Платіжне доручення має бути надруковане в двох примірниках (іноді потрібно 3), на кожному з яких повинен стояти надпис «1 примірник», «2 примірник». Перший примірник завіряється підписами директора підприємства (організації)-платника та головного бухгалтера чи уповноваженими на це особами, а також печаткою підприємства-платника. Перший примірник залишається в банківській установі, а другий після здійснення платежу та штампування банком повертається підприємству як підтвердження здійснення оплати. Штамп банку містить назву банку, його МФО та дату, коли був здійснений платіж. Платіжні доручення доставляються в банківську установу касиром підприємства в час, установлений банком для обслуговування клієнтів, віддаються операціоністу, який їх вводить в систему ОДБ. Крім проштампованих платіжних доручень, банк кожний день формує та віддає підприємству-клієнту виписку з розрахункового рахунку, яка містить інформацію про поточний стан розрахункового рахунку та про обіг коштів на ньому.
Виписка містить такі реквізити:
( дата формування виписки,
( час формування виписки,
( дата здійснення виписки,
( дата здійснення останьої (попередньої) операції по рахунку,
( назва та МФО банківської установи,
( назва клієнта,
( номер розрахункового рахунку клієнта,
( вхідний залишок,
( № документа, по якому здійснена операція,
( код документа,
( дані про кореспондента платежу (МФО, розрахунковий рахунок, назва),
( призначення платежу,
( ознака операції (кредитова чи дебетова),
( сума транзакції в грн,
( сума кредитового та дебетового обороту за день,
( вихідний залишок на розрахунковому рахунку.
Слід зазначити, що цей перелік може відрізнятися в різних банківських установах, але в основному він залишається незмінним. Так, у виписку може не включатися назва кореспондента та призначення платежу. Це залежить від версії ОДБ, яка функціонує в банку. Наведений перелік є найбільш прийнятним і зручним для клієнта.
Виписка з розрахункового рахунку — це один з найважливіших документів підприємства. На основі даних, які він містить, приймаються важливі рішення щодо діяльності підприємства та будь-які перевірки податкових органів. Слід сказати, що щоденна виписка — це важливий показник фінансового стану підприємства. Тому дуже важливо отримувати її швидко і в зручній для користувача формі.
Тим клієнтам, що мають великі обсяги платіжних документів, для спрощення та оперативності їх оплати банк встановлює систему «Клієнт-банк». Крім платіжних доручень, за допомогою системи «Клієнт-банк» можна передавати будь-які платіжні документи: меморіальні ордери, касові документи, заяви на акредитив, відмови від акцепта та ін.
При застосуванні системи «Клієнт-банк» технологія безготівкових розрахунків змінюється.
Система дає змогу:
перейти до безпаперової технології обробки інформації;
оперативно управляти власним розрахунковим рахунком із свого офісу;
уникнути подвійного введення інформації в банківській установі, зменшити допущення кількості помилок при введенні і підготовці документів, а також запобігти типових банківських ризиків (помилкові направлення платежів, загублення документів, їх фальсифікація та спотворення тощо) ;
розширити час отримання послуг до повного банківського дня;
забезпечити споживацькі якості ІС (функціональну повноту та своєчасність, адаптивну надійність, економічну ефективність).
Система «Клієнт-банк» має виконувати такі функції:
1. Підтримувати ведення баз даних нормативно-довідкової інформації.
2. Формувати та друкувати платіжні документи підприємства, а також документи, отримані з банку.
3. Формувати пачки документів у вигляді файлів для передачі їх в банк.
4. Приймати сформовані банком документи:
( квитанції по документах;
( виписки з розрахункових рахунків;
( файли змін, сформовані в банку для підприємства.
5. Забезпечувати зв’язок віддаленого робочого місця операціоніста на підприємстві з банком.
6. Забезпечувати комплексний захист інформації, що циркулює у мережах передачі даних, від несанкціонованого доступу за допомогою аутентифікації та криптографічного захисту.
7. В процесі прийому та передачі інформації формувати протокол, у якому фіксується інформація про отримані (підготовлені до передачі) файли, про результати перевірки ключів захисту інформації, про прийняті та передані повідомлення.
10.2.2. Технологія функціонуваннясистеми «Клієнт-банк»
Система «Клієнт-банк» складається з двох складових: банківського та клієнтського робочого місця.
На клієнтському робочому місці вводяться платіжні документи, формуються в пачки і записуються в базу даних АРМ клієнта в файл «Платіжних документів» (PD). Введеним та записаним в БД документам спочатку присвоюється статус, який дає змогу їх переглядати, переміщувати в інші пачки, друкувати, редагувати та вилучати. Для передачі платіжні документи підписуються електронним цифровим підписом (ЕЦП) головного бухгалтера. Головний бухгалтер також має змогу до того, як поставив свій підпис, редагувати дані файла PD. Перед тим, як підписати, бухгалтер позначає потрібні документи, вставляє дискету чи картку зі своїм індивідуальним ключем, який є закритим, і викликає відповідну функцію, яка ставить ЕЦП. Після успішного завершення функції підпису документа змінюється його статус, а також файл PD доповнюється певними символами, які ідентифікують підпис бухгалтера.
На другому етапі документи підписуються директором. З меню системи викликається відповідна функція, вставляється дискета чи картка з ключем директора і на екран видаються ті документи, які завірені підписом бухгалтера. Директор, переглядаючи платіжні документи, у разі необхідності має змогу вилучити деякі з них, а документи, готові до передачі, підписує. Після підпису директором файл доповнюється символами, які ідентифікують підпис директора. Далі файл шифрується і готується до передачі.
Підписані й зашифровані платіжні документи формуються в пакет і передаються з клієнтського робочого місця в банк засобами електронної пошти у вигляді текстового файла типу R.
Документи, вилучені директором, автоматично змінюють свій статус. Ці документи можуть бути відредагованими і підписаними бухгалтером і повторно подані директору на підпис на наступних етапах функціонування системи.
Після здійснення сеансу зв’язку з банком банківська частина системи, що знаходиться в банку, має сформувати транспортні квитанції (файл типу T) на платіжні документи й надіслати їх клієнту. Якщо при прийомі документів було виявлено помилки, файл типу Т містить коди помилок та інформацію тих платіжних документів, у яких вони виявлені. Якщо при передачі чи заповненні платіжних документів були допущені помилки, то банк до обробки їх не приймає. Клієнт повинен виправити помилки й ще раз зв’язатися з банком для відправки виправлених платіжних документів.
Якщо файл типу R не має помилок, про що свідчать нульові коди помилок у файлі типу Т, то він приймається банком до обробки. Кожний прийнятий банком до обробки платіжний документ аналізується, і йому присвоюється відповідний статус, який свідчить про те, на якій стадії банківської обробки перебуває той чи інший документ. Статус документа присвоює відповідальний працівник банку, за яким закріплені особові рахунки даного клієнта.
Відповідальний працівник має можливість: оплатити документ; у разі відсутності достатніх коштів розмістити документ в картотеці; відхилити документ від оплати й передати його на розгляд кредитному інспектору, головному бухгалтеру чи керуючому і т.п. Кожне рішення, яке може прийматись по платіжному документу, має відповідне кодове позначення, що зберігається в довіднику статусів платіжних документів.
На прийняті до обробки платіжні документи формується й передається клієнту файл-квитанція типу С про рух та оплату документів в банку. Цей файл містить дані кожного платіжного документа та дані про його статус, якщо ж документ був оплачений, то відповідно — дані про вид акцепта, вид платежу. Разом з файлом типу С банк передає клієнту файли типу I та V, які є виписками з особових рахунків клієнта. Виписка I є поточною, а виписка V — підсумковою. У виписці I банк надає клієнту поточні дані щодо списання й зарахування коштів на особовий рахунок та залишок коштів на момент формування виписки. Крім того, поточна виписка включає всі документи, які були передані клієнтом в банк і надійшли на адресу клієнта. Поточна виписка має інформативний характер. Періодичність її формування оговорюється в договорі, який підписує клієнт з банком, і залежить від інформаційних потреб клієнта.
Підсумкова виписка дається щоденно по завершенні банківського дня і містить дані про обіг коштів за день та залишки коштів на рахунках на кінець дня.
При такій технології обміну платіжними документами в електронному вигляді банк потребує раз на тиждень подавати їх в паперовому вигляді, завіреними підписами директора і головного бухгалтера та печаткою підприємства. Разом з паперовими документами клієнт повинен подавати в банк у роздрукованому вигляді щоденні реєстри переданих в банк та оплачених банком платіжних документів за допомогою системи «Клієнт-банк». Також раз на тиждень касир повинен доставляти в банк другі примірники вже оплачених платіжних документів, на яких у його присутності ставляться штампи банку, й забирати проштамповані виписки з рахунків клієнта. Ці виписки мають правову силу, оскільки вони завірені печаткою банку, а виписки, що їх можна отримати за допомогою системи «Клієнт-банк», мають лише інформативний характер. Вони хоч і містять достовірну інформацію, але правової сили не мають.
Усі файли, що були сформовані чи прийняті системою «Клієнт-банк», архівуються і зберігаються в архіві.
Крім обміну платіжними документами, квитанціями та виписками, за допомогою системи «Клієнт-банк» клієнт може отримати файли внесення змін до бази даних нормативно-довідкової інформації, а також по запиту допоміжні файли довідково-інформативного характеру, що містять дані про курси валют, котировки цінних паперів на фондовій біржі тощо.
10.2.3. Інформаційне забезпеченнясистеми «Клієнт-банк»
Інформаційну модель клієнтського робочого місця системи «Клієнт-банк» наведено на рис. 10.2.
Вхідними повідомленнями для даного АРМ є платіжні документи, файли нормативно-довідкової інформації та файли, які надходять від банку електронною поштою.
До файлів нормативно-довідкової інформації належать:
довідник підприємств-кореспондентів (D_KOR), довідник клієнта (КLIENT), довідник банків (BANK), довідник призначень платежів (PLATIG), довідник видів платіжних документів (D_PD), довідник статусів (STATUS), довідник кодів помилок (POMILKA), довідник касових символів (KASA).
Довідник клієнта (КLIENT) містить такі поля: код клієнта, назву клієнта, код за ЄДРПОУ, МФО банку, № особового рахунку, відкритий ключ (адресу банку), відкритий ключ директора, відкритий ключ головного бухгалтера, реєстраційний номер в банку.
Довідник підприємств-кореспондентів (D_KOR) містить такі поля: код підприємства, назву підприємства, код за ЄДРПОУ, МФО банку, № особового рахунку.
Довідник банків (BANK) містить такі поля: МФО банку, назву банку, нижню межу особових рахунків, верхню межу особових рахунків.


Рис. 10.2. Інформаційна модель клієнтської частини системи «Клієнт-банк»
Довідник видів платіжних документів (D_PD) включає такі поля: код виду платіжного документа (ПД), вид ПД, тип ПД, код платежу. В цьому довіднику наведено всі види платіжних документів, які можуть передаватись за допомогою системи, наприклад такі: платіжні доручення, меморіальний ордер, відмова від акцепта, реєстр чеків, касові документи та ін. Тип платіжного документа може бути дебетовим чи кредитовим, що відповідно відображається в полі «тип ПД».
Довідник призначень платежів (PLATIG) містить такі поля: код призначення платежу, зміст платежу.
Довідник статусів (STATUS) містить такі поля: код статусу платіжного документа, зміст статусу платіжного документа.
Довідник кодів помилок (POMILKA) містить такі поля: код помилки та зміст помилки. Всі помилки, які можуть виникнути при передачі повідомлень в системі, згруповані в п’ять груп. Перший рівень включає помилки, які виникли під час передачі та формування файлу: в архіві вже є вхідний файл з таким ім’ям, власник вхідного файла невідомий, клієнт не підключений до системи «Клієнт-банк», недопустима дата в імені файла. Другий рівень включає помилки, що мають місце в структурі файла чи документа.
Третій рівень включає помилки, які виникли в результаті недопустимості значень поля документа. Наприклад, недопустиме значення МФО по дебету чи по кредиту, недопустиме значення коду платежу і т.п.
Четвертий рівень включає помилки недостовірності та невідповідності значень поля тим значенням, які містять поля довідників бази даних. Наприклад, невідомий номер особового рахунку, код ЄДРПОУ не відповідає його паспортному значенню в довіднику і т.п.
П’ятий рівень — це помилки дублювань значень документа в базі даних.
Довідник касових символів (KASA) містить коди видів касових операцій та їхні відповідні назви.
На основі платіжних документів формується файл PD, який містить такі поля: код виду платіжного документа (ПД), номер пачки, номер ПД, дата заповнення ПД, код платника, назва платника, МФО платника, назва банку платника, номер особового рахунку по дебету, сума платежу, код отримувача, назва отримувача, МФО отримувача; назва банку отримувача, номер особового рахунку по кредиту, призначення платежу. Файл PD зберігається в базі даних системи, а після підпису бухгалтером та директором трансформується у файл типу R та передається в банк.
Файли, що передаються каналами зв’язку, формуються як текстові файли. Основним файлом, що його надсилає клієнт в банк, є файл платіжних документів, який позначається як файл типу R. Структура цього файла така: код виду платіжного документа (ПД); номер ПД; дата заповнення ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особового рахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назва отримувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; код виду акцепта; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача.
Після отримання файла типу R банк надсилає клієнту транспортну квитанцію, яка ідентифікується як файл типу Т. Крім транспортних квитанцій, які сигналізують клієнта про отримання банком платіжних документів, є ще квитанція типу К про оплату документів банком. Структура цього файла-квитанції така: код виду платіжного документа; номер документа; дата документа; сума по документу; код помилки; дата оплати; вид квитанції; статус квитанції. В полі статусу квитанції проставляється статус платіжного документа, який був наданий йому в банку, наприклад, документ відхилено від оплати керівництвом банку.
Дані про рух та оплату документів, що надійшли в банк від клієнта, містить файл типу С. Його структура така: код помилки; код виду платіжного документа (ПД); номер ПД; дата виписки ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особового рахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назва отримувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; код виду акцепта; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача; ознака передачі; статус документа в базі даних; дата виписки квитанції.
Крім бази даних оперативної та нормативно-довідкової інформації, ведеться архівна база даних ARHIW, в якій зберігаються пачки оплачених документів та підсумкові виписки з особових рахунків.
Забезпечення безпеки передачі даних в системі «Клієнт-банк» здійснюється таким чином. Система «Клієнт-банк» повинна бути надійно захищена від несанкціонованого доступу та різного роду можливих зловживань. Вона повинна використовувати різні механізми захисту інформації як всередині офісу чи банку, так і зовні при проходженні файлів платежів каналами зв’язку. Для захисту використовуються системи аутентифікації та криптографічного захисту. Система повинна мати індивідуальні носії ключової інформації та робоче місце генерації ключів.
Перш за все система повинна передбачати організаційні засоби захисту, які полягають в обмеженні кількості користувачів системи та розмежуванні їх прав доступу. Система повинна мати також пароль, який присвоюється їй під час купівлі, а кожний користувач — індивідуальний код доступу. Посадові особи, які мають індивідуальні носії ключової інформації, повинні бути зареєстрованими в банку. Як правило, цими особами є директор та головний бухгалтер.
Користувачі, які мають право працювати з системою, поділяються на три групи, кожна з яких має різні права.
Перша група користувачів має лише право вводити, коригувати і друкувати документи, формувати звіти, архівувати дані та читати їх з архіву.
Бухгалтер має права першої групи, а також право другого підпису на документах, які він підписує своїм індивідуальним ключем, але не має права відправляти й приймати платіжні банківські документи.
Директор — користувач з максимальними правами доступу, який має всі права двох перших груп, а також право першого підпису на документах своїм індивідуальним ключем. Крім того, він має право знімати з документів підпис бухгалтера, відправляти й приймати платіжні банківські документи.
Кожний користувач має індивідуальний код доступу, який розпізнається на вході в систему і визначає його права доступу.
Кожний документ у файлі платіжних документів, що готується до передачі, підписується електронним цифровим підписом (ЕЦП), тобто доповнюється певною комбінацією символів, що ідентифікують відповідальну особу, яка поставила цей підпис. ЕЦП заснований, як правило, на відкритих та закритих ключах, які можуть з певною періодичністю змінюватись.
Крім того, всі повідомлення, що їх передають системою, підлягають криптографуванню. Тобто повідомлення одного абонента іншому перед відправкою шифрується та дешифрується під час прийняття його тим абонентом, якому воно було адресоване.
Право встановлювати й змінювати права доступу до системи має лише її адміністратор. Вся робота користувачів з системою протоколюється й записується у відповідні журнали.
10.3. Міжнародна міжбанківськателекомунікаційна система (SWIFT)
10.3.1. Призначення та організаційна структура
Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide Interbank Financial Telekommunicatoin — SWIFT) було засноване в 1973 р. Метою створення системи була розробка швидкодіючої й надійної мережі для передачі банківської інформації при суворому контролі і захисту від несанкціонованого доступу. SWIFT спочатку створювалась лише як міжбанківська система. З часом розвиток стандартизації в галузі міжнародної торгівлі цінними паперами зробив доцільним доступ до мережі небанківських закладів. З 1987 р. постановою загальних зборів членів товариства доступ до мережі дозволено брокерським і ділерським конторам, клірінговим і страховим компаніям, а також фірмам, що працюють з цінними паперами.
SWIFT належить до транспортних систем, бо забезпечує тільки передачу і доставку повідомлень учасникам системи, не виконуючи при цьому розрахункових операцій, пов’язаних з їх бухгалтерськими проведеннями. Тобто SWIFT не виконує клірінгових функцій, а є лише глобальною міжбанківською телекомунікаційною мережею.
Система SWIFT працює 24 години на добу і 365 днів на рік. Якщо відправник і одержувач повідомлення працюють в мережі одночасно, то його доставка займає не більше 20 сек. Кількість учасників системи постійно збільшується. Станом на квітень 1998 р. кількість країн-учасників становила 174, повних членів — 2959, неповних членів (sub-member) — 2590, учасників — 604, всього користувачів — 6153.
Організаційну структуру SWIFT наведено на рис. 10.4.
Законодавча влада SWIFT належить Генеральній асамблеї — загальним зборам представників всіх банків, що мають акції. Засідання асамблеї проводиться раз на рік.
Виконавчим органом SWIFT є Рада директорів, яка щорічно переобирається. Оперативне керівництво Радою директорів виконує Голова Ради директорів. До складу Ради директорів входять представники країн (чи групи країн).

Рис. 10.4. Організаційна структура SWIFT
До складу SWIFT входять відділи: адміністративний, фінансовий, експлуатації обчислювальної техніки, обслуговування та ін. Стосунки з банками-клієнтами підтримуються головним чином через відділ обслуговування, директор якого очолює групу менеджерів, які несуть відповідальність за стан справ в регіоні. Зокрема, на них покладаються такі функції:
( перевірка готовності країни до підключення її банків до SWIFT;
( координація діяльності SWIFT в регіоні, включаючи і оперативні вирішення питань у випадку аварійних ситуацій;
( маркетинг програмно-технічних засобів і засобів зв’язку, що експлуатуються в системі.
Акції розподіляються лише між банками—членами SWIFT пропорційно обсягу операцій, які проводять за допомогою телекомунікаційної мережі. Якщо член товариства представляє собою країну, банки якої ще не користуються послугами мережі, то йому надається одна акція, а решта тоді, коли банки приступлять до експлуатації системи. При виході з товариства вартість акцій повертається.
10.3.2. Архітектура SWIFT
Система SWIFT має багаторівневу архітектуру. На нижньому рівні знаходяться банківські установи, де встановлені інтерфейсні системи (ІС), за допомогою яких вони підключаються до мережі. SWIFT пропонує своїм користувачам цілий спектр ІС. Користувачі можуть запропонувати свій варіант ІС, але вона обов’язково погоджується з SWIFT.
Наступний рівень — це регіональні процесори (РП), що розміщені в більшості країн, банки яких вступили в SWIFT. До одного регіонального процесора може бути підключена довільна кількість інтерфейсних систем. Регіональні процесори виконують прийом та перевірку повідомлень користувачів системи і передають їх для подальшої обробки на груповий процесор (SP). Груповий процесор здійснює розподіл повідомлень за адресами по регіональних процесорах, виконує зберігання, архівування та пошук повідомлень, а також генерацію системних звітів. Обмін повідомленнями між РП і SP виконується через світові інформаційні мережі пакетної комутації (Х.25). Крім мереж з комутацією пакетів, SWIFT може використовувати більш сучасні технології АТМ, Frame Relay і т.п.
На верхньому рівні знаходиться операційний центр, який складається з процесора повідомлень, процесора контролю та центра управління, які виконують моніторинг всіх повідомлень системи.

Рис. 10.5. Архітектура SWIFT
10.3.3. Концепція формуваннята передачі повідомлень
Дані в SWIFT передаються по мережі у вигляді структурованих повідомлень, кожне з яких призначене для виконання певної фінансової операції. Для кожного підключеного вузла і банку система індивідуально підтверджує прийом повідомлення та його обробку.
Особливістю SWIFT є використання єдиних для всіх користувачів правил і понять. Розроблені типи повідомлень охоплюють такі сфери: платежі клієнтів; міжбанківські платежі; торгівлю грошима та валютою; виписки з поточних рахунків банків тощо.
Всі повідомлення вводяться у систему в стандартному форматі, що спрощує їх автоматизовану обробку та виключає можливість різної інтерпретації відправником і одержувачем. Повідомлення в системі розділені на 10 (0,1, ...9) категорій.
До 0-ї категорії належать системні повідомлення, що дають змогу організувати взаємодію системи з користувачем. З їхньою допомогою SWIFT може також інформувати користувача про стан системи, нові послуги і ін.
Повідомлення категорій 1, 2 ... 9 призначені для операцій, пов’язаних з банківською діяльністю, і нараховують більш як 70 їхніх типів.
Категорії (6) і (8) є резервними, а інші визначають: (1) — операції щодо обслуговування клієнтів, (2) — міжбанківські операції, (3) — валютні операції, (4) — інкасо і документи по готових грошах, (5) — цінні папери, (7) — документальні акредитиви і гарантії і (9) — спеціальні повідомлення (запит, підтвердження тощо). Всі категорії фінансових повідомлень та їх коди наведено в таблиці 9.1.
Повідомлення в системі SWIFT структуровані і мають такий вигляд (див. табл. 9.2).
Заголовок і «хвостовик» утворюють так званий конверт (епvelope), в якому немовби пересилаються повідомлення. У заголовку в жорстко стандартизованому вигляді розміщується інформація про відправника і одержувача повідомлення, послідовний номер повідомлення, його тип і пріоритет. Код типу повідомлення в системі має три знаки. Перший знак коду визначає номер категорії, а останні два — номер типу в категорії. Наприклад, код 100 означає повідомлення про операцію «переказ за дорученням клієнта», 200 — переказ за рахунок коштів банку і т. ін.
Таблиця 9.1
Категорія (А)
Код повідомлення (В)
Тип повідомлення (С)

0

Системні повідомлення

1

0
1
Клієнтські перекази і чеки
Клієнтський переказ
Чекові повідомлення

2

0
1
Перекази фінансових установ
Банківський переказ
Повідомлення про отримання

3

0
2
3
4
5
6
Валютні операції
Валютний обмін і валютні опціони
Фіксовані позичкові й депозитні угоди
Позичково-депозитна угода, яка передбачає повідомлення або вимогу
Угода з форвардним обмінним курсом
Процентні платежі за позичково-депозитною угодою
Обмін процентними платежами

4

0
1
2
3
5
Інкасо і документи по готових грошах Повідомлення про оплату
Підтвердження
Запитання
Зміна інструкцій
Документи по готових грошах

5

0
1
2
3
5
6
7
8
Цінні папери
Доручення на купівлю
Повідомлення/Підтвердження купівлі-продажу
Інструкції з «руху» кредитів і цінних паперів
Підтвердження «руху»
Корпоративні дії, доручення, претензії
Корпоративні події
Бюлетень і управління інвестиціями
Спеціальні повідомлення

6

0
4
Дорогоцінні метали і синдикати
Дорогоцінні метали
Синдикати

Закінчення табл. 9.1
Категорія (А)
Код повідомлення (В)
Тип повідомлення (С)

7

0
1
2
3
4
5
6
Документарні акредитиви і гарантії
Емісія/позика, передоручення і доповнення (зміни документарного акредитиву)
Авізовані документарні акредитиви третього банку
Перекази документарного акредитиву
Підтвердження і доручення
Гамбурзьке повноваження
Доручення і повноваження
Гарантії

8

0
1
2
Подорожні чеки
Продаж і розрахунок
Відшкодування витрат
Управління запасом

9

0
1
2
3
4
5
7
8
Змішані повідомлення
Підтвердження дебетування
Підтвердження кредитування
Запити балансового звіту
Повідомлення про зміну відсоткової ставки. Виписка з рахунків і балансів клієнтів
Виписки по рахунках «ностро»
Виписки по системі «нетто»
Запит про фінансовий стан


N

9
Загальна група
Оплата, відсоток, затрати
Запити анулювання
Запити і відповіді
Приватні, а також повідомлення вільного формату


Таблиця 9.2.
СТРУКТУРА ПОВІДОМЛЕННЯ SWIFT
Початок повідомлення
Заголовок
Початок тексту
Текст повідомлення
Кінецьтексту
Хвостовик
Кінець повідомлення

Start of Message
Неаdег
Start End of
Техt оf
Message
End of
text
Тгаіlег
End of
End of

У текст повідомлення інформація заноситься також у суворій послідовності й реалізується при заповненні відповідного поля повідомлення, яке має чітку нумерацію. Повідомлення складається з послідовності полів, що заздалегідь закодовані двозначними цифровими кодами. Наприклад, 32 — сума, 50 — переказник, 70 — призначення платежу і т. ін.
При цьому поля в повідомленнях поділяються на обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові містять ключову інформацію для повідомлень даного типу. Необов’язкові поля необхідні для здійснення складних багатоступеневих операцій або для передачі додаткових інструкцій. У «хвостовику» повідомлення розміщується код аутентифікації, а також інші кодові повідомлення, призначення яких — попередити банк-отримувач про можливість подвійного платежу, затримки в передачі повідомлення, інша допоміжна інформація. В особливу групу виділено системні повідомлення, які здійснюють діалог користувача із системою. Ці повідомлення використовуються для виконання певних системних функцій: вимоги повідомлень; навчальні цілі; відповіді на запити користувачів та інформування останніх про розвиток мережі; її нові можливості.
Існують три основних системних повідомлення:
— LJG-IN/OUT— системне повідомлення для входу/виходу в систему;
— RETRIEVAL — за цим запитом система надсилає копію повідомлення, яке зберігається;
— REPORTS — дає змогу одержати різні види рахунків (періодичних або разових).
Системним повідомленням надається першочерговий пріоритет, оскільки вони містять основну інформацію щодо функціонування системи. Банківські повідомлення поділяються на термінові та звичайні. За пересилання термінових повідомлень стягується спеціальний тариф.
10.3.4. Безпека передачі та обробки повідомлень
Безпека обміну повідомленнями має дуже важливе значення для нормальної банківської діяльності, тому їй приділяється велика увага і в системі SWIFT.
Організаційно питаннями безпеки та надійності роботи системи займається Генеральна інспекція, що підпорядкована безпосередньо тільки Раді директорів SWIFT.
Для всіх приміщень існує режим обмеженого і контрольованого доступу. Співробітники центрів працюють і переміщуються в обмежених їхніми обов’язками робочих зонах. Існують також спеціальні інструкції на випадок пожежі, терористичних актів, витоків газу, збоїв в живленні і т.ін.
На програмному рівні спеціальна система автоматично виявляє випадки несанкціонованого доступу або необгрунтоване проникнення в роботу регіонального процесора. Автоматично фіксуються також аномалії параметрів системи.
Крім того, кожному повідомленню при його вступі в систему автоматично присвоюється послідовний вхідний номер, а при виводі — вихідний. Повідомлення, що вводяться у систему з відхиленнями від прийнятого стандарту, протоколу або формату, відкидаються. Всі пересилання повідомлень на міжнародних лініях зв’язку кодуються з використанням шрифтів, що міняються через випадкові проміжки часу.
Високий рівень безпеки гарантується також системою контролю доступу до роботи в мережі, що включає в себе місцеві паролі для вузлів, журнальні файли, в яких зберігається інформація про кожне підключення до мережі і т.ін.
10.3.5. Фінансові витрати щодо підключеннята роботи в системі
Підключитися до SWIFT може будь-який банк, що має валютну ліцензію та готовий понести відповідні одноразові, щорічні та поточні фінансові витрати.
До одноразових витрат можна віднести: вступний внесок в 400 тис. бельгійських франків або близько 12500 доларів США, оплату однієї акції вартістю в 1500 дол., а також оплату програмного та технічного забезпечення і т. ін. в сумі близько 170 тис. дол. В умовах України до цих витрат потрібно віднести і витрати в розмірі близько 1000 дол. за підключення до мережі УкрПАК як телекомунікації SWIFT. Таким чином, для початку роботи в системі потрібно заплатити близько 185000 дол. США.
Щорічні витрати пов’язані з оплатою за супровід програмного та технічного забезпечення, за аренду модемів, каналів і т.ін. і залежать від конкретних умов.
Поточні витрати залежать від кількості пересланих повідомлень (за вихідні повідомлення платня не береться) і становлять від 0,2 до 0,5 дол. залежно від пріоритету повідомлення.
SWIFT дає найбільшу віддачу тим банкам, що мають значні обсяги закордонних переказів (понад 30 платежів у день), тому в країнах СНД, крім Росії, SWIFT ще не набув широкого розповсюдження, і основним видом зв’язку між банками залишається телекс.
Перші 10 банків України стали учасниками SWIFT в 1993 р. Переважна більшість банків України працює з інтерфейсною системою ST400 на платформі Digital MicroVax 3100-40 (операційна система OpenVMS).
10.4. Міжнародні телекомунікаційні службифінансової інформації
На сьогодні в світі діє близько 50 телекомунікаційних служб фінансової інформації. Ці служби формують й надають дані про різні фінансові інструменти, зокрема такі, як ціни, курси валют, котирування, ставки тощо, які є основою фінансових, торговельних і фондових ринків. Тобто міжнародні телекомунікаційні служби фінансової інформації є важливим і необхідним елементом технологічного середовища для банків, які проводять операції на фондових і фінансових ринках. Розглянемо характеристики найвідоміших міжнародних телекомунікаційних служб фінансової інформації.
10.4.1. Міжнародна інформаційна система REUTERS
Інформаційному агентству REUTERS належить одна з найбільших в світі мережа для передачі в реальному масштабі часу відомостей та новин.
Всі послуги, що їх надає агенція, можна поділити на чотири групи:
1. Фінанси та бізнес.
Клієнти (банки, брокери, інвестори, керівники підприємств різних галузей, тобто ті, кому потрібна інформація щодо курсів валют, котировок цінних паперів та інших фінансових інструментів) отримують і аналізують повідомлення про новини та рух цін на світових ринках.
2. Укладання угод.
Клієнти (ті, що перелічені вище) здійснюють валютні операції та укладають угоди з ф’ючерсами, опціонами та цінними паперами безпосередньо з терміналів REUTERS.
3. Новини.
Засоби масової інформації (газети, журнали, радіо та телебачення) готують замітки, репортажі та випуски новин, використовують інформацію про події в світі — тексти, фотографії, відеоматеріали та графіку, що надаються агенцією REUTERS.
4. Телебачення.
Телебачення REUTERS — це найбільший у світі постачальник телевізійних новин. Воно обслуговує понад 200 телевізійних каналів та їхні філіали у 84 країнах.
Дані REUTERS мають записо-орієнтовану структуру, що забезпечує користувачеві можливість фільтрувати інформацію і формувати власні бази даних. Історичні дані (котирування) оновлюються кожні 15 хвилин.
Агентство займає традиційно міцні позиції в Європі, де має широку мережу банків-контрибуторів (особливо щодо німецької марки), але в США поступається Dow Jones. Воно володіє власною світовою кореспондентською мережею. Будь-який клієнт, що придбав відповідне обладнання, отримує код в системі і може мати власну сторінку, куди заносяться котирування та інша інформація. Солідні банки отримують статус маркет-мейкерів, чиї котирування формують ринок.
На даний момент Reuters порівняно з іншими телекомунікаційними засобами фінансової інформації має найвищий рейтинг в українських банківських установах. Один з чинників, що сприяє цьому, є високопрофесійна служба технічної підтримки.
Основними продуктами Reuters є:
( інформаційні системи серії 2000 (Money 2000, Markets 2000 і ін.), що охоплюють весь спектр інструментів фінансового, біржового, товарного і фондового ринків;
( системи технічного аналізу в реальному часі Reuters Technical Analysis і Reuters Graphics 3.5 Professional;
( робоча станція ATW (Adwanced Trader Workstation), яка працює в середовищі UNIX і включає систему реєстрації угод, ведення позицій, комплексного аналізу і управління фінансовими ризиками Kondor+ (нове покоління робочих станцій представлене системою Kobra);
( система здійснення транзакцій Dealing 2000-1, яка працює в мережах з протоколом Х.25 і при наявності виділених каналів надає можливість прямого виходу на більш ніж 5 тис. фінансових організацій, підключених до мережі Reuters (банк-передплатник отримує буквений код, що дає змогу встановити з’єднання за 1-2 секунди). Абонент може отримувати і передавати котирування, укладати угоди і обмінюватися інформацією в режимі двостороннього телексного зв’язку. Система підтримує конверсійні угоди, залучення і розміщення кредитних ресурсів, а також угоди спот, FRA, SWAP та ряд інших.
( Triarch-2000 відкрита інформаційна платформа, яка працює під ОС UNIX і орієнтована на управління потоками даних у великому ділінговому залі (десятки робочих місць) та їх інтеграцію з внутрібанківськими розрахунковими і інформаційними системами;
( Prism+ — система аналогової комутації потоків даних, що дає змогу ефективно використовувати багатотермінальні конфігурації в межах єдиного робочого місця;
( Wyatts — спеціалізована телефонна система для ділінгової зали.
З 1996 р. почалося постачання нового ряду продуктів для валютного, грошового і фінансового ринків, відомих під назвою «Серія 3000», що працюють в середовищі Windows. Крім інформації в режимі реального часу, продукти цієї серії містять в межах одного інтегрованого середовища широку історичну базу даних і аналітичні додатки.
Reuters постачає інформацію і на ринках країн СНД. Спеціально для СНД розроблено систему «Ринки 1000», що забезпечує доступ до даних по грошових, енергетичних і товарних ринках, ринках цінних паперів країн СНД, а також до базової інформації з основних світових ринків, яка доповнюється новинами, пов’язаними з російським ринком (Domestic Finances I News).
Для установки продуктів «Серії 2000» достатньо процесора 486DX, 32 Мбайт оперативної пам’яті і близько 600 Мбайт дискової пам’яті. Через протокол DDE (Dynamic Data Exchange) інформаційний потік відкритий для взаємодії з іншими продуктами, що працюють під Windows (наприклад, Excel).
10.4.2. Інформаційна система Dow Jones
Корпорація Dow Jones в цілому контролює більше як 60% світових ринків інформаційних послуг, а багато які банки і брокерські компанії постачають інформацію одночасно Dow Jones і Reuters. Dow Jones має американське коріння, зберігаючи там провідні позиції, а також кращу контриб’юторську мережу. Розраховує індекс LIBOR.
Корпорація, відома своїми виданнями The Wall Street Journal і Barrоns, володіє кількома телевізійними каналами. Для формування блоку новин вона використовує кореспондентську мережу Associated Press, співробітничає з France Press, Kyoto News, VWD та іншими провідними агентствами.
Деякі трейдери вважають, що Dow Jones дає найкращі котирування на ринку FOREX, оскільки має більш розвинену, ніж у інших службах фінансової інформації, мережу контриб’юторів з числа брокерських компаній, які більш оперативно, ніж банки, реагують на обстановку і виставляють найменший спред.
Інформаційний потік містить кілька десятків тисяч сторінок (стандартна підписка 3 тис.), при роботі в мережах спирається на протокол доступу Frame Relay, що дає змогу здійснювати доступ до віддалених баз даних. Dow Jones активно підтримує розвиток Internet-технологій, тісно співпрацюючи з фірмою Microsoft.
Хоч широку популярність Dow Jones в середовищі трейдерів, ділерів і технічних аналітиків принесли створені в 1985 р. системи Tolerate Matrix (інформаційний блок) і Teletrac (технічний аналіз в реальному часі), що функціонують в середовищі DOS, з 1998 р. концерн перестає їх підтримувати, зробивши ставку на продукти, що працюють під Windows, і на установку мережевих версій.
З 1995 р. базовий продукт корпорації — потужна інформаційна платформа Dow Jones Workstation (DJW), яка має дружній технологічний інтерфейс. DJW включає ряд додатків, що надають гнучкі засоби робочого середовища (візуалізація, інтерактивний пошук і фільтрація інформації, формування власних структур і баз даних та багато іншого), і є однією з найсучасніших робочих станцій трейдера.
Варіанти інсталяції програмного забезпечення такі:
( інформаційний термінал для одного користувача;
( мережева конфігурація, що підтримує майже 10 робочих місць;
( робоча станція, що функціонує в архітектурі клієнт-сервер в межах системи Dow Jones Platform (DJP).
Тандем з DJW становить пакет технічного аналізу Dow Jones Tradеstation (DJTS), розроблений для корпорації фірмою Omega Research спеціально для обробки даних в режимі реального часу. DJTS працює «поверх» DJW без використання протоколу DDE, що дає змогу зняти обмеження на розмір вибірки даних і забезпечує максимальну швидкодію. DJTS включає більш як 100 традиційних індикаторів технічного аналізу і надає засоби створення власних індикаторів на базі вбудованої об’єктно-орієнтованої мови програмування, можливості інтерактивного доступу до баз даних і побудови торгових стратегій, а також систему індикативних підказок і попереджень про поточний стан ринку та багато іншого. При спільному використанні DJW і DJTS звичайно застосовується конфігурація dual screen: користувач працює з двома екранами за допомогою однієї клавіатури і миші.
10.4.3. Міжнародна інформаційна система Tenfore
Це — супутникова система фінансово-економічної інформації, яка була створена у 1982 р. Вона орієнтується на широке коло передплатників від банків до приватних осіб, маючи доволі конкурентне співвідношення ціна/якість і систему знижок, перекриває основні ринки, отримуючи інформацію від всіх провідних банків і бірж. Блок новин формується на основі договорів з інформаційними агентствами, а частина інформації надходить від інших служб фінансової інформації.
Базовий продукт — інформаційна система Tenfore Workstation — встановлюється на комп’ютер користувача (досить 486DX/66, оперативна пам’ять 16 Мбайт). Вона реалізована в середовищі Windows і має зручний русифікований інтерфейс, засоби формування робочого середовища (монтажні вікна і т.п.), накопичення і обробки інформації у форматі електронних таблиць Excel, підтримує протокол DDE, надає засоби фільтрації і пошуку новин ключовими словами. Планується випуск мережевої версії системи.
За окрему плату постачається пакет технічного аналізу Danalyzer, що дає змогу візуалізувати дані у вигляді гістограм, трендових графіків тощо. Пакет містить близько 40 індикаторів аналізу і допускає аналіз вибірок обсягом до 10 тис. значень.
Tenfore звичайно використовується як додаткова служба фінансової інформації великими банками і фінансовими компаніями або базовою системою їх філіалів, де встановлення дорогих систем типу Reuters не окупляється.
10.4.4. Компанія CQG International
CQG International — це американська компанія, що працює на ринку інформаційних послуг. Система фінансової інформації CQG International має ряд безперечних переваг: доступна ціна, можливість гнучкої підписки, підтримка повноцінного ринку FOREX, установка на комп’ютер користувача під Windows, моно- і мережева версії, засоби формування робочого і торгового середовища, мінімальні терміни постачання (2 тижні), супутниковий канал, хороша контриб’юторська мережа.
Система має три ступеня перевірки в головному офісі й забезпечує унікальну надійність та чистоту даних по угодах, укладених на біржах. Ця якість особливо ціниться аналітиками, оскільки випадкова помилка в біржових даних може дуже вплинути на результати аналізу і побудову стратегій біржової гри внаслідок того, що біржа — ринок реальних угод при порівняно обмеженій кількості учасників на відміну, наприклад, від FOREX, який є ринком пропозицій, що формується великою кількістю гравців і котирування якого, хоч і близькі до рівня угод, що здійснюються, але мають індикативний характер.
По-друге, в даній системі вирішена задача автоматичного дистанційного відновлення втраченої інформації через супутниковий канал зв’язку. Повнота даних, на які підписався користувач і які зберігаються на жорсткому диску його комп’ютера, періодично перевіряється (алгоритм визначення повноти з урахуванням авторизації клієнта є ноу-хау компанії), і при виявленні збою інформація, якої бракує, поступово на протязі доби відновлюється.
Крім того, CQG забезпечує автоматичне дистанційне оновлення ПО (в середньому раз на 3 тижні в ніч з суботи на неділю або по замовленню). Якщо віддаленому користувачеві необхідно розширити підписку або встановити нові додатки, то для цього достатньо погодити нову конфігурацію.
Нарешті, популярність CQG забезпечується потужним блоком технічного аналізу (тільки через нього іноді купують всю систему цілком), який містить більш як 100 стандартних і патентованих індикаторів, засоби формування торгових стратегій, планування і управління ризиками та інвестиціями, а також систему перевірки відповідності заданої стратегії поточному стану ринку, забезпечуючи подачу звукових сигналів на відкриття і закриття позицій, установку ордерів і т. п. Інтерфейс цього блоку спроектований для професіоналів, які відчувають ринок і торговельну ситуацію в реальному часі.
10.4.5. Інформаційне агентство Bloomberg
Bloomberg — це молода і мобільна американська компанія, 30% акцій якої належать компанії Merrill Lynch. Темпи зростання системи в 3-5 раз вищі, ніж в аналогічних систем фінансової інформації. ЇЇ власна мережа становить 70 кореспондентських пунктів, де працюють близько 500 кореспондентів, які щодня постачають в інформаційний блок близько 2000 повідомлень про стан справ в урядах, компаніях, галузях промисловості і на фінансових ринках. Як і інші служби фінансової інформації, вона висвітлює всі ключові аспекти світового фінансового і фондового ринків, надаючи в тому числі різні статистичні дані про ринки акцій, валюти, цінні папери під заставою, індекси, ринки муніципальних, корпоративних, урядових облігацій, єврооблігацій, облігацій зовнішнього державного боргу, сировини, продукції і т. д., але робить це дещо детальніше, що визначає основне коло користувачів: корпорації-емітенти, посередницькі фінансові установи і інституційні інвестори в особі менеджерів по інвестиціях і управлінню коштами і активами. Провідні позиції компанії забезпечила її прогресивна технологія: відкриті бази даних, що містять великий обсяг інформації (досить деталізованої по кожному емітенту, включаючи поточне фінансове становище і історію), в поєднанні з якістю і швидкістю доставки повідомлень.
Комп’ютерна система компанії Open Bloomberg (OB) працює під Windows. Вона надзвичайно потужна, але має досить високу ціну. Її робоче місце містить два спеціальних монітори і оригінальна клавіатура з динаміком Open Bloomberg має зручний інтерфейс, виводячи на екран кілька тисяч інформаційних вікон і спеціальні розділи Bloomberg News (включаючи телевізійні програми). Дуже істотним і важливим є те, що Open Bloomberg має засоби прямого доступу до баз даних провідних світових бірж.
10.4.6. Використання міжнародних служб фінансовоїінформації в ділінгових операціях банків
На сьогодні в банківській системі України переважно використовується система REUTERS. Здебільшого вона використовується для проведення ділінгових операцій. Ділінгові операції банків — це торговельні операції (як правило, оптові) з фінансовими інструментами (валютою, цінними паперами і т.п.) для отримання прибутку і регулювання ліквідності.
Ділінг включає в себе такі види зовнішньої і внутрішньої діяльності банку:
( оптові торгові операції (зовнішній трейдинг — планування, укладення угод та їх виконання, а також внутрішній трейдинг — міжфіліальні угоди);
( управління операціями банку на роздрібних ринках;
( брокерське обслуговування клієнтів;
( максимізація власного капіталу за рахунок оптимізації спреда (різниці між цінами, курсами, ставками) чи гепа (розрив в термінах погашення активів і пасивів);
( моніторинг фінансових ринків, збирання та аналіз інформації відносно кон’юнктури фінансових ринків та планування діяльності банку на цих ринках.
Інформаційна система REUTERS може надавати інформацію про кілька мільйонів фінансових інструментів з ринку понад 150 країн світу. У будь-який момент можна отримати новини та котировки цін майже на 300000 терміналах REUTERS, об’єднаних за допомогою глобальної супутникової комунікаційної мережі.
Дуже часто українські банки, які проводять ділінгові операції на валютному ринку, використовують систему REUTERS Dealing 2000-1 Version 4.0. Цей програмний продукт забезпечує прямий вихід на 20 тисяч ділерів з більш як 5 тисяч банків та інших фінансових установ у 82 країнах світу з метою отримання і передачі котировок, укладення угод і обміну інформацією.
Програма надає такі основні можливості:
( під час проведення переговорів між ділерами контрагентів система відображає діалог на екрані для можливості вибору варіантів параметрів угод;
( автоматично здійснюється відбір реквізитів угод з обраного варіанта контракту і формується звітний документ «тікет» для наступного його затвердження;
( у режимі on-line відбувається передрук «тікета» і пересилка інформації в бек-офіс;
( усі переговори, які проводились ділерами, записуються в архів системи для їхнього підтвердження, перегляду або уточнення деталей;
( водночас надається можливість підтримувати діалог з чотирма контрагентами;
( автоматично вводяться в систему реквізити угод, що були укладені по телефону, через брокера, по телексу.
На рис. 10.6 представлено схему робочого місця ділера.

Рис. 10.6. Схема робочого місця ділера
Ділери самостійно розміщують необхідну для постійного моніторингу інформацію у спеціальних «вікнах» комп’ютерної програми Windows. Інформація надходить по каналах агентства з двох джерел: по-перше, від вкладників системи, що мають право вводити свою інформацію у спеціальних сторінках; по-друге, від кореспондентів агентства, які готують інформацію про події у світі.
Для аналізу валютного ринку банки використовують також REUTERS Graphics Professional — 32-розрядне аналітичне графічне прикладення в середовищі MS-Windows NT з метою проведення технічного аналізу фінансових ринків. Основні можливості цього продукту такі:
( 65 видів аналізу;
( 8 видів трендових ліній;
( зручний і легкий у використанні інтерфейс, що дає змогу звукового і візуального попередження за встановленими аналітиком лімітами, вибору часового періоду для аналізу;
( 16 графічних вікон в одному файлі;
( отримання і зберігання історичних даних у режимі реального часу навіть тоді, коли користувач працює з іншими програмами.
Компанія REUTERS, торговельне представництво якої відкрито у Києві, пропонує для ділінгових залів новий продукт — спеціалізовану телефонну систему Wyatts (DK2000), під’єднану до комп’ютера системного управління. Програмне забезпечення Wyatts базується на Windows і дає змогу контролювати всі події, що відбуваються в системі, у режимі реального часу. Основні можливості продукту:
( наявність «ніколи не зайнятого» терміналу з кількома типами конференцзв’язку, мікрофоном, гучним зв’язком, режимом hands-free, вмонтованим інтеркомом;
( контроль інформації, що надходить від кількох контрагентів одночасно;
( доступ до записуючих пристроїв різних типів, у тому числі і до Dealing 2000, де фіксуються реквізити угоди і друкується “тікет”.
Недоліком програмних продуктів, що їх пропонує компанія REUTERS для українських банків, є загальність розробок без врахування специфіки національного ринку (наприклад, неможливо визначити склад операцій щодо хеджування форвардних контрактів, оскільки система не передбачає розрахунок оптимальних параметрів угод). Крім цього, програмне забезпечення не дає змоги обробляти інформацію стосовно конкретної угоди. Наприклад, ділер бажає дізнатися, який розмір маржі він отримає від проведення кількох послідовних операцій або якими є оптимальні параметри угоди і як з усього переліку варіантів вибрати найкращий. Таким чином, інформаційна система REUTERS лише пропонує ділеру різноманітну інформацію про різні ринки, а всі розрахунки щодо реальної угоди з контрагентом ділер має проводити за допомогою власної автоматизованої системи ділінгових операцій, у яку можна переслати інформаційну сторінку REUTERS.
Сумарні щомісячні затрати на інформаційне забезпечення ділінгового центру з 2—3 робочих місць становлять від $1—2 тис. до $15—20 тис.
Крім інформаційної системи REUTERS, для автоматизації ділінгових операцій можуть використовуватись також системи Dow Jones Тelerate, Tenfore та графічне прикладення REUTERS Graphics Professional.
У секторі систем для ділінгових операцій системи Dow Jones та інші в Україні поки що не поширені, на сьогодні в переважній більшості використовується система Reuters.
На ринку відкритих інформаційних платформ Dow Jones представлений системою DJP, що випускається Reuters і є гідним конкурентом Triarch-2000. Вона масштабується, має можливість роботи практично з усіма відомими в світі інформаційними потоками і має засоби інтеграції з мережевими бізнес-додатками, що особливо актуально при її установці в банках і великих ділінгових залах.
Контрольні питання
1. Схарактеризуйте призначення електронної пошти НБУ.
2. Схарактеризуйте структуру електронної пошти НБУ.
3. Яка система адресації використовується в електронній пошті НБУ?
4. Схарактеризуйте структуру та призначення системи «Клієнт-банк».
5. Схарактеризуйте технологію функціонування системи «Клієнт-банк».
6. Які основні файли використовуються в системі «Клієнт-банк»? Коротко схарактеризуйте їх призначення в системі.
7. Як гарантується безпека передачі повідомлень в системі «Клієнт-банк»?
8. Схарактеризуйте призначення та організаційну структуру системи SWIFT.
9. Схарактеризуйте архітектуру SWIFT.
10. Яка структура інформаційних повідомлень SWIFT?
11. Перелічіть та коротко схарактеризуйте міжнародні телекомунікаційні служби фінансової інформації.
12. Схарактеризуйте ділінгові операції банків та використання для їх проведення міжнародних служб фінансової інформації.