Професійне мислення майбутнього економіста
Аналіз соціального замовлення суспільства дає підстави вважати, що реформу економіки України може здійснити тільки економіст, який має стійки духовні та професійні позиції. Мета роботи ВНЗ - закласти фундамент такої особистості
Найважливішою її характеристикою є спрямованість, а найбільш істотним показником професійної спрямованості майбутнього економіста - усвідомлення ним своєї діяльності як неперервного процесу вирішення економічних завдань із метою розвитку економіки України. Інакше кажучи, високий ступінь сформованості професійного мислення майбутніх економістів - це основне завдання економічних дисциплін у вищому навчальному закладі.
Формування особистості економіста - процес складний і тривалий. Він потребує створення чіткої системи неперервної освіти економічних кадрів. При цьому особливого значення набуває внзівський етап такої освіти. Системоутворюючим чинником тут виступають цілі професійної підготовки економіста нового типу.
Під професійним мисленням ми розуміємо вид мислення, який формується при рішенні специфічних професійних завдань. Поняття «професійне мислення» застосовується у двох смислах:
коли бажають підкреслити високий професійно-кваліфікаційний рівень фахівця (якісний аспект);
коли бажають підкреслити особливості мислення, обумовлені характером професійної діяльності (предметний аспект).
Однак частіше за все поняття «професійне мислення» застосовується в обох смислах. Так, прийнято говорити про «технічне мислення» інженера, техніка, робітника, про «художнє мислення» працівників мистецтва, про «економічне мислення» працівників економічної сфери. Інтуїтивно маються на увазі особливості мислення фахівця, які дозволяють йому успішно виконувати свою професійну діяльність: швидко, точно та оригінально вирішувати як ординарні, так і неординарні задачі в певній професійної галузі.
Сучасні дослідники розумової діяльності (О. Брушлинський, Я. Пономарьов, О. Тихомиров та ін.) приділяють увагу умовам виникнення нових потреб, мотивів, цілей і способів діяльності, що відповідають творчій природі людської діяльності.
Значення мислення при підготовці фахівця до практичної діяльності досить велике. Набуті знання не можуть бути зафіксовані без розумових дій. Розвиток мислення має велике значення у формуванні особистості майбутнього економіста. Недоліки розумової діяльності стримують орієнтацію особистості не лише в навколишньому середовищі, а й у різних ситуаціях. Розуміти людей, творити науку можна завдяки мисленню.
Відомо, що мислення людини характеризується чіткою спрямованістю самого процесу на сприйняття й розв'язання задачі. Це забезпечується постановкою питання, в якому формується сама задача. Від чіткості постановки питання залежить не лише чіткість задачі, а й цілеспрямованість самого процесу мислення. Водночас конкретизація задачі забезпечує активізацію знань і використання їх у нових умовах.
Необхідність спеціальної психолого-педагогічної підготовки до розв'язання задач обґрунтована в багатьох дослідженнях (Л. Гурова, Г. Костюк, В. Моляко, А. Єсаулов та ін.). Певних результатів у цій проблемі на основі стратегічного підходу досягли Т. Горобець, Ю. Кулюткін, В. Лозниця, В. Моляко, М. Смульсон, С. Шаванов та ін. Зокрема, вони вивчали особливості стратегії пошуку аналогів комбінування, а також питання, пов'язані з розробкою навчальних стратегій.
Процес розв'язання економічної задачі починається з її усвідомлення та з'ясування. Важливо бачити нез'ясовані сторони. Певну роль відіграють уміння, які допомагають зосереджуватись на питанні чи проблемі. Слід пам'ятати, що інтерес, зацікавленість у розв'язанні задачі відіграють активну роль у мисленні, а ідея її розв'язання виникає у вигляді здогадки.
Таким чином, мислення завжди виникає й розпочинається із задачі і здійснюється як процес розв'язання пізнавальних та інших задач. Залежно від того, як майбутній економіст вирішує задачі, можна судити і про рівень розвитку його професійного мислення.
Більшість професійних завдань, які розв'язує майбутній економіст, мають особливості загальної специфіки практичного мислення. Це насамперед - проблемні ситуації, що виникають, як правило, несподівано. Водночас вони становлять частину практичної діяльності, їх вирішення професійно необхідне. «Умови» таких завдань ніким не виокремлюються і тим більше не формуються. Викладач сам визначає, які фактори і якою мірою треба враховувати в тій чи іншій ситуації (Ю. Корнілов).
До професійних знань, отриманих під час навчання, приєднується особистий досвід майбутнього економіста, яким він керується в конкретній навчально-виховній ситуації. «Практичному розуму» економіста притаманні професійна інтуїція та індуктивне мислення, які допомагають йому спиратись на загальні закони у процесі вирішення окремого завдання. Розумова діяльність майбутнього економіста повинна піддаватись контролю та перевірці, бути доступною раціональному способу доведення. Діагностувати рівень розвитку професійних якостей студента-економіста, виявити причини недоліків, ліквідувати або нейтралізувати їх, попередити в майбутньому - зміст професійного мислення й діяльності, що ґрунтується на цьому.
Вирішення професійних завдань, що мають зазвичай цілісний, різнобічний, комплексний характер, вимагає від майбутнього економіста вміння інтегрувати знання, здобуті під час вивчення різних наук. У системі категорій, що регулюють вирішення економічних завдань як основних розумових одиниць професійного мислення економіста, виділяють такі рівні:
Провідні ідеї, що визначають спрямованість діяльності економіста, мають стати його особистими переконаннями, підвалинами його професійного кредо.
Розробка конструктивно-методичних схем, які конкретизують загальні ідеї та принципи.
Сукупність прийомів професійної діяльності під час вирішення оперативних економічних завдань.
Аналіз наукових публікацій і проведене опитування  студентів-випускників свідчать, що молоді економісти не можуть на основі отриманих у ВНЗ знань сформувати власне ставлення до загальноекономічних проблем суспільства. В їх діяльності переважає так званий заходовий підхід. Такий підхід - це форма прояву авторитарності ВНЗ та викладача, свідчення того, що молодий економіст ототожнює навчання з примусовим впливом педагогів на  студентів. Деякі випускники не можуть застосувати отримані знання на практиці, їх судження мають загальний (житейський) характер.
Характер цих недоліків свідчіть про необхідність цілеспрямованої роботи з формування професійного мислення майбутнього економіста як у змістовому, так і процесуальному аспектах.
Демократизація та гуманізація педагогічного процесу у ВНЗ визначають зміст нового професійного мислення майбутнього економіста. Навчальний заклад, орієнтуючись на розвиток особистості студента, особливого значення надає міжособистісній взаємодії педагогів і студентів на заняттях. Професійне мислення, за ствердженням психолога О. Тихомирова, може бути різним:
інтерпретація реакції та вчинків студента;
розуміння предметних і мовленнєвих дій і діяльності студента в цілому;
спроби педагога подумки поставити себе на місце студента;
підготовка (продумування) певних впливів на студентів та ін.
Особистісний підхід до підготовки економіста у ВНЗ передбачає не тільки орієнтацію майбутнього спеціаліста на вирішення завдань економічного характеру, а й формування у студентів глибокого інтересу до саморозвитку, вироблення в них потреби у професійній рефлексії. Модернізація змісту професійної підготовки потребує активних методів навчання, що розвивають творчий потенціал майбутнього економіста та формують у нього стійкі вміння самостійної роботи. До таких методів ми зараховуємо: лекції-діалоги, семінари-конференції, ділові ігри, навчальні дискусії тощо. Найбільш ефективна форма діалогу з викладачем - навчальне завдання: майбутні економісти оволодівають умінням синтезувати теоретичні знання та практичні навички.
Навчальне завдання - це проблемна ситуація, яка створюється під час аудиторної та позааудиторної роботи у ВНЗ. У процесі її рішення студент навчається узгоджувати свої дії та дії педагога, щоб визначити оптимальні шляхи навчання й розвитку своїх професійних якостей. Мета навчального завдання - зміна позиції самого суб'єкта, тобто майбутнього економіста, озброєння його відповідними способами розумових і практичних дій.
Використання активних методів вивчення економічних дисциплін дає можливість навчально-виховну роботу пов'язувати з позааудиторною. Виховання та навчання студентів здійснюється на основі моделювання їхньої майбутньої професійної діяльності з метою розвитку професійного мислення. Нині при ВНЗ створюються школи-лабораторії, в яких є підкласи, де на основі спеціальної діяльності викладачів університету, учителів, студентів та учнів виникають еталонні варіанти організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на розвиток індивідуальності школяра. Це забезпечує випереджувальний щодо практики характер підготовки майбутнього економіста в ВНЗ.
Удосконалення змісту, форм і методів підготовки майбутнього економіста потребує зміни і форми проведення державного іспиту з економічної теорії. Він має бути спрямований на виявлення ступеня розвитку економічного мислення випускника вищого навчального закладу.
Такі зміни форми та характеру проведення державного іспиту як підсумкової атестації дадуть змогу проаналізувати роботу з формування професійного мислення майбутнього економіста.
Для визначення результативності роботи ми виокремили три основні рівні сформованості мислення, узявши за еталон творче економічне мислення.
Низький рівень. Випускник не вміє застосовувати теоретичні знання для аналізу господарського об'єкта. Як правило, не спроможний самостійно вичленовувати та формулювати економічні завдання практичного характеру. Запропоновані ситуації вирішує шаблонно, не пов'язуючи процес розв'язання завдання з діагностикою стану та виявленням особливостей об'єкта й суб'єкта економічної діяльності.
Середній рівень. Наявні початкові вміння синтезувати отримані теоретичні знання й застосувувати їх на практиці. Під час вирішення навчальних завдань студент певною мірою спирається на знання, якими оволодів у процесі підготовки. Має цілком усвідомлену особисту позицію, що ґрунтується на сучасних концепціях розвитку економіки. Необхідно зауважити, що вона ще недостатньо усталена й може деформуватись під негативним впливом реальної економічної ситуації. Для економічного мислення характерні окремі творчі елементи.
Високий рівень. Творчий нестандартний підхід до аналізу економічних ситуацій, вибір оптимального способу вирішення завдання на основі діагностування особливостей конкретних умов. Системність використання категоріального апарату. У процесі моделювання своєї професійної діяльності студент спирається на категорії, принципи, методи, критерії, якими оволодів під час вивчення економічних дисциплін. У конкретних ситуаціях використовує не тільки теоретичні знання та передовий досвід, а і професійну інтуїцію й особистий досвід. Характерна висока сформованість важливих загальнопрофесійних умінь: діагностувати стан об'єкта; прогнозувати, планувати та передбачати результати на основі співвідношення результатів із прогнозом і проектом; визначати нові економічні завдання.
Ми вважаємо, що на тих факультетах, де викладання економічних дисциплін буде цілеспрямовано зорієнтоване на розвиток професійного мислення та формування загальноекономічних умінь, а державний іспит - передбачати вирішення відповідних завдань, кількість випускників, які будуть мати творче мислення, значно підвищиться. Наприклад, уведення спецкурсу «Формування економічного мислення майбутнього економіста» дасть змогу студентам інтегрувати знання, отримані під час вивчення бухгалтерського обліку, аудиту, економічної теорії тощо. Це буде сприяти ефективному формуванню їхнього «професійного розуму» як важливого засобу творчого вирішення економічних завдань, виховання та розвитку особистості студента.
Таким чином, наш досвід визначення процесу формування професійного мислення як важливої мети економічної освіти дозволить істотно підвищити якість підготовки майбутнього економіста, що відповідає вимогам суспільства. Однак ця проблема потребує подальшої теоретичної та дослідно-експериментальної розробки.