Досвід країн світу щодо подолання наслідків світової фінансової кризи
Зміст
Центральна та східна Європа
2

Румунія
2

Республіка Польща
3

Чеська Республіка
4

Словацька Республіка
7

Литовська Республіка
8

Естонія
10

Угорщина
11

Республіка Македонія
14

Західна Європа
15

Федеративна Республіка Німеччина
15

Велика Британія
17

Греція
18

Іспанія
22

Італія
26

Нідерланди
30

Франція
31

Близький та Середній Схід
33

Ізраїль
33

Ліванська Республіка
34

ОАЕ
35

Туреччина
36

Сирія
37

Азія
38

Китайська Народна Республіка
38

Японія
41

Африка
45

Лівія
45

Марокко
47

Єгипет
47

Північна і Південна Америки
49

Сполучені Штати Америки
49

Федеративна Республіка Бразилія
51

Мексиканські Сполучені Штати
57

Аргентинська Республіка
59


Вплив економічної кризи на розвиток провідних країн світу
Центральна та Східна Європа
Румунія
Наслідки світової фінансової та економічної кризи особливо гостро позначились на соціальному та економічному становищі Румунії, в першу чергу через зростання дефіциту платіжного балансу та державного бюджету країни, зниження обсягів виробницва майже в усіх галузях економіки та зростання безробіття. Ці аспекти збільшили вразливість економіки Румунії, а уповільнення структурних реформ консервує на низькому рівні продуктивність праці та зменшує спроможність економіки країни реагувати у складних ситуаціях.
Згідно з даними Національного банку Румунії та Національного інституту статистики протягом 2009 року ц.р. спостерігалась негативна тенденція стосовно основних макроекономічних показників Румунії, зокрема:
Обсяг ВВП за 2009 рік склав 491,3 млрд. лей ( 115,9 млрд. євро), що на 7,1% нижче у порівнянні з 2008 роком. З точки зору формування ВВП, його зниженню сприяли майже усі галузі економіки, зокрема у порівняні з 2008 роком обсяг сільського господарства склав - 99,6%, промисловості - 95,7%, будівельної галузі - 86,4%, торгівлі та транспорту - 88,8%, фінансові послуги - 94,2%, інших видів послуг - 99,7 %, податки (87,6%).
Обсяги промислового виробництва за 2009 рік зменшились на 5,5% у порівнянні з 2008 роком, у тому числі металургії (-35,9%), електричного обладнання (-24,5%), виробництві текстильних товарів (-22,0%), хімічних товарів (-16,0%), фармацевтичних товарів (-16,9%), меблів (-14,5%), паперу та виробів з паперу (-10,2%). Водночас, зафіксовано зростання обсягів виробництва електричного обладнання (+16,1%), транспортних засобів (+10,7%), поліграфічної продукції (+5,6%).
В енергетичному секторі у 2009 році було вироблено 30,6 млн. тон вугілля, при тому, що 1,2 млн. тон було імпортовано, нафти – 4,3 млн. тон (6,9 млн. тон – імпортовано), природного газу - 12,9 млрд. м3 (2,0 млрд. м3 - імпортовано), електроенергії - 57,4 млрд. кВт/год (0,7 млрд. кВт/год - імпортовано).
Рецесія у промисловому виробництві призвела до уповільнення темпів зовнішньоекономічної діяльності підприємств Румунії. За 2009 р обсяг зовнішньої торгівлі Румунії становив 67 810,4 млн. євро. Загальний обсяг експорту за цей період склав 29 036,0 млн. євро та зменшився на 13,9% відносно 2008 р. Обсяг імпорту знизився у цей самий період на 32,3% і становив 38 774,4 млн. євро. Дефіцит зовнішньоторговельного балансу Румунії склав 9 738,4 млн. євро.
Індекс споживчих цін у грудні ц.р. порівняно з попереднім місяцем знизився на 0,2%, індекс цін виробників промислової продукції збільшився на 0,3%.
Рівень інфляції у 2009 р. досяг позначки 4,74%.
Середній рівень заробітної плати по країні у грудні 2009 р. склав 2023,0 лей (479,0 євро), що на 0,8% нижче, ніж у грудні 2008 р.
Кількість зареєстрованих безробітних у грудні минулого року порівняно з відповідним періодом 2008 року збільшилась на 306,0 тис. осіб та на 31.12.2009 р. становила 709,4 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття за цей період становив 7,8% працездатного населення (4,4% у грудні 2008 р.). Водночас, представники профспілок прогнозують, що кількість безробітних у 2010 році може перевищити мільйон осіб.
Обсяг іноземних інвестицій за 2009 р., становив 4,8 млрд. євро (за 2008 р. - 9,3 млрд. євро). Структура іноземних інвестиції (1990-2008 рр.): 40,7% - промисловість, 23,3% - послуги, 14,0% - торгівля, 7,8% - будівництво, 6,5% - зв’язок, 7,7% - інші види діяльності. Міжнародні рейтингові агентства Standard and Poor's та Fitch виключили наприкінці 2008 року Румунію зі списку рекомендованих для інвестування країн, що викликало серйозне занепокоєння стосовно перспективи іноземних інвестицій.
Зовнішній борг Румунії станом на 31 грудня 2009 р. сягнув 64,2 млрд. євро (станом на 01.01.2009 р. цей показник становив 50,8 млрд. євро).
Загальний обсяг золотовалютних резервів Національного Банку Румунії станом на 31.12.2009 р. склав 30,9 млрд. євро (валюта – 28,3 млрд. євро, золото – 2,6 млрд. євро (103,7
Протягом останнього часу румунською стороною вживаються активні заходи з подолання негативних наслідків економічної кризи та реалізації антикризових заходів. Після формування нового уряду та затвердження нової програми урядування, базові пріоритети виходу країни з рецесії залишились незмінними. Основний акцент ставиться на стимулювання розвитку бюджетоутворюючих та експортноорієнтованих галузей промисловості. Водночас на найближчі два роки заплановане значне зменшення бюджетних видатків як на утримання державних установ, так і на реалізацію інвестиційних проектів.
З огляду на це, програмою урядування на 2009-2012 рр. у економічній сфері передбачається реалізацію низки заходів із забезпечення умов відновлення економічного зростання та забезпечення стабільності у всіх галузях. Зокрема, Уряд планує утримати рівень податків на доходи та прибутки, а також рівня ПДВ в існуючих межах, відповідно 16% та 19% протягом зазначеного терміну. Здійснюватиметься прозора фінансова політика з метою покращення умов функціонування ділового середовища.
Антикризові заходи уряду на 2010-2012 р. базуються на необхідності дотримання взятих на себе зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями та забезпечення умов відновлення економічного розвитку країни. Зокрема, Уряд дотримуватиметься реалізації основних пріоритетів з метою забезпечення економічного зростання країни, з яких в якості базових визначені:
ефективний контроль витрат на управління для забезпечення умов виконання фінансових пріоритетів у 2010 році та недопущення зменшення видатків на інвестиції;
продовження процесу консолідації фінансового сектору та здійснення структурних реформ починаючи з січня 2010 року для забезпечення умов приєднання з 1 січня 2015 року до зони євро;
значне збільшення обсягів залучення фондів ЄС;
впровадження, в рамках скорочення бюджетних витрат, тимчасових заходів з підтримки промислового сектору економіки;
забезпечення захисту соціально-незахищених верств населення та орієнтування на інвестування у соціальну сферу, зменшення витрат на утримання державних підприємств.
Республіка Польща
Наслідки світової фінансової кризи відчутно вплинули на економічну ситуацію в Республіці Польща. У 2009 році економіка Польщі розвивалась повільнішими темпами у порівнянні з 2008 р. Після поступового пожвавлення економічної активності протягом 2006-2007 р.р. (у 2007 році зростання ВВП в РП становило 6,5 %, у 2006 році - 6,2%), у 2008-2009 р.р. відбувалися процеси гальмування. Спостерігалися відносно високі темпи росту економіки Польщі протягом трьох кварталів 2008 р., втім вже з листопада 2008 р. спостерігалась слабка динаміка закордонного та внутрішнього споживання, що призвело до передкризових явищ в окремих галузях економіки Польщі. Натомість, підводячи підсумки 2009 року експерти позитивно оцінюють сьогоднішній стан польської економіки (приріст ВВП РП за підсумками 2009 р за попередніми даними Головного статистичного управління РП становить 1,7%), проте у 2009 р. темпи росту ВВП РП були повільнішими у порівнянні до підсумків 2008 р.
У 2009 році в структурі ВВП промисловість займала частку 31,7%, сільське господарство - 4,5%, послуги – 63,8%. Зростання ВВП РП у 2009 р. півріччі забезпечувалось за рахунок приросту будівельно-монтажної продукції (на 3,7% у 2009 р. у порівнянні з 10,9% у 2008 р.), а також темпів росту роздрібного продажу (на 2,7% у 2009 р. у порівнянні до 9,9% у 2008 р.). Приріст виробництва промислової продукції у Польщі за підсумками 2009 р. знизились на 3,2%, у 2008 р. – підвищення на 9,7%. Натомість, таке зниження відбувалось на фоні низької інфляції (протягом 2009 р. рівень інфляції в РП коливався у межах 3,1% - 3,5%) та помірних темпів зростання заробітної плати (середня заробітна плата у виробничому секторі склала 3 403,9 злотих (близько 1 220,0 дол. США).
Рівень безробіття за 2009 рік склав 11,9 %. Кількість зареєстрованих безробітних станом на кінець 2009 року склала 1 893,0 тис. осіб (підвищення в середньому на 30% у порівнянні з 2008 роком).
Середньорічний індекс цін на товари та послуги за 2009 рік склав 103,5%; на продану продукцію промисловості – 103,4%.
Виконання дохідної частини бюджету за попередніми даними у 2009 рік склало 91,9% (250,9 млрд. злотих або 89,9 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2009 р. загальну суму доходів на рівні 272,9 млрд. злотих. Виконання видаткової частини бюджету за результатами 11 місяців 2009 р. склало 91,7% (275,3 млрд. злотих або 98,6 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2009 р. загальну суму видатків на рівні 300,1 млрд. злотих.
За результатами 11 місяців 2009 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП має тенденцію до зниження. Обсяг експорту за зазначений період склав 88 702,8 млн. євро (81,2% від аналогічного показника минулого року), а обсяг імпорту – 96 204,9 млн. євро (72,5% від аналогічного показника минулого року). У результаті переваги рівня імпорту над експортом, спостерігається від’ємне сальдо торговельного балансу (-7 502,1 млн. євро).
За даними Національного банку Республіки Польща, прямі іноземні інвестиції за 10 місяців 2009 року склали 5 088 млн. злотих (1 600 млн. дол. США).
Зовнішній борг Республіки Польща за результатами 11 місяців 2009 р. склав 169 343,2 млн. злотих, тобто 62 719,7 млн. дол. США (станом на кінець 2008 р. - 149 743,8 млн. злотих, тобто 62 393,25 млн. дол. США).
Уряд Республіки Польща ще наприкінці 2008 р. в умовах світової економічної кризи, прийняв перші кроки з метою мінімізації негативних наслідків світової економічної кризи на соціально-економічну ситуацію в країні. Уряд РП прийняв «План стабільності і розвитку», в якому передбачив наступні кроки: призначити 40 млрд. злотих на збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства РП для банків; виділити 20 млрд. злотих для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку РП профінансованого на суму 2 млрд. злотих); використати фінансові інвестиції з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих; сума вартістю 1,14 млрд. злотих буде становити т.зв. резерв суспільної солідарності для багатодітних сімей та старших осіб.
У цьому контексті головним завданням уряду РП, на відміну від практики США та більшості європейських держав, стало не допустити зростання бюджетного дефіциту, у тому числі за допомогою максимального обмеження видатків з державного бюджету, реструктуризації системи державного фінансування інфраструктурних проектів, заохочення іноземних та внутрішніх інвестицій, більш ефективного використання фінансових механізмів ЄС.
Чеська Республіка
16 лютого 2009 року Уряд ЧР, з метою подолання негативного впливу наслідків світової фінансової кризи та підтримки національного виробника, затвердил антикризові заходи, розроблені Національною економічною радою щодо протидії впливу світової фінансової економічної кризи в ЧР. Передбачено інвестувати в антикризові заходи 75 млрд. чес. крон (2 млрд. 679 млн. євро), майже 2% ВВП. З метою реалізації заходів Парламентом ЧР були внесені зміни до діючого законодавства.
Основні антикризові заходи
Підтримка підприємництва та інвестицій в економіку країни:
Боротьба з безробіттям, підтримка транспортної інфраструктури:
Підтримка екологічних і інфраструктурних проектів,
Підтримка науки, досліджень та інновацій:
Підтримка освіти
Підтримка експорту і збільшення кредитних потоків:
Підтримка процесу реструктуризації і оголошення банкрутства:
На 2007-2013 рр. Чехії з європейських фондів передбачається виділити 26,7 млрд. євро. У зв'язку з фінансовою кризою, Чехія планує використати їх, по окремих програмах, достроково.
Пріоритетними є проекти, метою яких є підвищення конкурентоспроможності, поліпшення інфраструктури і стану навколишнього середовища.
Щодо чеської економіки, то в 2009 р. на її стан продовжувала негативно впливати світова фінансова та економічна криза, спостерігався помітний спад інвестиційної активності, зв'язаний, в першу чергу, зниженням попиту на товари, що експортуються чеськими виробниками, небажанням інвесторів в умовах економічного спаду розширювати і модернізувати виробництво.
Зниження ВВП за перший квартал 2009 року, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, відбулося на 4,2%, у другому кварталі на 4,7%, у третьому на 4,1%, у четвертому на 4,2%. В цілому за минулий рік показник ВВП знизився на 4,1%. Це найгірший показник за існування з 1993 року Чеської Республіки. При затвердженні державного бюджету країни на 2009 рік передбачалося зростання економіки на 4,6%. Банківська рада Чеського національного банку оприлюднила прогнозний показник щодо зростання ВВП у 2010 р. на 1,3%, у порівнянні з минулим роком.
Спад промислового виробництва, який розпочався у листопаді 2008 року, продовжувався протягом звітного 2009 р. і склав 13,4%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найбільше зниження спостерігається у галузі машинобудування, де виробництво машин і устаткування знизилося на 27,2%, виробництво легкових автомобілів скоротилося на 10,2%, металоконструкцій на 21,8%. Значне падіння спостерігається також у галузі металургії. Прибутки від реалізації промислової продукції зменшилися, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, на 15,1%, від експорту на 15,1%. Нові замовлення в промисловому секторі скоротилися на 16,4%, а на експортні постачання на 15,3%. У будівництві також сталося скорочення обсягів виробництва на 1,0%.
Внаслідок світової фінансової та економічної кризи експорт та імпорт ЧР на протязі року продовжував зменшуватися. У звітному періоді зовнішньоторговельний обіг скоротився на 24,9%.
Протягом 2009 року експорт чеських товарів скоротився на 24,2%, імпорт на 27,6%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найбільше експорт знизився: на транспортні засоби, залізо та сталь, скло та вироби зі скла, пластмасові вироби, електроніку, меблі, папір, металовироби.
У 2009 р. зменшився імпорт до Чехії мінерального палива, масел на 26,4%, напівфабрикатів на 25,5%, сировини (за винятком палива) на 31,7%, руди (код 26) на 65,8%, чорних металів (код 72) на 51,1%.
Золотовалютні резерви Чеської Республіки на 1 січня 2009 року складали 38,0 млрд. дол. США, на початок 2010 р. 41,5 млрд. дол. США, збільшилися за рік на 3,5 млрд. дол. США.
Державний борг ЧР станом на 1 січня 2009 р. складав 51803 млн. дол. США, на кінець року 62959 млн., що на 11156 млн. дол. США більше. Державний борг на початок 2010 р. складає 36,7% ВВП.
Щодо інфляції в ЧР. За даними Чеського статистичного управління та Чеського національного банку, в грудні 2009 року споживчі ціни в Чехії зросли на 1%. В цілому за 2009 рік зростання споживчих цін також склало 1%. Ці показники рівня інфляції є найнижчими починаючи з 1989 року. У 2008 р. вона складала 6,3%.
Щодо рівня безробіття
Економічна криза повною мірою відбилася на рівні безробіття в ЧР, якій продовжує зростати. У грудні 2008 р. він складав 6,0%, у грудні 2009 р. – 9,2%.
Наприкінці минулого року в країні налічувалося понад 539 тисяч осіб, які втратили роботу при кількості вакансій менше, ніж 31 000. В країні на одне вільне місце претендує 17 осіб.
Щодо державного бюджету ЧР на 2010 р.
Парламент ЧР прийняв, а Президент ЧР В.Клаус підписав Закон ЧР "Про державний бюджет на 2010 рік". Державним бюджетом передбачено надходження 1 022 млрд.чес.крон, видатки передбачені в сумі 1 125 млрд.чес.крон. На 2010 рік заплановано «рекордний» дефіцит державного бюджету: 163 млрд. чеських крон (понад 9 млрд. доларів США). Це становить 5,3 відсотка ВВП.
Щодо виконання державного бюджету за 2009 р.
Згідно з інформацією Міністерства фінансів ЧР та Чеського національного банку, надходження до державного бюджету країни за 2009 рік склали 974,8 млрд. чес. крон, видатки – 1167,0 млрд. чес. крон.
Дефіцит досяг 192,2 млрд. чес. крон (на 172,2 млрд. чес. крон більше ніж у минулому році) – найбільший показник в Чехії, починаючи з 1993 р.
млрд.чес.крон
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009

Дефіцит бюджету
46,1
67,7
45,7
109,1
93,7
56,4
97,6
66,4
20,0
192,2


Щодо скорочення видатків державного бюджету
У зв'язку зі значним зростанням дефіциту державного бюджету у 2009 р. Уряд Чеської Республіки затвердив пакет антикризових заходів, щодо зниження дефіциту бюджету у 2010 р. з 230 млрд. чес. крон до 155,3 млрд. чес. крон (відповідно 9,2 млрд. євро і 6,3 млрд.євро). Міністерство фінансів ЧР запропонувало зменшити соціальні виплати, збільшити деякі податки і на 4% понизити заробітну плату в бюджетній сфері.
Уряд Чеської Республіки затвердив план короткострокових та середньострокових заходів щодо подолання наслідків економічної кризи, запропонований Міністерством фінансів ЧР. Програма передбачає: створення додаткових умов для просування чеської продукції на ринки інших країн; збільшення надходжень іноземних інвестицій; зменшення дефіциту бюджету; надання сприяння розвитку підприємницької діяльності; зменшення безробіття; продовження пенсійної реформи, яка встановлює збільшення пенсійного віку та інші заходи.
На даний час у Чеській Республіці прийняті та діють:
Антикризові заходи, розроблені Національною економічною радою, щодо протидії впливу світової фінансової економічної кризи та підтримки національного виробника. Затверджені Урядом ЧР та Парламентом ЧР у лютому 2009 р.
Антикризові заходи по зниженню дефіциту державного бюджету Чеської Республіки у 2010 р. Затверджені Урядом ЧР у вересні 2009 р.
Програма короткострокових та середньострокових заходів щодо подолання наслідків економічної кризи, запропонована Міністерством фінансів ЧР. Програма затверджена Постановою Уряду ЧР №119 від 08.02.2010 р та знаходиться на розгляді Парламенту ЧР.
Законодавчі акти, Постанови Уряду Чеської Республіки, спрямовані на подолання кризових явищ економіки (жовтень 2008 – березень 2010 р.)
Словацька Республіка
Протягом 2009 р. відбувалось значне зниження темпів економічного розвитку Словаччини, обумовлене дією світової фінансової та економічної кризи: за даними Статистичної адміністрації СР, ВВП за 9 місяців 2009 р. у поточних цінах знизився на 6,7% порівняно з відповідним періодом 2008 р. і склав 46,828 млрд. євро. У структурі ВВП частка промисловості становила 27,8%, оптової та роздрібної торгівлі – 15,2%, транспорту та телекомунікацій – 11,0%, будівництва – 8,5%. Зниження ВВП відбулось внаслідок загального спаду виробництва у більшості сфер національної економіки СР, зменшення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, зниження споживання населенням внаслідок падіння купівельної спроможності. Загальний спад словацької економіки в умовах глобальної економічної кризи підсилювався фактором високої залежності економіки СР від іноземного капіталу.
Обсяг випуску промислової продукції за 2009 рік склав 85,4% по відношенню до попереднього року.
Індекс споживчих цін за 2009 р. по відношенню до 2008 року склав 101,6%. Найбільше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби (на 8,0%), комунальні послуги, постачання води, електроенергії та газу (на 6,6%), медичні послуги (на 6,6%), освітні послуги (5,5%), послуги готелів та ресторанів (на 5,0%). При цьому помітно знизились ціни на транспортні послуги – на 6,4%, а також на харчові продукти та безалкогольні напої – на 3,2.
Індекс цін виробників промислової продукції за січень-грудень 2009 року склав 93,4%, сільськогосподарської продукції – 75,4%.
Середньомісячна заробітна плата в СР у 2009 році становила 751,27 євро, найбільша – у працівників інформаційно-телекомунікаційної галузі (1541,91 євро), найнижча – у сфері обслуговування готелів і ресторанів (341,16 євро). Індекс номінальної середньомісячної зарплати за 2009 рік склав 102,2%, а реальної – 100,6%.
Рівень зареєстрованого безробіття на кінець січня 2010 року становив 12,9%.
Державний бюджет 2009 р. виконаний по доходах на 96,1%, по видатках – на 94,4%. Доходи державного бюджету СР склали 10540,8 млн. євро, видатки – 13332,0 млн. євро; таким чином, дефіцит держбюджету СР за 2009 р. склав 2791,2 млн. євро.
Золотовалютні резерви Національного банку Словацької Республіки станом на 31.12.2009 склали 1371,7 млн. євро.
Зовнішній борг СР станом на кінець жовтня 2009 року складав 69,565 млрд. дол. США.
Загальне зовнішньоторговельне сальдо Словаччини на кінець листопада 2009 р. було позитивним і складало 1313,4 млн. євро. При цьому загальний обсяг експорту за 11 місяців досяг величини 36 463,4 млн. євро (зменшення на 21,8% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року), а імпорту – 35 150,0 млн. євро (зменшення на 25,2%).
Аналіз зовнішньої торгівлі Словацької Республіки за територіальною направленістю протягом 11 місяців 2009 р. показує, що найбільші обсяги зовнішньоторговельного обігу Словаччини (93,1% експорту та 71,7% імпорту) припадають на Європу. В аспекті основних економічних угрупувань, найбільшим зовнішньоекономічним партнером СР є: ОЕСР – 86,4% словацького експорту та 70,4% імпорту, а також Європейський Союз-27: 85,1% словацького експорту і 67,4% словацького імпорту. Серед країн світу найбільшим партнером Словацької Республіки за зовнішньоторговельним обігом є Німеччина, в якій зосереджено 20,2% словацького експорту та 16,3% імпорту. З країн СНД – Російська Федерація: 4,1% словацького експорту і 9,1% імпорту, що цілком обумовлено імпортом до СР російських енергоносіїв.
Внаслідок орієнтації економіки СР на поглиблення інтеграції країни до загальної економіки ЄС, на неї вирішальний вплив чинить економічна ситуація в Євросоюзі в цілому. На сучасному етапі розвитку внутрішня економічна діяльність Уряду СР значною мірою пов'язана із впровадженням спільних заходів ЄС по послабленню та подоланню наслідків світової фінансової та економічної кризи, по підвищенню рівня спільної енергетичної безпеки, по частковій консолідації фінансових фондів.
З 2007 р. Уряд СР успішно реалізовував державну стратегію розвитку на 2007-2014 рр., досягнувши бурхливого економічного росту. Позитивна динаміка економічного росту країни була перервана з останнього кварталу 2008 р. глобальною фінансовою та економічною кризою, що вимусило керівництво СР здійснити певний відхід від зазначеної стратегії та впровадити так званий "Сукупний план дій" – пакет антикризових заходів, спрямований на підтримку словацької економіки в умовах фінансової і економічної кризи. Зазначеним планом передбачались інтенсивне використання єврофондів, підтримка інновацій та доступність до фінансових джерел, що мало реально допомогти національній економіці та зменшити вплив на неї фінансової кризи без перегляду держбюджету на 2009 рік. Одним з ключових пунктів плану антикризових дій стало інтенсивніше використання коштів єврофондів. На фінансовому ринку головні заходи Уряду СР мали концентруватись на підтримці малого та середнього підприємництва, а також на доступності для нього капіталу шляхом як зниження відсоткових ставок по кредитам Словацького банку гарантій та розвитку (після збільшення основних активів цього банку приблизно на 33 млн. євро), так і за допомогою фінансування експортних кредитів Ексімбанком СР.
Інші антикризові дії спрямовувались на покращення підприємницького середовища, підтримці інновацій та запровадженню у виробництво новітніх технологій. Заходи пакету антикризових дій запроваджувались і в області внутрішнього споживання з власних джерел, зокрема, зниження енергетичної залежності та підвищення енергетичної ефективності (що набуло підвищеної актуальності внаслідок "газової кризи" початку 2009 року).
З початку 2010 р. у Словацькій Республіці продовжуються процеси поступового виходу з економічної кризи, які розпочались в останньому кварталі попереднього року. Даними Статистичної адміністрації СР підтверджується, що темп економічного відновлення нарощується і перевищує прогнозовані наприкінці 2009 р. показники. За даними Міністерства фінансів СР, у січні вже зареєстрований профіцит державного бюджету, який склав 23 млн. євро. Згідно з прийнятим держбюджетом СР на 2010 р., річний дефіцит держбюджету повинен скоротитися на 5,5 відсотка у порівнянні з 2009 р. Головними галузями, які забезпечують економічне зростання, залишаються автомобільна промисловість та суміжні виробництва, а також приладобудування. Але, у той же час, у країні продовжується повільний ріст рівня незайнятості населення, припинення якого очікується аналітиками лише у 2011 році. Згідно з актуальними прогнозами, рівень безробіття протягом 2010 року зростатиме до 13-14 відсотків. На кінець лютого він становить 12,9 відсотка. З огляду на те, що високий рівень безробіття у поточний період є основним чинником негативного впливу на соціально-економічний розвиток Словаччини, Уряд СР пішов на збільшення видатків державного бюджету, лібералізувавши умови визнання прав громадян на одержання допомоги по безробіттю.
Литовська Республіка
Зазнавши відчутного впливу світової фінансової кризи, економічна ситуація в Литві протягом 2009 року погіршувалася. З метою мінімізації негативного впливу фінансової кризи на литовську економіку керівництво Литви реалізувало ряд заходів по стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.
Відповідно до прийнятого Плану заходів по виходу з кризи у Литві були внесені зміни до законодавчих актів та змінені тарифи трьох головних податків – ПДВ (з 18 до 21%), податку на прибуток (з 20 до 15%), податку на дохід з населення (з 24 до 15%), а також підвищені акцизи на пальне та тютюн.
Однак, із збільшенням ПДВ більше податків не збирається, а економічне становище країни погіршується. Бізнесу все складніше заплатити податки, тому він іде «в тінь». За підрахунками Литовського інституту вільного ринку, у 2009 році кожен четвертий зароблений лит буде тіньовим.
На початку року Урядом Литви було затверджено підготовлений Міністерством господарства План стимулювання економіки, який передбачає надання допомоги бізнесу в розмірі 5,7 млрд. литів (1,7 млрд. євро). План складається з 5 частин: розширення можливостей фінансування бізнесу, підвищення енергетичної ефективності будинків, прискорення засвоєння допомоги з структурних фондів ЄС, поліпшення підприємницького середовища, заохочення експорту та інвестицій.
Завдяки програмам, які адмініструються Міністерством господарства, вже реалізовано коштів стимулювання економіки на суму 2 млрд. литів (0,58 млрд.євро). Ними скористались близько 2000 підприємств.
В рамках Плану стимулювання економіки наказом Міністра господарства Литви із структурних фондів Євросоюзу на 2007-2013рр. виділено 8 млн. литів (2,3 млн. євро) на заохочення конкурентоспроможності підприємств Литви. У 2009 році використано близько 2 млн.литів (0,58 млн. литів).
11.11.2009 постановою Уряду ЛР №1494 затверджена Стратегія розвитку експорту на 2009-2011 рр. та План дій по її здійсненню. Програма передбачає заходи, які стосуються фінансування та контролю підтримки експорту, виділення коштів із різних джерел для стимулювання експортоорієнтовних підприємств та впровадження інновацій.
У березні 2009 року Уряд Литви підписав договір з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) щодо надання у поточному році Литві кредиту у розмірі 1,132 млрд. євро. Кошти ЄІБ будуть надходити частинами та через комерційні банки виділятися на проекти в області транспорту, енергетики, захисту оточуючого природного середовища, інновацій тощо.
У першій половині 2009 р. відповідно до антикризових ініціатив Уряду, Сейм Литви двічі переглядав та уточнював держбюджет у бік скорочення його витратної частини. Скорочення було здійснено за рахунок зменшення соціальних виплат (скорочення виплат по догляду за дітьми на 10%), підвищення податків (зокрема ПДВ з 19 до 21%), зменшення пенсій та заробітних плат .
Впродовж звітного періоду в Литві спостерігалося падіння обсягів ВВП. За даними Департаменту статистики Литви реальний ВВП у 2009 році скоротився на 15 % і склав 26,75 млрд.євро. Найбільший спад доданої вартості спостерігався на підприємствах сфери будівництва, промисловості та виробничих послуг. Міністерство фінансів Литви прогнозує зростання ВВП у 2010 році на 1,6%, а експерти Інституту вільного ринку Литви прогнозують економічний спад країни на 1%.
З рекордною швидкістю в Литві росте рівень безробіття. За інформацією литовської Біржі праці, станом на початок 2010 року в Литві 285,8 тис. осіб мали статус безробітних, що складає 13,7% всіх литовців працездатного віку. На рівень безробіття вплинули: зростаюча кількість банкрутств підприємств, скорочення внутрішнього попиту та “застій” у будівельному секторі, що призвело до скорочення робочих місць. За прогнозами експертів Інституту вільного ринку Литви, у 2010 році рівень безробіття в Литві складе 17%. Число нових робочих місць у 2010 році, на відміну від минулого року, за прогнозами експертів, має збільшуватися. Найбільше нових робочих місць, на їх думку, буде створено в приватному секторі та на малих підприємствах.
За даними Департаменту статистики Литви у 2009 році річна інфляція в країні склала 1,3%, середньорічна – 4,2%. За останніми прогнозами аналітиків банків, середньорічна інфляція в Литві у 2010 році складе 3,3%.
Міжнародний валютний фонд позитивно оцінює дії Литви з оптимізації держбюджету та вважає, що це допоможе литовському Уряду впоратися із зростанням дефіциту бюджету, а збільшення з 01.09.09 ставки ПДВ та зменшення інших видатків будуть сприяти кращому фіскальному регулюванню.
Єврокомісія також заявила, що Литва “іде правильним шляхом”, знижуючи витрати суспільного сектору. Тому, є ознаки, що в 2014 році євро замінить лит. Комісія продовжила для Литви термін, коли вона повинна зменшити дефіцит бюджету (до кінця 2012 року).
Експерти обережно прогнозують пожвавлення економіки Литви у другій половині 2010 року. Вони однозначно пов’язують ріст литовської економіки зі зростанням експорту.
З метою вирішення енергетичних проблем країни (у зв’язку з припиненням експлуатації Ігналінської АЕС), головним завданням уряду Литви на найближчу перспективу залишається: реалізація проекту побудови нової АЕС на території країни (Уряд Литви доручив Міністерству енергетики оголосити конкурс на пошук стратегічного інвестора для нової атомної станції); налагодження енергомостів з країнами Західної, Центральної та Північної Європи (у першу чергу з Швецією); приєднання до єдиної Європейської енергосистеми; пошуку партнерів у питанні отримання альтернативних джерел енергоносіїв.
За даними Департаменту статистики Литовської Республіки прямі іноземні інвестиції в економіку країни станом на 01.10.09 склали 9,91 млрд. євро (2971 євро на одного мешканця) і збільшились на 0,7% у порівнянні з обсягом інвестицій на 01.10.08.
Протягом 2009 року зовнішньоторговельний обіг Литви склав 24867,6 млн. євро, що на 32,9% менше порівняно з 2008 роком. Литовський експорт склав 11794,7 млн. євро, що на 26,6% менше порівняно з 2008 роком, а імпорт зменшився на 38,2% і склав 13072,9 млн. євро. Зовнішньоторговельний баланс Литви за цей період від’ємний та складає 1278,2 млн. євро.
У звітному періоді експорт основних товарних позицій був відмічений жирними мінусами (мінеральні продукти -36,7%, продукція хімічної промисловості – 31,1. Структура експорту виглядає таким чином: мінеральні продукти, у т.ч. продукти нафтопереробки – 21,5%, машини, обладнання та механізми – 10,0%, продукція хімічної промисловості – 9,1%,
Естонія
В умовах, що склалися, головні зусилля Уряду ЕР були спрямовані на подолання кризових явищ в економіці країни. Стратегія уряду полягала у скороченні дефіциту бюджетних видатків (протягом звітного періоду тричі скореговані в бік зменшення обсяги Державного бюджету ЕР. Загальна сума скорочення склала близько 1,8 млрд. дол. США).
Вжиті Урядом ЕР заходи допомогли економіці країни зберегти лідируючу позицію серед економік сусідніх прибалтійських країн (Литва, Латвія) та дозволили утримати дефіцит бюджету поточного року в рамках 3%, що сприяло наближенню до досягнення основної мети уряду - переходу на європейську валюту у 2011 році.
Станом на 01 січня ц.р. в країні фактично зареєстровано понад 90 тисяч безробітних, що складає 14,3% (142 місце у світі) від працездатного населення і цей показник має тенденцію зростання. У 2008 році рівень безробіття складав – 5,7%.
Рівень середньої заробітної плати скоротився у порівнянні з 2008 роком майже на 7% та склав близько однієї тис. дол. США.
За даними Банку ЕР валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року) складав мінус 14,2% (-2,4 млрд. дол. США), у тому числі перший квартал – мінус 15,0%, другий відповідно – мінус 16,1%, третій – мінус 15,6%, четвертий – мінус 9,4%. Причиною цього стало – зменшення обсягів інвестицій й споживання після краху на ринку нерухомості. Покращення ситуації з показниками ВВП у ІУ кварталі 2009 року пояснюються тим, що підприємства країни масово скупали акцизні товари, податки на які мали збільшитися. Показник ВВП на душу населення зменшився у порівнянні з минулим роком на 13%, склавши понад 18 тис. дол. США (62 місце у світі), залишившись найвищим серед країн колишнього СРСР. Інфляція (у відсотках до грудня попереднього року) склала 0,1%. Дефіцит зовнішньої торгівлі Естонії у 2009 році був найнижчим за останні 15 років. Його рівень впав до відмітки 1995 року – 1,2 млрд. дол. США. За даними Департаменту статистики ЕР обсяги експорту у 2009 році склали 9,4 млрд. дол. США, а імпорту відповідно 10,6 млрд. дол. США. За минулий рік експорт зменшився на 24%, а імпорт відповідно на 33%.
Ухвалений Парламентом ЕР в грудні ц.р. Державний бюджет на 2010 рік залишається дефіцитним і передбачає дефіцит у 0,5 млрд. дол. США (доходна частина складає – 8,5 млрд. дол. США, видаткова – 9,0 млрд. дол. США). Дефіцит Державного бюджету 2010 року Уряд ЕР планує покривати за рахунок коштів стабілізаційного фонду та зовнішніх кредитів.
Прогнозні показники розвитку країни за розрахунками Банку Естонії виглядають наступним чином:
2009
2010
2011

Обсяги ВВП (млрд. ЕЕК)
214
212
224

Зростання експорту
-12%
5%
10%

Зростання ВВП
-14%
1%
5%

Інфляція
0%
0%
2%

Баланс бюджету (у % до ВВП)
-3%
-3%
-1%

Поліпшення економічної ситуації в Естонії експерти пов'язують переважно з успіхами на зовнішньому ринку - насамперед з позитивним розвитком обстановки у Фінляндії й Швеції. Це є головною передумовою того, що в найближчі місяці почнеться зростання попиту на експортну продукцію Естонії. Інфляція в найближчі місяці залишиться низкою і процентні ставки не піднімуться.
Угорщина
В 2009 р. постійно знижуватися темпи росту ВВП, зростали споживчі ціни на основні види товарів, збільшувалася зовнішня заборгованість країни. Згідно з даними ЦСУ УР в 2009 р. ВВП країни зменшився на 6,3% в порівнянні з 2008 р. Приріст спостерігався виключно в сільському господарстві, яке збільшило виробництво на 0,8%. У всіх інших галузях спостерігалося зниження виробництва. Так, в промисловості спад склав 17,7%. Подібне падіння виробництва було в 1990 р. – 18,4%. Рівень безробіття досяг показника 10,5% (442 тис. осіб, кількість зайнятих – 3 783 тис. осіб). Вперше за останні роки розпочалося вагоме падіння обсягу експорту країни, в 2009 р. він скоротився на 18,7%, а імпорт на 25,2 (обсяг експорту становив 59 693,5 млн. євро, обсяг імпорту – 55 123,8 млн. євро). Обсяг державної заборгованості збільшився до 78% від ВВП.
В бюджеті 2010 р. заплановано спад ВВП в розмірі 0,6% та інфляцію на рівні 3,9%. Прибуткова частина бюджету становить 12 662,68 млрд. фор. (46,046 млрд. євро), видаткова - 13 533,026 млрд. фор. (49,211 млрд. євро), дефіцит – 870 346,2 млн. фор. 3 164,9 млн. євро). Згідно із Законом про державний бюджет на 2009 р., який прийняли 15 грудня 2008 р., прибуткова частина бюджету становила 8 300,2 млрд. фор. (31,923 млрд. євро), видаткова – 8 961 млрд. фор. (34,465 млрд. євро). Дефіцит становив 660,8 млрд. фор. (2,541 млрд. євро) – 2,6%, інфляція – 3,2%. Показники держбюджету на 2008 р.: Доходи - 7,899 млрд. фор. (31,347 млрд. євро), витрати – 9 017 млрд. фор. (35,782 млрд. євро), дефіцит – 1 118 млрд. фор. (4,435 млрд. євро) - 4%, інфляція – 4,8%.
На 2010 р. скорочено фінансування міністерств на 150 млрд. форинтів (545 млн. євро), Угорської державної залізниці на 40 млрд. форинтів (145 млн. євро), органів місцевого самоврядування на 110 млрд. форинтів (400 млн. євро). Значні скорочення видатків отримано за рахунок прийнятих урядом заходів по ліквідації виплат 13-ї пенсії та 13-ї зарплати працівникам бюджетної сфери, виплат за лікарняними, дотацій на придбання житла та оплату рахунків за спожитий населенням природний газ. Передбачено зменшення податкового тягарю, 700 млрд. фор. (2,5 млрд. євро) податків перенесено з навантаження на робочу силу до податків на споживання та матеріальних благ. Уряд розраховує на скорочення доходів від податків на 400 млрд. фор. (1,5 млрд. євро) у зв’язку із збитками підприємництва через загальний економічний спад та скороченням споживання. Бюджет визначив стабілізаційний резерв в розмірі 98,6 млрд. фор. (360 млн. євро), а також резерв ризику облікової процентної ставки – 50 млрд. фор. (181 млн. євро).
Наразі найголовнішим завданням уряду є забезпечення умов виправлення макроекономічних показників найменше до середнього статистичного рівня в країнах ЄС. Очікується, що рівень росту ВВП в УР до 2011 р. залишиться з позначкою мінус, але очікується призупинення його падіння. В 2011 р. можливий ріст лише на рівні 1,5 %. Дефіцит державного бюджету в 2009 р. очікується на рівні 3,8%, в на кінець 2010 р. – нижче 3%. Вагомою проблемою для країни є рівень зовнішньої заборгованості, який перевищив 78% від обсягу ВВП. Для того, щоб виконати умови для вступу УР до європейської системи взаєморозрахунків (ERM II), необхідно цей показник довести до 60%, що практично є неможливим в короткостроковій перспективі. У кінці січня 2010 р. Монетарна Рада Угорського національного банку прийняла рішення про зниження до 6,00%. Курс форинта до долара США станом на 15 лютого 2009 р. становить 199,84, а до євро – 227,00 форинтів.
Від фінансової кризи найбільше постраждали провідні галузі угорської економіки - автомобілебудування, електроніка, будівництво, а також сфера послуг. Насамперед, постраждала автомобільна промисловість, тому що більшість транспортних засобів продається в кредит або по лізингу. Після неї вагомий вплив кризи відчули всі ті галузі, які працюють на ринку нерухомості: більшість будівельних компаній та організацій з розвитку проектів, діяльність яких базується на банківських кредитах. Постраждали також субпідрядники, які є постачальниками підприємств автомобільної промисловості, і підприємці, які фінансуються за рахунок кредиту. В результаті кризи підприємства вищезазначених галузей розпочали масове звільнення працівників.
29 жовтня 2008 р. на спільному засіданні Уряду, Національного банку, представників ЄС, МВФ і Світового Банку було прийнято рішення про те, що для виконання розробленої урядом УР економічної програми надається фінансова допомога від ЄС в розмірі 6,5 млрд. євро, від МВФ – 12,5 млрд. євро та від Світового Банку – 1 млрд. євро. Допомога у вигляді рамкового кредиту розрахована на 17 місяців, тобто до березня 2010 року. Позики, які країна отримала з європейських фондів, уряд перегрупував з метою спрямування коштів малим та середнім підприємцям – приблизно 4 млрд. євро передали безпосередньо через фонди, без послуг банків другого рівня. Оперативно профінансували галузь будівництва, в якій накопичилася кругова заборгованість підприємств в розмірі 400 млрд. фор. (1,5 млрд. євро), проекти з розвитку інформатизації і нових технологій. Щоб оживити економіку і створити противагу кризовій ситуації Державні Збори УР в листопаді 2008 р. затвердили Закон, спрямований на зміцнення позиції угорських банків. Комерційним банкам була надана допомога у розмірі 2,3 млрд. євро.
11 травня 2009 р. Парламент УР прийняв поправки до податкового законодавства. Ці зміни були внесені відповідно до Програми антикризових заходів, розробленої урядом Г.Байнаї. З 1 липня 2009 р. ставку ПДВ підвищено з 20 до 25%. Одночасно вводиться 18% пільгова ставка ПДВ на молоко, хлібобулочні і молочні продукти, а також на центральне опалювання. Заднім числом, з 1 січня 2009 р., підвищена нижня межа оподаткування річного доходу фізичних осіб з 1,7 млн. фор. (6,5 тис. євро) до 2,2 млн. фор. (8,5 тис. євро), а з 1 січня 2010 року вона підвищена до 5,0 млн. фор. (19,2 тис. євро). Одночасно в 2010 р. змінені ставки оподаткування – з 18 та 36% до 17 та 32% відповідно.
25 травня 2009 р. Парламент також прийняв зміни до законодавства з питань соціального забезпечення. Зміни стосуються допомоги на виховання дитини, плати по догляду за дитиною та допомоги сім’ям. Період плати по догляду за дитиною та допомоги на виховання дитини зменшується з 3 до 2 років. Цими заходами уряд має намір підвищити частку зайнятості, примусивши матерів раніше виходити на роботу. Прийняте рішення буде стосуватися лише тих сімей, в яких діти народяться після 30 квітня 2010 р. Важливим елементом рішення є також виділення 12 млрд. фор. (46 млн. євро) на розвиток ясел та дитсадків з метою створення можливостей для прийому дітей у віці 6 місяців. Сьогодні завантаженість цих установ становить 127 відсотків, потреба становить 15-17 тисяч місць.
22 лютого 2010 року Монетарна рада Угорського національного банку знизила на 25 пунктів банківську ставку рефінансування. На Раді розглядалося питання про радикальне зниження - на 50 пунктів. Однак, відповідно до тактики проведення обережної монетарної політики банківська ставка рефінансування була знижена до 5,75%.
Це небачено низька в новітній історії Угорщини ставка рефінансування. Незважаючи на можливі у зв'язку із цим ризики керівництво УНБ сподівається на позитивний вплив ухваленого рішення на економіку країни.
Монетарна рада обговорила також і перспективи росту цін. Своїм рішенням прогноз інфляції на 2010 рік був скоректований з 3,9% до 4,4%; на 2011 рік - з 1,9% - прогнозованих раніше в листопаді 2009 року - до 2,3%
Основні макроекономічні показники Угорщини
№
p\п
Назва інформації
2006р.
2007р.
2008р.
2009р.

1
Золотовалютні резерви (на кінець періоду), млн. євро
16397
16385
24040


2
Валовий внутрішній продукт,
млн. євро
у % до відповідного періоду попереднього року
в розрахунку на одну особу, євро

99718
103,9
9843

101496
101,3
10120

102003
100,5
10171

93,7

3
Зовнішньоторговельний обіг
експорт товарів, млн.дол.США
імпорт товарів, млн.дол.США
експорт ,послуг, млн.дол.США
імпорт послуг, млн.дол.США

74055
76979
11250
10560

93829
94164
13540
12870

107478
107825
14846
13760

59693
55124

4
Зовнішньоторговельний обіг з Україною
експорт товарів, млн.дол.США
імпорт товарів, млн.дол.США
експорт послуг, млн.дол.США
імпорт послуг, млн.дол.США

1288
836
125,8
59,3

1235
1240
102,5
127,1

1367
1282
113,6
95,6

730
678
68
48

5
Індекси цін (до грудня попереднього року)
- індекс споживчих цін (інфляція)
- індекс цін виробників промислової продукції

103,9
98,8

108,0
101,6

106,1
101,4

104,2

6
Темпи промислового виробництва в країні перебування, %
110,1
108,2
98,9
82,3

7
Діючі проценті ставки по кредитах та депозитах в Центральному банку, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду)
кредити
депозити

8,25
6,25

8,50
6,50

10,0
9,0


8
Прямі іноземні інвестиції (на кінець періоду), млн. євро

63708

66904

68140


9
Прямі іноземні інвестиції в Україну, (на кінець періоду), тис.дол.США

370948

400912

595,5


10
Прямі іноземні інвестиції в розрахунку на одну особу (на кінець періоду), євро

6200

6500

6750


11
Рівень безробіття, (на кінець періоду), %
7,5
7,8
8,1
10,5

12
Державний борг (на кінець періоду),
млн. євро (брутто зовнішня заборгованість)

84721

83560

85780


13
Прогнозні показники
валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року)
інфляція (у відсотках до грудня попереднього року)

103,9
103,9

101,3
106,8

100,5
103,9

93,0
104,2

Примітка: дані центрального статистичного управління УР
Республіка Македонія
Протягом 2009 року як і більшість країн світу Республіка Македонія (РМ) намагалася пом’якшити наслідки світової економічної кризи. Але, незважаючи на антикризові заходи з боку уряду Македонії негативні економічні тенденції зберігаються і на початку 2010 р. Якщо протягом 2003-2006 років ВВП Македонії щорічно зростав в середньому на 4%, а в 2007-2008 роках на 5%, то на початку 2009 р. зростання зупинилося і на кінець першого півріччя зафіксовано падіння ВВП на рівні 1,4%, а на кінець 2009 – падіння на 1,8%.
У 2009 р. обсяги промислового виробництва в РМ зменшилися на 7,7% з фіксацією падіння у 21 з 24 галузей. Найбільше скорочення у порівнянні з відповідним періодом минулого року відбулося у виробництві транспортних засобів - 46,4%, чорних металів – 42,1 %, машин та обладнання – 42,5 % та деревообробній промисловості – 41,6 %.
Значне зменшення обсягів промислового виробництва призвело до скорочення сукупних податкових надходжень до бюджету Республіки Македонія на 30 %, а ПДВ на 40,0%. При цьому ПДВ формує майже 50,0 % доходної частини бюджету РМ. Тому в червні та жовтні 2009 р. вносилися зміни щодо скорочення дохідної (2,3 млрд. євро) та видаткової (2,4 млрд. євро) частини бюджету на 3,2 % при збереженні дефіциту на рівні 2,8% ВВП. Зменшено фінансування видатків на зарплати в сфері державного управління на 3%, видатків на відрядження на 50%, капітальних видатків на 18 %. Обсяги пенсій та інших соціальних виплат залишено без змін.
За офіційними даними у 2009 року дефіцит державного бюджету Македонії становив 178,0 млн. євро, або 2,77% ВВП. На 2010 рік передбачено дефіцит держаного бюджету на рівні 2,5 % ВВП основі прогнозів щодо економічного зростання на рівні 2,0%.
На кінець 2009 року у РМ було зареєстровано майже 120 тис. компаній, з них лише половина були економічно активними.
Кількість офіційно зареєстрованих безробітних у 2009 році склала майже 300 тис. осіб (31,7%), що на 4,1 % менше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Разом з цим близько 150,0 тис. осіб зайняті у «тіньовому секторі» економіки, де створюється до 50,0% ВВП. Тому рівень реального безробіття в РМ не перевищує 15,0 %.
За 2009 року зовнішній товарообіг РМ склав 7,7 млрд. дол. США, що на 28,6% менше у порівнянні з 2008 роком. Македонський експорт становив 2,7 млрд. дол. США, зменшившись при цьому на 32,3 % у порівнянні з відповідним періодом минулого року, а імпорт – 5,0 млрд. дол. США і зменшився на 26,4 %. Негативне зовнішньоторговельне сальдо склало 2,3 млрд. дол. США.
Державний борг Македонії за результатами 2009 р. сягнув 2140 млн. дол. США або 24,7% ВВП країни.
Сукупні валютні резерви РМ на кінець 2009 року становили 2230,6 млн. дол. США і у порівнянні з відповідним періодом 2008 року зросли на 77,9 млн. дол. США.
З метою мінімізації впливу світової фінансово-економічної кризи на економіку РМ урядом протягом кінця 2008 – початку 2010 року вживаються відповідні заходи. На сьогодні розроблено та реалізуються три пакети заходів.
Перший пакет вартістю 330 млн. євро прийнятий в кінці листопада минулого року і спрямований здебільшого на підприємства, які мають проблеми у своїй господарській діяльності.
Другий пакет антикризових заходів Уряду Македонії являє собою прийняту на початку березня ц.р. Програму щодо інфраструктурних проектів на період 2009-2016 роки. Загальна вартість Програми становить суму еквівалентну 8 млрд. євро. В ній вперше визначено довгострокові пріоритети розвитку інфраструктури. Відповідно до Програми інфраструктурні проекти будуть реалізовуватися в таких галузях та сферах як енергетика, транспорт, водопостачання та каналізація, захист довколишнього середовища, житлове будівництво, освіта, культура та спорт.
Третій пакет антикризових заходів прийнято Урядом Республіки Македонія вже по завершенню президентських та місцевих виборів у квітні ц.р. Він відомий під назвою «70 антикризових заходів». Ці заходи спрямовані на зменшення бюджетних витрат, підтримку бізнесу через кредитування та субсидіювання процентної ставки, та сприяння підприємствам експортерам.
Серед заходів спрямованих на зменшення бюджетних витрат є також заморожування 10% підняття заробітної плати бюджетникам, заборона купівлі меблів, обладнання, автомобілів, скорочення інших витрат на утримання органів влади.
2. Західна Європа
Федеративна Республіка Німеччина
На думку переважної більшості експертів кон’юнктурні перспективи німецької економіки на 2011 р. протягом останніх місяців значно покращилися. Після значного спаду протягом четвертого кварталу 2008 р. – першого кварталу 2009 р., завдяки ефективним заходам федерального уряду (кон’юнктурні пакети уряду 1 та 2), почався процес поступового виходу економіки ФРН з кризи.
Так, згідно базового сценарію передбачається, що реальній ВВП, після спаду у 2009 р. на 4,9%, зросте у 2010 – 2011 р. відповідно на 1,6% та 1,2%. Проте, слід враховувати, що той позитивний ефект, який створювався завдяки цілеспрямованим діям уряду Німеччини протягом 2008-2009 рр., у 2010-2011 рр. буде помітно послаблюватися.
Слід зазначити, що падіння кон’юнктури у другий половині 2008 – першому кварталі 2009 р. не вплинуло кардинально на ринок робочої сили. Також, протягом поточного 2010 р. та наступного 2011 р. значного зниження рівня зайнятості у Німеччині не передбачається. За цих умов кількість безробітних може зрости з 3,4 млн. у 2009 р. до 3,8 млн. у 2010 р. та 4,2 млн. у 2011 р. Це означає зростання квоти безробітних з 8,2 до 10,1%, що, з врахуванням обсягів падіння німецької економіки, може розглядатися у якості тільки помірного зростання рівня безробіття.
Одночасно, очікується, що така ситуація на ринку робочої сили буде сприяти уповільненню підвищення тарифної плати з 2,25% у 2009 р. до 1,5% у 2011 р. Передбачається також, що реальний ВВП на одну працюючу особу після помітного скорочення на 5% у 2009 р. протягом наступних двох років збільшуватиметься щорічно на 2,5%. Слід відзначити, що це буде відбуватися не тільки за рахунок збільшення робочого часу, а і завдяки підвищенню продуктивності праці, що у цілому означатиме скорочення витрат на зарплату у 2010 та 2011 рр. на 2,5%.
Ціновий клімат у Німеччині залишається досить сприятливий. Зростання споживчих цін за експертними оцінками відбуватиметься досить повільно і складе 0,9% у 2010 р. і 1,0% у 2011 р. У якості головного спонукального фактору експерти називають зростання цін на енергоносії.
Поступово відновлюється зростання зовнішнього попиту на німецьку продукцію. Після падіння у минулому році обсягів німецького експорту товарів та послуг на 15%, у 2010 та 2011 рр. очікується приріст експорту відповідно на 4,5% та на 4,3%. Однією з головних причин для цього має бути помітне зростання зовнішнього попиту на інвестиційні товари та напівфабрикати, у виробництві яких Німеччина завжди мала певні переваги.
Прогнозний розрахунковий курс європейської валюти до долару на 2010-2011 рр. прийнято на рівні 1,49 дол. за 1 євро. З врахуванням існуючої постійної тенденції до зміцнення європейської валюти протягом 2008 – 2011 рр., курсовий фактор розглядається у якості негативного чинника для експортерів німецької продукції.
Передбачається, що дефіцит державного бюджету у поточному році складе 5% від ВВП. Також у 2011 р. дефіцит державного бюджету буде перевищувати встановлений у ЄС поріг у 3% більше ніж у 1,5 рази і становить 4,6%. Проте, слід зазначити, що у зазначеному прогнозному показнику не враховані плани коаліції щодо реформ у податковій сфері (зниження рівня оподаткування). Повернення бюджетного дефіциту у Німеччині у 3% рамки очікується тільки орієнтовно у 2013 р. Однією з головних причин певного скорочення дефіциту у 2011 р. буде припинення стимулюючих заходів уряду, спрямованих на стабілізацію економіки, якщо не виникне необхідність в їх продовженні. При цьому частина державного боргу може збільшитися з 72% (2010) до 80% ВВП.
Ключові прогнозні показники
(за даними Deutsche Bundesbank)до попереднього року Табл. 1
2010
2011

ВВП (реальний)
1,6
1,2

Використання ВВП



приватні витрати на споживання
0,2
1,2

державні споживчі витрати
1,6
1,3

валові капіталовкладення
2,4
-0,6

експорт
4,5
4,3

імпорт
3,9
3,5

Складові зростання ВВП (%)



внутрішній попит
0,9
0,7

зміни обсягів запасів
0,3
0,0

зовнішньоторговельне сальдо
0,4
0,5

Ринок робочої сили



кількість працюючих
-1,0
-1,2

кількість безробітних (млн. осіб)
3,8
4,2

квота безробіття
9,1
10,1

Витрати на зарплату
-1,5
-1,0

витрати на 1 працюючу особу
1,1
1,3

реальний ВВП на 1 працюючу особу
2,6
2,4

Гармонізований індекс споживчих цін
0,9
1,0

без врахування енергетичної компоненти
0,8
0,8

енергетична компонента
1,8
2,9






Велика Британія
Опубліковані наприкінці лютого 2010 р. дані про стан британської економіки залишаються досить суперечливими. З одного боку, уточнені дані про динаміку ВВП у четвертому кварталі минулого року свідчать про певне покращення цього показника до +0,3% порівняно з раніше оголошеними 0,1%, тобто Сполучене Королівство почало виходити з кризи після шести кварталів негативного росту (2-4 кв. 2008 та 1-3 квартали 2009 р.). При цьому фахівці задоволені зростанням виробничого сектора, насамперед, обробної промисловості – як обсяги випуску продукції, так і виробничі замовлення показали позитивну динаміку вперше з третього кварталу 2008 року. Лише 6 відсотків компаній продовжили звільняти працівників порівняно з 40% у другому кварталі 2009 р.
І хоча оцінки перспектив більшістю охоплених опитуванням компаній є найбільш райдужними з середини 2007 року, дія ряду негативних факторів продовжується. Так, про крихкий характер відновлення свідчить слабкість інвестиційних процесів – більшість компаній заявляють про те, що свідомо стримують обсяги капіталовкладень уже сьомий квартал поспіль. Крім того, більша частина зростання пояснюється послабленням фунта, що стимулює експорт. Нестабільною залишається ситуація на ринку житла: дослідницька фірма «Хоумтрек» заявляє про зростання цін на житло на 0,3% після затишшя в грудні та січні, хоча за даними іншої фірми «Нейшнуайд» дещо впали обсяги будівництва. Більшість фахівців зазначає, що перспективи економіки залежать від того, наскільки швидко буде скорочено дефіцит бюджету, який нині складає 178 млрд. фунтів.
Оцінюючи перспективи британської економіки на найближчий період, деякі аналітики не виключають навіть повторення для неї «грецького сценарію» (в обох цих країнах, наприклад, дефіцит бюджету нині перевищує 12%), який поставив під серйозний удар усі країни зони євро. Хистка політична ситуація напередодні виборів може привести до наростання інфляційних тисків. Щоправда, шанс на уникнення найгіршого сценарію фахівці вбачають у набагато кращій податковій системі Великобританії.
Важливу підтримку напередодні загальних виборів, які мають відбутися вже через декілька тижнів, отримав економічний блок лейбористського уряду. Так, Міжнародний валютний фонд підтримав чинного Канцлера Казначейства А.Дарлінга в тому, що уряд не повинен квапитися зі скороченням державних витрат і підвищенням податків – із цим можна почекати до 2011 року. Ця думка завдала певного удару по позиціях опозиційної партії торі, яка наполягає на більш жорсткому та більш скорому урізанні державних видатків (консерватори планують почати скорочувати витрати одразу після виборів, які вони розраховують виграти).
Інтерес являє не тільки позиція урядовців, а й Банку Англії. 23 лютого Керуючий Банку М.Кінг у своєму виступі в британському парламенті наголосив, що слабкість єврозони загрожує економічному підйому Великобританії, який щойно розпочався. У разі, коли Сполучене Королівство продовжуватиме відчувати труднощі та сповзатиме в нову рецесію, М.Кінг не виключив поновлення програми «кількісного пом’якшення», котру було вирішено призупинити на початку лютого. «Моя особлива стурбованість на даний момент випливає з «стану здоров’я» світової економіки, і насамперед, нашого основного торговельного партнера – єврозони», - наголосив він. (Як відомо, найбільші проблеми відчувають Греція, Іспанія та Ірландія, проте навіть у Німеччині дані за четвертий квартал минулого року засвідчили стагнацію).
М.Кінг попереджає, що вихід з рецесії як у цілому світі, так і у Сполученому Королівстві буде затяжним. Щойно опубліковані дані свідчать про різкий стрибок інфляції в січні ц.р. (3,5%), що було викликано, серед іншого, поверненням ставки ПДВ до 17,5% з 15% в минулому році, а також певним подорожчанням нафти. Незважаючи на це, керуючий Банку не виключив необхідності вдатися, в разі потреби, до нових кроків у напрямі «кількісного пом’якшення» (фактично – вливання грошей у банківську систему з метою стимулювання кредитування). Банк сподівається, що в цілому за поточний рік рівень інфляції не вийде за межі цільового показника в 2%.
Більшість фахівців вважає, що позиція Банку виглядає на сьогодні досить аргументованою. Обстеження громадської думки показали, що очікування споживачів щодо більш високого рівня інфляції зросли лише не набагато. Поточні ціни на довгострокові облігації свідчать, що інвестори очікують у наступні 10 років лише незначного зростання цих цін понад цільову величину інфляції. На їхню думку, основною середньостроковою проблемою країни залишатиметься не підвищення цін, а стагнація виробництва, що може привести до повторного спаду. Фіскальний дефіцит на рівні 13% ВВП потрібно в наступні роки подолати, а державний попит, який допоміг економіці пройти рецесію з найменш можливим втратами, у перспективі зменшуватиметься. Суттєві проблеми відчувають і більшість домогосподарств країни – в 2008 р. несплачені борги становили 181% величини доходів після сплати податків, а тому населення, зіткнувшись із можливістю зростання безробіття, віддає перевагу заощадженням, а не витратам. На зростання зарубіжного попиту також поки що не доводиться розраховувати – насамперед, через те, що основний британський зовнішній ринок – єврозона – ще не оговтався від рецесії. На думку М.Кінга, виходом з подібної ситуації «для країн з високим рівнем заощаджень є розширення внутрішнього попиту» - він вважає, що німці та японці уже повинні були б почати закуповувати більше товарів, у тому числі британських.
Греція
1. Загальний стан соціально-економічного розвитку Греції
У 2009 році спостерігалось помітне погіршення соціально-економічного становища в Грецькій Республіці у зв’язку з негативним впливом світової економічної кризи та внутрішніми соціально-економічними процесами в країні.
Зокрема, з початку року уповільнився економічний розвиток країни. ВВП Греції у 2009 року скоротився на 1,2%. Це найгірший показник з 1993 року.
Погіршення економічної ситуації обумовлюється спадом ділової активності в таких важливих для Греції галузях економіки, як туризм, будівництво, морські перевезення.
Зокрема, протягом 2009 року надходження до держбюджету від туризму зменшилися на 17,9%. Це найгірший показник серед таких туристичних країн, як Туреччина, Кіпр, Іспанія, Португалія. До кризи туристична галузь в Греції створювала 15% ВВП та забезпечувала 16,5% робочих місць.
Ділова активність в будівництві, в якій до кризи створювалось 10% ВВП, знизилась на 25,7%. Надходження від послуг транспорту, в першу чергу морських перевезень, знизились на 23,9%. Індекс роздрібного товарообігу впав на 7,6%%. Падіння промисловості (без будівництва) становило 9,2%%. Безробіття збільшилось з 7,9% до 9,2%.
Особливо катастрофічне становище склалось в фінансово-бюджетній сфері. За підсумками 2009 р. дефіцит державного бюджету склав 12,7% ВВП, що суттєво перевищує норматив в 3% передбачений в Пакті стабільності та зростання – базовому документі ЄС. .
Сукупний борг, який у 2009 році сягнув 300 млрд. євро, збільшиться за прогнозами у 2010 році до 326 млрд. євро або 133% ВВП. В 2009 році Греція запозичила на міжнародних ринках загалом 80 млрд. євро для обслуговування своїх боргових зобов’язань та фінансування дефіциту держбюджету, а також інших цілей. У 2010 році уряд планує запозичити на зовнішніх ринках ще 53 млрд. євро, з яких 12,95 млрд. євро буде витрачено для обслуговування зовнішнього боргу країни.
В грудні 2009 року провідні міжнародні рейтингові агентства знизили кредитні рейтинги країни. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's знизило суверенний кредитний рейтинг Греції до "ВВВ +" з "А-" і зберегло "негативний" прогноз по рейтингу. Агентство Fitch знизило довгострокові рейтинги Греції на один рівень - з "A-" до "BBB +", відзначивши занепокоєння у відношенні прогнозів для державних фінансів у середньостроковій перспективі. Прогноз по рейтингах - "негативний". Moody's знизило рейтинг Греції за борговими зобов'язаннями в іноземній валюті від "А1" до „А 2” з негативним прогнозом на майбутнє.
На 2010 рік планується стагнація в економічному рості країни (падіння на 0,3%). Інфляція прогнозується на рівні 1,4% порівняно з 2% у 2009 році. Рівень безробіття зросте до 9,7%.
2. Фінансово-економічна криза в Греції та заходи щодо її подолання
З метою виправлення становища уряд Греції разом із спеціалістами Єврокомісії розробили т.зв. „Програму стабілізації та розвитку” і 3 лютого 2010 року Єврокомісія затвердила цей план для Греції. В ньому Греція зобов'язалася протягом трьох років скоротити дефіцит державного бюджету в чотири рази. Зокрема, передбачається поетапне скорочення бюджетного дефіциту в 2010 р. - до 8,7% ВВП., у 2011 р. - до 5,6%, в 2012 р. - до 2,8% і, нарешті, в 2013 р. - до 2%.
З цією метою розроблено радикальні заходи жорсткої економії державних коштів та отримання додаткових прибутків, а саме:
Введення прогресивного податку на велике нерухоме майно.
Оподаткування до 90% бонусів банківських працівників.
Посилення контролю за видачею фіскальних чеків у роздрібній торгівлі та при наданні послуг, що сприятиме боротьбі з ухиленнями від сплати податків.
Введення електронного контролю ринку палива з метою подолання контрабанди та управління незаконним ринком продажу пального, корупції в державних органах. Це завдання покладено на Грецьку поліцію, а не на Національну службу інформації.
Скорочення загальних витрат для грошової допомоги в державному секторі на 10%.
Припинення діяльності одної третини офісів Грецької організації туризму за кордоном.
Закриття всіх прес-центрів за кордоном і передача їх функцій до посольств Греції в іноземних країнах.
Обмеження понад ніж на одну третину контрактних працівників у більшості сферах державного сектору.
Зменшення до 50% як платні співробітникам державних підприємств та організацій, так і самої кількості працівників.
Зняття надбавок до заробітної плати керівного складу державних підприємств та організацій, а також зменшення на понад ніж 10% платні, яку сьогодні отримують керівники державних установ.
Зменшення заробітної плати міністрів, генеральних і спеціальних секретарів та парламентарів.
Крім того, скорочення державних видатків планується досягти за рахунок:
2,3 млрд. євро або 0,9% ВВП - зменшення першочергових витрат бюджету;
0,5 млрд. євро або 0,2% ВВП - скорочення державних видатків на реалізацію оборонних програм;
1,4 млрд. євро або 0,6% ВВП - зменшення витрат на всебічне забезпечення державних лікарень.
В рамках виконання плану стабілізації фінансової ситуації в Греції уряд планує внести зміни до національної податкової та пенсійної систем.
З метою забезпечення додаткових надходжень до бюджету 2010 р. у розмірі 2,5 млрд. євро уряд Греції передбачає розробку і реалізацію програми приватизації низки об’єктів державної власності.
Зокрема, у 2010 році планується приватизувати Аграрний банк Греції, 77,31% акцій якого в даний час перебуває у власності держави, скоротивши державну частку до 50+1% або ще менше в разі наявності серйозних намірів з боку інвесторів. Також на продаж буде виставлений 34,04% пакет акцій Поштового банку країни. Плануються до приватизації ще кілька об’єктів, що знаходяться в державній власності.
Разом з цим, грецький уряд зазначає, що економіка Греції у 2010 р. не зможе обійтись без зовнішніх позик. Однак, розмір зовнішніх фінансових надходжень, які планується використати державою буде значно меншим в порівняні з аналогічним показником цього року.
Так, в проекті бюджету Греції на 2010 р. передбачено залучення за рахунок додаткової емісії державних боргових зобов’язань зовнішніх фінансових ресурсів на рівні 55 млрд. євро проти 80 млрд. євро, визначених в бюджеті поточного року.
За підрахунками грецького міністерства фінансів, для забезпечення стабільного функціонування держави до вступу в дію запропонованих заходів зі скорочення дефіциту державного бюджету уряду Греції необхідно залучити 40% зовнішніх надходжень, або 22 млрд. євро, вже в першому кварталі 2010 р.
25 січня 2010 року Греція завершила розміщення державних боргових облігацій з терміном звернення п'ять років на суму 8 млрд. євро, отримавши при цьому заявки на 25 млрд. євро. Нове розміщення країна планує вже в лютому. Цього разу, за словами гендиректора грецького агентства з управління державним боргом Спіроса Папаніколау, будуть розміщені євробонди з терміном обігу 10 років. Визначити остаточну суму розміщення уряд має намір після вивчення реакції ринку.
Затверджуючи план, Єврокомісія вирішила встановити фінансовий моніторинг над економічною ситуацією в Греції. Грецька влада звітуватиме про всі кроки, які вона робитиме. У першому звіті, який має бути представлений в середині березня, Греція має детально викласти заходи щодо скорочення дефіциту бюджету. А починаючи з середини квітня Греція публікуватиме щоквартальні звіти про реалізацію запланованих програм. Рекомендовано направляти 10% коштів з доходної частини бюджету до резервного фонду на випадок непередбачуваних ситуацій у майбутньому. Крім того, стосовно Греції почато штрафну процедуру за порушення пакту стабільності євро і надання помилкових статистичних даних про стан економіки.
Способи надання фінансової підтримки Греції розглядались на засіданнях ради міністрів фінансів країн Єврозони (Єврогрупа) 15.02.2010 р. та Європейського Союзу (ECOFIN) 16.02.2010 р. поряд з вивченням запропонованої грецьким урядом програми стабілізації та розвитку.
За результатами засідання міністрів фінансів країн Єврозони, яке відбулося 15.02.2010 р. в Брюсселі, було прийнято рішення утриматися від надання Греції прямої фінансової допомоги з боку ЄС.
Керівництво Єврогрупи вважає, що грецький уряд має довести ефективність запропонованої ним програми стабілізації фінансової ситуації в країні, спрямованої на зменшення державних видатків і збільшення доходів.
Уряду Греції рекомендовано підготувати до середини березня поточного року план додаткових заходів з економії державного бюджету.
Зокрема, для покращення фінансової ситуації міністри фінансів країн Єврозони запропонували грецькому уряду розглянути можливість здійснення наступних кроків:
- скорочення обсягу державних позик;
- збільшення ПДВ;
- підвищення податку на засоби розкоші;
- збільшення оподаткування в галузі енергетики.
Керівництво Єврогрупи також зазначило, що країни Єврозони приймуть остаточне рішення про надання допомоги Греції після здійснення розгляду фінансового стану країни за підсумками першого кварталу 2010 р.
Одночасно жорсткі антикризові заходи уряду Греції збільшують соціальну напругу в країні і вже викликали різке засудження з боку профспілок Греції. Генеральна конфедерація профспілок Греції провела 24-часові загальнонаціональні страйки 10 та 24 лютого. Страйки проводять працівники грецької митниці та податкових інспекцій, інших державних установ. Продовжуються акції протесту сільськогосподарських працівників, які перекривають основні автомагістралі країни. В столиці країни м. фіни та в інших містах збільшились прояви терористичної активності – озброєні напади на поліцейські відділки та вибухи бомб, переважно в фінансових установах.
П Е Р Е Л І К
основних макроекономічних показників Грецької Республіки
№
п\п
Назва інформації
2008 рік

2009-2010 рр

1
Золотовалютні резерви в країні перебування (на кінець періоду)
2,24 млрд.дол.США
3,8 млрд.дол.США
(грудень 2009)

2
Валовий внутрішній продукт в країні перебування ,
млрд.дол.США
у % до відповідного періоду попереднього року
в розрахунку на одну особу

373,5 млрд.дол.США
2.8%
32,8 тис.дол.США

-2,6% (ІV квартал 2009)

3
Зовнішньоторговельний обіг країни перебування
експорт товарів
імпорт товарів

7,04 млрд.дол.США
25,59 млрд.дол.США

(січень-листопад 2009)
1,80 млрд.дол.США
5,14 млрд.дол.США

4
Зовнішньоторговельний обіг країни перебування з Україною
експорт товарів, млн.дол.США
імпорт товарів, млн.дол.США

(2008)
232,2 млн.дол.США
479,5 млн.дол.США

(2009)
110,4 млн.дол.США
183,4 млн.дол.США

5
Індекси цін в країні перебування (до відповідного періоду 2007 р.)
- індекс споживчих цін (інфляція)
- індекс цін виробників промислової продукції

4,2 %
8,7 %

2,4 % (січень 2010)
5,0% (грудень 2009)

6
Темпи промислового виробництва в країні перебування, %

3,2 %

- 7,6 % (грудень 2009)

7
Діючі проценті ставки по кредитах та депозитах в Центральному банку країни перебування, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду)
кредити
депозити

9,03 %
4,83 %

(2009)
8,2 %
4,8 %

8
Прямі іноземні інвестиції країни перебування (на кінець періоду)

25,33 млрд.дол.США
(ІІІ квартал 2009)
38,16 млрд.дол.США

9
Прямі іноземні інвестиції країни перебування в Україну, (на кінець періоду)

310 млн.дол.США

(станом на 01.10.2009)
317 млн.дол.США

10
Прямі іноземні інвестиції в країні перебування (на кінець періоду), тис.дол.США

55,19 млрд.дол.США

(ІII квартал 2009)
51,66 млн.дол.США

11
Рівень безробіття в країні перебування, (на кінець періоду), %

8,0 %

9,3 % (ІIІ квартал 2009)

12
Державний борг країни перебування (на кінець періоду)

92,19 млрд.дол.США
(2009 рік)
420 млрд.дол.США

13
Прогнозні показники
валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року)
інфляція (у відсотках до грудня попереднього року)

2,5 %
3,5 %

-1,2 %
1,4 %


Іспанія
Соціально-економічна ситуація в Іспанії у 2009 р. та на початку 2010р. продовжує розвиватися під впливом економічної кризи, яка розпочалася ще у 2008 р. і була спричинена, зокрема, проблемами у світовій фінансовій системі.
2009 рік став негативним для економіки Іспанії, ВВП якої зменшувався протягом І-IV кв. 2009р. на 3,2%, 4,2%, 4,0% та 3,1% відповідно (до аналогічного періоду 2008р.), що засвідчило вже шестимісячну рецесію в економіці країни.
Загальне зменшення ВВП Іспанії за 2009р. склало 3,1%. Водночас відмічається поступове відновлення економіки у зв'язку із зменшенням негативного внеску попиту на внутрішньому ринку та позитивними тенденціями зовнішнього сектору. На думку урядових чинників, ВВП країни протягом ближчих кварталів 2010р. демонструватиме позитивні показники через покращення експортних тенденцій, уповільнення падіння споживчого попиту, відновлення продажів автомобілів та поліпшення ситуації в сфері нерухомості.
За прогнозами експертів, рівень доходу на душу населення в Іспанії в 2009р. знизився до 17930 євро, що на 6,24% менше, ніж у 2008р. (19125 євро) та відповідає 2006р. Основними причинами падіння показника називаються зменшення виробництва та зростання кількості населення країни.
Іспанія на сьогодні залишається єдиною країною серед G-20, яка продовжує перебувати в стані рецесії. Серед іспанських автономних областей тільки Країна Басків та Наварра демонструють позитивні показники економічного зростання.
Світова фінансова криза сприяла збільшення кількості випадків ухилення від сплати податків в Іспанії та як результат, зростання частки тіньової економіки, яка генерується секторами готельного бізнесу, будівництва, торгівлі та послуг. За оцінками фахівців її обсяги становлять 16-20% ВВП Іспанії (160-200 млрд. євро).
Основними чинниками погіршення соціально-економічної ситуації в Іспанії були кризові явища в будівельній галузі, сфері нерухомості та автомобільній промисловості. За результатами IV кв. 2009р. рівень безробіття склав 18,8 % (4,3 млн. осіб; зростання на 1,1 млн. осіб протягом попередніх 12 місяців). У січні 2010р. кількість безробітного населення зросла ще на 125 тис. осіб. Іспанія вже другий рік поспіль займає перше місце серед членів ОЕСР за рівнем безробіття.
За 2009р. індекс споживчих цін в Іспанії склав 0,8%, демонструючи уповільнення через зниження внутрішнього попиту (є найнижчим показником за всю історію розрахунку ІСЦ з 1962р.). Після 8 місяців дефляції, в кінці 2009р. ІСЦ відвоював позитивні тенденції через зростання вартості нафти. Середній показник інфляції за 2009р. склав (-) 0,3%. У 2009р. вартість 30 з 57 продуктів, які складають споживчий кошик в Іспанії, зменшувалася. Найбільше зростання вартості минулого року демонстрували тютюнові вироби та алкогольні напої (+12,7%), товари та транспорті послуги (+3,9%). У 2009р. також спостерігалося зростання вартості оренди житла, у середньому, на 3,1% та цін на продукти (біля 9%). З іншого боку спостерігається суттєве зростання їх вартості при доставці з лану до супермаркетів (в середньому на 490%). На думку Міністерства економіки та фінансів Іспанії у 2010р. в країні спостерігатиметься помірна інфляція.
Галузь нерухомості в країні нагромадила численні борги, які роблять фінансування цього сектору практично неможливим. На думку фахівців Іспанської іпотечної асоціації сектор нерухомості в Іспанії практично є банкрутом з огляду на те, що сукупний борг іспанських забудовників у ІІІ кв. 2009р. досяг 324 млрд. євро, або приблизно 30% ВВП відповідно до даних Банку Іспанії. Тільки відсотки забудовників за позиками становлять близько 15 млрд. євро щороку. Більш 50% кредитів було використано свого часу на придбання земельних ділянок, які на сьогодні є неліквідними. Ситуація може мати суттєві наслідки, оскільки проблемний стан із забудовниками, борги яких впливають на кредитні рейтинги фінансових інститутів, призводить до збільшення вартості кредитів для всієї економіки Іспанії. Для вирішення цієї проблеми уряд та Банк Іспанії мають терміново застосувати відповідні радикальні заходи. Згідно із прогнозами, кількість об'єктів нерухомості, вилучених у боржників у зв'язку з неможливістю здійснення виплат по іпотечних кредитах, може досягти у 2010р. 180 тис. об'єктів, або на 57% більше у порівнянні до 2009р. (115 тис.). Ці об'єкти нерухомості скоріш за все будуть реалізовуватися за заниженими цінами, що викличе істотне зниження цінових пропозицій на ринку нерухомості Іспанії.
Спостерігаються негативні тенденції в галузі туризму. Так, у 2009р. Іспанію відвідало 52 млн. іноземних туристів, що на 8,7% (5 млн.) менше, ніж в 2008р., що відкинуло країну на рівень 2003р. за обсягами залучених іноземних туристів. Після рекордного 2007р., в Іспанію приїхало близько 60 млн. іноземних туристів, у 2008 та 2009р.р. спостерігалося їх значне зменшення (загалом на 7 млн. чол.). З іншого боку, обсяги внутрішнього туризму в 2009р. склали 174 млн. подорожей та зросли на 3,3%, що є новим історичним рекордом в країні.
Зменшення податкових надходжень та бюджетні вливання в економіку для боротьби з кризою спровокували суттєве збільшення розміру бюджетного дефіциту в Іспанії, який за результатами 2009р. сягнув 11,4% ВВП та перевищив прогнози Міністерства економіки та фінансів Іспанії (9,5%). Уряд зобов'язався перед ЄК здійснити всі необхідні заходи для реалізації Програми стабілізації, якою передбачається зменшення дефіциту до 3% (у 2013р.).
Урядовим планом із зменшення державних витрат протягом ближчих років передбачається скорочення бюджетних витрат на 50 млрд. євро. Крім зменшення видатків практично по всім міністерствам, одним із заходів є також скорочення чисельності державних службовців шляхом часткового заміщення посад осіб, які звільняються у зв'язку із виходом персоналу на пенсію (таким шляхом планується відновити лише 10% місць, що вивільнюються), уповільнення заробітної плати протягом 3-х років та реформування системи пенсійного забезпечення (збільшення пенсійного віку з 65 до 67 років).
Світова економічна криза суттєво позначилася на діловій активності в Іспанії. Зокрема, різко скоротилися обсяги продажу житла та автомобілів, зросла банківська заборгованість населення, продовжує збільшуватися кількість банкрутств, особливо в будівельній сфері. Одним з наслідків фінансово-економічної кризи є активізація у другій половині 2009р. банківських поглинань та поєднань, які мають переважно регіональний характер.
У червні 2009р. урядом Іспанії було схвалено рішення про створення Фонду банківської реструктуризації (FROB). Допомога з ресурсів Фонду залежить від розміру банківської установи. Максимальна сума допомоги, на яку можуть розраховувати фінустанови в процесі реструктуризації або злиття, не може перевищувати 2% їх активів, зважених на ризики. Фондом виділятимуться кошти на покриття збитків фінсустанов в результаті скорочення штатів, витрат, пов'язаних із закриттям офісів тощо. Проте лише в січні 2010р. з ЄК було врегульовано питання розміру та порядку використання коштів Фонду. Затримка із впровадженням в дію FROB стала причиною відкладення злиття ощадних кас "Caixa Manresa", "Caixa Calatunya" та "Caixa Tarragona" у другій половині 2009р.
Уряд Іспанії вживав заходів для подолання кризових явищ в економіці, зокрема: у першому півріччі 2009р. погодив скорочення бюджетних видатків на утримання всіх міністерств на 2,5 млрд. євро, спрямувавши вивільнені кошти на фінансування соціальних заходів та виплату допомоги по безробіттю; з метою порятунку фінансового сектору ухвалив рішення про створення спеціального фонду в розмірі 90 млрд. євро; для підтримки автомобільного сектору запровадив з 01.06.09 програму прямої допомоги в сумі 2 тис. євро у разі придбання нового автомобіля (на заміну старого); у квітні затвердив нові економічні заходи щодо надання кредитів муніципалітетам для ліквідації заборгованості (11 млрд. євро станом на 31.12.08) та малим і середнім підприємствам, яким муніципалітети заборгували кошти (по лінії Інституту офіційного кредиту (ІОК) 3 млрд. євро); ухвалив рішення стосовно реалізації Інтегрального плану автомобільної промисловості з фінансуванням 4,17 млрд. євро. У січні-лютому 2010р. в Іспанії розпочалася реалізація надзвичайного Плану розвитку інфраструктури (бюджет в 15 млрд. євро), із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства, що дозволить створити або зберегти більше 400 тис. робочих місць. Фінансування Плану здійснюється ЄІБ (до 50% від вартості проектів), Інститутом офіційного кредиту (до 20% вартості проектів). На разі формується пакет відповідних проектів, які будуть запропоновані для реалізації у другому півріччі 2010р.
Урядовий пакет фінансової допомоги сприяв виправленню ситуації в автомобільній промисловості, але високий рівень безробіття, нестача кредитних ресурсів та низький попит не дозволяють автовиробникам суттєво збільшити обсяги продажів, хоча позитивні тенденції вже спостерігаються. Так у січні 2010р., який став вже п'ятим місяцем збільшення продажів транспортних засобів, обсяги реалізації автомобілів зросли на 18%. Уповільнення наприкінці січня 2010р. реалізації урядового Плану 2000Е (фінансова допомога в розмірі 2000 тис. євро на придбання нового автомобіля на заміну старого) негативно вплинуло на збільшення обсягів продажів транспортних засобів. За прогнозами фахівців, у І-му півріччі 2010р. обсяги реалізації нових автомобілів в Іспанії мають зрости на 20%, але вже в ІІ-му відбудеться відповідне зниження у зв'язку з припиненням Плану 2000Е та збільшенням ставки ПДВ (на 2 в.п., до 18% з 01.07.10).
Підвищення експортного потенціалу Іспанії залишалось одним з найважливіших завдань Уряду на фоні суттєвого дефіциту зовнішньої торгівлі. Завдяки випереджальній динаміці зменшення імпорту, за останніми даними за 11 місяців 2009р. Іспанії вдалося майже в 2 рази знизити зовнішньоторговельний дисбаланс товарами у порівнянні до аналогічного періоду 2008р.
Економічна криза суттєво позначилася на зовнішній торгівлі Іспанії. Так, протягом 11-ти місяців 2009р. її обсяги впали на 24,1% (проти зростання на 1,9% у 2008р.) і склали 335,3 млрд. євро. Експорт зменшився на 18,3%, до 144,6 млрд. євро), імпорт - на 28,0% (до 190,7 млрд. євро), сальдо зовнішньої торгівлі товарами було негативним і склало (-)46,1 млрд. євро (в 1,9 рази менше, ніж за 11 місяців 2008р.). Основними експортними товарними групами Іспанії залишаються автомобілі (18,7%), машини, апарати та механічні пристрої (7,9%), електричні машини і устаткування (6,4%) та фармацевтична продукція (4,8%).
Географічними пріоритетами зовнішньоекономічної діяльності Іспанії у 2009р. залишалися Бразилія, Китай, РФ, Мексика, США, Індія, Алжир, Марокко, Японія, Туреччина, Південна Корея, стосовно яких Урядом Іспанії продовжувалося впровадження Інтегральних планів розвитку ринків на 2008-2010рр. У 2009р. до цього переліку також долучилися країни Перської затоки.
У травні 2009р. під час дебатів у Конгресі депутатів щодо стану нації Глава Уряду Х. Сапатеро оголосив додаткові 11 заходів для боротьби з економічною кризою та просування нової моделі економічного зростання, основною метою яких є зупинення зростання безробіття та підготовка до економічного відновлення. Для підтримки цієї моделі створено Фонд сталої економіки, в який протягом 2009-2010 рр. мобілізуються щонайменше 20 млрд. євро.
Протягом ІІІ кв. 2009р. Урядом Іспанії було схвалено нову систему фінансування автономій, прийнято пакет заходів щодо фінансової допомоги туристичній галузі (1 млрд.євро, на цю галузь припадає 11% ВВП країни), розширено лінії з фінансової підтримки МСП та придбання соціально захищеного житла (підписало з 123 банками угоди про фінансування Державного плану будівництва та відновлення житла на 2009-2012 рр. з бюджетом 10,2 млрд. євро.), впроваджено в дію План допомоги з придбання електромобілів, прийнято рішення про надання місячної допомоги у сумі 420 євро безробітним, які втратили субсидії по безробіттю. На сьогодні всі міністерства здійснюють додаткові зусилля для зменшення видатків, за рахунок яких уряд планує заощадити біля 15 млрд. євро.
22.12.09 Конгрес депутатів Іспанії нарешті прийняв Державний бюджет Іспанії на 2010 рік, який, на думку урядових кіл, сприятиме економічному відновленню країни та соціальному захисту населення. Бюджет на 2010р. розроблено з урахуванням падіння ВВП у 2009р. на 3,6% та у 2010р. - на 0,3%. Передбачається збільшення витрат на соціальні потреби (безробіття на 2010р. прогнозується на рівні 18,9%) при паралельному скороченні видатків всім органам центральної влади країни. Серед основних рис Держбюджету Іспанії на 2010р. слід виділити наступні: реформа т.з. "Закону Бекхема", що передбачає зростання з 24 до 43% ставки оподаткування високих зарплатних контрактів іноземців, які перебувають в Іспанії менш, ніж 10 років (наприклад, елітних футболістів); збільшення з 01.07.10 загальної ставки ПДВ з 16% до 18% та пільгової з 7% до 8%, (найменша пільгова ставка залишається без змін – 4%); скасування податкової пільги з податку з доходів фізичних осіб (400 євро); встановлення дефіциту держбюджету на рівні 8,1% та зменшення державних витрат на 3,9%. При цьому 51,6% державних витрат буде спрямовано на соціальні витрати, 21% - на трансфери іншим адміністраціям, 6,3% - на НДДКР, 6,6% - на обслуговування боргу, 6,2% на фінансування основних державних послуг та 8,3% на інші економічні заходи. Після прийняття Держбюджету Іспанії на 2010р., представники опозиційної Народної партії Іспанії назвали основний фінансовий документ "найбільш провальним" за всю історію країни. ОЕСР рекомендує відкласти збільшення податкового навантаження в Іспанії до 2011р. для економічного відновлення країни.
2 грудня 2009р. Глава Уряду Х. Сапатеро представив на розгляд Конгресу депутатів Іспанії проект Закону "Про сталу економіку", який передбачає низку структурних реформ, у т.ч. ринку праці, пенсійної системи, а також запропонував опозиційній Народній партії Енергетичний пакт і висловив готовність переглянути політику щодо розвитку атомної енергетики (до цього часу не був її прихильником). Запропоновані Урядом законопроект "Про сталу економіку" викликав різку критику практично всіх партій, представлених в парламенті.
Протягом року в Іспанії тривала дискусія щодо використання атомної енергетики, зокрема в контексті можливого закриття найстарішої АЕС "Гаронья". Уряд Х. Сапатеро ухвалив компромісне рішення щодо продовження роботи АЕС до 2013 р., не погодившись ні з вимогами "зелених" про її негайне закриття, ні з пропозиціями щодо продовження терміну її дії до 2019 р.
Уряд наприкінці 2009р. поставив перед собою пріоритетне завдання щодо подолання економічної рецесії в країні у 2010р., створення нових робочих міст та збереження соціальних видатків.
Прогноз на 2010р.
ВВП
-0,3

Кінцеві споживчі витрати
0,2

в тому числі:


домашніх господарств
-0,4

сектору загального державного управління
1,8

Валове нагромадження основного капіталу
-4,7

інвестиційні товари
-2,4

інша продукція
1,0

будівництво
-7,5

Попит внутрішнього ринку
-1,0

експорт товарів та послуг
2,1

імпорт товарів та послуг
-0,6

Зовнішній внесок (відсотків ВВП)
0,7

зайнятість
-1,7

продуктивність на одного зайнятого працівника
1,4


МВФ та ЄЦБ відмічають, що економічна криза в Іспанії виявилася надзвичайно глибокою та вимагають здійснення урядом країни термінових заходів з метою зменшення суттєвого розміру бюджетного дефіциту. Ключовим питанням відновлення стійкого економічного розвитку та створення робочих місць є прискорення здійснення структурних реформ на ринку праці та підсилення інноваційної складової виробництва.
За прогнозами МВФ, ВВП Іспанії в 2010р. зменшиться на 0,7%, а у 2011р. економічне зростання в країні складатиме лише 0,8%. Іспанія до 2014р. не досягне свого економічного рівня 2008р., зокрема, через світову економічну кризу, яка збіглася в часі з внутрішньою кризою в секторі нерухомості та на ринку праці. Іспанія є єдиною країною єврозони (окрім Ірландії), яка в 2010р. продовжить знаходитися в стані рецесії та якій знадобиться більше часу для виходу з економічної кризи.
Італія
У 2009 році на соціально-економічне становище Італії неминуче мала вплив загальносвітова фінансово-економічна криза.
В даних умовах пріоритетним напрямком діяльності уряду залишався пошук шляхів та механізмів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу кризових явищ на італійську економіку. Серед основних завдань італійського уряду на чолі з С.Берлусконі залишалося забезпечення стабільного розвитку економіки країни на середньо - та довгостроковий період, відновлення Італії в якості країни з сильною та розвинутою економікою; головна увага зосереджувалась на реалізації низки структурних реформ, які передбачають, зокрема, оздоровлення державних фінансів, зміни у податковій політиці держави, реалізація енергетичних програм з метою диверсифікації джерел енергії, а саме розвиток атомної енергетики, підтримка та стимулювання малих та середніх підприємств щодо виходу на зовнішні ринки, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури, в тому числі в контексті проведення у Мілані всесвітньої виставки ЕКСПО-2015.
У соціальній сфері основна увага італійського уряду була зосереджена на розв’язанні існуючих проблемних питань, серед яких збільшення рівня зайнятості населення, розвиток сфери охорони здоров’я, зростання освітнього та культурного рівня різних соціальних верств населення. З цією метою урядом приймаються конкретні заходи, спрямовані на створення спеціалізованих соціальних служб, центрів зайнятості, центрів професійного навчання та перепідготовки кадрів, а також культурних центрів. Окрім цього, італійським урядом розроблена спеціальна програма на національному та місцевому рівнях, спрямована на створення низки заохочень, що стосується розвитку і підтримки малого і середнього бізнесу, відкриття нових приватних підприємств та поліпшення і удосконалення вже існуючих положень їх роботи, що має сприяти зростанню рівня зайнятості населення. Значні зусилля уряду та місцевих властей спрямовані на розвиток мережі соціально-освітнянських та культурних центрів і установ, які, в першу чергу, покликані сприяти поширенню знань серед населення Італії та молоді, зокрема, що стосується знань про культурну спадщину Італії, а також більш активному «входженню» до італійської спільноти частини населення з числа іммігрантів.
Впродовж року Урядом було вжито низку заходів на законодавчому рівні, шляхом прийняття відповідних антикризових нормативно-правових актів. Серед основних, зокрема, Закон №185 «Щодо невідкладних заходів для підтримки сімей та підприємств, рівня зайнятості, збереження кількості робочих місць в антикризових умовах», Закон №190 «Щодо невідкладних заходів для гарантування стабільності кредитної системи та безперервності кредитування підприємств та споживачів в актуальних умовах міжнародної фінансової кризи», Декрет Уряду Італії від 06.02.2009р. «Щодо підтримки промислових секторів економіки в умовах кризи», Закон Італії від 09.07.2009 року «Розвиток: великі реформи для прискорення економічного розвитку країни», основною метою якого є проведення ряду стратегічно важливих реформ в економіці країни.
Серед основних заходів італійського Уряду у сфері оздоровлення економіки було також прийняття 17 червня 2009 р., так званої Економічної Програми країни на період 2009-2011 років, яка є частиною Документу економічного і фінансового програмування (ДЕФП) на період 2007-2011 рр. У документі визначаються основні стратегічні засади соціально-економічного розвитку та напрямки зовнішньоекономічної політики Італійської Республіки на вказаний період. Так, зокрема, з прийняттям цієї Програми закладається база податкового федералізму, передбачається повернення розміру податку на прибуток підприємств (IRES) з 27% до 33%, скорочення акцизу на паливні матеріали, допомога молодим сім’ям у придбанні першого житла, скорочення на 50% витрат державних установ, збільшення розміру фінансової допомоги пенсіонерам та інше. Згідно з положеннями Програми, у сфері зовнішньоекономічної політики Італії основним завданням уряду визначається необхідність посилення італійської присутності на світових ринках і освоєння нових ринків збуту, з огляду на посилення курсу євро, зростання цін на нафту та природний газ.
Іншим важливим заходом Уряду Італії в сфері оздоровлення економіки стало прийняття Закону від 31 липня ц.р. «Щодо вжиття антикризових заходів», основними положеннями якого є наступні: можливість повернення капіталу, незаконно експортованого за межі ЄС; впровадження нових механізмів розслідування фінансових злочинів; збільшення пенсійного віку для жінок, які працюють на державній службі; (запровадження такого пенсійного віку буде реалізовуватися поступово до 2018 року); підприємства, які інвестували 500 тис. євро, матимуть щорічно 3% знижки на оподаткування протягом 5 років; впровадження тимчасової норми на мораторій на банківську заборгованість, відповідних пільг для підприємств, які реінвестують у придбання нового обладнання (пільги надаються у вигляді знижки на податок на прибуток та не розповсюджуються на придбання обладнання, яке вже було у використанні); запровадження бонусу для підприємств, які не звільнили працівників у період кризи.
Водночас, не дивлячись на зусилля італійського уряду для забезпечення економічної стабільності країни упродовж 2009 року спостерігається зростання державного боргу Італії. З початку року цей показник зріс на 5,9 % та станом на 1 січня 2010 р. складав 1 761 100 млрд. євро. Однак протягом IV кварталу 2009 р., у порівнянні з ІІІ кварталом, державний борг Італії скоротився на 22 758 млрд. євро, що складає 1,3% від загальної суми державного боргу за січень-вересень 2009 р., що також свідчить про початок стабілізації економіки країни.
За попередніми результатами, оприлюдненими Національним інститутом статистики Італії (ISTAT), у 2009 році показник співвідношення дефіцит бюджету/ВВП становить 5,3%, тоді як зареєстрований показник за аналогічний період 2008 року складав 2,7%. За прогнозами ЄК очікуваний рівень дефіциту державного бюджету на 2009 та 2010 роки складає 5,3%.
За даними ISTAT у 2009 році ВВП Італії знизився на 5,0% до відповідного періоду минулого року та становив 1 207 876 млн. євро. У структурі італійського ВВП за 2009 рік найбільшу питому вагу складали сфера послуг – 65,0%, промисловість – 22,3% та сільське господарство – 2,3%.
У секторі продовольчих товарів протягом 2009 року відбулося невелике зростання цін майже на всі групи товарів. За цей період, за даними ISTAT зростання середнього індексу споживчих цін, у порівнянні з минулим роком, складає 0,8%. Середній рівень інфляції у І кв. 2009 р. складав 1,5%, у ІІ кв. - 0,8%, у ІІІ кв. - 0,1%, у ІУ кв. - 0,7%.
За попередніми прогнозами Центру досліджень CSC (Centro Studi Confindustria), рівень інфляції у 2010 році очікується на рівні 1,5%.
Протягом 2009 року, у порівнянні з минулим роком, індекс промислового виробництва Італії знизився на 17,5%, а індекс цін на виробництво промислових товарів на внутрішньому італійському ринку – на 4,7%.
Впродовж 2009 року, основними торговельними партнерами Італії були: Німеччина, Франція, Іспанія, Великобританія.
За цей період товарообіг Італії з країнами світу становив 584,341 млрд. євро, при цьому обсяги експорту становили 290,116 млрд. євро, що менше показника попереднього року на 20,7%, а імпорту – 294,225 млрд. євро, що менше показника 2008 року на 22,0%. Протягом цього періоду товарообіг Італії з країнами ЄС становив 333,359 млрд. євро, при цьому обсяги експорту становили 165,784 млрд. євро, що менше показника 2008 року на 22,5%, а імпорту – 167,575 млрд. євро, що менше показника 2008 року на 17,8%.
Щодо оцінки ситуації кризових явищ в Італії
Необхідність проведення економічних реформ у країні та прийняття ряду антикризових заходів продиктована необхідністю пристосування до актуальних світових економіко-фінансових умов та тенденцій, а також вирішення низки питань, які гальмували економічний розвиток країни протягом останніх років.
Прийняття Урядом Італії низки антикризових заходів протягом періоду, починаючи з третього кварталу 2008 року по березень 2010 року заклало основу для скорішого відновлення позитивного зростання макроекономічних показників, де найбільш важливий акцент було зроблено на наступному: підтримці банківського сектору, гарантуванні банківських вкладів населення, підтримці основних галузей промисловості (автомобілебудування, виробництво електротехніки, виробництво меблів), підтримці внутрішнього попиту, підтримці малозабезпечених верств населення, підтримці малих та середніх підприємств, підтримці розвитку туристичної галузі, підтримці розвитку експорту та подальшій інтернаціоналізація діяльності італійських підприємств тощо.
Базовим документом у забезпеченні сталого розвитку економіки Італії є Закон Італії від 09.07.2009 року «Розвиток: великі реформи для прискорення економічного розвитку країни», основною метою якого є проведення ряду стратегічно важливих реформ. Ключовими напрямки є наступні:
- нова національна енергетична стратегія передбачає розвиток енергетичної інфраструктури, надання потужного імпульсу щодо розвитку відновлювальних джерел енергії та розвиток атомної енергетики.
- нова промислова політика передбачає інтеграцію малих підприємств у нові форми господарювання із збереженням власної ідентичності, завдяки запровадженню податкових, фінансових та адміністративних стимулів.
- реформа системи стимулювання підприємств: передбачає спрощення процедури та строків, покращення оцінки проектів підприємців, заохочення спільної участі приватних та державних структур у реалізації економіко-інвестиційних проектів;
- реформа урядових та громадських інституцій, які діють у сфері підтримки італійських експортерів у виході на міжнарордні ринки (т.з. інтернаціоналізація);
- реформа торговельних палат в Італії та за кордоном має на меті підвищення ефективності мережі торговельних палат, щляхом надання більшої підтримки з боку центрального уряду та регіональних влад ;
- реформа аграрних консорціумів: передбачає заохочення процесу об’єднання підприємств сільськогосподарського комплексу.
Беручи до уваги тенденції розвитку економіки країни та ряд антикризових заходів, які були прийняті, Урядом Італії зроблено прогнозні макроекономічні показники до 2012 року, які містяться у Програмі Стабільність, яка затверджена на урядовому рівні.
Прогнозний аналіз робиться на основі перших позитивних тенденцій, які почали спостерігатися в економіці країни у ІІІ кварталі 2009 року. Відбулося зростання ВВП (+0,6% відповідно до попереднього кварталу) після п’яти негативних попередніх кварталів. Такий результат є одним з найбільш позитивним серед усіх країн ЄС. Рівень залучення інвестицій також демонстрував позитивну динаміку, особливо в секторі машинобудування; відбулося значне зростання експорту. Відповідно до інформації Міністерства економіки та фінансів Італії, зростання ВВП у 2010 році становитиме 0,4%, а у 2011-2012 роках – 2%, щорічно. У зв'язку з підвищенням попиту на міжнародних ринках та політикою Уряду щодо стимулювання попиту на внутрішньому ринку, особливо щодо придбання товарів тривалого вжитку, італійські підприємства почали нарощувати своє виробництво. Разом з тим, критика Уряду з боку малих та середніх підприємств була пов'язана з недостатнім банківським кредитуванням.
Прогнозні макроекономічні показники до 2012 року
(Міністерство економіки та фінансів Італії)
Показник
2010
2011
2012

Міжнародна торгівля
3,5
5,1
6,0

Ціна нафти (брент FOB долар/барель)
76,8
76,8
76,8

Обмінний курс долар/євро
1,5
1,5
1,5

ВВП
0,4
2,0
2,0

Імпорт товарів та послуг
1,8
3,0
4,0

Експорт товарів та послуг
2,3
4,0
4,3

Прямі іноземні інвестиції
1,4
2,7
2,7

Програмована інфляція
1,5
1,5
1,5

Рівень зайнятості
-0,2
0,9
1,1

Державний борг (у % до ВВП)
116,9
116,5
114,6

Номінальний ВВП (абсолютні цифри, млн. євро)
1.572.388
1.631.554
1.694.382


Нідерланди
За інформацією Центрального бюро статистики (ЦБС) Королівства Нідерланди, у четвертому кварталі 2009 році відбулось падіння економічного зростання в Нідерландах на 2,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року; що, відповідно, вплинуло на загальні показники ВВП у 2009 році: -4%. Таке падіння економіки є рекордним в історії Нідерландів (у 1931 році падіння становило 3,6%, у 1982 році – 1,2%). Зниження рівня економічного зростання мало місце, здебільшого, з огляду на суттєве скорочення експорту товарів нідерландського виробництва, обумовленого, в свою чергу, загальним погіршенням ситуації на світових економічних ринках. В той же час, відбулось зростання економіки на 0,3% у четвертому кварталі 2009 року порівняно з третім кварталом минулого року. За прогнозами експертів, економіка Нідерландів у 2010 році матиме тенденцію до поступового зростання.
Рівень інфляції у 2009 році становив 1%, що є одним з найнижчих показників серед країн-членів ЄС. У січні ц.р. рівень інфляції склав 0,8%, що на 0,3% менше, ніж у грудні 2009 року (зменшення рівня інфляції зафіксовано вперше за останні п’ять місяців). Протягом січня 2010 року відбувалось певне зниження цін на внутрішньому ринку, в першу чергу на енергоресурси (на 17% порівняно з аналогічним періодом 2009 року), харчові продукти (на 2%), електроенергію (на 5%), що, відповідно, вплинуло на показник інфляції.
Протягом другого півріччя 2009 року відбувалось певне зростання обсягів споживання та інвестицій населенням. Так, у грудні 2009 року рівень споживання був зафіксований на рівні -11%. Вже у січні ц.р. рівень споживання становив -10% . Загальні обсяги споживання зменшились у 2009 році на 2,6%. Суттєво знизились продажі автомобілів, побутової техніки, споживачі стали менше витрачати на туристичні послуги та відвідування закладів громадського харчування.
У грудні 2009 року спостерігалось певне зростання промислового виробництва, мали місце позитивні тенденції також у транспортній галузі та сфері роздрібної торгівлі. У сфері будівництва продовжується падіння виробництва, яке, за прогнозами експертів, матиме місце і у першому півріччі 2010 року. У січні 2010 року рівень зростання промислового виробництва становив 3%.
У сфері зовнішньої торгівлі Королівства Нідерланди мали місце негативні тенденції, які відобразились у певному зменшенні обсягів експортних та імпортних операцій. Так, у січні-грудні 2009 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами склали 585,7 млрд. євро, при цьому імпорт зменшився на 17,8% та становив 276 млрд. євро, а експорт зменшився на 16,4% і склав 309,7 млрд. євро. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами залишалось позитивним у розмірі 33,7 млрд. євро. Основним торговельним партнером Нідерландів є країни Європейського Союзу. Найбільшою статтею експорту Нідерландів залишалась сільськогосподарська продукція (молочні вироби, продукти птахівництва), основними споживачами якої є країни ЄС.
Суттєво скоротились обсяги інвестицій в економіку Нідерландів. Так, у четвертому кварталі 2009 року рівень інвестицій скоротився на 14,3% порівняно з аналогічним періодом 2008 року.
У другому півріччі 2009 року рівень безробіття в країні продовжував зростати після трирічного зниження (у 2006-2008 роках). Так у жовтні-грудні 2009 року рівень безробіття в Нідерландах становив 5,3% (410 тис. осіб), а у листопаді 2009-січні 2010 - 5,6% (430 тис. осіб). За прогнозами експертів, протягом 2010 року кількість безробітних матиме тенденцію до незначного, але поступового зростання.
Королівство Нідерланди: ВВП та його основні компоненти:
(квартальні зміни до попереднього проміжку часу у %)
2008
1кв
2008
2кв
2008
3 кв
2008
4 кв
2009
1кв
2009
2кв
2009
3 кв
2009
4 кв.

Інвестиції







-14,3%

Експорт товарів та послуг
Січень: 14,8
Лютий: 17,3
Березень: 4,0
Квітень: 21,1
Травень: 8,7
Червень: 10,2
Липень: 13,6
Серпень: 5,3
Вересень: 14,7
Жовтень: 5,4
Листопад: - 10,7
Грудень: -6,9
Січень:
-19,4
Лютий:
-20,4
Березень: -15,5
Квітень: -24,8
Травень: -21,4
Червень: -20,1
Липень: -17,3
Серпень: -19,1
Вересень: -16,9
Жовтень: -16,0
Листопад: - 3,3
Грудень: 1,3

Імпорт товарів та послуг
Січень: 16,2
Лютий: 17,9
Березень: 5,1
Квітень: 16,7
Травень: 9,0
Червень: 14,6
Липень: 15,5
Серпень: 8,9
Вересень: 18,0
Жовтень: 7,0
Листопад: - 6,5
Грудень: -5,0
Січень: -20,5
Лютий:
-20,9
Березень: -14,2
Квітень:
-23,5
Травень:
-23,8
Червень:
-23,7
Липень:
-20,5
Серпень:
-21,3
Вересень: -20,7
Жовтень: -18,6
Листопад: -5,3
Грудень: 2,7

ВВП
0,3
0,3
0,1
-0,6
-4,5
-5,1
-2,5
-2,2


Франція
Соціально-економічна ситуація в країні у 2009 році зазнала суттєвого тиску, спричиненого світовою економічною і фінансовою кризою. Враховуючи можливі серйозні політичні, економічні та соціальні наслідки світової фінансової та економічної кризи Уряд, з ініціативи Президента Франції, наприкінці 2008 року розробив та ввів в дію в січні 2009 р. схвалений Національними зборами дворічний антикризовий План активізації економіки, на виконання якого з державного бюджету було виділено 26 млрд. євро. Координація реалізації всіх заходів, пов’язаних з його впровадженням, знаходиться у компетенції створеного у грудні 2008 року терміном на 2 роки Міністерства з питань активізації економіки.
План включає втілення 45 невідкладних заходів та реалізацію однієї тисячі проектів. Пріоритетними напрямами визначені: транспортна галузь, будівництво нового соціального житла, сфера правосуддя та оборонний комплекс, дослідницька діяльність та освіта, реконструкція міст. Головною складовою плану є:
- стимулювання платоспроможності підприємств, особливо, малих та середніх. З цією метою держава компенсує видатки (податок на прибуток, податковий кредит на дослідницьку діяльність, ПДВ) розміром в 11,5 млрд. євро. Малі підприємства (до 10 працівників) при наймі на роботу нових співробітників звільняються від соціальних відрахувань щодо них. Дана програма орієнтована і на інші механізми підтримки зайнятості (часткова зайнятість тощо) розрахована до кінця 2009 року із загальною сумою фінансування 500 млн. євро;
- реалізація державних інвестиційних програм, що були заморожені через відсутність фінансування, у сумі 10,5 млрд. євро. З цією метою було забезпечено спрощення правил проведення тендерів. З-поміж проектів даного напрямку 4 млрд. євро спрямовано на розбудову інфраструктури і транспорту (модернізація автомобільних доріг, побудова нових ліній швидкісного залізничного транспорту, удосконалення річково-морських маршрутів), вищих учбових закладів (удосконалення навчання в рамках програми CAMPUS, будівництво студентського житла) і дослідницьких установ (забезпечення безпеки, проведення складних досліджень, розвиток проектів нанотехнологій та з питань океанографії), а також на забезпечення оборони та безпеки країни (закупівля озброєнь, техніки та технічного оснащення для Збройних Сил, поліції і жандармерії, реставрація нерухомості міністерства оборони).
За підсумками 2009 року освоєно близько 75% запланованої суми інвестицій Плану активізації економіки. В окремих аспектах результати Плану перевищили сподівання, адже замість 200 тис. автомобілів, що планувалось продати із застосуванням компенсації в 1000 євро при одночасній здачі старого автомобіля (віком понад 10 років), до кінця 2009 року реалізовано близько 600 тис. автомобілів. Досить успішним, за оцінкою Міністра оборони Франції Е.Морена, став 2009 рік в плані інвестицій в оборонну галузь, продажу озброєнь (близько 8 млрд. євро).
Завдяки вжитим Урядом Франції в рамках цього Плану заходам у 2009 році було створено рекордну кількість (510 тис) малих та середніх підприємств. Починаючи з ІІ кв. 2009 року з'явились ознаки оздоровлення внутрішньоекономічної ситуації. Після спаду ВВП в ІV кв. 2008 року на 1,5% та у І кв. 2009 року на 1,4%, протягом ІІ-ІІІ кв. 2009 року спостерігається поквартальне зростання ВВП на 0,3%. В IV кв. Нацбанк Франції прогнозує ріст ВВП на 0,6%. За результатами 2009 року спад економіки Франції, як зазначають експерти, сягне -2,25% ВВП.
Введена в дію програма звільнення малих підприємств (до 10 працівників) від соціальних відрахувань при наймі на роботу нових співробітників, за даними Міністерства економіки, промисловості та зайнятості Франції, сприяла створенню біля 800 тис. нових робочих місць.
Окрім того, в числі іншого, створенню ще 150 тис. нових робочих місць сприяло і залучення в проекти власного розвитку п’яти великих компаній, які брали участь у державному інвестуванні в 2009 році,. Так, залізниця (SNCF) інвестувала 2 млрд. євро (на 2010 рік заплановано ще 2,3 млрд. євро інвестицій) у модернізацію рухомого складу поїздів з метою забезпечення високої швидкості його руху (до проектів залучено компанії «Alstom» та «Bombardier»); Паризький громадський транспорт (RATP) інвестував 850 млн. євро (до проектів залучено компанії «Alstom» та «Bombardier») головним чином у нові приміські двоярусні поїзди на лініях, які особливо перевантажені; компанія «Газ де Франс Сюез» (GDF Suez) інвестувала 1,5 млрд. євро у розвиток та модернізацію газової інфраструктури; компанія «Електресіте де Франс» (EDF) інвестувала 2,5 млрд. євро як у електростанції, так і у електротранспортну інфраструктуру; Поштою Франції (La Poste) інвестувано 240 млн. євро у покращення обслуговування клієнтів. Загальний об’єм інвестованих п’ятьма компаніями коштів складає близько 6 млрд. євро, що перевищує закладений у Плані активізації економіки об’єм (4 млрд. євро). Мета такого дворівневого інвестування (держави і компаній з державною часткою) покликана надати позитивний сигнал для приватних інвесторів і підтримувати динаміку економічного розвитку.
Заходи Уряду для подолання економічної кризи, зафіксовані у Плані активізації економіки (обсяг 26 млрд. євро), можуть бути доповнені у 2010 році „Великою позикою”, що має витрачатися на інноваційні сфери економіки Франції і слугуватиме, на переконання Президента Франції Н.Саркозі, позитивним сигналом для залучення іноземних інвестицій. На основі висновків та пропозицій спеціально створеної комісії Жупе-Рокар (Juppé-Rocard) Президент Франції у грудні 2009 року представив п’ять пріоритетів (вища освіта та навчання; дослідження; промисловість, малі та середні підприємства; впровадження цифрових технологій у економіку; сталий розвиток) „Великого запозичення”, сума якого складе 35 млрд. євро. Дана сума складатиметься з двох частин: 22 млрд. євро Франція запозичить на зовнішніх фінансових ринках, що з кредитним рейтингом «AAA» їй вдасться зробити під 1,5-2,5% та 13 млрд. євро – повернутої державі наприкінці літа – початку осені 2009 року державної фінансової допомоги банкам на подолання фінансової кризи. Головною і принциповою ідеєю такого державного запозичення є сприяння залученню державних та приватних інвестицій у економіку Франції, сума яких, за попереднім аналізом експертів, досягне 60 млрд. євро. Окрім цього, ідея „Великого запозичення” аргументується і тим, що об’єм державного інвестування з 1974 року скоротився з 12,5% до 7,5% від щорічних державних витрат.
Падіння економічної активності пояснюється скороченням експорту на 11,1% загалом, в тому числі, скорочення експорту промислових товарів на 23%. Це зумовило і зростання безробіття до 9,5% (близько 2,7 млн. осіб). У зв’язку із збільшенням числа безробітних значно зросло навантаження на соціальну складову державного бюджету. За даними французької митниці, за 9 місяців 2009 товарообіг Франції з країнами світу склав 683,7 млрд. євро. За цей період французький експорт товарів склав 329,8 млрд. євро, а імпорт – 353,9 млрд. євро. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами є негативним і становить 24,1 млрд. євро.
Спад економічної та фінансової активності, а також податкові пільги для малого та середнього підприємництва викликали скорочення податкових надходжень до бюджету на 23,3%, а видатки в той же час зросли на 3,2%. Це спричинило за 9 місяців 2009 року збільшення дефіциту державного бюджету до 134,8 млрд. євро (8,5% ВВП ), що більш як удвічі перевищує показник аналогічного періоду 2008 року (60,7 млрд. євро). У Державному бюджеті країни на 2010 рік закладено дефіцит на рівні 8,5% ВВП (141 млрд. євро), що, за попередніми оцінками, спричинить підвищення державного боргу Франції до 84% ВВП (за 9 місяців 2009 року державний борг зріс на 6% і досяг 1428 млрд. євро або 73,9% ВВП).
Основні макроекономічні показники економіки Франції:
- валовий внутрішній продукт (млрд. євро, у цінах поточного року): 2007 р. – 1895,25; 2008 р. – 1947,97; 9 місяців 2009 року – 1436,58 (на 1,9% менше порівняно з аналогічним періодом 2008 року);
- темпи економічного зростання: 2007 рік: 2,3%; 2008 рік: 0,4%; за 9 міс. 2009 року: -1,5%;
- ВВП на душу населення (тис.євро): 2007 р. – 33,7; 2008 р.- 30,4;
- інфляція: 2007 р. – 2,4 %; 2008 р. - 0,7%; очікується у 2009 році – 0,4%;
- рівень безробіття: 2007 - 7,6%; 2008 – 7,5%; 2009 – 9,5%;
- мінімальна індексована заробітна плата - 1.343,77 євро (з 01.01.2010);
- дефіцит держбюджету (% до ВВП): 2007 р. - 2,7%; 2008 р. – 3,4%, або 65,9 млрд евро; за 9 місяців 2009 року дефіцит державного бюджету зріс до 134,8 млрд. євро (-8,5% ВВП ), що більш як удвічі перевищує показник аналогічного періоду 2008 року (60,7 млрд. євро);
- державний борг (трлн.євро): 2007 р. – 1,284; 2008 – 1,327; за 9 місяців 2009 року державний борг зріс на 6% і досяг 1,428 млрд. євро або 73,9% ВВП;
- експорт (млрд.євро, у цінах поточного року): за 9 місяців 2009 року – 329,8 млрд. євро, що на 16,2% менше порівняно з аналогічним показником 2008 року (393,35 млрд. євро);
- імпорт (млрд.євро, у цінах поточного року): за 9 місяців 2009 року – 353,9 млрд. євро, що на 17,75% менше за показник аналогічного періоду 2008 року (430,2 млрд.євро);
- торговельне сальдо (млрд.євро) є негативним: 2007 р. – 39,1; 2008 р. – 45,82; 9 місяців 2009 року - 24,1 млрд. євро.
Близький та Середній Схід
Ізраїль
Макроекономічні показники Ізраїлю за 2009 р. свідчать, що країна успішно пройшла дно світової фінансової кризи. Починаючи з другої половини 2009 р. в країні розпочався процес відновлення економіки.
Основними характеризуючими ситуацію чинниками в минулому році були поступове уповільнення темпів економічного спаду у першому півріччі з подальшою тенденцією до зростання ВВП у другому півріччі. Разом з тим, спостерігалося збільшення інфляційних показників, скорочення іноземних інвестицій в економіку країни, зменшення обсягів зовнішньої торгівлі із скороченням негативного сальдо, зростання рівня безробіття. Але рецесія в економіці Ізраїлю була короткою та порівняно м’якою.
Динаміка змін ВВП Ізраїлю упродовж 2009 р. виглядала наступним чином: перший квартал -3,2%, другий квартал +1,1%, третій квартал +3%. Офіційні дані щодо підсумкового показника ВВП за результатами 2009 р. поки що не опубліковані, проте, експерти оцінюють його в +0,5% (+4,1% у 2008 р.).
У кількісному вимірі ВВП склав 199 млрд. дол. США (2008 р. - 183,6 млрд. дол. США). Показник ВВП на душу населення знизився на 1,3% та склав 26,3 тис. дол. США (2008 р. – 27,3 тис. дол. США).
У 2010 р. прогнозується зростання ВВП на 3,5%.
Починаючи з другого півріччя 2009 р. впевнене відновлення спостерігалося в промисловому виробництві країни – у червні-листопаді 2009 р. воно зросло на 5,1%.
Комбінований індекс ізраїльської економіки, що визначається Центробанком Ізраїлю, піднявся на 0,6%. В першу чергу, підвищення комбінованого індексу обумовлено зростанням промислового виробництва, прибутками від оборудки товарів та послуг, а також відновленням у другому півріччі тенденції до зростання зовнішньої торгівлі. У другій половині 2009 р. розпочалось поступове відновлення позитивної динаміки експорту, а також було зафіксовано зростання податкових надходжень до державного бюджету Ізраїлю.
Середня заробітна плата у звітному періоді майже не змінилась і склала 7,836 шек. (2,117 дол. США).
Продовжувалося зростання рівня безробіття, за підсумками 2009 р. воно сягнуло позначки 7,8% (2008 р. - 6,7%).
У 2009 р. темпи інфляції склали 3,9%, перебільшивши рамки встановленого урядом коридору 1-3%. Починаючи з другого кварталу 2009 р. індекс споживчих цін демонстрував стабільне щомісячне зростання на рівні 0,3-1%. Підвищення цін, в першу чергу, обумовлено підвищенням ставки ПДВ (з 15,5% до 16,5%, з 1 січня 2010 р. – 16%) та запровадженням ряду нових податків та зборів.
Аналітики відмічають, що вже у першому кварталі 2010 р. слід очікувати підвищення рівня інфляції до 4%. В першу чергу, це пов’язано з підвищенням з 1 січня ц.р. тарифів на комунальні послуги. Електроенергія подорожчала на 3,5%, також очікується збільшення плати за воду - спочатку на 25%, а до кінця року – до 40%.
Інвестиції до Ізраїлю за три квартали 2009 р. склали 6,4 млрд. дол. США (7,3 млрд. дол. США), з яких прямі інвестиції – 3,5 млрд. дол. США (7,9 млрд. дол. США), портфельні інвестиції - 1,7 млрд. дол. США (-0,5 млрд. дол. США), решта – 1,2 млрд. дол. США. Також, слід відмітити, що у третьому кварталі 2009 р. загальний обсяг інвестицій до Ізраїлю збільшився майже у п’ять разів порівняно з першим півріччям 2009 р.
Аналітики швейцарського банку UBS відзначають, що у порівняні з економіками різних країн світу, ізраїльська економіка зарекомендувала себе однією з самих стабільних та стійких в умовах глобальної кризи.
Одним з успішних кроків керівництва Ізраїлю з стабілізації економічної ситуації, слід виділити розміщення Міністерством фінансів, у березні 2009 р., ізраїльських урядових облігацій на суму 1,5 млрд. дол. США на фондовому ринку США.
Ліванська Республіка
Соціально-економічну ситуацію в Лівані в 2009 році можна охарактеризувати як позитивну і таку, що визначається закріпленням тенденцій, започаткованих протягом попередніх років: зростання ВВП, суттєве збільшення обсягів залучення іноземних інвестицій, стабілізація цін та курсу національної валюти тощо. Частково це обумовлюється успіхами, досягнутими у розвитку власної економіки протягом останніх років.
На тлі фінансової кризи, що вразила багато провідних держав світу, економіка Лівану демонструє помітну стабільність завдяки чіткій роботі банківського сектора. Кредитні обмеження в США, Європі та деяких країнах Перської затоки змусили багатьох ліванських експатріантів та громадян інших арабських країн перемістити велику частину своїх активів до місцевих ліванських банків. Бейрут наразі розглядається багатьма вкладниками як зона відносної фінансової стабільності.
Разом з тим, не дивлячись на значний прогрес, в Лівані все ще залишається високою внутрішня і зовнішня заборгованість, швидко збільшується дефіцит торгівельного балансу. Враховуючи значну залежність Лівану від імпорту енергоносіїв, а також багатьох видів сировини та матеріалів, економічна стабільність економіки країни значною мірою залежить від кон’юнктури на світових ринках.
У 2009 році зміцнилася ліванська національна валюта (ліванський фунт). На думку, губернатора Центрального банку Лівану Ріада Саламе це дасть можливість в 2010 році понизити розмір банківських кредитів на 2,25%. Зараз середня процентна ставка для приватного кредиту в ліванській валюті складає від 10,5% до 11%. Зниження кредитної ставки дасть змогу збільшити кількість кредитів, що в свою чергу буде стимулювати національну економіку.

Макроекономічні показники Ліванської Республіки
( за даними Міністерства фінансів Лівану)
Показники
2010 р.
(заплановано)
2009 р.
2008 р.
2007 р.

Вартість валового внутрішнього продукту (ВВП)
(млрд. дол.США)

37

33

29

25

ВВП на душу населення (дол.США)
11 800
11 500
11 100
10 600

Ріст ВВП (%)
5
7
8
4

Державний борг
(млрд.. дол.США)

53

51,1

47

42

Рівень інфляції (%)
4
3,4
8
5,6

Рівень безробіття (%)
10
14
15
18

Середній курс ліванської ліри до долара США

1507,5
1507,5
1507,5

Середній курс ліванської ліри до Євро

2100,0
2120,0
2200,0


Ліван є країною-реципієнтом. Отримує значну фінансову допомогу від західних країн ( в рамках Париж-ІІІ) та країн Перської затоки. В 2009 році прямі іноземні інвестиції в економіку Лівану досягли 4,3 млрд. дол. США збільшившись на 20% в порівнянні з 2008 роком коли вони були 3,6 млрд. дол. США.
ОАЕ
У порівнянні з іншими державами регіону, соціально-економічна ситуація в ОАЕ залишається стабільною.
Надзвичайна увага приділяється реалізації кроків по зменшенню і протидії наслідкам світової фінансової кризи. Не дивлячись на продовження кризових явищ, ситуація в економіці в цілому покращується. Знижується інфляція, а також ціна на продукти харчування. На початку цього року уряд підготував спільний план для оцінки викликів світової фінансової кризи та вжиття необхідних заходів для її подолання із найменшими можливими втратами. Увага концентруватиметься на інвестуванні у сфери, які базуються на інноваціях, виробництві енергії, нафтохімічну промисловість, а також реформуванні та збалансуванні фінансового сектору. Крім того, пріоритет надаватиметься і туристичній галузі, яка окрім інвестицій стимулюватиметься зниженням цін на авіаквитки, готельні номери та інші послуги.
Фондовий ринок ОАЕ почав „оживати” після різкого падіння, спричиненого кризою. Його загальна вартість на початок листопада 2009р. сягнула 125 млрд дол. США, а на кінець 2008 року цей показник складав 99,41 млрд доларів США при чому 44% акцій на фондовому ринку ОАЕ котувалися нижче собівартості.
Еміратські банки почали полегшувати умови кредитування, що свідчить про покращення ситуації з ліквідністю у фінансовому секторі країни, а також скорочення розриву між кредитами та депозитами у місцевих банках.
Однак не дивлячись на позитивні тенденції, існує низка негативних моментів.
Серед основних сфер, які продовжують зазнавати найбільших втрат внаслідок кризових явищ, залишається сектор нерухомості. Порівнюючи дані з аналогічним періодом 2008 року, доходи компаній у цій сфері впали на 30-64% відповідно.
Водночас, завдяки значному валютному резерву ОАЕ використовують складні умови, в яких опинилися підприємства внаслідок світової кризи. За відносно невеликі кошти еміратці намагаються отримати налагоджене високотехнологічне виробництво та доступ до ринків. Особлива увага звертається на європейські компанії. ОАЕ продовжують активно шукати інвестиційні можливості не тільки в Європі, а й в Казахстані, Нігерії, Грузії, тощо.
Туреччина
У січні 2010 р. в сфері соціально-економічного розвитку чітко виявилася тенденція виходу із скрутної ситуації, в якій економіка країни Туреччини опинилася в 2008 – 2009 рр. під впливом світової фінансово-економічної кризи.
За офіційними даними станом на 30 січня ц.р., зменшення ВВП Туреччини в першому-третьому кварталах 2009 року, у порівнянні з відповідним періодом 2008 р., становило, відповідно, 14,7%, 7,9% та 3,3%. За прогнозними даними турецького уряду, ситуація в останньому кварталі минулого року була дещо кращою, тому рівень ВВП в цілому за 2009 р. скоротиться на 6%. Представники міжнародних економічних організацій (Світовий банк, МВФ, ЄБРР) оприлюднили більш оптимістичний прогноз скорочення ВВП – 5,5 - 5,6% .
Те, що турецька економіка вже почала виходити з кризи, підтверджують і оприлюднені 29 січня ц.р. офіційні дані про результати зовнішньоекономічної діяльності ТР в 2009 році. Хоча обсяг експорту в цілому за рік скоротився на 22,6% (з 132 млрд. дол. США в 2008 р. до 102 млрд. дол. США в 2009 р.), в жовтні-грудні 2009 та січні 2010 року вже почалося його зростання. Так, за попередніми даними торгівельних палат ряду південно-східних провінцій Туреччини, в грудні 2009 року та в перші два тижні січня ц.р. обсяги експорту з цих провінцій збільшилися, у порівнянні з відповідним періодом 2009 року, майже на 30%.
Враховуючи стійкість турецької економіки, яку вона продемонструвала в період світової кризи, Туреччина стала однією з невеликої кількості країн світу, кредитний рейтинг яких був наприкінці 2009 року підвищений провідними міжнародними рейтинговими агентствами.
Згідно з урядовим планом економічного розвитку зростання ВВП в 2010 році передбачається на 3,5% (за прогнозами міжнародних економічних організацій – близько 4%), зростання експорту - на 9%-10%. Рівень інфляції становитиме – 6,0%-6,9%, безробіття – 14,6%. Прогнозується дуже високий рівень дефіциту державного бюджету – 50 млрд. тур. лір.
Однак уряд не поспішає залучати кредит ”стенд-бай” від МВФ, переговори щодо якого продовжуються з осені 2008 року. Хоча прем’єр-міністр ТР Р.Т.Ердоган і заявив на початку січня, що Туреччина вже готова до підписання угоди з МВФ (називається сума в 20-40 млрд. дол. США), експерти вважають, що це вряд чи відбудеться, оскільки економіка країни вже вийшла з кризи, а уряд може бути не заінтересований у виконанні вимог МВФ щодо скорочення бюджетних витрат у зв’язку з підготовкою до парламентських виборів, які заплановані на 2011 рік, але можуть відбутися раніше.
Основні макроекономічні показники
2004
2005
2006
2007
2008
2009*

Вартість ВВП (млрд. дол. США)
299
357, 7
400
659
742
- 6% (до показника попереднього періоду)**

ВВП на душу населення (тис. дол. США)
4,1
4,9
5,4
9,3
10,4
-

Рівень безробіття (%)
10,3
10,3
9,9
10,1
13,6
14

Рівень інфляції (%)
9,3
7,7
9,7
7,9
10,6
8,2 (10,1 – лютий 2010 р.)

*прогнозні показники
** показник державними статорганами ТР не оприлюднюється.
Сирія
Останні дослідження міжнародних експертних установ, зокрема, аналітичного підрозділу МВФ, щодо САР свідчать про відносно помірний негативний вплив світової економічної та фінансової кризи на сирійську економіку.
Урядовими постановами планується забезпечити впродовж наступного ХІ п’ятирічного плану (2011 – 2015) щорічне зростання економіки на рівні 7%, що наразі видається вельми складною задачею в умовах 11% безробіття, яке продовжує посилюватися.
В умовах відсутності поточних офіційних статистичних даних, експертами аналізуються прогнозні оцінки. Згідно урядових очікувань, зростання ВВП у 2009 році мало бути на рівні 6% (попередня оцінка МВФ - 5.2%). Зважаючи на третю поспіль посуху в Сирії, яка сильно завадила аграрному сектору країни, жорстку рецесію у текстильній промисловості не тільки Сирії, регіональними експертами зроблена переоцінка прогнозних даних. Зокрема МВФ прогнозує зростання ВВП у 2009 році на рівні 3%, у 2010 році – 4.2%, при цьому прогноз уряду Сирії на 2009 рік також зменшений до рівня 4.5%.
Оновлені прогнозі ґрунтуються на даних про незначне зростання виробництва у нафтовому секторі та чутливим падінням у не нафтових секторах до рівня 4.5%. При цьому відбулись помітні зменшення темпів зростання у виробничому секторі, будівництві та обслуговувані, що частково було компенсовано помірним підйомом у сільському господарстві, туристична галузь знаходиться на стабільному зростанні.
Об’єми прямих зовнішніх інвестиції та грошових переказів до Сирії, незважаючи на кризу, зменшились неістотно. Валові золотовалютні запаси Сирії залишились на задовільному рівні – 17 млрд. дол. США.
Дефіцит бюджету у 2009 році зросте і очікується на рівні 5.5% від ВВП, що відтак є вельми задовільним показником.
Азія
Китайська Народна Республіка
У 2009 році Китай успішно здійснив поставлену задачу - забезпечити 8% ріст економіки. За даними Держстату КНР ВВП Китаю у минулому році склав 33,535 трлн. юанів (прибл. 4,910 трлн. дол. США), збільшившись на 8,7%. У першому кварталі минулого року темпи росту китайської економіки склали 6,1%, у другому кварталі темпи росту збільшились - 7,9%, у третьому економіка Китаю зросла на 9,1%, у четвертому - на 10,7%.
Як відзначає статистичне відомство КНР, під впливом глобальної фінансової кризи 2009 рік став найбільш важким роком для китайської економіки, але незважаючи на труднощі, китайському уряду вдалося у короткі терміни стримати помітне зниження темпів росту економіки завдяки проведенню активної фінансової політики і поміркованої м'якої грошово-кредитної політики, а також за рахунок ряду заходів для забезпечення росту економіки, перебудови економічної структури, поглиблення реформ і поліпшення добробуту населення.
У зв'язку з ростом внутрішнього попиту торік темпи зростання промислового виробництва в Китаї збільшилися з 5,1% у першому кварталі до 18% у четвертому кварталі, річний темп росту склав 11%. Трохи підвищилася економічна ефективність підприємств, ситуація із зайнятістю також виявилася краще, ніж очікувалося.
Згідно останніми даними Міністерства фінансів КНР, в 2009 р. прибуток державних підприємств Китаю склав 1,34 трлн. юанів (196,1 млрд. дол. США), збільшившись на 9,8% у порівнянні з аналогічним показником попереднього року. Зокрема, прибуток, отриманий підприємствами центрального підпорядкування, склав 944,5 млрд. юанів із приростом на 10,3%. Прибуток місцевих держпідприємств досяг 394,7 млрд. юанів (ріст на 8,4%). За статистикою, у минулому році загальні надходження від господарської діяльності держпідприємств склали у цілому 22,5 трлн. юанів з підвищенням на 5,9%. У галузевому розрізі, найзначніше збільшення прибутку підприємств зареєстровано у нафтохімічній промисловості, автомобілебудуванні, у сфері нерухомості, будматеріалів; відзначено перехід від збитковості на рентабельність підприємств з експлуатації електромереж і залізничного транспорту; тривале зниження прибутку зафіксовано у нафтовій, вугільній і тютюновій галузях.
У 2009 році валовий збір зернових становив 530,82 млн. тонн, збільшившись на 0,4% у порівнянні з попереднім роком (збір зернових збільшується шостий рік поспіль). Обсяги виробництва м’яса у 2009 році склали 75,09 млн. тонн, що на 5,0% вище аналогічного показника 2008 року.
У 2009 році капіталовкладення в основні фонди склали 22,5 трлн. юанів (прибл. 3,294 трлн. дол. США) і виросли на 30,1% у порівнянні з попереднім роком, темпи росту виявилися на 4,6% вище, ніж у 2008 році.
Темпи реального росту роздрібного обороту споживчих товарів склали 16,9% у порівнянні з 2008 роком, обсяги досягли рівня 12,5 трлн. юанів (прибл. 1,83 трлн. дол. США). У Китаї відзначалося суттєве пожвавлення на ринку автомобілів та у галузі нерухомості.
Зовнішній товарообіг КНР склав 2,2 трлн. дол. США, зменшившись на 13,9% по відношенню до показника 2008 року. Китай експортував товарів та послуг на суму 1,2 трлн. дол. США, що на 16% менше ніж у попередньому році, імпорт товарів та послуг до КНР склав 1,005 трлн. дол. США, зменшившись на 11,2% у порівнянні з 2008 роком. Позитивний баланс ЗТО КНР склав 196,1 млрд. дол. США, що на 99,4 млрд. дол. США менше ніж у попередньому році.
Заводські ціни на промислову продукцію в 2009 році знизилися на 5,4% у порівнянні з 2008 роком. При цьому у грудні даний показник виріс на 1,7% у порівнянні з тим же місяцем 2008 року. Споживчі ціни в Китаї знизилися на 0,7% у порівнянні з 2008 роком. Разом з тим у грудні даний показник на 1,9% перевищив рівень попереднього року за аналогічний місяць.
У 2009 році в китайських містах і селищах міського типу кількість людей, вперше прийнятих на роботу, склало 9,1 млн. чоловік. У 2009 році середні доходи на душу населення, що перебувають у безпосереднім розпорядженні населення міст і селищ міського типу Китаю, практично збільшилися на 9,8% у порівнянні з аналогічним показником 2008 року. Реальний приріст чистих середніх доходів на душу населення сільського населення склав 8,5%.
До економіки КНР у минулому році надійшло 90,033 млрд. дол. США прямих (використаних) іноземних інвестицій з тенденцією до незначного спаду у порівнянні з 2008 роком («мінус» 3,62%).
Валютні резерви Китаю на кінець 2009 року склали 2,399 трлн. дол.. США, збільшившись на 23,28% у порівнянні аналогічним періодом 2008 року.
Експерти КНР вважають, що у випадку припинення подальшого поширення всесвітньої фінансової кризи, відсутності великомасштабних стихійних лих та інших серйозних проблем річний ріст ВВП Китаю у 2010 р. досягне приблизно 9%. Ріст капіталовкладень в основні фонди країни під кінець 2009 року склав 32%, а у 2010 році ріст показника буде дорівнювати 23%.
П е р е л і к
основних макроекономічних показників Китайської Народної Республіки
2009 рік

№
p\п
Назва інформації
01
02
03
1 кв.
04
05
06
2 кв.
07
08
09
3 кв.
10
11
12
4
кв.
2009
загалом

1
Золотовалютні резерви в країні перебування (на кінець періоду), млрд. дол. США

1913,5

1912,1

1953,7

1953,7

2008,9

2089,5

2131,6

2131,6

2174,6

2210,8

2272,6

2272,6

2328,3

2388,8

2399,1

2399,1

2399,1

2
Валовий внутрішній продукт в країні перебування ,
- млрд. дол. США
- у % до відповідного періоду попереднього року
- в розрахунку на одну особу, тис. дол. США




962,591
6,2
0,7305)




1085,169
7,9
0,8235)




1141,362
9,1
0,8655)




1720,878
10,7
1,3045)

4910
8,7
3,7225)

3
Зовнішньоторговельний обіг країни перебування
експорт товарів, млрд.дол.США*
імпорт товарів, млрд.дол.США*
експорт ,послуг, млрд.дол.США
імпорт послуг, млрд.дол.США

90,454
51,344

64,895
60,054

90,291
71,729

245,5403)
183,1993)

91,935
78,800

88,758
75,369

95,512
87,176

276,205
241,345

105,420
94,791

103,707
87,995

115,938
103,006

325,065
285,792

110,762
86,775

113,653
94,560

130,724
112,294

355,139
293,629

1201,6634)
1005,5554)

4
Зовнішньоторговельний обіг країни перебування з Україною
експорт товарів, млрд.дол.США*
імпорт товарів, млрд.дол.США*
експорт послуг, млрд.дол.США
імпорт послуг, млрд.дол.США

0,236
0,078

0,121
0,081

0,224
0,101

0,581 3)
0,269 3)

0,245
0,259

0,301
0,311

0,324
0,250

0,869
0,820

0,379
0,199

0,359
0,185

0,359
0,263

1,097
0,647

0,327
0,140

0,356
0,178

0,374
0,140

1,057
0,458

3,6044)
2,1734)

5
Індекси цін в країні перебування - індекс споживчих цін (інфляція)
- індекс цін виробників промислової продукції

1,0
– 3,3

–1,6
–4,5

–1,2
–6,0

–0,6
– 4,6

–1,5
–6,6

–1,4
–7,2

–1,7
–7,8

–1,5
–7,2

–1,8
–8,2

–1,2
–7,9

–0,8
–7,0

–1,2
–7,7

–0,5
–5,8

0,6
–2,1

1,9
1,7

0,7
–2,1

–0,7
–5,4

6
Темпи промислового виробництва в країні перебування, %

3,8

3,8

8,3

5,1

7,3

8,9

10,7

9,1

10,8

12,3

13,9

12,4

16,1

19,2

18,5

18,0

11,0

7
Діючі проценті ставки по кредитах та депозитах в Центральному банку країни перебування, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду)
кредити
депозити




5,31
2,25




5,31
2,25




5,31
2,25




5,31
2,25

5,31
2,25

8
Прямі іноземні інвестиції країни перебування (на кінець періоду), млрд.дол.США

7,541

13,374

21,777

21,777

27,669

34,048

43,009

43,009

48,368

55,867

63,766

63,766

70,871

77,894

90,033

90,033

90,033

9
Прямі іноземні інвестиції країни перебування в Україну, (на кінець періоду), тис.дол.США

















6)

10
Прямі іноземні інвестиції в розрахунку на одну особу в країні перебування (на кінець періоду), дол.США




16,5




32,60




48,34




68,25

68,25

11
Рівень безробіття в країні перебування, (на кінець періоду), %




4,0




4,3




4,3




4,3

4,3

12
Державний борг країни перебування (на кінець періоду), млрд.дол.США








360,579










13
Прогнозні показники країни перебування
валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року)
інфляція (у відсотках до грудня попереднього року)







7,71)







8,71)


9,52)
?3 2)


Примітка: статистичні дані внесені у таблицю відповідно до наявності на дату надання
* - експорт та імпорт товарів і послуг разом
1) – Прогноз World Bank 2) Прогноз КМ КНР
3) – Обсяг експорту та імпорту за І-й квартал скоректовано Національним Статистичним Бюро КНР
4) – Обсяг експорту та імпорту за весь рік наведено згідно даних статистичного збірника китайської митниці; ці дані можуть не корелювати з показниками за попередні квартали звітного року, які надаються також за даними Митниці КНР
5) – Розрахункові дані ТЕМ України в КНР
6) – Статистичні дані КНР оприлюднюються у червні наступного року
Японія
Макроекономічна ситуація.
У 2009 р. економіка Японії, яка глибоко інтегрована у світову економіку, гостро відчувала негативний вплив глобальної економічної кризи на розвиток усіх галузей промисловості, фінансового сектору та зовнішньої торгівлі. Проте, наприкінці 2009 р. завдяки впровадженню антикризових економічних пакетів японського Уряду та незначному покращенню світової економічної кон’юнктури, економіка Країни сходу сонця почала демонструвати перші ознаки пожвавлення.
За попередніми підрахунками обсяг номінального ВВП Японії у 2009 календарному році склав 474,92 трлн.ієн або 5,277 трлн.дол., що на 4,3% нижче ніж у 2008 р. Таке падіння ВВП пов’язано із значним зниженням індексу промислового виробництва на 23,3% з 103,8% у 2008 р. до 80,5% у 2009 р., перш за все за рахунок падіння виробництва у провідних галузях промисловості, що формують головним чином експортний потенціал країни, машино- та приладобудуванні. Розрахунковий показник ВВП на душу населення складав приблизно 41 420 дол. США.
Характерною ознакою економічної кризи в Японії була дефляція та низький споживчий попит населення. Індекс продовольчих цін знизився на 1,4% з 101,7% до 100,3%.
Фінансова система країни переобтяжена значним державним боргом, обсяг якого у 2008 р. сягнув за попередніми розрахунками приблизно 180% річного ВВП, що є найбільшим серед країн Великої сімки.
Станом на 31 грудня 2009 р. золотовалютні резерви Центрального банку Японії становили 1 049 397 млн. дол. США. Такий обсяг резервів еквівалентний вартості японського імпорту протягом більше 21 місяця. Це з великим запасом гарантує стабільність і конвертованість японської ієни та виступає важливим фактором забезпечення стабільності економіки та національної безпеки Японії.
Трудові ресурси наприкінці 2009 р. становили 66,17 млн. чол. і секторально розподілялися приблизно наступним чином: у сфері послуг – 70%, промисловості – 25% і сільському господарстві – 5%.
У рамках заходів, спрямованих на зменшення впливу світової фінансової кризи на соціально-економічне становище в країні, з жовтня 2008 р. по квітень 2009 р. японський Уряд затвердив 5 антикризових економічних пакетів, спрямованих на соціальний захист населення, підтримку малих та середніх підприємств, фінансового і банківського сектору, стимулювання внутрішнього виробництва і будівництва, а також розвиток внутрішнього споживання за рахунок підвищення купівельної спроможності сімей в умовах обвального скорочення світового попиту.
Загальна сума зазначених пакетів у 2008 фіскальному році, який закінчився 31 березня 2009р., становила приблизно 75 трлн. ієн (приблизно 750 млрд. дол.США), при цьому сума тільки фіскальних заходів склала приблизно 12 трлн.дол. (135 млрд.дол. США). У квітні 2009 р. був розроблений новий пакет заходів із стимулювання національної економіки на додаток до попереднього пакета подібних заходів на загальну суму 570 млрд. дол.США, з яких 154 млрд.дол. становлять прямі виплати з бюджету.
Новий Уряд Ю.Хатоями, який прийшов до влади у серпні 2009р., 8 грудня 2009р. прийняв ще один пакет економічних заходів на загальну суму 24,4 трлн. яп. ієн (274,2 млрд. дол. США), з яких чисті витрати складуть 7,2 трлн. японських йєн (близько 80,9 млрд. дол. США), для боротьби з дефляційними процесами в економіці та стрімким зростанням курсу йени, що заважає економічному відновленню країни.
Наприкінці 2009 р. завдяки економічним стимулам з боку Уряду та поступовому збільшенню обсягів експорту, особливо у країни Азії, спостерігалось незначне пожвавлення економіки, зокрема зменшення темпів падіння реального ВПП з -8,9% у першому кварталі до -5,1 у третьому кварталі та зростання на 1,1% у четвертому кварталі 2009 р., а також зниження падіння індексу промислового виробництва з 70,2% у січні до 91,6 % у грудні 2009р. Іншим позитивним показником четвертого кварталу 2009 р. було збільшення рівня внутрішнього споживання на 0,7%, що на думку аналітиків, є основним фактором, який дозволив досягти суттєвого зростання ВВП.
Стан зовнішньоекономічної діяльності Японії
Загальний товарообіг Японії з країнами світу у 2009 р. становив 1132 млрд. дол. (з них 580,91 млрд. дол. США – японський експорт, 550,98 млрд. дол. США – імпорт). При цьому через світову економічну кризу та зниження попиту на японські товари в основних країнах-партнерах у Північній Америці та Європі, експорт знизився на 25,1%. Водночас, знизились і обсяги імпорту на 27,1%. Позитивне сальдо торговельного балансу становило 29,9 млрд. дол. США і порівняно з попереднім роком збільшилось майже на 10 млрд. дол. США. Це пов’язано із збільшенням частки експорту до країн АСЕАН.
Головними торговельними партнерами, у 2009 р. залишались Китай з Гонконгом (товарообіг склав 141 млрд. дол., що становило 24,4 % японського експорту та 22,4 % всього імпорту), США (відповідно –152,73 млрд. дол.США, 16,1% і 10,7%), країни АСЕАН (відповідно 158,135 млрд. дол., 13,9% та 14,1%) та 27 країн ЄС (131,46 млрд. дол.США, 12,5% і 10,7%). Слід зазначити, що у 2009 р. товарообіг з країнами АСЕАН перевищив товарообіг з країнами ЄС.
Додатковим фактором, який негативно вплинув на розвиток експорту, був високий курс ієни по відношенню до долара США. На кінець 2009 р. курс ієна/дол. складав 90 ієн за 1 дол.США, проте у листопаді 2009р. був зафіксований найнижчий за 14 років курс 84 ієни за 1 дол.США.
За перші три квартали 2009 р. в економіку Японії надійшло прямих іноземних інвестицій на суму 10,14 млрд. дол.США, що на 45% менше ніж за аналогічний період 2008 р. Така негативна тенденція, перш за все, пов’язана із кризовими явищами у світовій економіці. Найбільша частина ПІІ надходила до сфери фінансів та страхування, частка якої у загальному обсязі отриманих інвестицій становила 52,5 % або 5,3 млрд. дол. США. На другому місці були інвестиції у галузь електричного машинобудування - 1,66 млрд.дол.США або 16,4%.
За перші три квартали 2009 р., незважаючи на фінансову кризу, Японія інвестувала в інші країни світу 59,6 млрд.дол США, що лише на 13% менші ніж за аналогічних період 2007 р. Найбільші обсяги інвестицій були спрямовані в США, Китай, Нідерланди, Індію, Великобританію, Бразилію тощо. За інформацією Японського банку міжнародного співробітництва після фінансової кризи багато японських компаній зробили успішні інвестиції закордоном у виробництво продуктів харчування, зокрема компанії «Nissin Foods» в Росії, «Ajinomoto» в Таїланді та Камбодже, «Asahi Breweries» в Китаї, Кореї та Австралії, «Q.P.Corp.» в Малайзії, «Lotte» в Тайланді та інші., а також у виробництво товарів широкого вжитку, зокрема компанії “Unicharm” в Єгипті, Китаї, Росії та Індії, “Pigeon” в Китаї та Індії, “Lion Corp.” в Таїланді та Індонезії, “Hakugen” в Китаї, “Iris Ohyama” в Китаї.
Назва інформації
2009
Січень 2010
Лютий 2010






1. Золотовалютні резерви в країні перебування (на кінець періоду), млн. дол.США
1 049 397, 00
1 053 070,00
-

2. Валовий внутрішній продукт в країні перебування (попередній розрахунок)
5 276,93
-
-

мрд.дол.США*
 
-
-

у % до відповідного періоду попереднього року (попередній розрахунок)
-4,3
-
-

-          в розрахунку на одну особу, тис.дол.США
41,42
-
-

3. Зовнішньоторговельний обіг країни перебування
 

-          експорт товарів, млн.дол.США
580 910,52
-
-

-          імпорт товарів, млн.дол.США
550 980,95
-
-

-          експорт ,послуг, млн.дол.США
126 701,00
-
-

-          імпорт послуг, млн.дол.США
147 394,00
-
-

4. Зовнішньоторговельний обіг країни перебування з Україною
 

-          експорт товарів, млн.дол.США
578,53
-
-

-          імпорт товарів, млн.дол.США
111,16
-
-

-          експорт послуг, млн.дол.США
16,347
-
-

-          імпорт послуг, млн.дол.США
18,176
-
-

5. Індекси цін в країні перебування (до 2005)
 
 
 

- індекс споживчих цін (інфляція)
100,3
99,4
-

- індекс цін виробників промислової продукції
103,0
-
-

6. Індекс промислового виробництва в країні перебування, %
80,5
91,4
-

7. Діючі проценті ставки по кредитах та депозитах в Центральному банку країни перебування, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду)
 

кредити
0,3
0,3
-

депозити (ordinary deposits)
0,1
0,1
-

8. Прямі іноземні інвестиції країни перебування (на кінець періоду), млн.дол.США
-
-
-

9. Прямі іноземні інвестиції країни перебування в Україну,(на кінець періоду), тис.дол.США
118 000, 00
-
-

10. Прямі іноземні інвестиції в розрахунку на одну особу в країні перебування (на кінець періоду), тис.дол.США
-
-
-

11. Рівень безробіття в країні перебування, (на кінець періоду), %
5,1
-
-

12. Державний борг країни перебування (на кінець періоду), млрд.дол.США*
9683,44
-
-

13. Прогнозні показники країни перебування
 

-          валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року)
0,4

-          інфляція (у відсотках до грудня попереднього року)
-0,8


* Розраховано на основі середнього курсу долара до ієни за звітній період (1 дол. США = 90 яп. ієн)
1 Міністерство фінансів
2,7,12,13 Банк Японії
4,9 Держкомстат України
6 Міністерство економіки, торгівлі та промисловості
3,8,10 JETRO
5, 11 Міністерство внутрішніх справ та комунікацій
Інформація стосовно попередніх економічних показників Японії в 2009р.
За попередніми даними Кабінету Міністрів Японії станом на 15.02.2010 р., зростання реального ВВП Японії у четвертому кварталі 2009 року склало 4,6% у річному вимірі. Зростання ВВП у порівнянні з попереднім кварталом становило 1,1%. Показники свідчать про позитивну динаміку розвитку економіки Японії третій квартал поспіль. Номінальний ВВП у четвертому кварталі 2009 р. також показав зростання на 0,2%, вперше, починаючи з 1 кварталу 2008р., та за результатами 2009 р. склав 0,9% у річному вирахуванні. Представники Кабінету Міністрів Японії вважають, що останні показники позитивної динаміки ВВП свідчать про поступове відновлення японської економіки.
Розмір реального ВВП у річному вирахуванні в четвертому кварталі 2009 р. становив 532,0 трлн. яп. ієн (близько 5,9 трлн. дол. США).
Проте, темпи зростання реального ВВП у 2009 р. в порівнянні з попереднім роком зменшилися на 5%, що є найбільшим падінням починаючи з 1955 р., коли в Японії були вперше розраховані дані по ВВП.
Іншим позитивним показником четвертого кварталу 2009 р. є збільшення рівня внутрішнього споживання на 0,7%, що на думку аналітиків, є основним фактором, який дозволив досягти суттєвого зростання ВВП.
До негативних чинників, які спричинили падіння обсягів річного ВВП Японії, необхідно віднести зниження на 3,4% до попереднього кварталу інвестицій у будівництво житла (зниження спостерігається останні 4 квартали).
Прогноз розвитку економіки Японії у 2010-2015 рр.
За прогнозами Кабінету міністрів Японії у 2010р. фінансовому році. очікується, що економіка Японії почне поступово виходити із кризи, завдяки зростанню споживчого попиту приблизно на 1%, внутрішніх і зовнішніх інвестицій на 4,4% та 3,1% відповідно, чому буде сприяти введення в дію економічних заходів Уряду, спрямованих на стимулювання попиту на інвестицій. У результаті, зростання реальний ВВП оцінюється на рівні 1,4%, номінального ВВП – 0,4%. Проте, буде зберігатись високий рівень безробіття - 5,3% при уповільненні темпів його зростання до 0,3% у рік. Ціни продовжуватимуть знижуватись, зокрема дефляція на споживчі товари складатиме 0,8%. Завдяки очікуваному пожвавленню економічної кон’юнктури на світових ринках профіцит балансу поточних операцій збільшиться та досягне 3,3% ВВП. (Для порівняння у 2008р. цей показник складав 2,5%, у 2009р. – оцінений у 3%).
Африка
ЛІВІЯ
У соціально-економічному плані, незважаючи на те, що одним із наслідків світової фінансової кризи стало падіння цін на нафту, що призвело до недоотримання лівійським бюджетом значних очікуваних коштів, це значно не вплинуло на загальну соціально-економічну ситуацію в Лівії, яка протягом минулого року залишалася стабільною.
Як і в попередні роки, основу лівійської економіки складав нафтогазовий сектор (близько 69% ВВП, 98% доходів від експорту і 90% бюджетних надходжень). За оцінками експертів, за підсумками 2009 року очікується зниження ВВП до 5,1% (у 2008 р., ВВП склав 6,3%).
У 2009 р. заплановані держбюджетом витрати перевищили очікувані доходи у зв’язку зі світовою економічною кризою і значним падінням світових цін на нафту.
Здійснюючи ліберальні економічні реформи, направлені у т. ч. і на диверсифікацію розвитку галузей економіки, зменшення її залежності від нафтового сектору, у 2009 р. керівництво Лівії приділяло велику увагу питанню модернізації та реконструкції промислових підприємств, насамперед, у сфері легкої і харчової промисловості, збирання побутової техніки, заходам, спрямованим на стимулювання надходжень іноземних інвестицій, приток яких у країну протягом минулого року перевищив 5 млрд. дол. США.
Лівія володіє значними золотовалютними резервами та інвестує не лише у сусідні африканські країни, але й у держави ЄС, насамперед, Італію та Німеччину, а також країни Латинської Америки. Лівійська інвестиційна адміністрація, основний державний координуючий орган з питань інвестицій, наразі опрацьовує можливість інвестування в західноєвропейські країни і США і вже відкрила свій офіс у Лондоні.
Таким чином, макроекономічні показники та динаміка їхніх змін свідчать про позитивні тенденції зростання лівійської економіки, які мають зберегтися й у 2010 році, а також на найближчу перспективу.
Основні макроекономічні показники Лівії
Показники
2009 р
Прогноз 2010 р

Зріст реального ВНП
4,3
4,4

Зріст реального ВНП (за виключенням нафтової галузі)
3,0
3,0

Інфляція
3,5
3,5

Показники бюджету
у % до ВНП

Доходи
71,0
71,0

У тому числі ПЕК
65,1
64,9

Баланс
33,5
32,7

Дефіцит (без урахування «нафтових надходжень»
31,6
32,2

Показники зовнішньо торгівельного балансу
млрд. дол. США

Експорт
41.0
43.4

У тому числі вуглеводи
39.7
42.0

Імпорт
18.1
20.3

Торгівельний баланс:
22.9
23.1

у % до ВНП
39.5
38.2

Державні резерви імпорту
108,7
126,6

Здобич нафти млн. бар/добу
2.12
2.25

Експорт нафти, млрд. дол... США
39,7
42,0

Ціна лівійської нафти (дол./барель)
60
54,9


Відповідно до інформації торговельно-економічної місії в Лівії, заходи з подолання кризових явищ в економіці країни урядом Лівії протягом останнього періоду не здійснювались.
Так, економічна ситуація в Лівії, незважаючи на світову фінансову кризу, протягом звітного періоду залишалася стабільною. Через нерозвиненість внутрішнього фінансового та фондового ринків Лівія не змогла повною мірою інтегруватися у світову фінансову систему, що дозволило економіці країни уникнути серйозних втрат внаслідок світової фінансової кризи. Окрім цього високі світові ціни на вуглеводні протягом останніх років створили надійне підґрунтя для її послідовного підйому та дозволяли Лівії приймати профіцитні держбюджети.
Марокко
Світова фінансова криза суттєво позначилася на обсягах марокканського експорту у 2009 році. Результати 2009 року показують втрату майже 6 млрд. дол. США.
Довідково: У 2009 році експорт товарів склав лише 15 млрд. дол. США проти 20,1 млрд. дол. США у 2008 році, що означає зниження на 25%.
Щодо продажу фосфатів і похідних (основна група марокканського експорту), вони скоротилися на 64%. Аналіз структури марокканського експорту показує, що майже всі групи експортної продукції (крім золота) демонструють тенденцію до зниження.
Довідково: експорт напівфабрикатів скоротився на 42,6%, фосфорної кислоти – на 64,8%, добрив – на 50%, енергетичних продуктів – на 32%, готових споживчих товарів – на 2,2%. Продукти харчування залишаються на 3 місці серед групи експортних товарів, незважаючи на збільшення їх частки від загального експорту на 4%.
Що стосується імпорту, то в 2009 році Марокко імпортувало на 35,3 млрд. дол. США (зменшення на 19%). Імпорт нафти знизився на 44%, а зернових – на 50%.
Однак, незважаючи на поглиблення світової кризи, економіка Марокко зберегла досить високі темпи зростання в 2009 році. Зокрема, середні показники росту економіки становили 5,6% ВВП. При цьому, головним чинником росту економіки можна назвати збільшення виробництва в сільському господарстві з огляду на позитивні кліматичні умови, які дозволили накопичити значні водні запаси для зрошення полів, а також зібрати рекордні врожаї зернових (10 млн. тон зернових, що на 98% перевищує результати минулорічної аграрної кампанії).
Парламентом країни ухвалено проект державного бюджету на 2010 рік. Передбачається, що загальні темпи економічного зростання складуть 3% ВВП (при рівні інфляції 2% та дефіцитом бюджету 4 %). Проект бюджету на 2010 рік базується на трьох основних аспектах, а саме: заохочення економічного зростання, прискорення темпів реформ і здійснення секторальної політики.
Уряд взяв на себе зобов'язання продовжувати докладати зусиль для збереження купівельної спроможності громадян за допомогою компенсаційного фонду, для якого в бюджеті на 2010 рік виділено 1,9 млрд. дол. США. Особливу увагу планується приділити підвищенню конкурентноспроможності підприємств Марокко та їх привабливості для приватних інвестицій, як національних, так і міжнародних.
Так званий «Блакитний план Марокко», представлений у вересні 2009 р. Міністром сільського господарства та морського рибальства А. Aкганушем спрямований на зміцнення і збереження багатих рибних ресурсів Марокко, на збільшення втричі ВВП в цьому секторі до 2020 року та має стати локомотивом зростання національної економіки. План передбачає збільшення числа робочих місць та збільшення експорту морепродуктів у 3 рази, забезпечення вітчизняної промисловості регулярними поставками сировини належної якості, а також сприяння виходу промислового виробництва на більш перспективні ринки. Марокко планує також збільшити марокканську частку постачання морепродуктів на світовий ринок та стати світовим лідером у виробництві всіх видів продукції з сардин.
ЄГИПЕТ
Найбільш наближеним до конкретних реалій Єгипту є короткочасні прогнози, зроблені з урахуванням наслідків світової рецесії.
Зокрема, за оцінками урядових експертів АРЄ, ВВП Єгипту у 2009-2010 фіскальному році має зрости на 5% (у 2008-2009 – 4,7 % зростання).
У розрахунку ВВП на душу населення це означатиме зростання на 3% і досягнення показника 2202 дол. США.
Для забезпечення сталого розвитку економіки країни планується запровадити третій пакет стимулюючих заходів, який передбачає будівництво інфраструктурних проектів загальною вартістю 20 млрд. дол. США.
Щодо розвитку зовнішньої торгівлі, то за даними урядового Центру модернізації промисловості, планується подвоїти експорт єгипетської промислової продукції протягом 2010 – 2014 років і довести його до 36,7 млрд. дол. США. Досягнення зазначених показників має спиратися на створення 200 тис. робочих місць тільки в експортоорієнтованих галузях промисловості (не включаючи нафтогазову) і на 600 тис. нових робочих місць в цілому по промисловості.
Рівень інфляції відповідно до прогнозів Уряду Єгипту очікується на рівні 9% у 2010-2011 фіскальному році, що означатиме поступове зниження у порівнянні з 11% у 2009-2010 році та кризовими 20,2% у червні 2008 року.
Курс єгипетського фунту залишатиметься в цілому стабільним із незначною девальвацією.
Світова фінансова криза також вплинула на банківську систему, зокрема з п’яти провідних інвестиційних банків утримались на плаву лише два. Решта, перевантажені борговими зобов’язаннями були продані конкурентам, а один з них збанкротував.