Структурний тип.
Структура - це з'єднане в єдине ціле безліч поіменованих елементів (компонентів) даних. На відміну від масиву, який завжди складається з однотипних елементів, компоненти структури можуть бути різних типів і всі повинні мати різні імена.

struct ім'я_структурного_типу { визначення_элементів };
де struct - специфікатор структурного типу;
ім'я_структурного_типа - ідентифікатор, довільно вибираний програмістом;
визначення_элементів - сукупність одного або більш описів об'єктів, кожний з яких служить прототипом для елементів структур структурного типу, які вводиться. Визначення закінчується крапкою з комою.
Конструкція struct ім'я_структурного_типа грає ту ж роль, що і специфікатори типів, наприклад, double або int За допомогою struct можна або визначити конкретну структуру або покажчик на структури такого типу.
Приклад:
struct student {
char name[20];
short int age;
float s_b;
}
Ще одну можливість ввести структурний тип дає службове слово typedef, яке дозволяє ввести власне визначення для будь-якого типу. У разі структурного типу він може бути введений і поіменований таким чином: typedef struct {визначення_элементів} позначення _структурного_типа;
Приклад:
typedef struct {
визначення елементів;
} імя_структурного типу;
Наприклад:
typedef struct {
char processor[30];
char MB[30];
int HDD,OP;
}
computer MyComp, User;
Доступ до елементів структур відбувається за допомогою оператора "."
MyComp.HDD = 40000;
Якщо змінна визначена як вказівник на структуру, доступ до елементів відбувається за допомогою оператора "->"
computer *comp;
comp->op = 256000;
Об’єднуючий тип
Із структурами в "близькій спорідненості" знаходяться об'єднання, які вводяться за допомогою службового слова union. Об'єднання можна розглядати як структуру, всі елементи якої мають нульовий зсув від її початку. При такому розміщенні різні елементи займають в пам'яті одну і ту ж ділянку. Тим самим об'єднання забезпечують можливість доступу до однієї і тієї ж ділянки пам'яті за допомогою змінних (і/або масивів і структур) різного типу. Необхідність в такій можливості виникає, наприклад, при виділенні з внутрішнього представлення цілого числа його окремих байтів:
union {
char hh[2];
int ii;
} СС;
Тут:
• union - службове слово, яке вводить тип даних "об'єднання" або об'єднуючий тип даних;
• СС - ім'я конкретного об'єднання;
• символьний масив char hh[2] і ціла змінна int ii -елементи (компоненти) об'єднання.
Для звернення до елемента об'єднання використовуються ті ж конструкції, що і для звернення до елемента структури:
ім'я_об'єднання.ім'я_елемента
( * покажчик_на_об'єднання ).ім'я_елемента
покажчик_на_об'єднання -> ім'я_елемента
Смислова відмінність об'єднання від структури полягає в тому, що записати інформацію в об'єднання можна за допомогою одного з його елементів, а вибрати дані з тої ж ділянки пам'яті можна за допомогою іншого елемента того ж об'єднання. Наприклад, оператор
CC.ii = 15;
записує значення 15 в об'єднання, а за допомогою конструкцій CC.hh[0], CC.hh[l] можна отримати окремі байти внутрішнього представлення цілого числа 15.
Як і дані інших типів, об'єднання - це конкретний об'єкт, якому виділено місце в пам'яті.
Розміри ділянки пам'яті, які виділяється для об'єднання, повинні бути достатні для розміщення найбільшого елемента об'єднання. В прикладі елементи int іі і char hh[2] мають однакову довжину, але це не обов'язково. Основна властивість об'єднання полягає в тому, що всі його елементи розміщуються від початку однієї і тієї ж ділянки пам'яті. А розміри ділянки пам'яті, відведені для об'єднання, визначаються розміром найбільшого з елементів. Наприклад, для об'єднання
union {
double dd;
float aa;
int jj;
} uu;
Розміри об'єкту-об'єднання uu рівні розмірам найбільшого з елементів.
Іменований об'єднуючий тип вводиться за допомогою визначення такого вигляду:
union ім'я_об'єднуючого_типу { визначення_элементів };
де union - специфікатор типу;
ім'я_об'єднуючого_типу - вибираний програмістом ідентифікатор;
визначення_елементів - сукупність описів об'єктів, кожний з яких є прототипом одного з элементів об'єднань об'єднуючого типу який вводиться.
Як і для структурних типів, за допомогою typedef можна вводити позначення об'єднуючих типів, не вимагаючі застосування union:
typedef union ім'я_об'єднуючого_типу {
визначення_элементів
} визначення_об'єднуючого_типу;