Б-1 1.Буття-загальний процес існування. Буття-це щось первинне,визначальне.В широкому діапазоні-від сутностей,які сприймаються органами чуття,до абстрактних сутностей,які організовують видиме буття світу. Буття розглядає:видовий світ;предметний світ4явищний світ;процесуальний світ;дійовий світ;становий світ. Антитезою буття є небуття –“ніщо”. Небуття- поняття,яке не вистумає як альтернатива,як протилежність буття,це продовження буття,але у видозмінених формах,в рамках іншого змісту. Ніщо є поняттям відносним,бо в абсолютному розумінні небуття не існує.Усі конкретні прояви буття виникають з небуття і стають наявним,актуальним буттям.Буття сутнього приходить до кінця і повертається в небуття, втрачаючи дану форму буття. 2. Суспільство – це система історично визначених форм взаємодії і взаємовідносин між людьми,яка склалась в процесі розвитку та діяльності людей по перетворенюприроди і життя.Це система, довготривалий процес, сформований в історичному розвитку. Люди, індивіди утворюють с-во лише завдяки зв’язкам, які встановлюються між ними для свільного функціонування. Ці зв’язки назив. суспільними відносинами. С-во як система включає такі підсистеми: Класові, сімейні, побутові, релігійні, підсистема ідеологічних інститутів, політична, суспільного виробництва, національні, правові відносини. Б-2 2. В системі людської культури філософія пронизує всю систему знань людини. Система знань виділяє такі фнкції: -світоглядна -гносеологічна -прогностична -нормативна-сприяє формуванню певних норм за допомогою яких формує своє бачення про світ; -виховна -орієнтаційна -методологічна-полягає в тому, що філософія розробляє методику подальшого пізнання людиною світу, а також використанні цієї методики і методології, які будуть сприяти розвитку конкретної системи знань Б-3 1.Потрібно виділити 2 основні етапи розвитку філософії – докласичний і класичний. В докласичну добу виділ. такі етапи: -філософська культура Київ.Русі – розвивалася у вигляді однолінійного процесу, що розгортався під впливом християнського світогляду, а не взаємо перетином різних світоглядних моделей. - філософ. Ідеї в духовній к-рі 14-15ст. – Купріян, Цамблаків знайомлять освітчену публіку У-ни з новинками культурного життя. Філософ. думка розвивалася за такими напрямками: формується інтерес до дослідження історичної свідомості; засвідчені певні світогляди зрушення в колективній народній творчості. Пам’ятки народної епічної творчості проголошували віру в людину, закликали до боротьби за перемогу народних ідеалів; проникають ідеї вільнодумства. - гуманістичні і реформаційні ідеї в суспільно-філософській думці країни (16-17ст.) – велику роль відігравали церковні братства. Братства внесли світський струмінь у духовну культуру Ук-ни. - філософія Києво-Могил. Академії – програма академії передбачала знайомство з філософ. ідеями античності, схоластики, ідеями Відродження. Працювали там філософи Гізель (займався проблемами гносеології. Він вважав, що зн. Світ посилає нам чуттєві образи); Прокопович (сутність методу пізнання він визначає як спосіб знаходження невідомого через відоме). У добу класичної укр..філос. дали про себе знати: - філос.Сковороди. Укр..Просвітництво – саме в класичний період укр..філос. набували найб. вираження чітких ознак основні риси укр..філос. ментальності – антеїзм, екдистенціальність. Засновником нової класичної доби укр.. філос. ста Сковорода. - Університетсько філософ.19ст. набувають поширення ідеї Канта, Фіхте, Шеллінга. Серед університетських філософів були гегельянці:Новицький, Гогоцький – вони критикували Гегеля за раціоналістичне спрямування його філос. с-ми. - укр.. романтизм – помітний вклад в розробку філ.-світогл. Проблем внесли предст. Укр.. л-ри Франко. Він розробляв тему праці і труд. Моралі; стверджує, що праця – єдине, що здатне творити і вдосконалювати люд.душу. - натуралістично-позитивістські та соціалістичні мотиви в укр..філос. (кін19-поч.20ст) 3. Парадигма – це та точка зору, яка є тривалою, усталою. Східна парадигма – формування раціоналістичного підходу.Західна – домінує наївно-матеріалістична позиція