Вправа 5. Споживач вибирає кошик з двома товарами X та У. Початкова рівновага встановлюється у точці Е1. 1) Поясність, внаслідок чого рівновага споживача могла переміститись у точку Е2. Які ефекти виникли за умов зміни точки рівноваги? 2) Побудуйте криву "ціна - споживання". 3) Побудуйте нижче сполучений з зображеним графік кривої індивідуального попиту на товар Х. Відповідь. 1.Внаслідок зниження ціни товару Х. Виникає ефект заміни (1) та ефект доходу (2). 1) на графіку зображена крива Філіпса; 2) крива характеризує обернену залежність рівнями інфляції та безробіття у короткостроковому періоді. 3) обернена залежність створює основну дилему для уряду країни: при зменшенні рівня безробіття зростає рівень інфляції, і навпаки. 4) які дії уряду могли спричинити переміщення економіки з т.А в т.В? такі дії могли спричинити різні обставини,наприклад, стимулювальна політика уряду. Намагання уряду зменшити рівень безробіття призводить до зростання рівня інфляції, ціни і витрати зростають. В результаті в економіці відбуваються зміни, які можна зобразити переміщенням по кривій Філіпса (КФ1) з т.А в т.Б. інфляційні очікування ще не змінюються, але нижчий рівень безробіття пришвидшує темп інфляції. 5) зробити добудову до графіка, яка б проіліструвала б розвиток подій у довгостроковому періоді за умови, що у населення сформовані адаптивні інфляційні очікування, а уряд здійснює стимулювальну монетарну політику. В результаті стимулювальних дій уряду по зменшенню рівня безробіття відбувається підвищення ЗП та цін і працівники починають очікувати вищої інфляції. Отже, інерційний темп інфляції зростає. Короткострокова крива Філіпса КФ1 переміщується вгору. Нова крива (КФ2) лежить вище від початкової кривої КФ1, чим показує вищий очікуваний темп інфляції. Уряд може керувати лише короткостроковою кривою філіпса. У довгостроковому періоді крива є вертикальною лінією (ДФ), що піднімається вгорувід природної норми безробіття, як показано вертикальною лінією СА. Тому зникає можливість вибору між інфляцією та безробіттям.
1) на графіку зображена функція споживання. 2) крива відображає основний психологічний закон Кейнса – про схильність до споживання та заощадження: люди схильні збільшувати своє споживання зі зростанням доходу, але в меншій мірі, ніж зростає доход. 3) відрізок 0а відображає автономне споживання, яке не залежить від поточного доходу. До т.В домогосподарства живуть в борг, за т.В – заощаджують. т.В – точка нульового заощадження, відображає рівень доходу, за якого домогосподарства і не заощаджують, і не витрачають попередніх заощаджень. 4) добудувати функцію заощаджень. Лінія заощаджень має висхідний характер із зростаючим кутом нахилу.
крива Лоренца характеризує фактичний розподіл доходів населення екон.зміст бісектриси- лінія абсол.рівності (рівномірнорсті) розхподілу доходів. Ек.зміст точок А. Б, С – Т.А – 20% населення отримали 5 % доходів. Найбідніші Т.В – 40% населення отримали 15 % доходів. Бідні Т.С – 80% населення отримали 50 % доходів. Багаті Існує глибока нерівність розподілу 5) добудувати графік так, щоб він ілюстрував зростав нерівності доходів. – глибше прогнути криву Лоренца донизу. 1) короткострокова модель рівноваги ADAS Добудова, яка характеризує експансію сукупного попиту та досягнення рівноваги на рівнів повної зайнятості- перміщення кривої AD1 в криву AD2 та перміщення точки рівноваги т.Е1 в т.Е2. при цьому зросли і ціни (з Р1 в Р2) і рівень рівноважного ВВП (до природного рівня). як зміняться параметри рівноваги, якщо AD зменшиться до початкового рівня за гнучких цін. – точка рівновагги переміститьмя з Е1 в Е2, рівноважний ВВП та рівень цін зменшиться (з Р2 до Р1). За негнучких цін діє ефект «храповика». Коли сукупний попит розширюється з AD, до AD2, то рівновага перемішується з точки Е1 до Е2. Проте ціни не знижуються з такою легкістю, як підвищуються. Тому якщо сукупний попит зменшиться з AD2 до AD1, то економіка не повернеться до свого первинного рівноважного стану в точці Е1 Скоріше збережеться новий, вищий рівень цін Р2 , і скорочення сукупного попиту перемістить економіку до стану рівноваги в точці Е3. вищий рівень збережеться - ціни «заклинило» на рівні Р2.? реальний ВВП зменшиться до Y3 (Ціни постійні, а рівень ВВП знижується.) модель «видатки-випуск» або «кейнсіанський хрест» модель характеризує: закриту економіку (NX=0), приватну економіку (G=0), має місце рецесія/спад (рівноважний ВВП менше потенційного рівня ВВП) добудова і визначення рівня інвестицій (І), необхідних для досягнення рівноваги на рівні повної зайнятості. Через початкову точку Е1 провести лінію (С+І2), паралельну лінії (С+І1). Утвориться нова точка рівноваги Е2, що показує рівновагу за рівня повної зайнятості. Рівень інвестицій, необхідний для для досягнення рівноваги на рівні повної зайнятості становить . При цьому рівень ВВП досягне свого потенційного рівня ( Визначити мультиплікатор видатків. 1) модель макроекономічної рівноваги «вилучення – ін’єкції». Грунтується на тому, що економічна рівновага досягається тоді, коли витікання з потоку «видатки-доходи» =ін’єкціям у цей потік. Тобто, S=I. 2) точка рівноваги Е характеризує стан рівноваги за рівня повної зайнятості (Yf). В даній точці S=I. 3) визначити графічно як зміниться стан економіки,якщо домогосподарства заощаджують на 40 од. більше за кожного рівня доходу. В даному випадку величина заощаджень зменшиться на од. та функція S переміститься вгору на новий рівень (S1)., а дохід зменшиться від свого потенційного рівня (Yf=500) до рівня Y=400. стан рівноваги переміститься з точки Е в точку Е1. 4) мультиплікатор видатків становитиме 5) в макроекономіці дане явище отримало назвупарадоксу заощадливості. Задача 8 (макро; графіки) Які моделі зображені на графіках Зробіть добудови, які б відображали стимулювальну монетарну політику (політику «дешевих грошей») За якого стану економіки і з якою метою застосовують політику «дешевих грошей»? Який інструмент і як саме застосовується для реалізації цієї політики? Поясніть механізм впливу стимулюючої монетарної політики на рівноважний ВВП? Розв’зок 1) а) рівновага на грошовому ринку б) функція інвестиційного попиту в) «кейнсіанський хрест» 2) Добудовуємо графік 3) Політику «дешевих грошей» застосовують при такому стані економіки, як спад виробництва або ж депресії з метою подолання даного стану або ж для досягнення повної зайнятості 4) Купівля ЦП; зменшення облікової ставки; зменшення норми резервування. 5) Зниження норми резервування та облікової ставки, купівля цінних паперів > збільшує грошову масу в обігу > зменшує рівноважну процентну ставку > збільшується обсяг інвестиційного попиту > збільшуються сукупні видатки > мультиплікативно збільшується рівноважний ВВП.
1. На графіку зображені криві попиту і пропонування для ринку окремого товару. Початкова рівновага встановилась у точці а, після чого був введений акордний податок на продаж. Ставка податку на одиницю товару – величина bc. Податковий тягар розподілений між продавцем і покупцем. Р1Р2bk – податк. тягар покупця, Р1kсР0 – продавця. Одержаний розподіл податкового тягаря зумовлений відносною еластичністю попиту. Чим більш еластичний попит, тим більший податковий тягар для споживачів, і навпаки. Загальна сума податку – площа фігури Р0Р2bс. При запровадженні універсального податку криві пропонування S1 і S0 не є паралельними, крива S1 змінює свій кут нахилу. 2. Теорія поведінки споживача. Ціна –споживання. Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання кожного блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів. На її основі будується крива індивідуального попиту. Випадок 1. Ціна на товар Х спадає. Dx – крива попиту на товар Х.
Випадок 2. Ціна на товар Х зростає. 3. Теорія поведінки споживача. Дохід –споживання. Крива "доход - споживання" сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані з різними рівнями доходу і показує співвідношення між доходом споживача і кількістю товарів, що купуються. Траєкторія кривої "доход - споживання" залежить від типу благ: для нормальних благ вона є монотонно зростаючою, зі зростанням доходу споживання всіх товарів збільшується; для нижчих благ вона набуває від'ємного нахилу, відхиляється ліворуч, відображаючи скорочення споживання зі зростанням доходу; для нейтральних благ вона має вигляд вертикальної лінії. Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача. Вони мають однаковий з кривими "доход - споживання" характер залежності від доходу.
4. Ефект заміни і ефект доходу. Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик, викликаючи два ефекти - ефект заміни та ефект доходу. Ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача. Зі зниженням ціни ефект заміни обов'язково зумовлює збільшення споживання блага, тобто має додатне значення. Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів. У моделі Слуцького розмежування дії ефектів здійснюється за основі добудови допоміжної компенсуючої бюджетної лінії, яка дозволяє визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Після чого, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії. У моделі Слуцького компенсуюча бюджетна лінія проходить через точку початкової рівноваги за умови незмінної купівельної спроможності споживача, а ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач переміщується на вищу криву байдужості. У моделі Хікса компенсуюча бюджетна лінія дотична до початкової кривої байдужості, проте купівельна спроможність споживача змінюється. Під дією ефекту заміни споживач залишається на тому ж рівні корисності, але змінює набір товарів у кошику. Обидві моделі виявляють однакові тенденції: зі зниженням ціни блага ефект заміни обов'язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, - залежно від того, до якого типу належить товар. 5. Узагальнена модель рівноваги споживача. Дохід споживача – 1200 грн. Ціна товару Х в рівноважних споживчих кошиках: Рх1=1200/40=30 грн., Рх2=1200100=12 грн.
7. Модель TR-TC. Ринкова структура – досконала конкуренція (бо ціна незмінна, а виручка залежить від обсягу). Фірма в короткостроковому періоді, оскільки існує поділ витрат на постійні і змінні. Мета фірми – максимізувати прибуток. 8. Модель TR-TC. Ринкова структура – досконала конкуренція (бо ціна незмінна, а виручка залежить від обсягу). Фірма в короткостроковому періоді, оскільки існує поділ витрат на постійні і змінні. Мета фірми – мінімізувати збитки. 9. Модель TR-TC. Ринкова структура – монополія (бо сукупна виручка має нелінійний характер). Фірма в короткостроковому періоді, оскільки існує поділ витрат на постійні і змінні. Мета фірми – максимізація прибутку.
10. Модель МR-МC. Ринкова структура – досконала конкуренція (бо ціна незмінна, MR – горизонтальна лінія). Фірма в короткостроковому періоді, оскільки існує поділ витрат на постійні і змінні. Оптимальний обсяг виробництва встановлюється там, де МR=МС. Р>АТС, тому результат діяльності – прибуток (МR вище АТС і АVС). ЕР=(Р-АТС)*Q
11. Модель МR-МC. Ринкова структура – досконала конкуренція (бо ціна незмінна, MR – горизонтальна лінія). Фірма в короткостроковому періоді, оскільки існує поділ витрат на постійні і змінні. Оптимальний обсяг виробництва встановлюється там, де МR=МС. АVС >Р>АТС, тому результат діяльності – мінімізація збитків шляхом виробництва.
12. Модель МR-МC. Ринкова структура – монополія (Крива попиту і MR мають спадний характер і не співпадають). Фірма в короткостроковому періоді, оскільки існує поділ витрат на постійні і змінні. Оптимальний обсяг виробництва встановлюється там, де МR=МС. АТС>Р - збиток. Отже, результат діяльності – мінімізація збитків.
13. Модель МR-МC. Ринкова структура – монополістична конкуренція (крива попиту має спадний характер, MR – спадає швидше, адже для продажу додаткової продукції потрібно знижувати ціну). Фірма в короткостроковому періоді, оскільки існує поділ витрат на постійні і змінні. Оптимальний обсяг виробництва встановлюється там, де МR=МС. Р>АТС, тому результат діяльності – прибуток.
14. Модель МR-МC. На малюнку зображено довгострокову рівновагу монополістичного конкурента. Ринкова структура – монополістична конкуренція (крива попиту має спадний характер, MR – спадає швидше, адже для продажу додаткової продукції потрібно знижувати ціну). Фірма в довгостроковому періоді, оскільки не існує поділу витрат на постійні і змінні. Оптимальний обсяг виробництва встановлюється там, де МR=МС. Результат діяльності – ЕР=0, фірма отримує економічний прибуток, так як Р=АС.
15. Модель МR-МC. Ринкова структура – монополія (Крива попиту і MR мають спадний характер і не співпадають). Фірма в довгостроковому періоді, оскільки не існує поділу витрат на постійні і змінні. Оптимальний обсяг виробництва встановлюється там, де МR=МС. Результат діяльності – фірма отримує прибуток, так як Р>АТС
16. Модель МR-МC. Ринкова структура – природна монополія. АС і MС мають спадний характер. Їх спадний характер зумовлений зростаючим ефектом масштабу. 1. Обсяг і результат діяльності простого монополіста – Qm. 2. Обсяг і результат діяльності фірми, якщо уряд встановить на її продукцію ціну, рівну середнім витратам – Q2. В цьому разі її результат діяльності – нормальний прибуток. Р=АС – ціна справедливого прибутку. 3. Обсяг і результат діяльності фірми, якщо уряд встановить на її продукцію ціну, рівну граничним витратам – Q3. В цьому разі її результат діяльності – збиток, бо АС>Р. Р=МС – фірма вироблятиме більший обсяг за суспільно оптимальною ціною.
17. 1. Рівноважний обсяг і ціна, які встановились на галузевому ринку за умов досконалої конкуренції – Qс* (там, де МС=D). 2. Оптимальний обсяг і ціна, яку встановить фірма-монополіст – Qm* (там, де МR=MC). 3. Економічні наслідки монополізації конкурентної галузі – обсяг зменшується, ціна збільшується. 4. Величина і складові безповоротних суспільних втрат від монополізації конкурентної галузі: А – частина надлишку споживача, перерозподілена на користь монополії і перетворена на надлишок виробника-монополіста, В і С – безповоротні суспільні втрати. Економічні наслідки – зниження обсягу і підвищення ціни.
