«Український прорив» — стратегічний план соціально-економічного розвитку України.
Відомо, що Україна «доношує» промисловий і науково-технологічний потенціал колишнього Радянського Союзу. Дуже повільно відбувається відновлення підприємств і технологій. Не дають прибутку найкращі на планеті чорноземи – основне багатство України. Нерівномірність у матеріальних прибутках між багатими та бідними сягає більше ніж 10 разів.
План покликаний виправити невдалі намагання попередніх безсистемних економічних змін, з якими у більшості людей пов’язані лише сумні спогади. Економіка повинна ґрунтуватися на прискореній модернізації вітчизняного господарства, збільшенні виробництва продукції, що дасть змогу підвищити заробітну платню. Впровадження цієї політики з опертям на соціальну базу суспільства – середній клас – означає поліпшення добробуту і якості життя громадян країни.
Першочерговим є підвищення відповідальності держави перед суспільством, регулювання підприємницької діяльності виключно правовими та економічними засобами. Головний наголос треба робити на використанні національних конкурентних переваг, тобто на таких перспективних високотехнологічних галузях, як космічні технології, авіапромисловість, біотехнології, ВПК тощо. Для того, щоб оптимально використати унікальний геостратегічний і природний потенціал України, сюди варто віднести агропромисловий комплекс, транспортну інфраструктуру, гірничо-металургійний комплекс і рекреаційні ресурси.
Ці сфери повинні стати пріоритетними „точками економічного прориву” – вони природно здатні забезпечити міцні конкурентні позиції і відіграти роль „локомотивів розвитку”. Саме вони повинні забезпечити українську економіку стабільними замовленнями зі світового ринку. Адже в останні роки наша економіка зростала переважно за рахунок продажу за кордон сировини. Тобто сьогодні необхідно переорієнтовувати економіку на ПРОРИВ, створюючи нові перспективні виробництва на завтра, а не експлуатуючи промислову спадщину минулого.
Для цього ми маємо всі необхідні ресурси. Сировинна база України включає родовища більш ніж 100 корисних копалин. Тільки розвідані запаси оцінюються в 7,5 трлн. доларів. На нашій території знаходяться 43% світових покладів марганцю, 20% — титану, 14% — залізної руди, багато цирконію, урану, калійних солей. Додамо до цього переліку величезний транспортний потенціал транзитних перевезень і енергетичних потужностей.
Але ці ресурси сьогодні не працюють. Треба негайно позбутися фатальної залежності від імпортних енергоносіїв – гонитву за світовими цінами не витримає ні металургійна, ні хімічна галузі, ані соціальний сектор. Альтернативні джерела енергії та ефективне енергозбереження – ось вагома складова плану у сфері енергетики.
Не обходить увагою план українського прориву і сільськогосподарське виробництво. Агропромисловий комплекс потребує завершення земельної реформи, сприятливих засад господарської діяльності. Держава повинна заохочувати створення виробничого ланцюжка за принципом «з лану до столу», надавати виробникам сільгосппродукції податкові послаблення при технічному переозброєнні переробних підприємств, підтримувати аграріїв кредитами та державним замовленням, фахово регулювати ціноутворення.
Треба рішуче викорінювати контрабанду, боротися з фактами несплати податків, нецільовими витратами державних коштів, будь-якими іншими економічними злочинами. Проте слід пам’ятати: не всі порушники закону заплямовані кримінальним минулим. Частина капіталів просто ховається від непомірного податкового тиску і свавілля бюрократії. Держава повинна зробити відповідні кроки задля виведення з тіні та повернення капіталів у країну , що значно збільшить обсяги легальної економіки.
Все це можна зробити через стратегію соціального й економічного розвитку кожного окремого регіону, міста, території. Причому створювати план такого розвитку і підраховувати усі необхідні витрати повинні лише представники регіонів.
Отже, Україна може жити краще, а її громадяни — багатше. Частка населення, яка за рівнем доходів і професійно-освітнього статусу належить до заможного середнього класу, повинна збільшитись принаймні втричі (із наявних 20% до 60%). Саме вони й оберуть ПЛАН УКРАЇНСЬКОГО ПРОРИВУ для себе і своєї батьківщини.