Розділ 2. Економічна оцінка рівня використання робочого часу та його вплив на господарську діяльність 2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження В даній роботі для оцінки рівня використання робочого часу та його впливу на господарську діяльність використовується масив даних з 100 підприємств. При безповторному відборі чисельність вибірки (n) визначається за формулою: (2.1) де, – це обсяг генеральої сукупності (дано 100); – це обсяг вибіркової сукупності; - гранична похибка вибірки (при =0,0581, а при =2 становитиме 0,1162 ()); - дисперсія сукупності (дано 0,399); - критерій значущості.
Тобто чисельність вибірки становить 32 підприємств. Відбирати ці підприємства будемо за допомогою таблиці випадкових чисел. Далі ми зводимо ці підприємства в одну таблицю, для подальших розрахунків. Таблиця 2.1.1. Вихідні дані для проведення дослідження Підприємство Виробнича потужність, тис. грн. Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість ОВФ, тис. грн. Чисельність персоналу, осіб Рух ОВФ, тис. грн. Річний знос, % 4 Витрати виробництва Втрати робочого часу використання ОВФ в результаті, % Технологічна структура ОВФ Використання ОВФ у зміну, тис. грн. Підвищення кваліфікації Матеріальне стимулювання
Первісна вартість Залишкова вартість Всього в т. ч. робітники Вибуло Надійшло
Всього, тис. грн З них на утримання і експлуатацію ОВФ, % Перебування в ремонті Організаційних причин Інші
Першу Другу Третю Щорічне підвищення кваліфікації, % Приріст обсягу на 1% підвищ. кваліфікації, тис.грн. Додаткові витрати на 1% підвищ. кваліфікації, тис.грн. Щорічне підвищення матер. стимулювання, % Приріст обсягу на 1% матер. стим., тис. грн Додаткові витрати на 1% матер. стим., тис. грн.
2.2. Характеристика об’єкта дослідження Для кращої характеристики вибіркової сукупності (окремих підприємств) обраховуємо певні техніко-економічні показники і обраховані дані зводимо в таблицю (табл. 2.2). В даній курсові роботі основним показником є коефіцієнт використання робочого часу, який характеризує ступінь використання робочого часу в році. Визначається як відношення числа фактично відпрацьованих робочих днів до числа робочих днів в році. Фактично відпрацьовані робочі дні будемо знаходити, віднімаючи від загальної кількості робочих днів (251 день) усі витрати робочого часу, пов’язані з перебуванням обладнання в ремонті, витрати з організаційних та інших причин. (2.2) Розраховуємо фондовіддачу ОВФ, яка визначається як відношення обсягу виробництва до середньорічної вартості основних виробничих фондів: Фв= (2.3) Визначаємо коефіцієнт придатності ОВФ, який показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості: (2.4) де Кпр – коефіцієнт придатності основних фондів, Бвз – залишкова (балансова) вартість основних фондів, Бвп – балансова (первісна) вартість основних фондів. Розраховуємо ефективність виробництва: (2.5) Таблиця 2.2.1 Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження № п/п Коефіцієнт використання робочого часу Обсяг виробництва Фондовіддача ОВФ Коефіцієнт придатності ОВФ Ефективність виробництва
03 0,85 4000 2,00 0,95 0,88
62 0,88 5000 1,92 0,73 0,90
89 0,86 4800 2,09 0,91 0,83
37 0,86 4800 2,18 0,95 0,83
04 0,87 3700 2,06 0,56 0,81
70 0,88 5000 2,00 0,72 0,88
32 0,86 4600 2,30 0,75 0,87
30 0,85 5600 2,07 0,74 0,89
40 0,86 3500 1,89 0,86 0,86
98 0,88 5000 1,92 0,73 0,90
15 0,88 5000 1,92 0,73 0,90
28 0,87 4400 2,20 0,80 0,86
02 0,82 4700 1,88 0,80 0,85
94 0,82 4600 2,00 0,87 0,87
23 0,86 4600 2,30 0,75 0,87
39 0,85 4000 2,00 0,80 0,88
100 0,84 3600 1,89 0,79 0,83
73 0,84 3600 1,89 0,79 0,83
57 0,87 3700 2,06 0,56 0,81
72 0,89 4000 1,90 0,71 0,90
91 0,85 4000 2,00 0,80 0,88
11 0,83 3900 2,05 0,84 0,82
56 0,85 4000 2,00 0,95 0,88
13 0,84 4800 2,40 0,85 0,88
65 0,85 4000 2,00 0,95 0,88
50 0,86 3600 1,95 0,86 0,83
92 0,84 4800 2,18 0,77 0,88
63 0,89 4000 2,00 0,75 0,90
38 0,87 4700 2,14 0,91 0,87
36 0,87 3700 2,06 0,56 0,81
48 0,87 4700 2,14 0,91 0,87
34 0,82 4600 2,30 0,90 0,87
На основі відібраних одиниць сукупності (вибірки) та розрахованих коефіцієнтів спостерігається значна варіація більшості техніко-економічних показників різних підприємств. Вибрана чисельність одиниць (вибірка) піддається економічному групуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень, закономірностей розвитку явищ. Розраховуєм кількість груп необхідних для проведення групування за формулою: n = 1 + 3,322 lg N, (2.6) де, n – кількість груп; N – чисельність одиниць (вибірки). Отже, n = 1 + 3,322 lg 32 = 6 (груп). Обчислюємо величину інтервалу для розподілу підприємств на шість груп за рівнем використання робочого часу основних виробничих фондів за формулою: , (2.7) де, xmax - максимальне значення ознаки, xmin – мінімальне значення ознаки. Тоді,
Значення техніко-економічних показників розраховуємо як середнє арифметичне цих показників для кожної групи, що входять у дані інтервали (групи). Розрахунки зводимо в таблицю (табл. 2.2.2). Таблиця 2.2.2 Групування вибіркової сукупності (підприємств) за рівнем використання робочого часу основних виробничих фондів Групи Коефіцієнт використання робочого часу Кількість підприємств % від загальної кількості підприємств Обсяг виробництва Фондовіддача ОВФ Коефіцієнт придатності ОВФ Ефективність виробництва
1 0,82-0,832 8 25 34600 2,07 0,83 0,85
2 0,82-0,844 5 16 21600 2,01 0,85 0,88
3 0,844-0,855 7 22 29900 2,1 0,86 0,85
4 0,855-0,867 6 19 24900 2,11 0,72 0,84
5 0,867-0,878 4 13 20000 1,94 0,73 0,90
6 0,878-0,89 2 5 8000 1,95 0,73 0,90
Разом 32 100 139000 - - -
Висновок: Таким чином, найбільша кількість підприємств входить до першої групи, де коефіцієнт використання робочого часу становить від 0,82 до 0,832. Ця група нараховує 8 підприємств, питома вага яких 25%. Ефективність виробництва в цій групі середня і складає 0,85. Фондовіддача та коефіцієнт придатності в цій групі відповідно складають 2,07 і 0,83. Щодо величини обсягу виробництва, то він також є найбільшим дорівнює 34600 тис.грн. Другою за кількістю підприємств є третя група (22%). Щодо інших грут, то кількість підприємств у них є найменшими, як і обсяг виробництва. Ефективність виробництва у 5 та 6 групах найбільша (0,9 грн./грн..). Фондовіддача є найбільшою у 4 групі ( 2,11 тис.грн). 2.3.Оцінка впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів на обсяг виробництва продукції Для оцінки впливу використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на обсяги виробництва продукції ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.4), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та обсяги виробництва продукції. Коефіцієнт використання робочого часу будемо шукати за формулою (2.3.1.). Таблиця 2.3.1. Вихідні дані Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Обсяги виробництва
03 0,85 4000
62 0,88 5000
89 0,86 4800
37 0,86 4800
04 0,87 3700
70 0,88 5000
32 0,86 4600
30 0,85 5600
40 0,86 3500
98 0,88 5000
15 0,88 5000
28 0,87 4400
02 0,82 4700
94 0,82 4600
23 0,86 4600
39 0,85 4000
100 0,84 3600
73 0,84 3600
57 0,87 3700
72 0,89 4000
91 0,85 4000
11 0,83 3900
56 0,85 4000
13 0,84 4800
65 0,85 4000
50 0,86 3600
92 0,84 4800
63 0,89 4000
38 0,87 4700
36 0,87 3700
48 0,87 4700
34 0,82 4600
Будуємо ранжирований ряд за коефіцієнтом використання робочого часу ( таблиця 2.3.2.). Таблиця 2.3.2. Ранжировання за робочим часом Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Обсяги виробництва
2 0,82 4700
94 0,82 4600
34 0,82 4600
11 0,83 3900
100 0,84 3600
73 0,84 3600
13 0,84 4800
92 0,84 4800
3 0,85 4000
30 0,85 5600
39 0,85 4000
91 0,85 4000
56 0,85 4000
65 0,85 4000
89 0,86 4800
37 0,86 4800
32 0,86 4600
40 0,86 3500
23 0,86 4600
50 0,86 3600
4 0,87 3700
28 0,87 4400
57 0,87 3700
38 0,87 4700
36 0,87 3700
48 0,87 4700
62 0,88 5000
70 0,88 5000
98 0,88 5000
15 0,88 5000
72 0,89 4000
63 0,89 4000
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між рівнем використання робочого часу та обсягом виробництва основних виробничих фондів і описати цю залежність математичним рівнянням. Рис. 2.1 Точкова діаграма залежності обсягу виробництва продукції від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів
Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу обсяги виробництва зростають. Теоретичне значення наближене до емпіричного. Розрахунковим шляхом обчислюємо коефіцієнт кореляції, детермінації, параметри рівняння (), для зручності обрахунки виконаємо у формі таблиці 2.3.3, де Х- коефіцієнт використання робочого часу, а У – обсяги виробництва. (таблиця 2.3.3.). Таблиця 2.3.3. Допоміжна таблиця для обрахунку коефіцієнта лінійної кореляції № п/п
Х
У
ХУ
Х2
У2
2 0,82 4700 3854 0,6724 22090000
94 0,82 4600 3772 0,6724 21160000
34 0,82 4600 3772 0,6724 21160000
11 0,83 3900 3237 0,6889 15210000
100 0,84 3600 3024 0,7056 12960000
73 0,84 3600 3024 0,7056 12960000
13 0,84 4800 4032 0,7056 23040000
92 0,84 4800 4032 0,7056 23040000
3 0,85 4000 3400 0,7225 16000000
30 0,85 5600 4760 0,7225 31360000
39 0,85 4000 3400 0,7225 16000000
91 0,85 4000 3400 0,7225 16000000
56 0,85 4000 3400 0,7225 16000000
65 0,85 4000 3400 0,7225 16000000
89 0,86 4800 4128 0,7396 23040000
37 0,86 4800 4128 0,7396 23040000
32 0,86 4600 3956 0,7396 21160000
40 0,86 3500 3010 0,7396 12250000
23 0,86 4600 3956 0,7396 21160000
50 0,86 3600 3096 0,7396 12960000
4 0,87 3700 3219 0,7569 13690000
28 0,87 4400 3828 0,7569 19360000
57 0,87 3700 3219 0,7569 13690000
38 0,87 4700 4089 0,7569 22090000
36 0,87 3700 3219 0,7569 13690000
48 0,87 4700 4089 0,7569 22090000
62 0,88 5000 4400 0,7744 25000000
70 0,88 5000 4400 0,7744 25000000
98 0,88 5000 4400 0,7744 25000000
15 0,88 5000 4400 0,7744 25000000
72 0,89 4000 3560 0,7921 16000000
63 0,89 4000 3560 0,7921 16000000
Разом 27,43 139000 119164 23,5243 613200000
Середнє 0,857 4343,750 3723,875 0,735 19162500
Коефіцієнт кореляції визначаємо для того, щоб визначити тісноту зв?язку між робочим часом і терміном корисного використання, який визначається за формулою: r= , де ?х ,?у – середнє квадратичне відхилення факторної та результативної ознак, які визначаються за формулами: ?х = ; ?у = , звідси ?х = ; ?у = . Визначивши необхідні дані обраховуємо коефіцієнт кореляції: r=(3723,875-0,857*4343,75)/(0,019*542,53)=0,045. За отриманими даними можемо сказати, що між робочим часом та обсягом виробництва продукції існує дуже слабкий зв’язок. На основі коефіцієнта кореляції обраховуємо коефіцієнт детермінації за формулою: R = (r)2. R = 0,04*0,04=0,002. Визначаємо похибку коефіцієнта кореляції за формулою: Sr=; Sr==0,18. Для того, щоб визначити рівняння, необхідно знати параметри а1 і а0, які можна обрахувати за допомогою формул: а1=; а0=. а1=(3723,875-0,857*4343,75)/(0,735-0,857*0,857)=1285,5; а0=4343,75-0,857*1285,5=3244,4. Записуємо рівняння: Ух = 1285,5х-3244,4. Далі визначається критерій значущості за залежністю: (2.14) tr – критерій значущості коефіцієнта лінійної кореляції.
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Теоретичне значення критерію становить 2. Оскільки 0,22<2, тобто trф < trт, то це вказує на те, що вибірковий коефіцієнт кореляції не є статистично значимим і характеризує не досить тісний зв’язок між залежною і пояснюючими змінними. Отже, зв’язок несуттєвий. 2.4. Оцінка впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів на фондовіддачу основних виробничих фондів Для оцінки впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на фондовіддачу ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.4.1.), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: коефіцієнт використання робочого часу та фондовіддача. Таблиця 2.4.1. Вихідні дані Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Фондовіддача ОВФ
03 0,85 2,00
62 0,88 1,92
89 0,86 2,09
37 0,86 2,18
04 0,87 2,06
70 0,88 2,00
32 0,86 2,30
30 0,85 2,07
40 0,86 1,89
98 0,88 1,92
15 0,88 1,92
28 0,87 2,20
02 0,82 1,88
94 0,82 2,00
23 0,86 2,30
39 0,85 2,00
100 0,84 1,89
73 0,84 1,89
57 0,87 2,06
72 0,89 1,90
91 0,85 2,00
11 0,83 2,05
56 0,85 2,00
13 0,84 2,40
65 0,85 2,00
50 0,86 1,95
92 0,84 2,18
63 0,89 2,00
38 0,87 2,14
36 0,87 2,06
48 0,87 2,14
34 0,82 2,30
Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.8). Таблиця 2.4.2. Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Фондовіддача ОВФ
2 0,82 1,88
94 0,82 2
34 0,82 2,3
11 0,83 2,05
100 0,84 1,89
73 0,84 1,89
13 0,84 2,4
92 0,84 2,18
3 0,85 2
30 0,85 2,07
39 0,85 2
91 0,85 2
56 0,85 2
65 0,85 2
89 0,86 2,09
37 0,86 2,18
32 0,86 2,3
40 0,86 1,89
23 0,86 2,3
50 0,86 1,95
4 0,87 2,06
28 0,87 2,2
57 0,87 2,06
38 0,87 2,14
36 0,87 2,06
48 0,87 2,14
62 0,88 1,92
70 0,88 2
98 0,88 1,92
15 0,88 1,92
72 0,89 1,9
63 0,89 2
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між тривалістю робочого часу та фондовіддачею і описати цю залежність математичним рівнянням. Рис. 2.2 Точкова діаграма залежності рівня фондовіддачі від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів.
Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням коефіцієнту використання робочого часу фондовіддача також зменшується. Розрахунковим шляхом обчислюємо коефіцієнт кореляції, детермінації, параметри рівняння (), для зручності обрахунки виконаємо у формі таблиці 2.4.3., де Х- коефіцієнт використання робочого часу, а У – фондовіддача ОВФ. Таблиця 2.4.3. Допоміжна таблиця для обрахунку коефіцієнта лінійної кореляції № п/п
Х
У
ХУ
Х2
У2
2 0,82 1,88 1,54 0,67 3,53
94 0,82 2,00 1,64 0,67 4,00
34 0,82 2,30 1,89 0,67 5,29
11 0,83 2,05 1,70 0,69 4,20
100 0,84 1,89 1,59 0,71 3,57
73 0,84 1,89 1,59 0,71 3,57
13 0,84 2,40 2,02 0,71 5,76
92 0,84 2,18 1,83 0,71 4,75
3 0,85 2,00 1,70 0,72 4,00
30 0,85 2,07 1,76 0,72 4,28
39 0,85 2,00 1,70 0,72 4,00
91 0,85 2,00 1,70 0,72 4,00
56 0,85 2,00 1,70 0,72 4,00
65 0,85 2,00 1,70 0,72 4,00
89 0,86 2,09 1,80 0,74 4,37
37 0,86 2,18 1,87 0,74 4,75
32 0,86 2,30 1,98 0,74 5,29
40 0,86 1,89 1,63 0,74 3,57
23 0,86 2,30 1,98 0,74 5,29
50 0,86 1,95 1,68 0,74 3,80
4 0,87 2,06 1,79 0,76 4,24
28 0,87 2,20 1,91 0,76 4,84
57 0,87 2,06 1,79 0,76 4,24
38 0,87 2,14 1,86 0,76 4,58
36 0,87 2,06 1,79 0,76 4,24
48 0,87 2,14 1,86 0,76 4,58
62 0,88 1,92 1,69 0,77 3,69
70 0,88 2,00 1,76 0,77 4,00
98 0,88 1,92 1,69 0,77 3,69
15 0,88 1,92 1,69 0,77 3,69
72 0,89 1,90 1,69 0,79 3,61
63 0,89 2,00 1,78 0,79 4,00
Разом 27,43 65,69 56,30 23,52 135,44
Середнє 0,857 2,05 1,76 0,74 4,23
Коефіцієнт кореляції визначаємо для того, щоб визначити тісноту зв?язку між робочим часом і терміном корисного використання, який визначається за формулою: r= , де ?х ,?у – середнє квадратичне відхилення факторної та результативної ознак, які визначаються за формулами: ?х = ; ?у = , звідси ?х = ; ?у = . Визначивши необхідні дані обраховуємо коефіцієнт кореляції: r=(1,76-0,857*2,05)/(0,019*0,136)=-0,157. За отриманими даними можемо сказати, що між робочим часом та фондовіддачею існує обернений зв’язок. На основі коефіцієнта кореляції обраховуємо коефіцієнт детермінації за формулою: R= (r)2. R = -0,157*(-0,157)=0,0246. Визначаємо похибку коефіцієнта кореляції за формулою: Sr=; Sr==0,18. Для того, щоб визначити рівняння, необхідно знати параметри а1 і а0, які можна обрахувати за допомогою формул: а1=; а0=. а1=(1,76-0,857*2,05)/(0,735-0,857*0,857)=-1,12; а0=4,23-0,857*(-1,12)=3,013. Записуємо рівняння: Ух = -1,12х+3,013. Далі визначається критерій значущості за залежністю: (2.14) tr – критерій значущості коефіцієнта лінійної кореляції.
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Теоретичне значення критерію становить 2. Оскільки -0,87<2, тобто trф < trт, то це вказує на те, що вибірковий коефіцієнт кореляції не є статистично значимим і характеризує не досить тісний зв’язок між залежною і пояснюючими змінними. Отже, зв’язок несуттєвий. 2.5. Оцінка впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на їх придатність Для оцінки впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на їх придатність ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.5.1). В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та придатність основних виробничих фондів. Коефіцієнт придатності визначаємо за формулою (2.4). Таблиця 2.5.1. Вихідні дані Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Коефіцієнт придатності ОВФ
03 0,85 0,95
62 0,88 0,73
89 0,86 0,91
37 0,86 0,95
04 0,87 0,56
70 0,88 0,72
32 0,86 0,75
30 0,85 0,74
40 0,86 0,86
98 0,88 0,73
15 0,88 0,73
28 0,87 0,80
02 0,82 0,80
94 0,82 0,87
23 0,86 0,75
39 0,85 0,80
100 0,84 0,79
73 0,84 0,79
57 0,87 0,56
72 0,89 0,71
91 0,85 0,80
11 0,83 0,84
56 0,85 0,95
13 0,84 0,85
65 0,85 0,95
50 0,86 0,86
92 0,84 0,77
63 0,89 0,75
38 0,87 0,91
36 0,87 0,56
48 0,87 0,91
34 0,82 0,90
Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.5.2.). Таблиця 2.5.2. Ранжировання за робочим часом Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Коефіцієнт придатності ОВФ
2 0,82 0,8
94 0,82 0,87
34 0,82 0,9
11 0,83 0,84
100 0,84 0,79
73 0,84 0,79
13 0,84 0,85
92 0,84 0,77
3 0,85 0,95
30 0,85 0,74
39 0,85 0,8
91 0,85 0,8
56 0,85 0,95
65 0,85 0,95
89 0,86 0,91
37 0,86 0,95
32 0,86 0,75
40 0,86 0,86
23 0,86 0,75
50 0,86 0,86
4 0,87 0,56
28 0,87 0,8
57 0,87 0,56
38 0,87 0,91
36 0,87 0,56
48 0,87 0,91
62 0,88 0,73
70 0,88 0,72
98 0,88 0,73
15 0,88 0,73
72 0,89 0,71
63 0,89 0,75
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між тривалістю робочого часу та придатністю ОВФ і описати цю залежність математичним рівнянням. Рис. 2.3 Точкова діаграма залежності рівня придатності від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів.
Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу придатність зменшується. Розрахунковим шляхом обчислюємо коефіцієнт кореляції, детермінації, параметри рівняння (), для зручності обрахунки виконаємо у формі таблиці 2.4.3., де Х- коефіцієнт використання робочого часу, а У – зношуваність ОВФ. Таблиця 2.4.3. Допоміжна таблиця для обрахунку коефіцієнта лінійної кореляції № п/п
Х
У
ХУ
Х2
У2
2 0,82 0,8 0,66 0,67 0,64
94 0,82 0,87 0,71 0,67 0,76
34 0,82 0,9 0,74 0,67 0,81
11 0,83 0,84 0,70 0,69 0,71
100 0,84 0,79 0,66 0,71 0,62
73 0,84 0,79 0,66 0,71 0,62
13 0,84 0,85 0,71 0,71 0,72
92 0,84 0,77 0,65 0,71 0,59
3 0,85 0,95 0,81 0,72 0,90
30 0,85 0,74 0,63 0,72 0,55
39 0,85 0,8 0,68 0,72 0,64
91 0,85 0,8 0,68 0,72 0,64
56 0,85 0,95 0,81 0,72 0,90
65 0,85 0,95 0,81 0,72 0,90
89 0,86 0,91 0,78 0,74 0,83
37 0,86 0,95 0,82 0,74 0,90
32 0,86 0,75 0,65 0,74 0,56
40 0,86 0,86 0,74 0,74 0,74
23 0,86 0,75 0,65 0,74 0,56
50 0,86 0,86 0,74 0,74 0,74
4 0,87 0,56 0,49 0,76 0,31
28 0,87 0,8 0,70 0,76 0,64
57 0,87 0,56 0,49 0,76 0,31
38 0,87 0,91 0,79 0,76 0,83
36 0,87 0,56 0,49 0,76 0,31
48 0,87 0,91 0,79 0,76 0,83
62 0,88 0,73 0,64 0,77 0,53
70 0,88 0,72 0,63 0,77 0,52
98 0,88 0,73 0,64 0,77 0,53
15 0,88 0,73 0,64 0,77 0,53
72 0,89 0,71 0,63 0,79 0,50
63 0,89 0,75 0,67 0,79 0,56
Разом 27,43 25,55 21,87 23,52 20,77
Середнє 0,857 0,80 0,68 0,74 0,65
Коефіцієнт кореляції визначаємо для того, щоб визначити тісноту зв?язку між робочим часом і терміном корисного використання, який визначається за формулою: r= , де ?х ,?у – середнє квадратичне відхилення факторної та результативної ознак, які визначаються за формулами: ?х = ; ?у = , звідси ?х = ; ?у = . Визначивши необхідні дані обраховуємо коефіцієнт кореляції: r=(0,68-0,857*0,8)/(0,019*0,11)=-0,41. За отриманими даними можемо сказати, що між робочим часом та зношуваністю існує обернений зв’язок. На основі коефіцієнта кореляції обраховуємо коефіцієнт детермінації за формулою: R = (r)2. R= -0,41*(-0,41)=0,17. Визначаємо похибку коефіцієнта кореляції за формулою: Sr=; Sr==0,166. Для того, щоб визначити рівняння, необхідно знати параметри а1 і а0, які можна обрахувати за допомогою формул: а1=; а0=. а1=(0,68-0,857*0,8)/(0,735-0,857*0,857)=-2,32; а0=0,65-0,857*(-2,32)=2,79. Записуємо рівняння: Ух = -2,32х+2,79. Далі визначається критерій значущості за залежністю: (2.14) tr – критерій значущості коефіцієнта лінійної кореляції.
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Теоретичне значення критерію становить 2. Оскільки -2,5<2, тобто trф < trт, то це вказує на те, що вибірковий коефіцієнт кореляції не є статистично значимим і характеризує не досить тісний зв’язок між залежною і пояснюючими змінними. Отже, зв’язок несуттєвий. 2.6 Оцінка впливу рівня використання робочого часу на ефективність виробництва Для оцінки впливу рівня використання робочого часу на ефективність виробництва ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.6ю1.), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та витрати на 1 гривню. Витрати на 1 гривню обчислюємо за формулою (2.5). Таблиця 2.6.1.. Вихідні дані Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Ефективність виробництва
03 0,85 0,88
62 0,88 0,90
89 0,86 0,83
37 0,86 0,83
04 0,87 0,81
70 0,88 0,88
32 0,86 0,87
30 0,85 0,89
40 0,86 0,86
98 0,88 0,90
15 0,88 0,90
28 0,87 0,86
02 0,82 0,85
94 0,82 0,87
23 0,86 0,87
39 0,85 0,88
100 0,84 0,83
73 0,84 0,83
57 0,87 0,81
72 0,89 0,90
91 0,85 0,88
11 0,83 0,82
56 0,85 0,88
13 0,84 0,88
65 0,85 0,88
50 0,86 0,83
92 0,84 0,88
63 0,89 0,90
38 0,87 0,87
36 0,87 0,81
48 0,87 0,87
34 0,82 0,87
Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.6.2.). Таблиця 2.6.2. Ранжировання за робочим часом Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Коефіцієнт придатності ОВФ
2 0,82 0,85
94 0,82 0,87
34 0,82 0,87
11 0,83 0,82
100 0,84 0,83
73 0,84 0,83
13 0,84 0,88
92 0,84 0,88
3 0,85 0,88
30 0,85 0,89
39 0,85 0,88
91 0,85 0,88
56 0,85 0,88
65 0,85 0,88
89 0,86 0,83
37 0,86 0,83
32 0,86 0,87
40 0,86 0,86
23 0,86 0,87
50 0,86 0,83
4 0,87 0,81
28 0,87 0,86
57 0,87 0,81
38 0,87 0,87
36 0,87 0,81
48 0,87 0,87
62 0,88 0,9
70 0,88 0,88
98 0,88 0,9
15 0,88 0,9
72 0,89 0,9
63 0,89 0,9
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між тривалістю робочого часу та ефективністю виробництва і описати цю залежність математичним рівнянням. Рис. 2.4 Точкова діаграма залежності ефективності виробництва від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів.
Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу ефективність виробництва зростає. Розрахунковим шляхом обчислюємо коефіцієнт кореляції, детермінації, параметри рівняння (), для зручності обрахунки виконаємо у формі таблиці 2.5.3., де Х- коефіцієнт використання робочого часу, а У –ефективність виробництва. Таблиця 2.5.3. Допоміжна таблиця для обрахунку коефіцієнта лінійної кореляції № п/п
Х
У
ХУ
Х2
У2
2 0,82 0,85 0,70 0,67 0,72
94 0,82 0,87 0,71 0,67 0,76
34 0,82 0,87 0,71 0,67 0,76
11 0,83 0,82 0,68 0,69 0,67
100 0,84 0,83 0,70 0,71 0,69
73 0,84 0,83 0,70 0,71 0,69
13 0,84 0,88 0,74 0,71 0,77
92 0,84 0,88 0,74 0,71 0,77
3 0,85 0,88 0,75 0,72 0,77
30 0,85 0,89 0,76 0,72 0,79
39 0,85 0,88 0,75 0,72 0,77
91 0,85 0,88 0,75 0,72 0,77
56 0,85 0,88 0,75 0,72 0,77
65 0,85 0,88 0,75 0,72 0,77
89 0,86 0,83 0,71 0,74 0,69
37 0,86 0,83 0,71 0,74 0,69
32 0,86 0,87 0,75 0,74 0,76
40 0,86 0,86 0,74 0,74 0,74
23 0,86 0,87 0,75 0,74 0,76
50 0,86 0,83 0,71 0,74 0,69
4 0,87 0,81 0,70 0,76 0,66
28 0,87 0,86 0,75 0,76 0,74
57 0,87 0,81 0,70 0,76 0,66
38 0,87 0,87 0,76 0,76 0,76
36 0,87 0,81 0,70 0,76 0,66
48 0,87 0,87 0,76 0,76 0,76
62 0,88 0,9 0,79 0,77 0,81
70 0,88 0,88 0,77 0,77 0,77
98 0,88 0,9 0,79 0,77 0,81
15 0,88 0,9 0,79 0,77 0,81
72 0,89 0,9 0,80 0,79 0,81
63 0,89 0,9 0,80 0,79 0,81
Разом 27,43 27,62 23,68 23,52 23,87
Середнє 0,857 0,86 0,74 0,74 0,75
Коефіцієнт кореляції визначаємо для того, щоб визначити тісноту зв?язку між робочим часом і терміном корисного використання, який визначається за формулою: r= , де ?х ,?у – середнє квадратичне відхилення факторної та результативної ознак, які визначаються за формулами: ?х = ; ?у = , звідси ?х = ; ?у = . Визначивши необхідні дані обраховуємо коефіцієнт кореляції: r=(0,74-0,857*0,86)/(0,019*0,029)=0,23. За отриманими даними можемо сказати, що між робочим часом та ефективністю виробництва існує середній зв’язок. На основі коефіцієнта кореляції обраховуємо коефіцієнт детермінації за формулою: R = (r)2. R= 0,23*0,23=0,055. Визначаємо похибку коефіцієнта кореляції за формулою: Sr=; Sr==0,177. Для того, щоб визначити рівняння, необхідно знати параметри а1 і а0, які можна обрахувати за допомогою формул: а1=; а0=. а1=(0,74-0,857*0,86)/(0,735-0,857*0,857)=0,35; а0=0,86-0,857*0,35=0,563. Записуємо рівняння: Ух =0,35х+0,563. Далі визначається критерій значущості за залежністю: (2.14) tr – критерій значущості коефіцієнта лінійної кореляції.
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Теоретичне значення критерію становить 2. Оскільки 1,32<2, тобто trф < trт, то це вказує на те, що вибірковий коефіцієнт кореляції не є статистично значимим і характеризує не досить тісний зв’язок між залежною і пояснюючими змінними. Розділ 3. Обгрунтування пропозицій щодо підвищення рівня ефективності використання робочого часу та їх вплив на господарську діяльність Величина робочого часу використання ОВФ підприємства залежить від їх технічного стану на протязі року, забезпеченості підприємства матеріально- технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо. Ефективність використання ОВФами робочого часу характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, зробити можливим підвищення ефективності використання ОВФ, необхідно в першу чергу здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт, тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде у відповідній кількості реалізовуватись продукція нашого підприємства. Такі заходи дозволять збільшити терміни роботи та використання ОВФів (в межах 5%-30%), а це, відповідно, обов’язково вплине на рівень ефективності виробництва. Для підвищення ефективності використання річного робочого часу на підприємствах пропонується проведення наступних заходів: - покращення сервісно-технічного обслуговування основних фондів, що передбачає покращення роботи сервісно-технічних і ремонтних бригад підприємства; - забеспеченість ремонтних бригад необхідною кількістю запасних частин і ремонтним інструментом та відповідним обладнанням. Потрібно розширювати зв’язки з підприємствами-постачальниками основних фондів з метою своєчасного поновлення ремонтного фонду. Це, в свою чергу, передбачає покращення роботи постачальницько-збутового відділу підприємства, що знайде своє відображення у матеріальному стимулюванні працівників за покращення використання ОВФів в часі. Зросте і зацікавленість робітників у цьому, а отже і збільшиться час використання ОВФів. На основі запроектованих заходів, припустимо, загальна величина робочого часу зросла на 5%. Візьмемо будь-яке підприємство для проведення розрахунків (підприємство №03). Визначимо загальну величину збільшення робочого часу використання ОВФ у плановому році: Рч = Рчб х Дрч (3.1) де Рч – приріст робочого часу використання ОВФ, (днів), Рчб – фактичний робочий час, використання ОВФ у базовому році (днів), Дрч – величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ у плановому році (відсотків від величини базового року). Рч = 213,35 × 0,05 = 11 (днів); Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу у плановому році: Крч = ( Рчб + Рч ) / Рчпл (3.2) де Рчпл – плановий (можливий) робочий час використання ОВФ; Крч = ( 213,35+ 11 ) / 251 = 0,9 Визначаємо збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу: Змпл = Кзм ×Рч (3.3) де Змпл – приріст числа змін використання ОВФ (змін), Кзм – коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році. Змпл = 2×11= 22 (зміни) Визначаємо загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання: Змпл = Рчб × Кзм + Змпл (3.4) де Змпл – величина змін використання ОВФ у плановому році; Змпл = 213,35×2 + 22 = 471 Тепер визначимо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок річного робочого часу використання ОВФ: Орчпл = ( Об / Змб ) × Змпл (3.5) де Орчпл – приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ, Об – величина обсягу виробництва продукції у базовому році, Змб – число змін використання ОВФ у базовому році. Орчпл = ( 4000 / (213,35× 2)) ×22 = 206 (тис. грн) Також визначаємо додаткові витрати підприємства, пов’язані із підвищенням ефективності використання річного робочого часу , виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тисячу гривень активної частини ОВФ – 0,1 грн. у додаткову зміну: Дрч = Бвак х×Сзм × Змпл (3.6) де Дрч – додаткові витрати , пов’язані із збільшенням річного робочого часу використання ОВФ, Бвак – балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ; Сзм – додаткові витрати, в гривнях на 1 тисячу гривень балансової вартості активної частини ОВФ у додаткову зміну. Дрч = 2200× 0,05 × 22 = 2420 (грн.) Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції. Доля цих витрат визначається за формулою: Д а/ві = (Бві × А) / Оі (3.7) де Да/Ві – доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції і-го року, Бві – балансова вартість ОВФ в і-му році, А - норма річних амортизаційних відрахувань, Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році. Отже, доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становитиме у базовому році: Да/Вб = (2000 × 0,09) / 4000 = 0,045 (грн./грн.) У плановому році: Да/Впл = (2010 ×0,09) / (4000 + 206) = 0,043 (грн./грн.) Балансова вартість у плановому році дорівнює 2010 (2000-200+210). Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити: А/Впл = (Да/Вб – Да/Впл) × Опл (3.8) де А/Впл – економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції, Опл – річний обсяг виробництва продукції у плановому році. А/Впл = (0,045 – 0,043) × 4206 = 8,4 (тис. грн.) Економія собівартості продукції підприємства у плановому році рівна: Срч = А/Впл – Дрч (3.9) де Срч – зниження собівартості продукції за рахунок збільшення робочого часу використання ОВФ. Срч = 8400 – 2420 = 5980 (грн.)
Висновки Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання ОВФ того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, і від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання ОВФ підприємства можна умовно побілити на дві групи: 1) збільшення екстенсивного завантаження; 2) підвищення інтенсивного навантаження. Але, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. Також, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями. Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання ОВФ має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. На підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видій знарядь праці. За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання ОВФ, усього майна підприємств. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває тільки на стадії становлення й розвитку. Список використаної літератури Ареф’єва О.В., Санаєв В.Г. Економіка підприємства: Навч. посібник.- К.: видавництво Європ. університету, 2003.- 237с. Бойчик І.М. і ін. Економіка підприємств.-Львів., 1998. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. -К.: Видавництво А.С.К., 2004.- 400с. Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка підприємства. – Навчальний посібник. – Рівне. – 2000. – 246с. Економіка пдприємства / За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. - 528с. Економіка підприємства. Навч. посібник за ред. А.В. Шегда. Київ. - «Знання» - 2005. – 432с. Економіка підприємства. Підручник за ред. Й.М. Петровича. Львів. – «Новий Світ» - 2004. - 678с. Економіка підприємства. Підручник за ред. Л.Г. Мельник. Суми. – «Університетська книга» - 2004. Економіка підприємств / Під ред. В.П.Вихруща, П.С.Харіва.-Тернопіль.1999. Економіка підприємства. Структурно-логічний навчальний посібника ред.. С.Ф. Покропивного. Київ. – 2001. 458с. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А.Болюх, В.З.Бурчевський, М.І.Горбатюк та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003 Ковальчук І.В. Економіка підприємства : навч. посіб. / І.В. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. – 680 с. Круш П.В. Капітал та основні засоби підприємства : навч. посіб. для вузів / П.В. Круш, В.І. Подвігіна, О.В. Клименко. – К. : Центр навч. літ., 2005. – 166 с. Мазаракі А.А. та інші. Економіка торгівельного підприємства. Підручник для вузів.-К.: «Хрещатик», -1999.- 800с. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник.- К.: Знання, 2006.-580с. Мацибора В.І. Економіка підприємства : навч. посіб. для вузів / В.І. Мацибора, В.К. Збарський, Т.В. Мацибора. – К. : Каравела, 2008. – 312 с. Семернікова І.О., Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навч. посібник.- Херсон, ОЛДІ-плюс, 2003.- 312с. Статистика. Підручник за ред. С.С. Герасименка. Київ. - 2000. - 468с. Т.О. Примак. “Економіка підприємства”, навчальний посібник. – Київ, “Вікар”, 2001р. Федорова В.А. Економіка підприємства та міжнародних компаній : навч. посіб. для вузів / О.А. Соловйова. – К. : Центр учб. літ., 2008. – 416 с. Фінанси підприємств / За ред. А.Д. Поддерьогіна. - К.: КНЕУ, 1999.
