1. Поняття – це форма мислення, відображаюча предмети в їх суттєвих ознаках. Ознака предмета – це те, в чому предмети схожі чи відмінні один від одного. Кожний предмет має багато різних ознак. Одні з них характеризують окремий предмет і є одиничними, інші належать певній групі предметів і є загальними. Людини – індивідуальне (мова, очі, лице і т.д. – це одиничне; загальне – нація, професія і т. д.).
Є ознаки суттєві і несуттєві.
Суттєві (істотні) – ознаки необхідно належачі предмету, які виражають його сутність.
Несуттєві – не виражають сутність і можуть належати і не належати предмету.
Суттєві ознаки можуть бути загальними і одиничними. В поняття, які відображають багато предметів, входять загальні і суттєві ознаки. (Людини – говорить, працює – є суттєві і загальні). Поняття, яке відображає один предмет (наприклад: Арістотель), разом з загальними суттєвими ознаками (людина, філософ) включені одиничні ознаки (засновник логіки і т.д.).
Поняття як форма мислення відображає предмети і їх сукупність в абстрактній, узагальненій формі на основі їх суттєвих ознак. Поняття полишене наглядності на відміну від чуттєвих форм пізнання: відчуттів, сприйняття і уяви. Ми не можемо уявити дерево взагалі. Поняття одна з основних форм наукового пізнання. Кожна наука має свої поняття в яких відображений тільки для неї одної властивий зміст (правова наука “покарання”, “вина”, “злочин” і т.п.). Разом з тим, поняття не містить всього багатства індивідуальних ознак але це дає йому абстрагуватись від несуттєвого і глибше проникати в дійсність речей.
2. Для створення понять необхідно виділити суттєві ознаки предмета застосувавши ряд логічних прийомів: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.
Порівняння – одних предметів з іншими, їх подібності і відмінності.
Аналіз – мисленнєве розчленування предмета на частини, сторони, елементи. Аналіз дозволяє відрізнити суттєві від несуттєвих ознаки і абстрагуватись від останніх. Абстрагування – мисленнєве виділення одних ознак предмету і відхилення від інших.
Синтез – мисленнєве поєднання частин предмета розчленованого синтезом.
Узагальнення – спосіб. за допомогою якого окремі предмети на основі притаманним їм однакових властивостей поєднуються в групи однорідних предметів. У клас предметів зі спільними ознаками.
3. Поняття нерозривно зв’язане з основною мовною одиницею – словом. Поняття виражається через слова і словосполучення. Єдність поняття і слова не означає їх повного спів падіння. Одне поняття – слова різні в національних мовах. Також і в одній мові слово і поняття може не співпадати (зв’язки книг, м’язків, ключів).
Омоніми (грец. homos “однаковий” і “onima” “ім’я”) – це слова, які співпадають по звучанню, однакові по формі, але різні за змістом, тобто виражають різні поняття (коса, нота).
Синоніми (грец. synonymus “однойменний”) – слова, близькі чи тотожні по своєму значенню, виражаючі одне й те саме поняття, але які відрізняються один від одного відтінками значень чи стилістичною окраскою (Батьківщина – вітчизна і т.д.).
Полісемія слів – багатозначність – приводить деколи до змішення понять, тому врізних науках вироблена спеціальна термінологія – система термінів, яка застосовується в даній області знань.
Термін – це слово чи словосполучення, позначаюче строго визначене поняття і характеризуючи однозначність в границях даної науки чи родової групи наук (жаргони).
