Чи правильно зроблено визначення даного поняття? Якщо ні, то вкажіть логічну помилку і яке правило дефініцій порушено?
- Мова – засіб спілкування між людьми.
Відповідь:
Визначення (definitio – від лат.) – це логічна операція, яка дає змогу розкрити зміст поняття, відрізнити одне поняття від іншого, уточнити значення того або іншого терміну.
Існують правила, дотримання яких дає змогу робити правильні визначення і запобігати логічних помилок у розкритті змісту понять. Всього таких правил є 5-ть: 1) визначення повинне бути співмірним; 2) визначення не повинне утворювати кола; 3) не можна визначати поняття через такі поняття, ознаки яких невідомі і тому вони самі потребують визначення; 4) не можна давати заперечних визначень, оскільки такі визначення не розкривають природу предмета; 5) визначення повинно бути точним, чітким, однозначним.
У даному випадку, на мою думку, визначення порушує перше правило визначення понять, оскільки у визначенні поняття “мова” вказується лише певна видова відмінність. Іншими словами, визначуване поняття ширше визначаючого поняття, вони неспівмірні – помилка “надто вузького визначення”. Для запропонованого поняття “мова” можна запропонувати декілька значень, наприклад: “як найважливіший засіб спілкування”, “будь-яка знакова система, наприклад мова математики, кіно, жестів”, “соціальний засіб збереження і передачі інформації”.
Більш правильним було б наступне визначення: “Мова – це знакова система, яка служить засобом вираження думок, засобом спілкування між людьми, засобом передачі думок, знання, інформації від людини до людини, від покоління до покоління”.
Записати символічно, тобто мовою логіки висловлювань, дане твердження: - Якщо невірна перша версія, то невірна і друга версія (і навпаки).
Відповідь:
Записати символічно, або іншими словами формалізувати твердження, значить записати його у вигляді спеціальної (штучної) мови, мови знаків та символів. Використання такої мови дає можливість більш точно, однозначно і стисло зображати абстрактні об’єкти науки і наукове знання. Логікою висловлювань називають розділ символічної логіки, об’єктом дослідження якої є принципи та правила формалізації різних логічних зв’язків між висловлюваннями.
Запропоноване твердження мовою логіки висловлювань можна зобразити наступним чином:
“Якщо невірна перша версія, то невірна і друга версія (і навпаки)”.
(? a ?? b) ? (? b ? ? a)
де під знаком “?” – слід розуміти знак заперечення;
“? а” – “невірна перша версія”;
“? b” – “невірна друга версія”;
“?” – знак імплікації (причинності): “якщо... , то...”);
“?” – знак кон’юнкції (сполучне “і”).

Чи можна ототожнювати зміст таких понять? – “Зовнішня форма права”, “джерело права”.
Відповідь:
Відношення тотожності або рівнозначності існують між поняттями, які мають один і той же обсяг, але різний зміст.
Під обсягом поняття “джерело права” слід розуміти сукупність соціальних факторів, які створюють право, іншими словами – форми вираження державної волі, які необхідні для надання їй характеру права (закон, указ, декрет і т.п.).
Під обсягом поняття “зовнішня форма права” слід розуміти вихідні від держави або визнані нею офіційно-документальні форми вираження і закріплення норм права, які надають їм юридичного, загальнообов'язкового значення.
Таким чином, можна сказати, що між запропонованими поняттями існує відношення тотожності, їх обсяги є однаковими.
Чи є перше висловлювання підставою для другого? – Підприємство не платить податки державі. На підприємство будуть накладені штрафні санкції.
Відповідь:
У процесі розсудів, доведення, спростування люди досить часто мислять скороченими силогізмами. Тобто, умовиводами, в яких пропущена одна з його частин.
Запропонований умовивід є яскравим прикладом скороченого силогізму. У даному випадку частина силогізму (загальновідома інформація для всіх) не була висловлена, а тільки малася на думці: “На підприємства, які не сплачують в установленому порядку податки державі, накладають штрафні санкції”.
Отже, перше висловлювання “Підприємство не платить податки державі” може бути підставою висловлювання “На підприємство будуть накладені штрафні санкції”, якщо припустити наявність (нехай тільки в думці” висловлювання “На підприємства, які не сплачують в установленому порядку податки державі, накладають штрафні санкції”.
Зробіть перетворення, обернення і протиставлення предикатові даного висловлювання: - Нормативно-правові акти діють у часі.
Відповідь:
Перетворення є логічною операцією, за допомогою якої встановлюється зв’язок між поняттями, які є суб’єктом вихідного висловлювання і поняттями, які суперечать предикату вихідного висловлювання, а зв’язка змінюється на протилежну.
Для запропонованого висловлювання перетворення буде виглядати так:
Нормативно-правові акти діють у часі.
Отже, жодний нормативно-правовий акт не діє поза часом.
Схематично:
Усі S є Р .
Отже, жодне S не є не-Р.
Обернення є логічною операцією, в результаті якої суб’єкт вихідного висловлювання стає предикатом висновку, а предикат вихідного висловлювання – суб’єктом висновку.
Для запропонованого висловлювання обернення буде виглядати так:
Нормативно-правові акти діють у часі.
Отже, деякі, які діють у часі є нормативно-правовими актами. Схематично:
Усі S є Р .
Отже, деякі Р є S.
Протиставлення предикату є логічною операцією, в результаті якої у висловлюванні, що стає висновком, суб’єктом стає поняття, що суперечить предикату вихідного висловлювання, а предикатом – суб’єкт вихідного висловлювання.
Для запропонованого висловлювання протиставлення предикату буде виглядати так:
Нормативно-правові акти діють у часі.
Отже, жодне з того, що не діє в часі не є нормативно-правовим актом.
Схематично:
Усі S є Р .
Отже, жодне не-Р не є S.
Визначіть структуру даного доведення і вкажіть помилку, якщо вона є: - Г. – рецидивіст. Він ніде не працює, він знав, що потерпілий С. отримав велику премію. Отже, К. винний у крадіжці.
Відповідь:
Доведення складається з трьох частин: тези, аргументів (доказів, підстав), демонстрації.
Доведення за своєю логічною формою є умовиводом. Демонстрація означає необхідну залежність тези від аргументів, що символічно зображається формулою імплікації: А ? Т або (А1, А2, ... Аn) ?Т, де “А” – аргумент, а “Т” – теза.
Дане доведення схематично можна зобразити так:
Г. – рецидивіст і ніде не працює. (А1)
Г. знав, що потерпілий С. отримав велику премію. (А2)
Отже, К. винний у крадіжці (Т).
Однак логічного зв’язку між запропонованими аргументами і тезою немає. Припущено помилки щодо демонстрації: оскільки доведення за своєю логічною формою є умовиводом, то в процесі доведення необхідно дотримуватися правил умовиводів. У даному випадку помилка, яка називається “не слідує...”, “не випливає...”, яка означає відсутність необхідного логічного зв’язку між аргументами і тезою.
Встановіть, чи правильно здійснене виведення висновку із даних засновків? На підставі правил виведення поясніть, чому висновок зроблений правильно (чи неправильно). – Деякі злочини є навмисними діями. Навмисні дії робляться людьми свідомо з певною метою. Отже, деякі свідомо зроблені дії людей є злочинами.
Відповідь:
Умовивід складається із засновків, висновку і правил виводу. У запропонованому прикладі засновками виступають висловлювання (1) і (2), висновком – судження (3).
(1) Деякі злочини є навмисними діями.
(2) Навмисні дії робляться людьми свідомо з певною метою.
(3) Отже, деякі свідомо зроблені дії людей є злочинами.
Висновок з вихідних засновків здобувають за принципом логічного слідування. Він є системою логічних законів, дотримуючись яких можна набути нові знання на підставі попередніх.
Запропонований умовивід є простим категоричним силогізмом. У ньому дотримані всі правила термінів та правила засновків: серед двох засновків є стверджувальні висловлювання, один із засновків – загальне висловлювання, оскільки один із засновків часткове висловлювання, то і висновок – часткове висловлювання; у даному категоричному силогізмі три терміни; середній термін є розподіленим в засновках. Всі правила категоричного силогізму діють у наведеному прикладі. Отже, виведення здійснено правильно.
Наведіть конкретні приклади дій людей, які можна підвести під правову категорію “злочин проти власності”.
Відповідь:
До злочинів проти власності можна віднести:
*Крадіжка особистого майна громадян (ст.140 КК). Ознаками крадіжки є: а) викрадення особистого майна громадян, тобто зазіхання на чужу власність; б) таємний характер викрадення; в) здійснення викрадення навмисно, при наявності корисливого мотиву і мети заволодіти чужим майном і розпорядитися їм як своїм власної; г) здійснення розкрадання особою, яка досягла 14-літнього віку і здатною усвідомлювати свої дії і керувати своїми вчинками (осудною).
*Крадіжка державного чи колективного майна (ст.81 КК) тощо.
Чи буде дане висловлювання парадоксом з логічної точки зору? Якщо так, то вкажіть, до якого виду він відноситься? – Закон не можна часто змінювати, але якщо не змінювати, то його не можна застосовувати на практиці.
Відповідь:
Термін “парадокс” в наш час використовують у двох значеннях – широкому і вузькому. У широкому значенні слова під парадоксом розуміють певне твердження (висловлювання), яке різко розходиться з загальноприйнятими, стійкими поглядами, звичною, а тому стійкою точкою зору. Відповідно таке твердження сприймається як несподіване і суперечливе усталеній точці зору, і навіть здоровому глузду. Під парадоксом у вузькому значенні розуміють два суперечливих один одному висловлювання, для кожного з яких існують переконливі аргументи, або дві альтернативи, істинність кожної з яких логічно обґрунтована. Суто логічними називають парадокси, які виникають у процесі розвитку формальної логіки і які свідчать про об’єктивні труднощі, що виникають на певних етапах розвитку її теоретичних основ. У запропонованому випадку, на мою думку, є присутній парадокс, який відноситься до парадоксу неточних чи розмитих імен (поняття “зміна” може трактуватися у різних контекстах тощо).