Отже, фінансова стратегія визначає найкращу спрямованість фінансової д-ті, націлює на економію всіх видів витрат, на мобілізацію капіталом для підтримки виробничих, науково-дослідних, маркетингових та ін. стратегій на максимальне підвищення вартості п/ва. Крім того, фінанси як ресурс грають роль обмеження у д-ті п/ва. Спрямовуючи фінансування в той чи інший напрямок, забезпечують їх розвиток або скорочення. Розробка фін. стратегії є основою для підтримання життєдіяльності п/ва у довгостроковій перспективі. Найважливішою її частиною є прийняття рішення про доцільну для п/ва ст-ру капіталу. Найважливіше питання – співвідношення між капіталом основним і оборотним, власним і залученим, а управління активами дає змогу підвищувати прибутковість за рахунок більш швидкої оборотності капіталу. Значну роль при цьому відіграє ст-ра майна п/ва. Отже, в акціонерних товариствах велике значення має співвідношення простих і привілейованих акцій, облігацій та векселів, що дають змогу забезпечити п/во необхідним для д-ті та розвитку капіталом. Управління дивідендами є важливою складовою фін стратегії. Наприклад, швидко зростаючі п/ва досить часто не сплачують дивіденди, а спрямовують гроші на подальший розвиток. Курс акцій підтримується завдяки іміджу процвітаючого п/ва, що в свою чергу дає змогу залучати капітал через продаж простих акцій. На п/вах із незначними темпами зростання вартість акцій свідомо підтримується сплатою високих і стабільних дивідендів. Переваги того чи іншого підходу знаходять відображення у дивідендній стратегії. Ще одним важливим компонентом фін стратегії є стратегія щодо боргів. Майже кожне п/во інколи змушене позичати кошти. Потрібно чітко усвідомлювати де, на який час, у яких обсягах, під який % п/во має змогу та планує взяти гроші в борг, тому що обсяги та форма боргів – один з показників сталості п/ва. Фінансова стратегія передбачає також визначення відносин з фінансовими, страховими, кредитними організаціями, а також окремими підрозділами та посадовими особами в середині організації. Все це проявляється у специфіці організації фінансової підсистеми управління. Фінансові стратегії розробляються у вигляді програми або плану (бюджету) фінансового розвитку п/ва. Складові: 1. Загальна фінансова стратегія: 1.1 управління готівкою та ринковими ЦП 1.2 управління товарними матеріальними запасами 1.3 стратегія кредитування 1.4дивідендна стратегія 1.5інвестиційна стратегія
2. фінансові прогнози щодо капіталовкладень інших надходжень та виплат: 2.1проект фінансового балансу 2.2фінансовий план зовнішнього фінансування
3. механізм аналізу та контролю фінансового стану п/ва у процесі реалізації програми. Інструментом реалізації фінансової стратегії є поточні бюджети, які відбивають стосунки з фінансовими, кредитними, страховими п/вами. Бюджет - це поточний план д-ті, де визначено майбутні витрати та джерела їхнього покриття. Бюджети формуються на аналізі д-ті п/ва, прогнозних обсягах майбутньої реалізації ( на всіх СЗГ). За допомогою прогнозних даних і аналізу поточної фінансової документації складається фінансовий баланс (прогнозний), прогноз надходжень та змін фінансового стану. Важливе значення мають обґрунтовані поточні і прогнозні кошториси, що характеризують майбутні витрати та потребу в інвестиціях. Окремі структурні підрозділи мають обґрунтувати свої витрати з метою включення їх в план. Особливим джерелом фінансування стратегії зростання (розвитку) є інвестиції. Процес залучення інвестицій може складати як окрему стратегію або ж як важливу складову фінансової стратегії. Інвестиційна стратегія являє собою рішення стосовно довготермінового вкладення капіталу у певну д-ть п/ва. Джерелами інвестування є: 1. Реінвестування власного прибутку. 2. Залучення зовнішніх капіталів. Інвестиційний капітал може викор у 2-х напрямках: 1. Інвестиції в ЦП (фінансові інвестиції). 2. Вкладення у матеріальні активи (реальні інвестиції) для більшості стратегічних типів п/п більш доцільним є другий напрямок. Реальні інвестиції використовуються для фінансування таких напрямків: 1. Розширення виробництва 2. Будівництво нових виробничих потужностей 3. Автоматизація виробництва 4. Диверсифікація виробництва 5. Збільшення матер-виробничих запасів 6. Реалізація соціальних програм. Прийняття рішення стосовно інвестиційної стратегії п/ва пов*язане насамперед із вибором тих проектів, які найбільш відповідають політиці п/ва і даватимуть найбільш відчутні вигоди. Сам процес формування інвестиційної стратегії скл з таких етапів: 1. Виявлення потенційних проектів інвестування. 2. Визначення витрат і вигод, пов*язаних із реалізацією проекту. 3. Оцінювання запропонованих проектів. 4. Складання бюджету інвестиційного. Пропозиції стосовно інвестиційних проектів виникають на різних рівнях управління і у різних підрозділах п/ва. Так, пропозиції відносно придбання дочірніх підрозділів, або ж будівництва нових п/п здебільшого ініціює вище керівництво, а необхідність придбання нового устаткування чи заміни існуючого може бути обґрунтована тими підрозділами.
При формуваннi екологiчноii стр.п-во повинне iндитифiкувати тi елементи своэii дiяльностi, прод., послуг, якi впливають на навкол.сер. Враховувати цей вплив при визначеннi цiльових еколого-ек. показникiв.
При цьому значну увагу потрiбно придiляти оцiнцi економ чних аспектiв дiяльностi п-ва, якi характер. Споживання матерiальних, електроенергii,наявнiсть та еф. викор. ОЗ природоохоронного призначення та оцiнц впливу п-ва на навк.сер
Важливого значення набуваэ еколог.орiэнтацiя п-ва.
Для цього, персоналу повинна бути забезпечена вiдповiдна пiдготовка з пiдвищення рiвня спецiальних еколог.знань пром.,що даэ можливостi вирiшувати еколог.проблеми рiзних рiвнiв складностi.
7.
Соцiальна стр.- розроблена з метою забезпеченнянормального вiдтворення роб.сили,сприятливого психологiчного клiмату ,пiдвищення ефективностi продуктивностi працi.
Включаэ такi складовi :
1.удосконалення освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня персоналу,передусiм на великих диверсиф. п-вах з урахуванням побажань та iнтересiв його категорiй.
2.Полiпшення умов та охорони працi всiх категорiй персоналу п-ва, що спричиняэ зменшенню чи навiть лiквiдацii фахового травматизму.
3.Полiпшення житлово-ком. умов,надання необхiдного комплексу послуг з мед.обслуговування, дозвiлля,соц.iнфраструктура.
В соц.стр. п-ва повиннi бути вкладенi цiльовi комплекснi програми, спрямованi на розв`язання прiорiтетних завдань соц.розвитку п-ва.
За розроблення стр. несуть вiдповiдальнiсть керiвники функцiональних пiдроздiлiв.
8.
Завершальним етапом розроблення стр. п-ва пiсля формування ворпорацiйноii,бiзнес та функц. стр. э розробка операцiйних стр.
Це найбiльш вузькi стр. для управлiння головними ланками всерединi функцiональних напрямкiв при рiшеннi щодених оперативних завдань(рекламна кампанiя, закупiвля сировини, доставка прод…)
Операцiйну стр.формуэ кожнi пiдроздiли п-ва(цех, бригада, дiльниця)
Вона склад.з корпорац йноii,бiзнес,функц.стр., якi стосуються цього пiдроздiлу.
Наприклад, цеху №2 п-ва згiдно корпоративноii стр.,потрiбно налагодити випуск новоii успiшноii прод.
Стосовно ж виробничоii функц.стр. потрiбно забезпечити певний прирiст продуктивностi працi та досягти певних показникiв вир.прод
Щодо стр. НДПКР доводиться освоювати нову технологiю вир.
Вцiлому ж на стратегiчну д-сть пiдроздiлу видiлено згiдно плану вiдповдну суму коштiв.
Пiсля розробляэться оперец йна стр.пiдроздiлу.
Головну вiдповiдальнiсть за розроблення i впровадження операцiйноii стр. несуть керiвники ланок iз залученням колег iз сусiднiх пiдроздiлiв, пропозиii яких повиннi бути розглянутi i затвердженнi вищим керiвництвом.