Вихідні дані
Tаблиця 1.

№ п/п
Показники
од. Виміру
значення






1
Коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактору
 
 

 
Економічні
 
1,2

 
Політичні
 
1,7

 
Ринкові
 
0,5

 
Технологічні
 
2,2

 
Конкурентні
 
0,4

 
Міжнародні
 
1,3

 
Соціальні
 
0,3

2
Кількість покупців товару
чол.
400200

3
Кількість покупок здійснених середнім покупцем
разів
2

4
Інтегральний показник конкурентноздатності товару зразка
 
1,2

5
Постійні затрати в плановому році
грн.
5200

6
Змінні затрати на одиницю продукції в плановому році
грн./шт.
33

7
Сальдо залишків продукції на складі
грн.
22000

8
Сальдо залишків продукції відвантаженої, але не оплаченої споживачем
грн.
12000

9
Залишок незавершеного виробництва
грн.
 

 
на початок планового року
 
7000

 
на кінець планового року
 
17000

10
Залишок інструментів і оснастки власного виробництва
грн.
 

 
на початок планового року
 
4000

 
на кінець планового року
 
5000

11
Потужність підприємства на початок планового періоду
шт.
9800

12
Введення (виведення) потужностей протягом планового року
шт.
 

 
1
 
100

 
2
 
0

 
3
 
300

 
4
 
500

 
5
 
-300

 
6
 
-450

 
7
 
0

 
8
 
-300

 
9
 
-50

 
10
 
-150

 
11
 
-200

 
12
 
-550

13
Норма витрат ресурсу на основне виробництво
 
 

 
Матеріал 1
Т/шт.
200

 
Матеріал 2
Т/шт.
40

 
Матеріал 3
Т/шт.
80

 
Деталь 1
шт./шт.
100

 
Деталь 2
шт./шт.
20

14
Індекс цін плановий / базисний
 
1,2

15
Виробіток 1-го працівника у базисному періоді
грн./чол..
4200

16
Тривалість робочої зміни
год.
8

17
Відсоток зменшення трудоємності робіт
%
7

18
Час тривалості заходу по зменшенню трудоємності робіт
днів
20

19
Коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого
%
87

20
Питома вага робітників у загальній чисельності працюючих
%
68

21
Кількість робочих днів одного працюючого в звітному періоді
днів
210

22
Темпи зростання чиснльності робітників
%
7

23
Норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним робітником
шт./чол.
2






24
Зменшення норм витрат на виготовлення одиниць продукції після проведення техніко-економічних заходів
 
 






 
Матеріал 1
%
5,2

 
Матеріал 2
%
11,2

 
Матеріал 3
%
4,2

25
Номер місяця, коли було впроваджено захід по зниженню матеріальних затрат
 
2






26
Постійні затрати в базисному році
грн.
5400

27
Змінні затрати на одиницю продукції в базисному році
грн./шт.
34

28
Частка амортизаційних відрахуваннь в постійних затратах
%
22

29
Коефіцієнт змінності (кількість змін роботи підприємства за добу)
 
1


Дані для розрахунку потреби в мастильних матеріалах
Tаблиця 2.

Назва одиниці продукції
Кільеість працюючих одиниць обладнання, шт.
Норма витрат 1-го виду мастильних матеріалів на1-у станко-годину, літрів
Норма витрат 2-го виду мастильних матеріалів на1-у станко-годину, літрів






Станок 1
3
0,027
0,006

Станок 2
2
0,024
0,004

Станок 3
4
0,028
0,01

Верстат 1
3
0,029
0,008

Верстат 2
2
0,025
0,016

Верстат 3
4
0,022
0,012

Ціна одиниці мастил. матеріалу, грн.
 
0,2
0,7


Дані для розрахунку потреби в інструментах
Tаблиця 3.


Номенклатура інструментів
Машинний час роботи для виготовлення одиниці обладнання, годин
Довжина робочої частини інструменту, мм
Довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм
Час роботи інструменту між двома заточками, годин
Планова ціна одиниці інструменту, грн

































1
Інструмент 1
0,25
28
1,4
29
45,2

2
Інструмент 2
0,26
25
1,25
24
56,2

3
Інструмент 3
0,27
24
1,15
26
23,2


Вихідні дані для визначення потреби в матеріалах для ремонту обладнання
Tаблиця 4.

Матеріали для ремонту обладнання
Одиниі виміру
Норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті
Сума ремонтних одиниць обладнання, що підлягають ремонту:
Коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання
Коефіцієнт, який характеризує співвідношення між нормами витрат матеріалу при:
Ціна матеріалу, грн. За одиницю












капітальному
середнньому
малому

середньому та капітальному ремонті
малому та капітальному ремонті













Матеріал 1
 
0,7
1
2
3
1,03
0,153
0,083
8,2

Матеріал 2
 
0,25
1
2
3
1,031
0,167
0,09
10,2

Матеріал 3
 
0,45
1
2
3
1,043
0,173
0,077
12,2

Матеріал 4
 
0,3
1
2
3
1,074
0,147
0,093
5,2


Вихідні дані для визначення потреби в матеріалах для ремонту будівель
Tаблиця 5.

Матеріали для ремонту обладнання
Одиниі виміру
Обсяг ремонтних робіт, грн.
Питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %
Питома вага даного матеріалу в загальних мат.затр.,%
Планова ціна одиниці матеріалу, грн.






















Матеріал 1
 
43000
32,5
15
2,2

Матеріал 2
 
43000
32,5
28
4,2

Матеріал 3
 
43000
32,5
5
5,2

Матеріал 4
 
43000
32,5
16
6,2

Матеріал 5
 
43000
32,5
10
3,2

Матеріал 6
 
43000
32,5
26
7,2


Вихідні дані для розрахунку економії чисельності робочої сили за рахунок структурних зрушень у виробництві
Tаблиця 6.





Підрозділ підприємства
Частка працівників, зайнятих у даному підрозділі, %
Темпи зростання обсягів виробництва продукції по окремих підрозділах підприємства в плановому періоді, %












Підрозділ підприємства №1
25
112


Підрозділ підприємства №2
35
103


Підрозділ підприємства №3
4
114



Вихідні дані для розрахунку економії чисельності робочої сили за рахунок підвищення технічного рівня виробництва..
Tаблиця 7.





Категорія обладнання
Кількість одиниць обладнання, шт..
Темпи зростання продуктивності праці, %
Термін дії обладнання, років
Питома вага працівників, що обслуговують обладнання, %
















Що не підлягає технічному вдосконаленню
6
0
5
50









Нове обладнання
2
10
10
34


Модернізоване обладнання
10
6,67
8
16


Всього
18
16,67
23
100



Чисельність працівників у базисному році
Tаблиця 8.

Варіант
Чисельність працівників у базисному році


20
74






Tаблиця 9.

Ціна за одиницю матеріальних ресурсів, що використовуються при виробництві продукції, грн. за одиницю





матеріал 1
0,006




матеріал 2
0,09




матеріал 3
0,205




деталь 1
0,074




деталь 2
0,17



Вихідні дані для побудови кривої попиту
Tаблиця 10.

Ціна, грн., Ц
10
20
30
40
50

Попит, шт., N
32000
24000
16000
8000
0


Вступ……………………………………………..……………………………….…….6
РОЗДІЛ І. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його
виробничої програми
Аналіз зовнішнього середовища підприємства……………. …….…….8
Сегментація ринку…………………………………………….…….…....9
Вивчення ємності ринку підприємства……………………….…..…….10
Оцінка конкурентноздатності товару підприємства……….….……….10
Планування ціни на товар підприємства……………………….…..…..13
Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства……….………16
РОЗДІЛ ІІ. Планування використання ресурсів підприємства для
виконання виробничої програми
2.1. Планування виробничої програми підприємства…………………....……17
2.2. Планування виробничої потужності підприємства……………..…...……20
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні
виробничої програми…………………………………………………….….21
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання…………….……...22
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення
підприємства…………………………………………………………..…….23
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах………………..23
2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства…………………….………28
2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві…………………….……..31
2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та керівників для
виконання виробничої програми…………………………..……..………34
2.7. Планування фонду заробітної плати на підприємстві……….…….…….38
РОЗДІЛ ІІІ. Планування фінансової діяльності підприємства
3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим техніко -
економічним факторам……………………………………………..……....41
3.2. Планування доходів і надходжень……………………………………....…42
3.3. Фінансовий план підприємства………………………………………….…46
Висновок.........................................................................................................................48
Список літератури……………………………………………………..…………...49
В С Т У П
Будь-яке підприємство на ринку повинно бути прибутковим, що досягається процесом управління, який пов’язує функції планування, організації та контролю.
Функції планування повинні вирішити питання про те, якими повинні бути цілі підприємства, що воно повинно зробити для їх досягнення. Отже, сутність планування полягає в тому, щоб обґрунтувати цілі підприємства, а також визначити необхідні методи, способи та ресурси, необхідні для виконання цих завдань.
Планування – це процес формування цілей підприємства, визначення пріоритетів, засобів, способів їх досягнення, основані на об’єктивних економічних законах, тобто це процес приймання рішень, вибору тих чи інших можливих варіантів діяльності підприємства. Або ж це набір дій, які передбачені визначенням цілей, параметрів взаємодії між завданнями, роботами, членами підприємства, встановлення способів та методів виконання зазначених завдань, а також вибір та розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей. Процес планування діяльності підприємства зводиться до розробки планів.
План – це деяка задача із визначеними вихідними даними, результатами та обумовленим способом їх вирішення. Прийняті в плані рішення повинні забезпечити досягнення поставлених цілей у визначені терміни з мінімальними затратами та необхідної якості.
Планування дозволяє визначити що, коли, де, як, скільки, чого необхідно для виконання поставленої мети.
Таким чином планування – це обґрунтування цілей діяльності, способів їх досягнення на основі комплексу робіт, необхідних матеріальних, трудових, технічних, фінансових ресурсів для їх виконання.
Отже, метою даної курсової роботи є планування діяльності підприємства задля раціоналізації та підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, технічних, фінансових ресурсів та показ впливу даного процесу на діяльність підприємства в цілому.
В курсовій роботі розглянемо такі розділи : місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми ; планування використання ресурсів підприємства ; планування фінансової діяльності підприємства і завершимо курсову роботу висновками та пропозиціями.
Назва підприємства – ВАТ „Рівень”.
Форма власності – відкрите акціонерне товариство.
Продукція - пиво (декалітр).
Юридична адреса – 33000 Рівне вул. Коперніка,19 , тел 27-98-56
РОЗДІЛ І. Місце підприємства на ринку, шляхи
формування його виробничої програми
1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства
Функціонування підприємства в ринкових умовах неможливе без комплексного аналізу факторів зовнішнього середовища, які впливають на його діяльність. До таких факторів, які не є контрольованими підприємством, відносять: технологічні (рівень розвитку НТП); міжнародні (вплив міжнародного ринку товарів); економічні (вплив інфляції, рівень зайнятості, стабільність національної валюти); політичні (законодавство країни ринку, урядові постанови укази президента); соціально-культурні (відношення до підприємства різних груп населення); ринкові (можливість проникнення на ринок, розподіл сегментів, перспектива розвитку ринку та його структури); конкуренти (умови, що домінують на ринку товарів, можливість співіснування, тощо).
Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М. Х. Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі.
Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою:
(1)
де: - оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства;
kФ - коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора.
Y – значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства, обирається самостійно.

Значення “Y” М. Мескон рекомендує приймати в межах (-50...+50). Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів наведена в таблиці 1.
Таблиця1
№ п/п
Фатори зовнішнього середовища
Коефіцієнт"k"
Значення впливу фактора"Y"
Оцінка впливу фактора "Зн"







1
2
3
4
5

1
Економічні
1,2
-10
-12

2
Ринкові
0,5
+20
+10

3
Політичні
1,5
-10
-15

4
Технологічні
2,2
+20
+44

5
Конкурентні
0,4
-20
-8

6
Міжнародні
1,3
+10
+13

7
Соціальні
0,3
+40
+12


Значення “Y” в таблиці вибрано довільно, а значення коефіцієнта “k” – згідно вихідних даних.
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.).
Отже, на підприємство позитивно впливають і створюють великі можливості розвитку такі фактори: ринкові, технологічні, міжнародні та соціальні. Негативно впливають і створюють велику загрозу економічні умови, політика, конкуренція.
1.2. Сегментація ринку.
Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись на його окремий сегмент – групу споживачів, які зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Споживачем товару (пива) є населення. ВАТ „Рівень” займає такий сегмент ринку: населення м. Рівне і Рівненської, Волинської, Житомирської областей. Споживачами даного продукту є в основному чоловіки у віці від 17 до 65 років із середніми доходами. Основна частка споживачів – це населення м. Рівне.
1.3. Визначення ємності ринку підприємства
Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку.
Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період.
Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою:
QРИНКУ = n1 ( n2 (2)
Де: QРИНКУ – загальна ємність ринку в натуральних показниках;
n1 – кількість покупців товару, чол.
n2 – кількість покупок здійснених середнім покупцем, дл.
QРИНКУ = 400200*2=800400 дл.
1.4. Оцінка конкурентноздатності товару.
Конкурентноздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб.
Рівень конкурентноздатності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників.
Одиничний показник – відображає відсоткове відношення дійсної величини параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю задовольняється.
Груповий показник – поєднує одиничні показники та показує ступінь задоволення потреби взагалі.
Інтегральний показник – чисельна характеристика конкурентноздатності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами.
Отже для визначення інтегрального показника конкурентноздатності необхідно:
1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами;
Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами;
Визначити інтегральний показник конкурентноздатності;
Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентноздатності товару.
Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю:
(3)
де: аі – значення впливу одиничного показника, долі одиниці;
pi – параметричний індекс.
Підприємство виготовляє пиво. Для визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами виберемо 5 параметрів, які характеризують властивості продукції, що мають суттєвий інтерес для споживача (див. табл.2.1)
Таблиця 2.1
Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами
№ п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення долі одиниці
Оцінка
Параметричний індекс
Груповий параметричний індекс









1
2
3
4
5
6
7

1
Смак
50
0,5
5
1
0,5

2
Колір
15
0,15
5
1
0,15

3
Стійкість піни
10
0,1
5
1
0,1

4
Аромат
15
0,15
4
0,75
0,1125

5
Дизайн тари
10
0,1
3
0,6
0,06


Всього
100
1
-
-
0,935

Отже, параметричний індекс за економічними параметрами рівний 0,935.
Визначаємо груповий параметричний індекс за економічними параметрами. Розрахунок проводимо в табличній формі (таблиця 2.2.)
Таблиця 2.2
Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами
№ п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення долі одиниці
Оцінка
Параметричний індекс
Груповий параметричний індекс









1
2
3
4
5
6
7

1
Ціна
50
0,5
4
0,75
0,375

2
Собівартість
20
0,2
4
0,75
0,15

3
Вартість сировини
10
0,1
4
0,75
0,075

4
Вартість тари
10
0,1
4
0,75
0,075

5
Знижки
10
0,1
4
0,75
0,075


Всього
100
1


0,75

Отже, параметричний індекс за економічними параметрами рівний 0,75.
Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою:
(4)
Де: - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними
параметрами;
- груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними
параметрами.
К = 0,935 / 0,75 = 1,25
Порівнявши значення інтегрального показника (1,25) за аналогічним значенням товару зразка (1,2) видно, що рівень конкурентноздатності продукції нашого підприємства вищий ніж товару зразка.
1.5. Планування ціни на товар підприємства
Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.
При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.
Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.
Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.
В курсовій роботі рекомендується використати метод орієнтований на забезпечення максимального прибутку.
В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”. Зобразимо “криву попиту” (див. рис. 2)
Рис. 2. Крива попиту

Канонічне рівняння прямої має вигляд: .
Таким чином, щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння.
Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:


Спростивши даний вираз отримаємо:
N = - 800 Ц + 40000;
Таким чином параметри лінійного рівняння:
а =-800;
в=40000.
Нехай була встановлена залежність:
N = a · Ц + в (5)
де: N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;
Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;
а, в – параметри лінійного рівняння.

Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):
П = Д – В (6)
Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):
Д = N ( Ц (7)
Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:
В = ВЗМПЛ ( N + ВПОСТПЛ (8)
де: ВЗМПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в
плановому році, грн.
N – обсяг реалізації, дл.;
ВПОСТПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн.
З формул (6), (7), (8) отримаємо:
П = N ( Ц – ВЗМПЛ ( N – ВПОСТПЛ (9)
Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:
П = f (Ц) = а Ц 2 + ( в – ВЗМПл. а ) Ц – ( ВЗМПл. в + ВПОСТПЛ ) =
-800 41² +(40000 -32 * (-800)) 41- (32 40000+5200) = 59600 грн (10);

Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):
П’ = 2 а Ц + ( в – ВЗМПл. а ) = 0 (11);
Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:
П

Ц
Рис. 3. Залежність прибутку від ціни на продукцію:
Ц = 0,5 (32- (40000/-800)) = 41 грн. (12);

1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства.
Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму продажу товарів не існує. В попередньому параграфі було встановлено ціну на одиницю продукції, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N = а ( Ц + в (5) , можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях.
N = - 800 41+ 40000 = 7200 дл.
В результаті проведених розрахунків по розділу І ми визначили, що ємність ринку становить 800400 дл. Рівень конкурентноздатності продукції підприємства вищий ніж товару зразка. Ціна при якій можна отримати максимальний прибуток в розмірі 59600 грн., рівна 41 грн., а обсяг 7200 дл.
РОЗДІЛ ІІ. Планування використання ресурсів
підприємства для забезпечення виконання
виробничої програми
2.1. Планування виробничої програми підприємства
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті.
Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі.
План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, шт.).
План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція; валова продукція.
Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією.
Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою:
= 405900+22000+12000= 439900 грн (13)
Де: QTіПЛ – обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства,
?QПзіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на
початок і кінець планового періоду.
?QПвіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не
оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду
n – кількість видів товарної продукції.
Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (QВіПЛ). Її величину приймаємо рівною на 10…15 % відсотків більшою за плановий обсяг реалізації продукції (N):
= 7200*1,1=7920 дл. (14)
де: N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках.
n – кількість видів товарної продукції (приймаємо 1).
Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва.
Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:
= 7920 41+7920 41 0,25 = 405900 грн (15)
де: QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках.
Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції.
n – кількість видів товарної продукції;
QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним
20...25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках (QВіПЛ Ці);
m – кількість видів робіт промислового характеру.
Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за формулою:
QВАЛ = QТ і+ ( QЗ.К - QЗ.П ) + ( QІ.К - QІ.П ) =
= 405900 + (17000-7000)+(5000- 4000 ) = 416900 грн (16);
де: QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на
кінець і початок періоду;
QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на
кінець і початок періоду.
На основі приведених розрахунків складаються форми ( Табл.3, 4.):
Найменування продукції
Кількість продукції в натуральному виразі
Базисний період (на 5% менше за планом)


очікуване виконання (факт)
План
в тому числі по кварталах





1
2
3
4











1. Державне замовлення ( 5% від QвПЛ)

1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього
396
396
96
100
105
95
376



















- експорт

39
10
10
10
9
37

- нова продукція

79
19
20
21
19
75

2. Продукція, план продажу якої формується підприємством ( 95% від QвПЛ)

2,1, Готові вироби, всього
 
 
6772
6019
1518
1501
1450
1550
5718

- експорт

602
152
150
148
152
572

- нова продукція

602
151
151
152
148
572

2.2. Продукція із давальної сировини

752
202
190
180
180
714










2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторони

150
40
37
33
40
143










2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію

377
87
90
105
95
357




























2.5. Інші види продукції

226
56
55
60
55
214

Всього
 
7920
1998
1973
1934
2015
7522

Отже, можна побачити, що план виробництва продукції у натуральному виразі становитиме:
У першому кварталі – 1998 дл.;
У другому кварталі – 1973 дл.;
У третьому кварталі – 1933 дл.;
У четвертому кварталі – 2015 дл.
Найменування продукції
Кількість продукції в грошовому вирзі


В цінах базисного року
В цінах планового року
в т.ч. по кварталах




1
2
3
4

1. Державне замовлення ( 5% від QвПЛ)

1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього в тому числі:
16236
19483,2
4723,2
4920
5166
4674

















- експорт
1599
1918,8
492
492
492
442,8

- нова продукція
3239
3886,8
934,8
984
1033,2
934,8

2. Продукція, план продажу якої формується підприємство ( 95% від QвПЛ)

2.1. Готові вироби, всього в тому числі:
246779
296134,8
74685,6
73849,2
71340
76260









- експорт
24682
29618,4
7478,4
7380
7281,6
7478,4

- нова продукція
24682
29618,4
7429,2
7429,2
7478,4
7281,6

2.2. Продукція із давальницької сировини
30832
36998,4
9938,4
9348
8856
8856









2.3. Роботи промислового х-ру і послуги на сторону
6150
7380
1968
1820,4
1623,6
7380









2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію
15416
18499,2
4231,2
4428
5166
4674

























2.5.Інші види продукції
9266
11119,2
2755,2
2706
2952
2706

Всього
324720
389664
98301,6
97071,6
95152,8
99138

Таким чином, можна зробити висновок, що план виробництва продукції на плановий період у вартісному виразі складе:
у базових цінах: 324720 грн.
у планових цінах: 389664 грн.:
в тому числі по кварталах:
І – 98301,6 грн
ІІ – 97071,6 грн
ІІІ – 95152,8 грн
ІV – 99138 грн
2.2. Планування виробничої потужності підприємства
Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці.
Діюча потужність підприємства (цеху, лінії) відображає потенційну здатність виготовити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбачену планом номенклатури.
Діючу потужність характеризують декілька показників: потужність на початок планового періоду (вхідна); потужність на закінчення планового періоду (вихідна); середньорічна потужність.
Середньорічна потужність (МС.Р.) обчислюється як середньозважена величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і відніманням середньорічного вибуття потужностей, тобто за формулою:
9800+1/12*(100*(12-1)+ 0*(12-2) + 300*(12-3)+ 500*(12-4)-300*(12-5) - 450 *(12-6) + 0 *(12-7) -300*(12-8) -50*(12-9)
-150*(12-10) -200*(12-11) -550*(12-12)=9896 од. (17);
де: МП – вхідна виробнича потужність.
?Мі – приріст (“+”) або вибуття (“–”) виробничих потужностей в і-му місяці.
і – номер місяця.
При цьому вихідна потужність (яка буде вхідною в наступному році) розраховується за формулою:
= 9800+100 +0+300+500-300 - 450+0 -300 – 50 -150 -200 -550 = =8700 од. (18);
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми
На виробничу програму в основному впливає фонд часу роботи виробничого обладнання, який залежить від режиму роботи підприємства. Планування фонду робочого часу (ФРЧ) здійснюється з метою визначення кількості робочих днів (годин), що будуть фактично відпрацьовані одним працівником або одиницею обладнання протягом планового року. Визначення планового ФРЧ здійснюється у табличній формі (табл..5)
Баланс робочого часу на 2009 рік
Таблиця 5.
№ п/п
Показники
Фонд часу



працівника
підприємства

1
2
3
4

1
Загальна кількість календарних днів
365
365

2
Кількість неробочих днів
 
 


святкових
8
8


вихідних
105
105

3
Кількість календарних робочих днів ( номінальний фонд робочого часу )
252
252






4
Невиходи на роботу, всього:
42
1


- чергові і додаткові відпустки
24
 


- відпустки по вагітності
-
 


- виконання державних обовязків
3
 


- через хворобу
2
 


- навчання
10
 


- неявка з дозволу адміністрації
2
 


- прогули
-
 


- простої
1
1

5
Корисний ФРЧ
210
251


2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання
Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання.
Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи одиниці обладнання на річний фонд часу роботи одиниці обладнання:
= 7920 / (9896 * 0,996) = 0,8 (19);
де: QВПЛ – виробнича програма по і-му агрегату в натуральних показниках або
річний обсяг випуску продукції.
МС.Р. – середньорічна потужність.
– коефіцієнт використання фонду робочого часу, розраховується як
відношення корисного фонду робочого часу підприємства до номінального.
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах
Основне виробництво - потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою:
, (20);
де: НQi – норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції.
QВПЛ – обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді.
n – кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують даний
матеріал.
Таблиця 6.
Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану основного виробництва
№ п/п
Найменування ресурсу
одиниці виміру
Норма витрат на одиницю продукції
Плановий обсяг виробництва, шт.
Потреба в ресурсі в натуральних покахниках
ціна одиниці ресурсу, грн.
витрати на придбання ресурсів, грн.



















1
2
3
4
5
6
7
8

1
матеріал 1
т
200
7920
1584000
0,0060
9504

2
матеріал 2
т
40
7920
316800
0,0900
28512

3
матеріал 3
т
80
7920
633600
0,2050
129888

4
деталь 1
шт
100
7920
792000
0,0740
58608

5
деталь 2
шт
20
7920
158400
0,1700
26928

ВСЬОГО:
 
-
-
-
-
253440


Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою:
, (21);
де: QЗ.К.ПЛ – обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в
натуральних показниках;
QЗ.П.ПЛ – очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок планового
періоду в натуральних показниках;
n – кількість найменувань продукції незавершеного виробництва.
Таблиця 7.
Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва
№ п/п
Найменування ресурсу
одиниці виміру
Норма витрат на одиницю продукції
Сальдо незавершеного виробництва
Потреба в ресурсі, в натуральних показниках
ціна одиниці ресурсу, грн.
витрати на придбання ресурсів, грн.



















1
2
3
4
5
6
7
8

1
матеріал 1
т
200
243,9
48780
0,0060
292,68

2
матеріал 2
т
40
243,9
9756
0,0900
878,04

3
матеріал 3
т
80
243,9
19512
0,2050
3999,96

4
деталь 1
шт
100
243,9
24390
0,0740
1804,86

5
деталь 2
шт
20
243,9
4878
0,1700
829,26

ВСЬОГО:
 
 -


 -
7804,8

Таблиця 7.1.
Сумарна потреба в матеріалах для виконання плану основного і незавершеного виробництва
№ п/п
Найменування ресурсу
одиниці виміру
Потреба в ресурсі, в натуральних показниках
витрати на придбання ресурсів, грн.













1
2
3
4
5

1
матеріал 1
т
1632780
9796,68

2
матеріал 2
т
326556
29390,04

3
матеріал 3
т
653112
133887,96

4
деталь 1
шт
816390
60412,86

5
деталь 2
шт
163278
27757,26

ВСЬОГО:
 
-
261244,8


Потреба в мастильних матеріалах на плановий період обчислюється з врахуванням специфіки їх використання за формулою:
(22);
де: Нм – норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину роботи даного обладнання.
Nо – кількість працюючих одиниць обладнання.
ФРЧКОР.П.ПЛ – корисний фонд робочого часу підприємства в плановому році.
kз – коефіцієнт змінності обладнання або кількість змін роботи підприємства.
tз – тривалість робочої зміни, год.
Таблиця 8.
Розрахунок потреби в мастильних матеріалах
Назва одиниці обладнання
Кількість працюючих одиниць обладнання, шт.
Норма витрат 1-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, літрів.
Норма витрат 2-го виду мастильних матеріалів на 1-устанко-годдину, літрів.
Корисний фонд роботи обладнання, днів.
Коефіцієнт змінності обладнання
Тривалість робочої зміни, год.
Потреба в мастильних матеріалах 1-го виду, літрів.
Потреба в мастильних матеріалах 2-го виду, літрів.
Вартість придбання мастильного матеріалу 1-го виду, грн.
Вартість придбання мастильного матеріалу 2-го виду, грн.

















































Станок 1
3
0,027
0,006
251
1
8
162,65
36,14
32,53
25,3

Станок 2
2
0,024
0,004
251
1
8
96,38
16,07
19,28
11,25

Станок 3
4
0,028
0,01
251
1
8
224,9
80,32
44,98
56,22

Верстат 1
3
0,029
0,008
251
1
8
174,7
48,19
34,94
33,73

Верстат 2
2
0,025
0,016
251
1
8
100,4
64,26
20,08
44,98

Верстат 3
4
0,022
0,012
251
1
8
176,7
96,38
35,34
67,47

ВСЬОГО:
 
 
 
 
 
 
935,73
341,36
187,15
238,95


При розрахунку потреби в інструменті спочатку визначається їх номенклатура, а потім по кожному виду необхідний час роботи.
Річна потреба в інструменті обчислюється за формулою:
, (23);
де: tм – машинний час роботи даним інструментом для виготовлення одиниці продукції, годин;
QВПЛ – річна програма випуску продукції, шт;
L – довжина робочої частини інструменту, мм;
l – довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм;
tЗАТ – час роботи інструменту між двома заточками, годин.
Таблиця 9.
Розрахунок потреби в інструменті
Номенклатура інструментів
Машинний час роботи для виготовлення одиниці обладнання, год.
Довжина робочої частини інструменту, мм.
Довжина частини інструменту, що сточується за одну заточку, мм.
Час роботи інструменту між двома заточками, год.
Річна потреба в інструменті, шт.
Ціна одиниці інструменту, грн.
Річна сума витрат на придбання інструменту, грн.





































1
2
3
4
5
6
7
8

Інструмент 1
0,25
28
1,4
29
4
45,2
180,8

Інструмент 2
0,26
25
1,25
24
5
56,2
281,0

Інструмент 3
0,27
24
1,15
26
4
23,2
92,8

Всього:
 
 
 
 
 
 
554,6


Потреба в матеріалах на ремонт обладнання залежить від виду і кількості обладнання, яке необхідно ремонтувати, та виду ремонтних робіт і обчислюється за формулою:
(24);
Де: kМ.Р. – коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання;
Нк – норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті обладнання;
R1, R2, R3 – сума ремонтних одиниць обладнання, які підлягають
капітальному, середньому і малому ремонтам;
kс.к – коефіцієнт, що показує співвідношення між нормами витрат матеріалу при середньому та капітальному ремонтах;
kм. к – аналогічно kс.к, тільки при малому та капітальному ремонтах.
Таблиця 10.
Розрахунок потреби в матеріалах на ремонт обладнання
Матеріал для ремонту обладнання
Одиниці виміру
Норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті
Сума ремонтних одиниць обладнання, що підлягають ремонту
Коефіуієнт, враховує витрату на міжремонтне обслуговування обладнання
Коефіцієнт який враховує співвідношення між нормами витрат матеріалів при
Потреба в матеріалах в натуральних показниках
Ціна одиниці матеріалу, грн.
Вартість придбання матеріалів для ремонту обладнання, грн.
















середноьму та капітальному рем.
малому та капітальному рем.







Капітальному
Середньому
Малому







1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

Матеріал 1
 
0,7
1
2
3
1,03
0,153
0,083
1,12
8,2
9,18

Матеріал 2
 
0,25
1
2
3
1,031
0,167
0,09
0,41
10,2
4,18

Матеріал 3
 
0,45
1
2
3
1,043
0,173
0,077
0,74
12,2
9,03

Матеріал 4
 
0,3
1
2
3
1,074
0,147
0,093
0,51
5,2
2,65

ВСЬОГО:
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25,04


Потреба в матеріалах на ремонт будівель на плановий період в натуральних показниках визначається виходячи з питомої ваги матеріальних витрат в загальній вартості ремонтних робіт за формулою:
(25);
де: Qрем – обсяг ремонтних робіт, грн.;
Уз – питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %,;
Ум – питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %,;
ЦМ.Р. – планова ціна одиниці матеріалу, грн..
Таблиця 11.
Розрахунок витрат на ремонт будівлі

Матеріали для ремонту обладнання
Одиниці виміру
Обсяг ремонту робіт, грн.
Питома вага мат. витрат в ремонтних роботах, %
Питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних витратах, %.
Планові ціни одиниці матеріалу, грн.
Потреба в матеріалі в натуральних показниках
Витрати на придбання матеріалів, грн.































1
Матеріал 1
 
43000
32,5
15
2,2
952,84
2096,25

2
Матеріал 2
 
43000
32,5
28
4,2
931,67
3913,01

3
Матеріал 3
 
43000
32,5
5
5,2
134,38
698,78

4
Матеріал 4
 
43000
32,5
16
6,2
360,65
2236,03

5
Матеріал 5
 
43000
32,5
10
3,2
436,72
1397,50

6
Матеріал 6
 
43000
32,5
26
7,2
504,65
3633,48

 
ВСЬОГО:
 
 
 
 
 
 
13975,05


Отже, провівши відповідні розрахунки можна побачити, що потреба у матеріально-технічних ресурсах складе:
на виконання плану основного виробництва – 253440 грн.;
на виконання плану з незавершеного виробництва - 7804,8 грн;
потреба в мастильних матеріалах – 426,1 грн
потреба в інструментах – 554,6 грн
потреба в матеріалах на ремонт обладнання – 25,04 грн
витрати на ремонт будівлі -13975,05 грн
Таким чином, загальна сума витрат на матеріально- технічні ресурси складе 276225,59 грн.
2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства
Розробка балансу матеріальних ресурсів є останнім етапом підготовки плану матеріально-технічного забезпечення. В балансі матеріальних ресурсів визначається потреба в кожному з них, джерела і розміри покриття потреби в ресурсах, кількість матеріалів, які необхідно завести зі сторони (імпорт).
Оформлюється баланс у вигляді таблиці 12.
Таблиця 12.
Баланс матеріальних ресурсів на 2009 р.
Потреба
Сума, грн.
Джерела покриття потреби
Сума, грн.






1. Основне виробництво
253440
1. Очікуваний залишок на початок року
41433,84

2. Капітальне будівництво
-
2. Постачання по контрактах
193357,91

3. Заходи по вдосконаленню техніки
-
3. Мобілізація внутрішніх коштів
27622,56

4. Ремонтно-експлуатаційні потреби
14426,19
4. Інші джерела фінансування
13811,28

5. Незавершене виробництво
7804,8
 
 

6. Утворення виробничих запасів
-

 

7. Інші потреби
-

 

ВСЬОГО:
276225,59
ВСЬОГО:
276225,59


Таблиця 13
Постачання матеріалів і комплектуючих на 2009 рік
Основні види матеріалів (комп-
лектуючих), ціна за одиницю
Обсяги постачання


Всього
В тому числі



Україна
Країни СНД
Імпорт

1. Матеріали

Матеріал 1
Всього, тонн

1142946

571473

285736,5

285736,5

Ціна за тонну
-
0,0060
0,0072
0,0078

Всього,грн
7714,88
3428,84
2057,3
2228,74

Рівень забезпеченості, %
100%
50%
25%
25%

Матеріал 2
Всього, тонн

228589,2

114294,6

57147,3

57147,3

Ціна за тонну
-
0,09
0,108
0,117

Всього,грн
23144,65
10286,51
6171,91
6686,23

Рівень забезпеченості, %
100%
50%
25%
25%

Матеріал 3
Всього, тонн

457178,4

228589,2

114294,6

114294,6

Ціна за тонну
-
0,205
0,246
0,2665

Всього ,грн
105436,77
46860,79
28116,47
30459,51

Рівень забезпеченості, %
100%
50%
25%
25%

2. Комплактуючі

Деталь 1
Всього, штук

571473

285736,5

142868,25

142868,25

Ціна за штуку
-
0,074
0,0888
0,0962

Всього ,грн
47575,13
21144,52
12686,7
13743,93

Рівень забезпеченості, %
100%
50%
25%
25%

Деталь 2
Всього, штук

114294,6

57147,3

28573,65

28573,65

Ціна за штуку
-
0,17
0,204
0,221

Всього ,грн
21858,84
9715,04
5829,03
6314,78

Рівень забезпеченості, %
100%
50%
25%
25%

РАЗОМ, грн
205730,27


Отже, для виконання плану основного виробництва на постачання матеріалів і комплектуючих неохідно затратити 205730,27 грн.
Матеріально-технічне забезпечення підприємства на 2009 рік Таблиця 14
Найменування матеріальних ресурсів
Одиниці виміру
Поточний рік
Залишок на 1.01.___ р. поточний рік.
__2009____ р. Плановий





Потреба, статті витрат



План
Факт

Основне виробництво
Капітальне будівництво
Заходи плану технічного розвитку
Ремонтно-експлуатаційні потреби
Незавершене виробництво
Інші потреби

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

Матеріали та комплектуючі на виробництво продукції

Матеріал 1
 
1586593,79
1498449,69
110586,69
1584000

 
 
48780
 

Матеріал 2
 
317318,76
299689,94
22117,34
316800

 
 
9756
 

Матеріал 3
 
634637,52
599379,88
44234,68
633600

 
 
19512
 

Деталь 1
 
793296,18
749224,17
55292,67
792000

 
 
24390
 

Деталь 2
 
158659,38
149844,97
11058,67
158400

 
 
4878
 

Мастильні матеріали

Мастильний матеріал 1
 
909,26
858,75
63,38
 
 
 
935,73

 

Мастильний матеріал 2
 
331,7
313,28
23,12
 
 
 
341,36
 
 

Інструменти
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Інструмент 1
 
4
 
 
 
 
 
4
 
 

Інструмент 2
 
5
 
 
 
 
 
5
 
 

Інструмент 3
 
4
 
 
 
 
 
4
 
 

Матеріали на ремонт будівель

Матеріал 1
 
925,91
874,47
 64,56
 
 
 
952,84
 
 

Матеріал 2
 
905,32
855,02
 63,1
 
 
 
931,67
 
 

Матеріал 3
 
130,58
123,33
 9,1
 
 
 
134,38
 
 

Матеріал 4
 
350,45
330,98
 24,43
 
 
 
360,65
 
 

Матеріал 5
 
424,37
400,79
 29,58
 
 
 
436,72
 
 

Матеріал 6
 
490,37
463,13
 34,18
 
 
 
504,65
 
 

Матеріали на ремонт обладнання

Матеріал 1
 
1,09
 1,028
 0,076
 
 
 
1,12



Матеріал 2
 
0,399
 0,377
 0,028
 
 
 
0,41
 
 

Матеріал 3
 
0,719
 0,679
 0,05
 
 
 
0,74
 
 

Матеріал 4
 
0,496
 0,468
 0,035
 
 
 
0,51
 
 

продовження таблиці 14
______ р. Плановий

Всьго потреба в ресурсах
Перехідний запас, (план)
Загальна потреба
Джерела надходження Матеріалів



Всього
По кварталах
Очікувані залишки
Мобілізація внутрішніх ресурсів
Ввіз матеріалів зі сторони
Інші джерела


Абсл.
В днях

І
ІІ
ІІІ
IV





12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23

1632780
130101,99
20
1762881,99
440720,5
440740,5
440700,5
440720,49
264432,3
1234017,4
176288,2
88144,1

326556
26020,398
20
352576,398
88140,01
88148,01
88144,02
88144,00
52886,46
246803,48
35257,64
17628,82

653112
52040,797
20
705152,797
176289,2
176287,2
176288,4
176288,0
105772,92
493606,96
70515,28
35257,64

816390
65050,199
20
881440,2
220360,00
220360,1
220460,05
220260,05
132216,03
617008,14
88144,02
44072,01

163278
13010,199
20
176288,2
44074,05
44070,05
44072,1
44072,00
26443,23
123401,74
17628,82
8814,41

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

935,73
74,56
20
1010,29
252,57
252,64
252,50
252,58
151,54
707,2
101,03
50,51

341,36
27,2
20
368,56
92,10
92,18
98,14
90,14
55,28
257,99
36,85
18,43

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4
 
 
4
 
 
 
4
 
 
4
 

5
 
 
5
 
 
 
5
 
 
5
 

4
 
 
4
 
 
 
4
 
 
4
 



952,84
75,95 
20 
1028,79
258,2
256,2
257,4
257,0
154,32
720,15
102,88
51,44

931,67
74,24 
 20
1005,91
251,49
251,47
250,48
251,48
150,89
704,14
100,59
50,3

134,38
 10,71
 20
145,09
36,27
36,25
36,29
36,28
21,76
101,56
14,51
7,25

360,65
 28,74
 20
389,39
97,35
97,33
97,37
97,34
58,41
272,57
38,94
19,47

436,72
 34,8
 20
471,52
119,88
115,88
117,87
117,89
70,73
330,06
47,15
23,58

504,65
 40,21
 20
544,86
136,21
136,20
136,23
136,22
81,73
381,40
54,49
27,24

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1,12
0,089
20
1,209
0,300
0,304
0,302
0,303
0,181
0,846
0,121
0,06

0,41
0,033 
20 
0,443 
0,101 
0,121  
0,111  
0,110
0,066 
0,31 
0,044
0,022 

0,74
0,059 
 20
 0,799
0,202
0,198
0,2 
0,199
0,12 
0,559 
0,079
0,040 

0,51
 0,041
 20
0,551 
0,138 
 0,138 
0,136
0,137
 0,083
0,386 
0,055
0,028 

2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві
2.6.1. Планування росту продуктивності праці
Під продуктивністю праці розуміють ефективність затрати праці, яка визначається кількістю продукції, виготовленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції, тобто:
або (26);
Де: Q – обсяг продукції;
Т – затрати праці на весь обсяг виготовленої продукції, годин.
Перший показник – виробіток, другий – трудоємність продукції.
Загальна методика розрахунку зростання продуктивності праці передбачає розгляд техніко-економічних факторів, які впливають на продуктивність праці. Розрахунок підвищення продуктивності праці по техніко-економічних факторах ведуть на основі показника відносної економії чисельності працюючих за рахунок впливу цих факторів на рівень виробітку продукції. При цьому:
1. Обчислюють вихідну чисельність працюючих на плановий період по запланованому обсягу виробництва при умові збереження базисного виробітку продукції.
або = 405900 / 4200 = 97 чол. (27);
Де: ЧВИХ.ПЛ – вихідна чисельність працюючих на плановий період, чол.;
QТіПЛ – плановий обсяг виробництва товарної продукції, прийнятий для розрахунку продуктивності праці, грн..
qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн./чол.
ЧРБ – чисельність робітників в базовому періоді, чол.;
Кпр – темпи зростання обсягу виробництва продукції в плановому періоді, %.
2. По кожному фактору, виходячи з призначених до впровадження заходів технічного розвитку і організації виробництва, визначається економія чисельності працюючих. Економія по всіх факторах додається і визначається загальна економія працюючих.
3. Визначається плановий приріст продуктивності праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів за формулою:
(28);
Де: ?ПП – плановий приріст продуктивності праці, %;
ЭЧ – економія чисельності працюючих по всіх факторах, чол.
Розглянемо детально розрахунок економії чисельності працюючих за основними техніко-економічними факторами.
Структурні зрушення у виробництві (зміна долі виробництва структурних підрозділів в загальному обсязі по підприємству).
Необхідність розрахунку впливу даного фактору на виробіток продукції обґрунтовується тим, що в кожному структурному підрозділі підприємства різні темпи зростання обсягів виробництва.
Вплив структурних зрушень у виробництві на продуктивність праці визначається за формулою:
=
= (740,251,12+740,351,03+74*0,41,14 ) – 97 = -16чол. (29);
Де: ЭС.ЗЧ – відносна економія чисельності працюючих за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві, чол.;
ЧРіБ – чисельність працюючих в і-му структурному підрозділі в базовому періоді, чол., розраховується згідно чисельності працюючих у базовому періоді та частки працюючих в і-му структурному підрозділі;
КПРі – темпи зростання обсягів виробництва продукції в і-му структурному підрозділі підприємства в плановому періоді, %,;
Чвих. – вихідна чисельність працюючих в цілому по підприємству, чол.;
і – номер підрозділу;
п – кількість структурних підрозділів – 3.
Б. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація, модернізація виробництва, зміна конструкцій та технічних характеристик виробів, впровадження нових видів матеріалів, впровадження передової технології).
Економія чисельності за рахунок механізації та автоматизації виробництва, впровадження нового обладнання, нових технологій розраховується за формулою:
= (30);
[(1-(18/(6+2*(1+10/100*10)+10*(1+6,67/100*8)]*97*(34+16)/100=14чол.
Де: ЭМЧ – відносна економія чисельності за рахунок заміни старого обладнання новим, чол.;
NО.заг. – загальна кількість обладнання, шт;
NО.1 – кількість обладнання, що не підлягає технічному вдосконаленню, шт;
NО.2 – кількість нового обладнання, шт.;
NО.3 – кількість модернізованого обладнання, шт.;
КПП2, КПП3 – темпи зростання продуктивності праці відповідно нового і модернізованого обладнання, %,;
kt2, kt3 – коефіцієнти, які враховують термін дії нового і модернізованого обладнання,;
УП2,3 – питома вага працівників, які обслуговують нове і модернізоване обладнання, в загальній чисельності працюючих, %.
Коефіцієнти kt2 і kt3 визначаються діленням кількості місяців дії нового і модернізованого обладнання на кількість місяців планового періоду.
В. Економія робочої сили зі зміною трудоємності продукції визначається за формулою:
=
= (0,4-(0,4*(100-7)/100)*7920*20/251)/(210*0,87)=0 чол. (31);
Де: Т0 і Т1 – трудоємність одиниці продукції до і після впровадження заходів, нормо-годин,;
QВПЛ – обсяг випуску продукції в плановому періоді, шт.;
ktД – коефіцієнт терміну дії заходу розраховується як відношення часу тривалості заходу до корисного фонду робочого часу підприємства;
ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому році, годин
kнв – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого.
= (210*8)/4200=0,4 норм. год. (32);
Де: qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в
базовому періоді, грн. на чоловіка в рік;
ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді,
днів;
tЗ – тривалість робочої зміни, год..

Г. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни кількості робочих днів в плановому періоді (ЭР.ДЧ), (тривалість відпусток, зменшення невиходів на роботу по хворобі, ліквідація прогулів), обчислюється за формулою:
=
= 97*(210-210)*68/(210*100) = 0 чол. (33);
Де: ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді;
ФРЧКОР.Р.Б – корисний фонд робочого часу робітника у базовому періоді, днів;
Ур – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих, %.
Д. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни обсягів виробництва обчислюється за формулою:
= 97*(5,29-7)/100= - 2 чол. (34);
Де: ЭВПЧ – економія чисельності за рахунок зміни обсягів виробництва, чол.;
Кпр і Кр – темпи зростання відповідно обсягів виробництва та чисельності робітників, %;
Темпи зростання обсягів виробництва виходячи з формули:
= ((7920-7522)/7522)*100= 5,29 (35);
Де: QВПЛ – обсяг виробництва у плановому році, шт.;
QВБ – обсяг виробництва у базисному році.
Величина зростання продуктивності праці по кожному окремому фактору обчислюється за формулою:
(36);
?ППА = - 16/(97-(-4))*100 = -15,84%
?ППБ = 14/(97-(-4)*100 = 13,86%
?ППВ = 0/(97-(-4)*100 = 0%
?ППГ = 0/(97-(-4)*100 = 0%
?ППД = -2/(97-(-4)*100 = -1,98%
Де: ЭФіЧ – економія чисельності працюючих по окремому і-му фактору, чол.;
ЭЧ – загальна економія працюючих по всіх факторах.
Загальний приріст продуктивності праці рівний сумі приростів по окремих факторах:
(37);
?ППЗАГ = -15,84+13,86+0+0-1,98 = - 3,96%
= -16+14+0+0-2= - 4 (38);
n – кількість факторів, які впливають на зростання продуктивності праці, шт.
Зведений розрахунок зростання продуктивності праці за рахунок техніко-економічних факторів ведемо в табличній формі ( Таблиця 15).
Визначаємо виробіток на одного працівника у плановому році (qПЛ):
= 4200*(1+-3,96/100) = 4033,68грн. (39);
Таблиця 15.
Зведений розрахунок зростання продуктивності праці на 2009 р.
№ п/п
Фактори зростання ПП
Зміна чисельності працюючих, чол.
Приріст ПП, %






1
2
3
4

1
Структурні зрушення у виробництві
16
-15,84

2
Підвищення технічного рівня виробництва
-14
13,86

3
Зміна трудоємності виробництва
0
0

4
Зміна реального фонду робочого часу
0
0

5
Зміна обсягів виробництва
2
-1,98

 
ВСЬОГО:
4
-3,96

Провівши відповідні розрахунки з планування росту продуктивності праці можна побачити, що планова чисельність працівників зросте на 4 чол., а продуктивність праці знизиться на 3,96% і становитиме 4033,68 грн/чол.
2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та керівників для виконання виробничої програми
Якщо на дільниці чи в цеху випускається однорідна продукція, то планова чисельність працюючих визначається по нормах виробітку, тобто:
= 7920 *41/(4033,68*(87/100)) = 93 чол. (40);
Де: QВПЛ – плановий обсяг випуску продукції, шт.;
Ц – ціна одиниці продукції, грн.;
kНВ – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого;
qПЛ – виробіток продукції в плановому році, грн./чол..
Чисельність робітників, необхідних для експлуатації машин, апаратів, обладнання визначається по нормах обслуговування обладнання:
= 18*1* 0,83/2 =8 чол. (41);
Де: NО.заг – кількість машин, обладнання та інших об’єктів, що підлягають обслуговуванню, шт.;
kЗ – коефіцієнт змінності (число змін роботи підприємства за добу, шт.);
kс – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової;
Но – норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним робітником.
Коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової визначається відношенням номінального фонду робочого часу в днях до планового числа робочих днів:
= 210 / 252 = 0,83 (42);
Де: ФРЧНОМ.Р.ПЛ – номінальний фонд робочого часу робітника в плановому році,
днів;
ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника в плановому році, днів.
Планування чисельності керівників та спеціалістів проводять на основі: трудоємності управління; нормативного методу; числа робочих місць.
Планування чисельності керівників і спеціалістів по числу робочих місць передбачає спочатку розробку організаційної структури управління, див. рис. 4, а потім штатного розкладу кожного структурного підрозділу.
Вивільнення персоналу або додаткова потреба в персоналі визначається шляхом порівняння планової потреби в персоналі з його фактичною наявністюпочаток планового періоду. Такий розрахунок проводять у вигляді форми ( Таблиця 16).

Таблиця 16.
Потреба в персоналі та джерела забезпечення
№ п/п
Назва показників
Одиниці виміру
Базовий рік
План




План
Факт


1
2
3
4
5
6

1
Товарна (валова) продукція
тис.грн.
385605
345015
405900


в % до попереднього року
%
 
 
117,65

2
Виробіток на 1-го робітника
грн./чол.
4200
4200
4033,68


в % до попереднього року
%
 
 
96,04

3
Чисельність персоналу у звітному році всього
 
 
 
84









- робітників
чол.
 
 
74


- спеціалістів
чол.
 
 
10

4
Потреба в персоналі, всього
чол.
 
 
111


- робітників
чол.
 
 
101


- спеціалістів
чол.
 
 
10

5
додаткова необхідність в персоналі, всього
чол.
 
 
27









- робітників
чол.
 
 
27


- спеціалістів
чол.
 
 
0

6
Забезпеченість в додатковому персоналі
 
 
 
 


а) за рахунок прийняття:
 
 
 
 


- робітників
чол.
 
 
23


- спеціалістів
чол.
 
 
0


б) за рахунок випуску навчальних закладів
 
 
 
 


- робітників
чол.
 
 
4


- спеціалістів
чол.
 
 
0


2.7. Планування фонду оплати праці (ФОП) на підприємстві
Плановий фонд заробітної плати – це сума грошових коштів, передбачених в плановому періоді для виплати працівникам по тарифних ставках, окладах і відрядних розцінках, а також премій з фонду заробітної плати і всіх видів доплат до заробітної плати.
Для розрахунку планового фонду заробітної плати використовують наступні методи: укрупнений, прямого рахунку, нормативний, по елементах.
В курсовій роботі пропонується використати метод прямого рахунку. Даний метод оснований на визначенні планової чисельності персоналу по категоріях і їх середньорічної заробітної плати.
Плановий фонд заробітної плати обчислюється за формулою:
(43);
Де: – середньорічна заробітна плата одного працівника і-ої категорії в плановому періоді, грн.;
– планова чисельність і-ої категорії персоналу, грн.;
n – кількість категорій персоналу.
Розрахунок планового фонду оплати праці здійснюється в такій послідовності:
1) складається штатний розпис підприємства;
2) для кожної з категорій персоналу, відповідно до систем оплати праці прийнятих на підприємстві, а також виходячи з величини середньомісячної зарплати в даній галузі, розраховується середньомісячна зарплата (посадовий або місячний оклад);
3) розраховується зарплата усіх штатних одиниць відповідно річна та місячна – таблиця 17.

Таблиця 17.
Штатний розпис підприємства
№ п/п
Назва посади
Число штатних одиниць
посадовий оклад, грн./міс.
Зарплата усіх штатних одиниць











грн./міс.
грн./рік.

1
2
3
4
5
6

1
Працівники
 
 
 
 


-технолог
31
1000
31000
372000


-оператор
30
900
27000
324000


- пакувальник
20
900
18000
216000


- вантажник
20
900
18000
216000


ВСЬОГО:
101
-
94000
1128000

2
Керівники і спеціалісти
 
 
 
 


- директор
1
2500
2500
30000


- гол.бухгалтер
1
2000
2000
24000


- гол. інженер
1
2000
2000
24000


- нач. відділу збуту
1
2000
2000
24000


- бухгалтер
2
1000
2000
24000


- збутовик
4
1000
4000
48000


ВСЬОГО:
10
-
14500
174000

3
Обслуговуючий персонал
 
 
 
 


- сторож
1
800
800
9600


- прибиральниця
1
700
700
8400

ВСЬОГО:
2
-
1500
18000

РАЗОМ:
111
-
110000
1320000


Розраховується загальний плановий фонд оплати праці (ФЗПЗАГПЛ):
= 1320000*1,2=1584000 грн. (44);
Де: ФЗПОСН.ПЛ – фонд основної зарплати на плановий рік, грн.;
ФЗПДОД.ПЛ – фонд додаткової зарплати на плановий рік, грн. – приймаємо
20% ФЗПОСН.ПЛ.
РОЗДІЛ ІІІ. Планування фінансової діяльності підприємства
3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим
техніко-економічним факторам

Економія затрат за рахунок підвищення технічного рівня виробництва розраховується по плану технічного розвитку і організації виробництва. Сума економії по цих факторах складається із зменшення витрат матеріальних ресурсів та витрат на оплату праці.
Економія від зниження матеріальних витрат визначається за формулою:
(45);
Де: НQ0 і НQ1 – норма витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції
до і після проведення відповідних заходів.
ЦМ – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, грн.;
QВіЗАХ – кількість продукції, виготовленої з початку введення заходу до кінця планового періоду, шт..
QВіЗАХ = QВПЛ ( 12 - NМ ) / 12 =7920 ( 12 – 2 ) / 12 = 6600дл.
Де: NМ – номер місяця коли було впроваджено захід.
Розрахунки проведемо в табличній формі:
Таблиця 17.1.
Розрахунок економії від зниження матеріальних витрат
№ п/п
Найменування ресурсу
Одиниці виміру
Норма витрат на одиницю до впровадження заходу
Норма витрат на одиницю після впровадження заходу
Ціна на одиницю продукції, грн.
Кількість продукції, виготовленої з початку введення заходу до кінця планового періоду, шт.
Економія




























1
2
3
4
5
6
7
8

1
Матеріал 1
т.
200
189,6
0,006
6600
411,84

2
Матеріал 2
т.
40
35,52
0,09
6600
2661,12

3
Матеріал 3
т.
80
76,64
0,205
6600
4546,08

ВСЬОГО:
 

 
 
 
 
7619,04


Зниження собівартості продукції за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві рівна:
=
= (34,72*7522/7522-34,72*7920/7522)*7920 = 14572,8 грн. (46);
Де: СВБ – собівартість 1-го виробу в базовому році, грн..;
QВБ і QВПЛ – обсяг виробництва в натуральному вираженні відповідно в базовому та плановому періодах.
= 34+5400/7522=34,72 грн./шт.. (47);
Де: ВЗМБ – змінні затрати на виробництво одиниці продукції у базисному році, грн./шт.;
ВПОСТБ - постійні затрати у базисному році, грн.;
QВБ – обсяг виробництва у базисному році, шт.
Зниження собівартості за рахунок зміни обсягів виробництва визначається за формулою:
= 5400*17,65/100=953,1 грн. (48);
Де: – темпи приросту товарної продукції в плановому періоді в порівнянні з базовим роком, %. Тоді:
= (QТПЛ - QТБ) / QТБ 100 =(405900-345015)/345015*100=17,65 %
Економія на амортизаційних відрахуваннях рівна:
= (((5400 *22)/(345015*100))-((5200* *22)/(405900*100)))*405900 = 253,65 грн. (49);
Де: АБ і АПЛ – загальна сума амортизаційних відрахувань в базовому та плановому
періодах, грн., для визначення використовується величина постійних затрат
у базовому та плановому роках та питома вага амортизації в постійних
затратах;
QТБ і QТПЛ – обсяг товарної продукції в базовому та плановому періодах
відповідно, грн..
Сумарна економія по техніко економічним факторам розраховується в таб.17.2
Таблиця 17.2.
Сумарна економія по техніко-економічним факторам
№ п/п
Фактори впливу на економію
Сума, грн.

1
Економія від зниження матеріальних затрат
7619,04

2
Економія за рахунок структурних зрушень
14572,8

3
Економія за рахунок зміни обсягів виробництва
953,1

4
Економія на амортизаційних відрахуваннях
253,65

ВСЬОГО:
23398,59


Зниження собівартості продукції по техніко-економічним факторам у плановому періоді становитиме 23398,59 грн.
3.2. Планування доходів і надходжень
Планування доходів та надходжень грошових засобів проводять на основі розрахунку руху грошових потоків на підприємстві, для забезпечення контролю за використанням коштів в ході господарської діяльності.
Джерелами доходів та надходжень є:
прибуток від виробничо-господарської діяльності;
амортизаційні відрахування;
пасиви.
Розглянемо детально методику планування основних джерел доходів та надходжень.
І. Прибуток.
План по прибутках складають: в цінах і умовах виробництва планового року; в цінах і умовах попереднього року; по діючих цінах та умовах виробництва. Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є балансовий прибуток, який складається з:
прибутку від реалізації продукції;
прибутку від реалізації основних фондів, які не використовуються;
фінансових результатів комерційної діяльності (доходи від здачі приміщень в оренду, короткотермінові вклади тощо).
Прибуток від реалізації продукції розраховується по окремих видах господарської діяльності.
Величину прибутку від реалізації і-го виду продукції можна визначити за формулою:
(50);
Де: QРіПЛ – вартість реалізованої продукції і-го виду в цінах підприємства, грн.;
ПБ – платежі до бюджетів, грн.;
СРіПЛ – повна собівартість і-ого виду реалізованої продукції;
n – кількість видів продукції.
В курсовій роботі в якості платежів до бюджетів виступатиме єдиний податок, який становитиме 8% від обсягу реалізації продукції.
Розрахунок планової суми прибутку ведуть методом прямого рахунку по кожному виду продукції з сумуванням результату в цілому по підприємству.
Загальний обсяг планового прибутку від реалізації продукції розраховується як сума прибутків по всіх видах продукції, тобто:
(51);
Прогнозований обсяг прибутку розраховується за формулою:
(52);
Де: Прфакт – фактичний прибуток, отриманий у звітному році;
Іі – прогнозний річний індекс інфляції.
Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції по підприємству ведуть у формі таблиці.
Таблиця 18.
Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції

Показник
Базовий рік
Плановий рік


План
Факт
В цінах базового року
В цінах планового року







1
2
3
4
5

1. Товарна продукція, грн.
385605
345015
338250
405900

2. Залишки продукції на складі, грн.
20900
18700
18333,33
22000

3. Сальдо залишків продукції відвантаженої, але неоплаченої споживачем, грн.
11400
10200
10000
12000







4. реалізована продукція, грн.(П1-П2-П3)
362305
316115
309916,67
371900

5. Собівартість реалізованої продукції, грн.
365902,49
319942,29
304504,95
304534,15

6. Відрахування до бюджетів
28984,4
25289,2
24793,33
29752

7. Прибуток від реалізації продукції
-31881,89
-29116,49
-19381,61
37613,85


Собівартість реалізованої продукції розрахуємо за формулою:
(53);
Де: QРі – вартість реалізованої продукції, грн.;
Ц – ціна одиниці продукції, грн.;
ВЗМ – змінні витрати у плановому або базовому році, грн./шт.;
ВПОСТ - постійні витрати у плановому або базовому році, грн.;
Загальний балансовий прибуток по підприємству оформлюють у вигляді таблиці 19. Таблиця 19.
Загальний балансовий прибуток по підприємству на 2009 р., тис.грн.
Показники
Базовий рік
Плановий рік


План
Факт
Всього
По кварталах





I
II
III
IV

1
2
3
4
5
6
7
8

1. Прибуток від реалізації основноговиробництва
-31881,89
-29116,49
37613,85
9400,00
9500,00
9320,55
9393,30










2. Прибуток від комерціїної реалізації
-
-
-
-
-
-
-

3. Позареалізаційні операції
-
-
-
-
-
-
-

4. Балансовий прибуток
-31881,89
-29116,49
37613,85
9400,00
9500,00
9320,55
9393,30


3.3. Фінансовий план підприємства
Фінансовий план підприємства складається у вигляді балансу доходів і витрат, а також розрахункових форм для визначення статей балансу.
Баланс доходів та витрат складається з таких розділів:
доходи і надходження засобів;
витрати і відрахування засобів;
платежі в бюджет;
асигнування із бюджету.
Фінансовий план складається на основі наступних даних:
фактичних даних бухгалтерського балансу на 1 число планового періоду;
показників плану виробництва і реалізації продукції;
кошторису затрат на виробництво;
даних про обсяги планових інвестицій;
розрахунку відпускних цін;
норм амортизаційних відрахувань;
ставок платежів в бюджет;
результатів аналізу виконання плану за попередній період.
Структура фінансового плану показана в таблиці 20.
Таблиця 20.
Баланс доходів та витрат підприємства на 2009 р.. грн..
Показники плану
Базовий рік
Плановий рік


План
Факт
В цінах базового року
В цінах планового року







1
2
3
4
5

1. Доходи і надходження засобів
 
 
 
 

- Балансовий прибуток
-31881,89
-29116,49
-19381,61
37613,85

- Амортизаційні відрахування
 1188,00
1188,00
1144,00
1144,00

- Мобілізація внутрішніх ресурсів в кап-будівництво
 -




- Планові накопичення економій в кап-будівництво
 -




- Інші джерела
 -




- Довгостроковий кредит
 -




- Приріст пасивів
 -




Всього доходів і надходжень:
-30693,89
-27928,49
-18237,61
38757,85

2. Витрати і відрахування
 
 
 
 

Відрахування в фонд:
 
 
 
 

- Фонд накопичення
 -


3875,78

- Фонд використання
 -


3875,78

-Резервний фонд
 -


3875,78

- Прибуток в розпорядженні підприємства
 -


25192,62

- Інші витрати
 -


1937,89

Всього витрат і відрахувань
 -


38757,85

3. Платежі в бюджет, всього.
28984,4
25289,2
24793,33
29752

4. Асигнування з бюджету, всього
-
-
-
-


Провівши відповідні розрахунки, можна побачити, що в плановому році в цінах планового року нарешті очікується отримання прибутків, які складуть 37613,85 грн, це забезпечить наповнення фондів підприємства та покриття інших витрат, після чого в розпорядження підприємства залишиться сума в розмірі 25192,62 грн.
В И С Н О В К И
На підприємство ВАТ „Рівень” позитивно впливають і створюють великі можливості розвитку такі фактори: ринкові, технологічні, міжнародні та соціальні. Негативно впливають і створюють велику загрозу економічні умови, політика, конкуренція.
Споживачем товару (пива) є населення. ВАТ „Рівень” займає такий сегмент ринку: населення м. Рівне і Рівненської, Волинської, Житомирської областей. Споживачами даного продукту є в основному чоловіки у віці від 17 до 65 років із середніми доходами. Основна частка споживачів – це населення м. Рівне.
В результаті проведених розрахунків по розділу І ми визначили, що ємність ринку становить 800400 дл..
Рівень конкурентноздатності продукції підприємства вищий ніж товару зразка.
Ціна при якій можна отримати максимальний прибуток в розмірі 59600 грн., рівна 41 грн., а обсяг 7200 дл.
План виробництва продукції на плановий період у вартісному виразі складе:
у базових цінах: 324720 грн.
у планових цінах: 389664 грн.
Вихідна потужність 8700 дл. Корисний фонд робочого часу працівників 210, а підприємства 251 дні.
На підприємстві продуктивність праці знизилась на 3,96 %, а чисельність робітників збільшилась на 4 чоловіки. Загальний плановий фонд оплати праці 1320000 грн.
Сумарна економія за техніко економічними факторами 23398,59 грн.
В базовому році підприємство планувало отримати збитки в розмірі 31881,89 грн., а отримало 29116,49 грн. В плановому році очікується отримати прибуток в цінах базисного року -19381,61 грн., а в цінах планового року 37613,85 грн.
С П И С О К Л І Т Е Р А Т У Р И
Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. //Голос України. 1996. - 13 липня.
Закон України “Про власність” //Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – С.5.
Про підприємства в Україні: Закон України, 27 березня 1991 . //Відомості Верховної Ради України. 1991. - №24.
Про підприємництво: Закон України //Галицькі контракти. – 1998. - №10.- с.129-140.
Про оподаткування доходів підприємств і організацій: Закон України, 21 лютого 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №23. – С.333.
Про податок на додану вартість: Закон України, 20 грудня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №14. – С.184.
Алексеева М. Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и статистика, 1997, - С.246.
Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. – Київ. КДТЕУ. – 2000.
Бугулов В.Н. Ценообразование в условиях рынка.: -К.: МАУП. – 1996.
Котлер Ф. Основы маркетинга: - М.: Прогресс, 1993