Банківська діяльність на шляху до Євроінтеграції Відповідно до сучасних процесів глобалізації та лібералізації фінансової діяльності національна банківська система, формована з 1991р. одночасно зі становленням державності в Україні, має бути інтегрованою зі світовою фінансовою системою. Пріоритетними напрямами такої інтеграції є вступ України до Світової організації України (СОТ) та до Європейського Союзу (ЄС)[1, с.57]. Вступ країни цих організацій певною мірою залежить від ефективності та стабільності її банківської системи. Водночас формування ефективної вітчизняної банківської системи являє собою доволі непросте завдання та супроводжується низкою проблем щодо становлення і розвитку грошово-кредитних відносин здатних забезпечити ефективне функціонування реального сектора економіки та сприяти стабільному економічному зростанню. Загальновідомо, що банківська система України за більшістю показників, які характеризують її потужність, поки що не в змозі конкурувати з банківськими системами багатьох постсоціалістичних європейських країн, не кажучи вже про економічно розвинуті держави Західної Європи. Так, відношення активів банківської системи до ВВП в Україні становить близько 40%, тоді як у Німеччині цей показник становить близько 200%, Великобританії – 130, Східної Європи – 80-90%. З іншого боку, слабкий розвиток фінансової інфраструктури в Україні є аргументом на користь ширшої присутності іноземних банків на вітчизняному ринку, а отже можна очікувати збільшення спектра банківських послуг та зниження їх вартості[2, с.31]. Перестороги щодо іноземного капіталу пояснюються неготовністю українських банків до конкуренції, розпорошеністю активів та браком умов для інвестиційного кредитування, наслідком чого може стати посилення залежності від зовнішніх ринків. Щоб уникнути негативного впливу іноземних банків, слід подбати про створення умов для припливу інвестицій у вітчизняні банки, належний захист депозитів, підвищення ступеня законодавчого захисту банків тощо[3, с.218]. А щодо побоювання неконтрольованої діяльності філій іноземних банків, то його можна зняти шляхом запровадження для них національного режиму банківського нагляду[4, с.632]. Зі вступом України до СОТ поступово збільшуватиметься присутність іноземного капіталу в національній банківській системі. Прихід іноземного капіталу з належною репутацією - важливий чинник розвитку банківського сектору держави: він принесе в Україну сучасні технології, нові фінансові продукти, культуру банківського корпоративного управління, сприятиме посиленню рівня конкуренції. Поступово для доступу в український і банківський сектор іноземного капіталу необхідно створити такі ж умови, як і для резидентів. Транснаціональні банки отримають змогу відкривати власні філії та вливати у національну економіку практично необмежені кредитні ресурси. Штучне стримування приходу іноземних банків тільки затягне об'єктивний процес консолідації вітчизняної банківської системи. Україна має дозволити їм відкривати власні філії, оскільки не враховувати об'єктивні закони глобалізації просто неможливо[5, с.9]. Безумовно, одним з основних чинників, який сприятиме приходу потужних іноземних банків, буде зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Важливою проблемою у цій сфері є скасування заборони на створення в Україні філій іноземних банків. Основні потенційні негативні наслідки та позитивні результати такого рішення перелічено у таблиці 1. Таблиця 1 Позитивні результати та негативні наслідки присутності філій іноземних банків на вітчизняному ринку:
Позитивні результати: Швидке впровадження передових методів банківської діяльності Зростання обсягів кредитних ресурсів Збільшення капіталізації банківської системи Розширення асортименту банківських послуг і зниження їх ціни Впровадження міжнародного досвіду реорганізації та реструктуризації банків Підвищення рівня кваліфікації працівників банківського сектору Посилення конкуренції на ринку банківських послуг Залучення в економіку закордонних інвестиційних ресурсів Оздоровлення фінансового сектору країни та підтримання платіжного балансу Негативні наслідки: Імовірність зосередження іноземних банків лише на спекулятивній діяльності Спроможність іноземних банків пропонувати дешевші кредитні ресурси справлятиме тиск на фінансово нестійку вітчизняну банківську систему Підвищення чутливості банківської системи країни до світових фінансових криз Загострення проблеми управління фінансовими потоками Ускладнення банківського нагляду за операціями філій іноземних банків Імовірність збільшення спекулятивних операцій та операцій з відмивання “брудних” грошей
Єдиної позиції стосовно дозволу на відкриття філій іноземних банків в Україні немає. Частина фахівців вважає, що їх відкриття є передчасним і призведе до виключно негативних наслідків. Інші відстоюють протилежну позицію. Дехто пропонує висунути певні умови та встановити низку обмежень. З огляду на важливість питання та необхідність його вирішення, Національний банк має намір власним нормативним документом дозволити іноземним банкам відкривати філії в Україні. Чинне законодавство цього не забороняє, проте сам механізм не врегульовано. Надмірна активність іноземних банків щодо придбання вітчизняних банківських установ потребує від НБУ адекватних дій. Відповідно до законодавства Національний банк може обмежити приплив інвестицій у банки з певних країн, лімітувати обсяг інвестицій іноземних комерційних банків - як державних, так і недержавних. Найдискусійнішим залишається питання про максимальний обсяг іноземних інвестицій у вітчизняну банківську систему. Тут важливо не вдаватися до недостатньо виважених та необґрунтованих рішень. Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки щодо інтеграції банківської діяльності: 1. Стратегічним напрямом розвитку банківської системи України має стати її спрямованість у світовий банківський простір на основі глобалізації фінансових ринків. 2. Основою інтеграції національної банківської системи у світову є концентрація українського банківського капіталу і зростання капіталізації, що сприятиме підвищенню фінансової стійкості і та надійності вітчизняних банків. 3. Посилення конкуренції па ринку банківських послуг України сприятиме зниженню вартості фінансових ресурсів та полегшенню доступу до них для підприємств і населення. 4. Збільшення присутності іноземного капіталу в національній банківській системі має відбуватися з урахуванням усіх позитивних і негативних чинників, потенційних ризиків на основі світового досвіду, щоб забезпечити дотримання національних інтересів та уникнути загроз фінансовій безпеці країни. Список використаних джерел Фліссак Н., Дубровіна О. Умови вступу України до СОТ: переваги та недоліки // Вісник Податкової служби України. – 2007. – №15 - 68с. Дзюблюк О. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи в перехідній економіці // Вісник НБУ. – 2005 -№3- 42с. Шевчук В., Атаманчук З. Іноземні банки к чинник лібералізації ринку фінансових послуг // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005 - №5 – 1. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку // За ред. В.М. Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.: Фенікс, 2003. – 1008с. Долішній М., Другов О. Проблеми та перспективи підтримки банками розвитку економіки регіонів // Економіка України. – 2005. - №9.
