Міністерство оборони України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра військової підготовки
Прим. № ________
РЕКОМЕНДАЦІЇ
З ВИВЧЕННЯ ГАРМАТИ БМП ТА БОЄПРИПАСІВ ДО НЕЇ
Затверджено
на засіданні кафедри
військової підготовки
Протокол №__
від“___” __________ 2010 року
Рівне – 2010
Рекомендації з вивчення гармати БМП та боєприпасів до неї (Асканов І.О. - Рівне, НУВГП, 2010, 20с.)
Упорядник: Асканов І.О., полковник запасу викладач кафедри військової підготовки НУВГП.
Відповідальний за випуск: Чопик М.М., полковник запасу, доцент, завідувач кафедри військової підготовки НУВГП.
При підготовці даних вказівок використовувались: підручник „Технічний опис та інструкція по експлуатації БМП – 1”, Настанова зі стрілецької зброї та врахування досвіду набутого у військах. У розробці розглядаються ТТХ, призначення та будова зброї.
Розробка призначена для студентів та викладачів вогневої підготовки кафедри військової підготовки.
©Асканов І.О. 2010
©НУВГП, 2010
З М І С Т
1. Призначення та бойові властивості пістолета Макарова . . . . . . . .1
2. Загальна будова і робота частин пістолета Макарова . . . . . . . . . . 1
3. Розбирання та збирання пістолета Макарова . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
4. Неповне розбирання пістолета Макарова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
5. Збирання пістолета Макарова після неповного розбирання . . . . 4
6. Призначення та будова частин та механізмів пістолета Макарова . . . 5
7. Робота частин та механізмів пістолета Макарова . . . . . . . . . . . . . . . . 11
8. Затримки при стрільбі з пістолетата способи їх усунення. . . . . . . . . . .15
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОЗБРОЄННЯ
У башті машини встановлені 73-мм гладкоствольна напівавтоматична гармата 2А28 і спарений з нею 7,62-мм кулемет ПКТ. На башті змонтований тримач для установки та пуску ПТУРС 9М111М.
У десантному відділенні передбачені кріплення для семи автоматів і двох кулеметів. Крім того, над паливним баком є місце для кріплення ручного реактивного комплексу 9К32 для стрільби по зенітним цілям чи ручного протитанкового гранатомета РПГ-7.
У машині укладені 10 гранат Ф-1 і сигнальний пістолет СПШ з дванадцятю ракетами.
73-ММ ГАРМАТА 2А28
Гармата призначена для боротьби з танками та іншими броньованними об'єктами, а також для подавлення живої сили і вогневих засобів, що знаходяться в легких польових укриттях.
БОЙОВІ ВЛАСТИВОСТІ ГАРМАТИ.
1. Калібр - 73 мм.
2. Дальність прямого пострілу при висоті цілі 2 м - 765 м.
3. Найбільша прицільна дальність стрільби:
а). кумулятивною гранатою - 1300 м.
б). осколковою гранатою - 1600 м.
4. Вага гармати - 115 кг.
5. Тип запірного механізм - затвор клиновий.
6. Найбільший кут підйому +300.
7. Найменший кут опускання -50.
8. Довжина відкату - до 150 мм.
9. Довжина викоту - до 5 мм.
10. Посилення подачі при відкаті - 13 т.
11. Посилення викоту - 5 т.
12. Гальмівна рідина (тип) - ПЕС-3 (поліетилсаліксилова рідина).
13. Кількість рідини в гідровідкатнику – 1300 см3.
14. Швидкострільність – до 8 пострілів за хвилину.
ПРИНЦИП ДІЇ ГАРМАТИ.
Наведення гармати на ціль здійснюється за допомогою прицілу 1ПН22М2, який дозволяє вести стрільбу кумулятивною гранатою на дальності до 1300 метрів, осколковою гранатою – 1600 метрів по рухомим та нерухомим цілям.
Загоряння електричного капсуля пострілу виконується від бортової мережі машини, а при виході її з ладу – від додаткового джерела живлення – дублера генератора, який виробляє електричний струм при повороті спускового важеля генератора.
Автоматика роботи гармати полягає на принципі віддачі ствола. Екстракція гільзи проходить в кінці накату, що забезпечує мінімальну загазованість бойового відділення машини. Заряджання зброї виконується вручну.
Відкат та накат рухомих частин гармати при пострілі виконується гідравлічним противідкатним пристроєм концентричного типу.
Гармата 2А28 встановлена в амбразурі башти на цапфах, які опираються на голкові підшипники, а ті в свою чергу закріплені в обоймах, які змонтовані в приливах башти. Обойми фіксуються клинами, які закриті зверху корками. Малюнок 42, с75.
Для ущільнення і герметизації амбразури башти, вона закривається ущільнювачем, який кріпиться на лафеті гармати хомутами, а до башти - пластинками та гвинтами.
На лафет гармати одягається бронева маска, яка кріпиться до нього з допомогою гайок.
ЗАГАЛЬНА БУДОВА ГАРМАТИ.
Гармата складається зі (Мал. 1):
- ствола;
- з казенника;
- лафета;
- гідрооткатника;
- передньої гайки;
- розрізного кільця;
- затвора;
- двох закривающих механізмів.
Мал. 1. Гармата 2А28
1 - ствол; 2 - передня гайка; 3 - розрізні кільце; 4 - втулка; 5 - гідрооткатник; 6 - гайка; 7 - кільце зовнішнє; 8 - затвор; 9 - відсікач; 10 - казенник; 11 - кришка; 12 - закриваючий механізм; 13 - внутрішній циліндр гідрооткатника; 14 - зовнішній циліндр гідрооткатника; 15 – пружина; 16 - цапфа; 17 - поршень; 18 - пружина; а - отвір для заправки гідрооткатника; б - отвір для кріплення пускового кронштейна.
Ствол - гладкий моноблок, в задній частині має зовнішню нарізку на яку нагвинчується казенник. З боку казенника на стволі є два поглиблення для розміщення викидувачів і проріз для проходу бойка при відкриванні та закриванні затвора.
Лафет (Мал. 2) служить для кріплення всіх частин гармати і для установки гармати в бойовій машині. Він являє собою складну виливку, всередині якої розміщується гідрооткатник. Для запобігання провертання гідрооткатника в лафеті знизу вварена шпонка, в котрій змонтований підпружинений контакт, призначений для забезпечення надійного контакту «маси» лафета з «масою» казенника, Що необхідно для надійної роботи електрогальванозапала.
До лівої стінки лафета прикріплений зубчастий сектор механізму вертикального наведення гармати. У задній частині з обох сторін на лафеті закріплено два копіра, які служать для напрямку руху затвора при відкаті та накаті. Зверху є майданчик з різьбовими отворами для кріплення кронштейна пускової установки.
Гармата кріпиться в башті з допомогою двох цапф на гольчастих підшипниках і фіксується клиновим пристроєм.
Мал. 2. Лафет:
1 - лафет; 2 - штифт кріплення сектора; 3 - болт; 4 - зубчастий сектор; 5 - стержень; 6-штифт стрижня; 7 - штифт важеля; 8 - ролик; 9 - виступ важеля; 10 - важіль з рукояткою; 11 - лівий копір; 12 - ланка важеля; 13 - штифт важеля; 14 - важіль; 15-шпонка; 16 - цапфа; 17 - вісь противідскока; 18 - важіль противідскока; 19 - Заклепка, 20 - Рамка противідскока; 21 - пружина противідскока; 22 - контакт; 23 - ізоляційна втулка; 24 - пружина контакту; 25 - гвинт; 26 - вісь; 27 - головка осі; 28 - важіль викидача; 29 - стяжка; 30 - гвинт, 31 - важіль; 32 - гайка, 33-рукоятка; 34 - втулка, 35 - правий копір; 36 - шайба; 37 - важіль перезарядки; 35-гайка; а-отвори для кріплення роликів для переміщення направляючих ПТУРС; б - отвори для болтів кріплення сектора.
Гідрооткатник служить для поглинання енергії відкату і для відходу у вихідне положення рухомих частин гармати після вистрілу. Гідрооткатник концентричного типу, розташований навколо ствола. Він складається з внутрішнього циліндра (Мал. 3), зовнішнього циліндра, поршня з чотирма гумовими обтюрірующими кільцями і пружини. Внутрішній циліндр має в середній частині бурт, в канавках якого встановлені ущільнюючі кільця. Між внутрішнім і наружним циліндрами утворюється порожнина, яка з торців обмежується поршнем і буртів. Ця порожнина заповнюється робочою жидкістю (поліетілсілоксановая рідина ПЕС-3 ГОСТ13004-67) в кількості 1,3 л. Пружина з одного боку упирається в гайку, ввернуту в зовнішній циліндр, і в бурт.
Робота гідрооткатника полягає в наступному. При пострілі ствол разом з розрізним кільцем і втулкою відходить назад. При цьому втулка натискає на поршень і торець внутрішнього циліндра переміщує їх назад, стискаючи пружину. Наружний циліндр, жорстко прикріплений з лафетом, залишається на місці. Одночасно під дією поршня стискається робоча рідина і проникає через зазор між виступом зовнішнього циліндра і внутрішнім циліндром в задню порожнину. Профіль зовнішньої поверхності внутрішнього циліндра зібраний таким чином, що вищевказананий зазор по мірі хода ствола зменшується і опір відкату збільшується. Нормальна довжина відкату коливається в межах 130-150 мм.
Після поглинання енергії відкату під дією стислої пружини внутрішній циліндр і разом з ним ствол починають рухатися вперед. При цьому бурт натискає на рідину, яка проникає через той же зазор і переходить із задньої порожнини в передню, сповільнюючи накат.
Мал. 4. Затвор.
Ромбовидний виступ; 2- отвір для розміщення контакту, який з’єднується з «масою»; 3- скоси для посадки затвору на зацепи викидувача; 4- отвір для електроконтактного бойка; 5- клин затвора; 6- пружина останова; 7- останов затвора; 8- ось останова; 9- паз для розміщення останова; 10- гайка; 11 і 18 – ізоляційні шайби; 12 і 22- втулки; 13- контакти датчика; 14- пружини датчика; 15- планка; 16 і 33- ізоляційні шайби; 17- гайка; 19 і 21 – контакти; 20- прижина контакту; 23 і 31- стакани; 24- пружина електроконтактного бойка; 25- пхач; 26- електроконтактний бойок; 27 – кришка; 28- шток ; 29- контакт «маси» затвора; 30- пружина; 32- кришка казенника, утримуючого затвор; 34- закриваючий механізм затвора.
Затвор (мал.4) служить для запирання каналу ствола, виробництва пострілу та екстракції стріляних гільз. Він розміщується в казенннику. У затвор входять наступні пристрої:
- клин затвора,
- пристрій підведення електричного струму до електрокапсюлю гільзи пострілу;
- датчик положення затвора;
- останов затвора;
- закриваючий механізм;
- механізм противоотскока;
- викидаючий механізм;
- відсікач з віссю і фіксатором;
- спеціальний роз'єм.
Клин затвора має призматичну форму з передньою добре обробленою поверхнею, замикаючою канал ствола. У нижній частині клину виконані два ромбовидних виступи, що входять до профільних пазів копірів лафета.
При відкаті та накаті ствола ромбовидні виступи під дією профільних пазів копірів переміщують клин затвора у вертикальній площині.
У тілі клина є вирізи і свердління, в яких змонтовані механізми затвора.
Пристрій підведення електричного струму до електрокапсюлю гільзи включає електроконтактний бойок, розташований в отвірі клину, стакан, пружину бойка і штовхач, а також перехідний контакт, встановлений в гнізді на правій стінці затвора.
Між контактами встановлена пружина, яка підтискає контакт до стакану, а контакт до центрального контакту переходної колодки.
Шлях струму від бортової мережі до капсуля гільзи пострілу (при нажатті на спуск) проходить від контакту перехідної колодки до контакту, по пружині і втулці до контакту, від нього до стакана і через пружину і штовхач до електроконтактного бойку і від нього до електрокапсюлю (втулці) гільзи пострілу.
Для забезпечення надійного контакту між гільзою пострілу і «масою» затвора є контакт, встановлений в центральному отворі на задній стінці клину. Контакт підтискається гнітком і пружиною і закривається кришкою.
Датчик положення затвора складається з металевої втулки, в яку вставлено два контакти, підтискається пружинами. Датчик встановлений в свердлінні на бічній правій стінці клину зверху і кріпиться гайкою.
Останов затвора служить для утримання від переміщення вгору опущеного затвора в період накату гармати. Він встановлений в пазу на бічній стінці клина на осі і підтискається пружиною. При відкаті гармати затвор опускається на 70 мм і під дією пружини останов заскакує в подовжній паз лівого копіра лафета, утримуючи затвор від переміщення вгору.
При накаті спочатку затвор утримується остановом від руху вгору, а потім під дією пазів копіра він опускається додатково на 18 мм і останов виходить з паза лівого копіра і не перешкоджає переміщенню затвора вгору.
У цьому положенні затвор утримують зачіпи викидачів, які заскочили за скоси клину затвора в результаті удару по плечах викидачів опускаючого затвора.
Закриваючий механізм служить для підйому затвора в положення замикання каналу ствола. Обидва закриваючих механізма однакові.
Закриваючі механізми встановлюються в отвори клину затвора знизу і кріпляться кришкою. При відкаті ствола затвор під впливом копірів лафета опускається вниз, стискаючи пружину, нижній кінець яких спирається на кришку, що кріпиться в казеннику. При заряджанні гармати, коли зачіпи викидача перестають впиратися в скоси затвора, пружини, розпрямляючись, піднімають затвор.
Мал. 5. Закриваючий механізм затвора: 1- пружина закриваючого механізму; 2 - гайка; 3 - напрямний стержень, 4 - направляюча втулка, 5 - вкладиш; 6 - ручка; 7 - штифт, 5 - головка стержня; 9 - головка втулки.
Механізм противідскока служить для усунення відскоку затвора після удару об вкладиші казенника і для фіксації затвора у верхньому положенні. Він складається з рамки противовідскока, ричага противовідскока, що розташований на осі, і пружини. Механізм противовідскока монтується в лівому копірі лафета.
Для відключення противовідскока є ричаг з рукояткою. Цей ричаг у взаємодії з ричагом перезарядки використовується для відкривання затвора вручну, а у взаємодії - для закривання затвора.
Ричаг колінчастий, має виступ, він служить для повернення ричагів викидувачів у вихідне положення.
Робота механізму противідскоку зводиться до наступного. При верхньому положенні клина затвора важіль противідскоку під дією пружини заходить своїм верхнім плечем у паз лівого ромбовидного виступу клину затвора і утримує його від опускання. При відкриванні затвора вручну, при повороті рукоятки, опускається важіль, який своєю внутрішньою площиною нажимає на важіль противідскоку. Повертаючи його навколо24-25
осі і стискаючи пружину противідскоку, він виходить з зачеплення з ромбовидним виступом, звільняючи шлях затвору вниз.
Під час стрільби виведення противідскоку з-під ромбовидного виступу клину здійснюється шляхом похилої поверхні паза ромбовидного виступу при відкаті ствола разом з затвором.
Механізм викидача служить для екстракції стріляних гільз (пострілів) з патронника й утримання затвора в нижньому положенні. Він складається з двох викидачів, двох важелів викидачів, двох концентрично розташованих пружин і направляючого стержня. Кожен викидач представляє собою трьохплечий важіль. Плече взаємодіє з закраїною гільзи і своїм зачіпом утримує затвор у нижньому положенні.
Пружини через напрямний стержень постійно притискуют плечі викидачів до передньої площини затвора, чім попереджується випадковий зрив затвора з зачепів викидачем.
При ручному заряджанні гармати і опусканні затвора під дією пружин повертаються викидачі і зачепи заскакуючи на верхні скоси затвора, утримуючи його в нижньому положенні.
При заряджанні закраїни гільзи вдаряють по плечах викидачів і повертають викидачі проти годинникової стрілки. При цьому зачепи викидачів виходять із зачеплення зі скосами затвора, припиняючи утримувати його в нижньому положенні.
При закриванні затвора без заряджання гармати важіль виступом повертає важіль проти годинникової стрілки. Разом з важелем повертаються вісь і закріплені на ній важелі викидача. Важелі натискають на плечі викидувача, в результаті чого зачепи виходять із зачеплення зі скосами затвора і не перешкоджають його руху вгору.
Мал. 7. Схема взаємодії частин затвора: 1- пружина закриваючого механізму; 2 - ричаг перезарядки; 3 - контакт, 4 -ромбовидатний виступ клину затвора; 5-довге плече викидача; 6 – ричав викидача; 7 - вісь ричагів викидача; 8 - вісь викидача; 9 - зачіп викидача;. 10 - верхнє плече викидача; 11 - клин затвора; 12 - ричаг; 13 - виступ ричага; 14 - ричаг з рукояткою; 15 - рукоятка
На початку накату ствола затвор під дією пазів копірів лафета опускається вниз додатково на 18 мм і вдаряє своїми скосами по плечах викидачів, повертаючи їх по ходу годинникової стрілки. При цьому плечі викидають гільзу з патронника.
Вісь відсікача встановлена в отворах лівого і правого копірів лафета, забезпечуючи додаткову їх жорсткість. На осі встановлений відсікач, призначений для направлення гільз в гільзозборник при екстракції і для фіксації лотка механізму заряджання.
Відсікач являє собою вигнуту пластину, в отвори якої встановлено дві втулки з пружинами, надітими на них. Відсікач утримується на осі за допомогою пружин, чим забезпечується додаткове демпфірування удару екстрактируемих гільз по відсікачу.
Мал. 8. Відсікач з віссю: 1 - пружина відсікача; 2 - відсікач, 3 - подушка, 4 - фіксатор; 5 - пружина фіксатора; 6 - вісь відсікача; 7 - прапорець; 3-головка, 9 - гайка; 10 - штифт; 11 - защіпка; 12 - пружина защіпки, 13 - ричаг ручного відкривання затвора; 14 - рукоятка, а - отвір для фіксації лотка.
У вихідному положенні важіль ручного перезаряджання фіксується фіксатором.
Фіксатор забезпечує утримання важіля ручного перезаряджання у вихідному положенні. На фіксаторі знята продольная лиска, що забезпечує його осьове переміщення.
Для відкривання затвора необхідно спочатку натиснути вліво на рукоятку і потім опустити її вниз до відмови. При цьому важіль повернеться навколо осі і виведе з зачеплення фіксатор з важелем. Затим потрібно повернути рукоятку у вихідне положення. Прапорець призначений для обмеження підйому важеля ручного перезаряджання при поверненні його знизу у вихідне положення.
Якщо потрібно закрити затвор, не заряджаючи гармату, то необхідно повернути прапорець вправо до відмови й, натиснувши вліво на рукоятку, підняти її вгору до відмови.
Спеціальний роз'єм служить для підведення електричного струму до перехідної колодки, яка живить електробойок затвора і датчик сигналу положення затвора, від бортової мережі або від дублера. Він кріпиться з правого боку лафета.
Від контакту роз’єму постачається ланцюг електробойка затвора; від контактів знімається напруга, яка поступає від датчиків положення затвора.
Мінусовий ланцюг йде від електрокапсюля до гільзи постріла і до ствола, а від нього на лафет, звідти на останов затвора і через вісь на клин затвора, а від нього на контакт.
Мал. 9. Спеціальний роз'єм: 1, 2, 3 та 4 - контакти; 5 - корпус, 6 - кришка, 7 - штепсельний роз'єм; 8 - гвинт; 9 - отвір під гвинт кріплення; 10 - ізолююча кришка; 11 - втулка, 12 - пружина; 13 - ізолятор; 14 - гайка; 15 - гвинт кріплення роз'єму; 16 - гвинт кріплення кришки; 17 - пружинна шайба; 18 - електропровід
УСТАНОВКА ГАРМАТИ
Гармата встановлена в башту на цапфах, що опирається на голчасті підшипники, закріплені в обойми і змонтовані у приливах башти. Обойми фіксуються клинами, закритими зверху пробками. Для герметизації амбразури башти встановлюється ущільнення (чохол), що кріпиться до лафету гармати за допомогою хомута, а до башти пластинами і гвинтами. Натяжка чохла здійснюється трьома пружинами.
На лафеті гармати встановлена броньована маска, що захищає стик від враження.
Мал. 10. Установка гармати: 1 - ствол; 2 - гідрооткатник; 3 - приливи для кріплення кронштейна пускової установки ПТУРС; 4 - пробка для доступу до клинам; 5 - ущільнення амбразури гармати; 6 - прилив кріплення тяги прицілу; 7 - пружина ущільнення амбразури; 8 - кронштейн кріплення стопора гармати; 9 - копір лафета; 10 - відсікач; 11 - ричаг з рукояткою; 12 - зубчастий сектор, 13 - верхній погон башти; 14 - нижній погон башти; 15 - клин кріплення цапфи; 16 - притискна гайка ствола; 17 - хомут кріплення ущільнення ствола; 18 - броньована маска (рухливе бронювання); 19 - башта ; 20 - кронштейн кріплення гнізда під стопор; 21 - механізм стопоріння; 22 - лафет, 23 - затвор; 24 - обойма цапфи; 25 - цапфа; 26 - пробки заправочних отворів; 27 - віночок; 28 - ущільнення цапфи; 29 - голчастий підшипник, 30 - ущільнення; 31 - гвинт, 32 - обойма підшипників
МЕХАНІЗМ СТОПОРІННЯ ГАРМАТИ
Механізм стопоріння гармати електромеханічного типу, встановлений на лафеті гармати. Він призначений для стопоріння гармати при виході його на кут заряджання. Механізм складається з циліндричного корпусу, усередині якого ковзає стопор, який підтискається спіральною пружиною защіпки стопора та електромагніту.
При виході гармати на кут заряджання замикається ланцюг кінцевого вимикача і подається напруга на обмотку електромагніту защіпки стопора гармати. Защіпка звільняє стопор, і він під дією пружини стопорить гармату на куту заряджання.
Після заряджання, закриття клину затвора і прибирання стрічки досилача подається напруга на обмотку електромагніту, який через важіль впливає на стопор, і гармата знімається з стопора. Защіпка під дією пружини фіксує стопор.
КОНВЕЄР
Конвеєр призначений для розміщення сорока пострілів Базою конвеєра служить каркас, який жорстко кріпиться до обертаємої підлоги бойового відділення.
Каркас складається з двох напівкільцевих направляючих зв’язаних вертикальною стінкою. Каркас разом з підлогою підвішений до верхнього погона башти. Для зупинення радіального хитання підлоги на ньому закріплено кільце, а на днищі машини встановлені в кронштейнах три капронових (алюмінієвих) ролика, які катаються по кільцю підлоги, забороняючи його зміщення.
Між верхніми і нижніми направляючими каркасу по обидві сторони вертикальної стінки встановлено два ряди гнізд, призначених для кріплення пострілів. Гнізда представляють собою напівциліндричні обойми, відкриті з одного боку. Вони мають приклепані зверху захвати для утримання пострілів.
На корпусі захвату встановлені два направляючих ролика, прапорець і клин. Прапорець утримує постріл у гнізді, а клин стопорить прапорець. Прапорець і клин підтискаються пружинами, які кріпляться на їх осях. На нижній частині гнізда приклепана каретка з трьома направляючими роликами.
На обох кінцях направляючих на кулькових підшипниках обертаються два вертикальних валика, на яких закріплено по дві зірочки. Зірочки знаходяться в зачепленні з роликовими ланцюгами, які прикріплені до гнізд. Таким чином, ланцюги та гнізда утворюють нескінченну стрічку конвеєра. Рух конвеєра приводиться в дію електродвигуном привода конвеєра.
НЕПОВНЕ РОЗБИРАННЯ ТА ЗБИРАННЯ ГАРМАТИ.
Для неповного розбирання гармати необхідно:
- вимкнути вимикачі МЗ, СПУСКИ та ПРИВІД на щиткові башти і на пульті керування;
- закрити затвор;
- відділити затвор від казенника, для чого необхідно натиснути почергово на рукоятки закриваючого механізму і повернути їх на 90 0 в любу сторону; вивести направляючі втулки із гнізда кришки казенника і вийняти вниз пружини; вийняти кришку із казенника, для чого посунути її горизонтально в напрямку до дулового зрізу каналу ствола; опускаючи затвор з допомогою важіля з рукояткою, відділити його від казенника;
- відділити бойок від затвору, для чого вигвинтити гайку із гнізда контакта бойка; вийняти ізоляційну шайбу, контакти з пружиною і ізоляційну втулку. Втулку виймати з допомогою ріжка ключа за отвір у втулці; відділити стакан у зборі і електроконтактний бойок;
- відділити контакт „маси” затвора з гільзою, для чого висунути кришку із пазів задньої стінки клина затвора; вийняти гнеток, пружину і контакт;
- почистити ствол з зовні ганчіркою.
Збирання після не повного розбирання проводиться у зворотному порядку.
ПОЛОЖЕННЯ ЧАСТИН ТА МЕХАНІЗМІВ ГАРМАТИ ДО ЗАРЯДЖАННЯ ТА ЇХ РОБОТА ПРИ ЗАРЯДЖАННІ , ПОСТРІЛІ.
а).Положення частин та механізмів гармати до заряджання:
Ствол під дією зусилля пружини гідровідкатника, яке передається через внутрішній циліндр, поршень, втулку та розрізну гайку утримується в передньому крайньому положенні.
Клин затвору під дією пружин закриваючого механізму знаходиться в крайньому верхньому положенні і впирається у вкладиш казенника. Контакти клина затвора замикають електричний ланцюг датчика верхнього положення клина затвора. Електричний ланцюг на бойок замкнено, тобто підготовлено до роботи.
Важіль із рукояткою ручного перезаряджання знаходиться у верхньому положенні (паралельно осі каналу ствола) і зафіксований в даному положенні фіксатором осі відсікача.
б). Взаємодія та робота частин та механізмів гармати при заряджанні.
Для заряджання гармати першим пострілом необхідно:
- натиснути вільною рукою на рукоятку важеля відсікача та опустити важіль із рукояткою вниз до кінця.
- повернути важіль із рукояткою у верхнє положення.
При цьому відбувається наступне: рукоятка рухаючись вліво тисне на фіксатор і виводить із зачеплення його з важелем і почати опускати важіль з рукояткою вниз, до кінця.
При опусканні, важіль своєю внутрішньою площиною діє на противідскок, який повертається навколо своєї вісі , стискує пружину і виходить із зачеплення з ромбовидним виступом затвору, звільняючи шлях клину затвору вниз.
При подальшому опусканні важіль перезарядки діючи на ромбовидний виступ клина затвору, долаючи зусилля пружин закриваючого механізму, опустить клин затвору вниз, при цьому розімкнуться електричні ланцюги датчика верхнього положення клина затвору і бойка.
Верхні плечі викидачів своїми пружинами через направляючі стержні постійно притискаються до передньої площини клина затвору. При ручному заряджанні гармати, коли клин затвору опускається вниз, провертаються викидачі і своїми зачепами заскакують за верхні скоси клина затвору, утримуючи його в нижньому положенні. Замикається контакт електричного ланцюга датчика нижнього положення клина затвору.
При заряджанні гармати, постріл, який різко посланий вперед, закраїнами гільзи вдаряє по плечам викидачів і повертає їх на вісі проти годинникової стрілки. При цьому зачепи викидачів виходять із зачеплення зі скосами клина затвору, більше не затримуючи клин в нижньому положенні.
Під дією пружин закриваючого механізму клин затвору енергійно піднімається до гори. При цьому розмикається електричний ланцюг контакту нижнього положення клина затвору. Клин затвору закриває канал ствола і фіксується в верхньому положенні противідскоком, замикаються електричні ланцюги датчика верхнього положення клина затвору та бойка. Бойок замикає електричний ланцюг на електричний капсуль пострілу, а контакт – на корпус гільзи пострілу. Гармата заряджена.
У випадку закривання каналу ствола без заряджання гармати необхідно:
- повернути прапорець вправо до кінця;
- натиснути вліво рукою на рукоятку важеля , вивести із нього фіксатор та підняти важіль із рукояткою догори, до кінця.
При цьому важіль із рукояткою своїм виступом поверне важіль викидача проти годинникової стрілки. Разом із важелем повертається вісь, на якій жорстко закріплені важелі викидачів. Важелі викидачів тиснуть на викидачі, останні повертаються навколо вісі і внаслідок чого зачепи верхнього плеча викидача виходять із зачеплення зі скосами клина затвору і не перешкоджають його рухові вверх. Клин затвору під дією пружин закриваючого механізму піднімається до гори і закриває канал ствола.
в).Взаємодія та робота частин та механізмів гармати при пострілі.
При натисканні кнопки на правій рукоятці пульта навідника-оператора при веденні вогню з використанням електроприводу наведення (при ручній роботі – клавіші на приводі вертикального наведення) замикається ланцюг живлення електричного бойка системи гальванозапала гармати. Проходить постріл.
1). Взаємодія та робота частин та механізмів гармати при відкаті.
При пострілі ствол разом з розрізним кільцем і втулкою відкочуються назад на відстань 130 - 150 мм. Разом зі стволом відкочується і казенник з розміщеним у ньому затвором.
При відкаті, ромбовидні виступи клина затвора, пересуваючись по профільним пазам лівого та правого копірів, опускають попередньо клин затвору на 70 мм, при цьому стискуються пружини закриваючого механізму і розривається електричний ланцюг бойка і контактів верхнього положення клина.
Механізм зупинення клина затвора під дією пружини заскакує в паз лівого копіра і утримує його в попередньому положенні.
Гідровідкатник. Рухомі частини гідровідкатника разом зі стволом відкочуються назад, при цьому стискується пружина гідровідкатника. Не рухомі частини, зовнішній циліндр жорстко зв’язаний з лафетом залишається непорушним. При русі ствола після пострілу втулка тисне на поршень і торець внутрішнього циліндра і переміщає їх назад, при цьому стискується робоча рідина, яка проштовхується через зазор між виступом зовнішнього циліндра і внутрішнім циліндром в задню порожнину. Профіль зовнішньої поверхні внутрішнього циліндра підібраний таким чином, що вищезазначений зазор при русі ствола назад зменшується і опір відкату зростає. Нормальна довжина відкату коливається в межах 130 – 150 мм.
2). Взаємодія та робота частин та механізмів гармати при накаті.
Після пострілу, коли граната залишила канал ствола, тиск газів у каналі ствола упав, після поглинання енергії відкату під дією стиснутої пружини гідровідкатника рухомі частини, а разом з ними і ствол гармати з казенником починають рухатись вперед.
На початку накату клин затвору, разом з казенником, рухається вперед прямолінійно, утримуючись від переміщення вверх механізмом зупинення. Далі ромбовидні виступи клина затвору рухаючись по профільним пазам копирів опускають клин затвору вниз ще на 18 мм.; механізм зупинення клина затвора виходить із паза лівого копіра і не перешкоджає рухові клина вверх. Клин затвора своїми скосами ударяє по плечам викидачів, які повертаються за годинниковою стрілкою, при цьому верхні плечі викидачів викидають гільзу із патронника ствола, яка ударяючись в гумовий амортизатор відсікача, падає донизу між копірами в гільзозбірник.
Зачепи викидачів заскакують за скоси клина затвору і утримують його в нижньому положенні, електричний ланцюг нижнього положення клина затвору замкнутий – гармата готова до наступного заряджання.
Гідровідкатник. Внутрішній циліндр разом зі стволом під дією стиснутої пружини гідровідкатника рухається вперед. При русі вперед циліндричний виступ внутрішнього циліндра давить на рідину, яка проштовхується через зазор між циліндрами в передню порожнину. Опір рідини, яка проштовхується в передню порожнину створює гальмування накату.
Якщо енергія накату до моменту приходу рухомих частин в переднє положення не погасне, то отримуємо момент викоту.
При викоті внутрішній циліндр з поршнем залишаються в передньому положенні (непорушними), а ствол продовжує рух вперед на довжину, приблизно 5 мм, переміщуючи буфер і підтискаючи пружину гідро відкатника.
Опір пружини остаточно поглине енергію викоту і поверне ствол гармати у нормальне положення. Обмеження викоту відбувається упором передньої площини казенника у лафет.
ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАРМАТИ.
Після стрільби провести чистку і змащування ствола, деталей та механізмів гармати і боєприпасів.
При контрольному огляді перевірити технічний стан гармати і його механізмів.
При щоденному технічному обслуговуванні перевірити:
- роботу механізму ручного перезаряджання, відсікача, посадки затвора на противідскок, електричного ланцюга бойка;
- легкість обертання маховиків вертикального і горизонтального наведення;
- стан патронника і каналу ствола гармати. При необхідності провести чистку і змащування ствола гармати.
При технічному обслуговуванні № 1 виконати роботи щоденного технічного обслуговування і додатково перевірити:
- стан бігової доріжки, гнізд конвеєра (при необхідності очистити);
При технічному обслуговуванні № 2 виконати роботи технічного обслуговування № 1 та додатково перевірити:
- зазори;
- точність передачі кутів від гармати до прицілу;
- наявність рідини в гідровідкатнику.
Чистка гармати після стрільби і перевірка її технічного стану
Відразу після стрільби канал ствола змастити мастилом ГОІ-54П ГОСТ 3276-63. Чистку каналу ствола проводити ганчір’ям, змоченої в гарячій воді і намотаною на щітку банника. Взимку замість води ганчір’я змочують дизельним пальним. Банник вводити з дулової частини і декілька разів прогнати його вздовж ствола. Після цього протерти ствол чистим ганчір’ям а потім вітош, намотану на щітку. Якщо на вітоші будуть помітні нагар, іржа або бруд, продовжувати чистку до їх видалення.
Особливу увагу звернути на чистоту гнізда для затвора в казеннику, на пази, важкодоступні поглиблення і гострі кути. При чищенні перевірити, чи не пошкоджені деталі механізмів. Виявлені забоїни, вм'ятини та інші пошкодження напрямних копірів казенника і ромбовидних виступів затвора усунути, дефектні деталі замінити;
Змастити:
- канал ствола за допомогою змоченої в мастилі ГОІ-54В ганчір’я, намотаного на щітку банника; щітку просувати плавно, добитися покриття мастила рівним тонким шаром;
- очистити від нагару затвор вітошшю, змоченою в гарячій воді (взимку - дизельним пальним);
- протерти насухо і змастити тонким шаром мастила ГОІ-54-п за допомогою йоршика, накрученого на банник;
- очистити деталі затвора, промити їх у бензині і витерти насухо;
- протерти всі непофарбовані поверхні ганчір’ям, просоченим мастилом ГОІ-54П, а також місця, на яких фарба стерлася;
- зібрати механізми затвора і встановити затвор;
- перевірити зборку електроконтактного бойка, контактів датчика, контакту «маси» затвора.
Перевірка роботи механізмів гармати.
При перевірці механізму ручного заряджання слід враховувати, що при відкриванні затвор повинен опускатися плавно, без заїдань, на пульті повинна загорітися лампочка ЗАТВОР в нижньому положенні. При натисканні на лапки екстрактора затвор повинен енергійно йти вгору і упертися під вкладиш казенника, при цьому загориться лампочка ЗАТВОР у верхньому положенні. При подачі відсікач від себе на кут 120-150 ° він повинен енергійно повертатися у вихідне положення. При перевірці механізму посадки затвора на противвідскок врахувати, що при легких ударах торцем ручки молотка по циліндричному вирізу затвора він повинен чітко фіксувати противідскок і не повинен опускатися вниз на величину більше 2 мм. Для перевірки електричного кола електроконтактного бойка необхідно під'єднати контрольну лампочку, наявну в ЗІП, одним кінцем до штовхача бойка, а іншим на «масу». При спрацюванні ланцюга при натисканні на кнопку ВОГОНЬ пульта ліхтарик загорівся.
Перевірка наявності рідини в гідровідкатнику.
Перевірка ведеться методом дозаправки, для чого:
- надати стволу горизонтальне положення;
- вивернути ключем пробки заправних отворів;
- залити з маслянки (до витікання) гальмівну (поліетілсі-локсановую) рідину ПЕМ-3 ГОСТ 13004-67;
- загорнути пробки до відмови.
Перевірка і регулювання натягу ланцюгів конвеєра.
Перевірити довжину пружини натяжного механізму. Розмір має бути 55 ± 1 мм. При необхідності провести регулювання, для чого відвернути контргайку гвинта; повертаючи гвинт, встановити розмір, зятягнути контргайку і законтрить.
Порядок перевірки точності передач кутів від гармати до прицілу.
Для перевірки точності передачі кутів від гармати до прицілу необхідно:
- встановити машину на рівну горизонтальну площадку;
- приклеїти перехрестя з ниток по відмітках на дуловому зрізі ствола гармати;
- відкрити затвор і вставити в зарядну камору діоптр;
- підготувати приціл для роботи в режимі;
- встановити рукоятку температурної поправки положення О при будь-якій температурі зовнішнього повітря;
- встановити гармату по квадранту в горизонтальне положення;
- вставити в наглазник прицілу діафрагму таким чином, що б не було двоїння сітки;
- встановити щит із мішенню на відстань 7 ± 0,2 м від дульного зрізу ствола перпендикулярно осі каналу ствола так, що б перехрестя 2А28 на щиті перебувало на висоті лінії вогню з точністю ± 5 см. Правильність встановлення щита перевіряється підйомом і опусканням ствола, при яких перехрестя ниток на дуловому зрізі не повинно сходити з вертикальної лінії щита між мітками -3 + 5 °. Поєднати перехрестя гармати з перехрестям на вертикалі щита 2А28. При цьому верхнє перехрестя сітки прицілу має збігатися з перехрестям 0 ° на вертикалі 1ПН22М1. При розбіжності перехресть необхідно за допомогою механізмів вивірки прицілу поєднати перехрестя. За допомогою підйомного механізму гармати поєднувати перехрестя, на дуловому зрізі з точками +5 і 3 ° на щиті і перевірити положення перехрестя на прицілі. Воно повинно знаходитися в межах поля допусків, показаного жирними горизонтальними відрізками на мішені. Якщо ні, то потрібно змінити довжину тяги паралелограма і знову перевірити. Для зміни довжини тяги потрібно відвернути болти хомутиків і повернути стягуючу муфту. Після закінчення наладки зняти планку кріплення пальця тяги в люльці гармати і перевірити положення пальця в гнізді. Якщо є перекіс, то потрібно повернути рукою тягу до усунення перекоса і знову перевірити точність передач.
ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ГАРМАТИ ДО СТРІЛЬБИ.
При підгоці гармати до стрільби необхідно:
- зняти захисний чохол з дулової частини ствола;
- протерти гармату зовні;
- вийняти затвор;
- протерти насухо канал ствола, затвор і казенник;
- оглянути гармату: канал ствола повинен бути чистим, без нагару, бруду, корозії, слідів мастила, вздутостей і тріщин;
- поставити на місце затвор;
- перевірити ланцюг електрозапалу гармати,
- перевірити роботу ручного механізму відкривання і закривання затвора і закрити затвор вручну;
- перевірити наявність рідини в гідровідкатнику.
МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ГАРМАТИ І СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ
Можлива несправність
Причина несправності
Спосіб усунення несправності

Неспрацювання гальванозапала (осічка)
Нема сигналів датчка положення затвора
Постріл туго входить в канал ствола.
Гільза не викидається
Теча рідини через пробки заправних отворів гідрооткатни-ка або через обтюрі-руючі кільця.
Не досилається пов-ністю постріл в ка-нал ствола гармати.
Гармата не стає до кута заряджання.
При натисканні на кнопку КОНВЕЄР електродвигун конве-єра працює, а гнізда конвеєра не пере-міщаются.
Поганий контакт між бойком і електрокап-сулем.
Не доходить затвор у верхнє положення.
Поганий контакт між електроконтактним бойком затвора і кон-тактом перехідної ко-робки.
Поганий контакт між контактами спецільно-го роз’єму і контактом перехідної колодки.
Поганий контакт на „масу” між корпусом гільзи і контактом на гільзу.
Несправність електро-ланцюга пострілу.
Поганий контакт між контактами датчиками і контактами переходної колодки.
Поганий контакт між контактами перехідної колодки і спеціального роз'єму.
Поганий контакт між контактами перехід-ної колодки і спеці-ального роз'єму. Забруднений канал ствола або постріл. Забоїни на центрую-чому потовщенні гра-нати.
Несправні викидачі
Недокручені пробки. Несправні обтюріючі кільця.
Забруднена або застигло мастило в зарядній каморі гармати або на пострілі.
Не повністю закри-ваеться затвор.
Бруд або застивше мастило на направ-ляющих.
Поганий контакт між контактами спеціально-го роз'єму і перехідної колодки.
Провести повторний спуск. Відпус-тити затвор рукоятки на 15-20 мм і знову закрити.
Вийняти контакти з пружиною, втулку, стакан, пружину електроконтактного бойка, штовхач, бойок, прочистити деталі і перевірити їх справ-ність. Дефекти усунути.
Прочистити контакти, перевірити з'єднання проводів спеціального роз'єму.
Витягти кришку із пазів задньої сторони затвору гніток з пружиною і контакти, прочистити їх і справність пружини. Прочистити отвір під контакт в затворі.
Замінити постріл.
Вийняти контакти дат-чика втулки і прочис-тити їх. Провірити під-тяжку пружин.
Прочистити контак-ти, перевірити пру-жини контактів й з'єднання проводів спеціального роз'єму.
Протерти канал ствола або постріл. Замінити гранату.
Перевірити і при не-обхідності відправити в ремонт.
Долити рідину в гідрооткатнік і завер-нути пробки. Замінити обтюрірую-чі кільця.
Протерти камору і постріл.

Очистити щітки електродвигуна. Вимкнути обидва ви-кач МЗ стронути конвеєр з місця вручну.


ПОСТРІЛИ ДО ГАРМАТИ
Для стрільби з гармати 2А28 застосовується активно-реактивний постріл ПГ-15В та активний постріл ОГ-15В. Боєкомплект до гармати — 40 пострілів. Постріли на БМП – 1 до гармати розташовані в гніздах конвеєра. Конвеєр, містить 40 вертикально встановлених пострілів.
Постріл здійснюється шляхом подачі струму через електроконтактний бойок на електрокапсюль пострілу. Запобігання від пострілу при не повністю закритому затворі забезпечує відстань між контактами на клині затвора і казенника гармати. Спочатку до гармати був прийнятий активно-реактивний постріл ПГ-15В з кумулятивною протитанковою гранатою, розроблений під керівництвом П.П. Тапчана в ГСКБ-47 (нині ДНВП «Базальт») на основі пострілу до 73-мм станковому гранатомета СПГ-9. Бронепробиваємість після модернізації - 400 мм. Активно-реактивний принцип дозволив значно знизити віддачу гармати і встановити її на легку бойову машину. Постріл - унітарно-роз'ємний, тобто реактивна граната перед стрільбою з'єднується з метальним зарядом байонетним з'єднанням. Граната стабілізується, розкривається в польоті шестилопатеві пір'я стабілізатора. У 1974 р. для підвищення можливостей боротьби з живою силою противника в боєкомплект включили також осколкові постріли ОГ-15В.
Транспортер доставляє постріл в точку заряджання, а його вилучення з гнізда і досилання в казенник навідник виробляє вручну. Технічна скорострільність гармати 8 - 10 вистр. / хв, прицільна дальність стрільби пострілом ПГ-15В становить 1300 м, дальність прямого пострілу по меті висотою 2 м - 765 м, максимальна дальність стрільби пострілом ОГ-15В - 4400 м.
Активно-реактивний постріл ПГ-15В призначений для боротьби із броньованими об'єктами противника.
Бойові властивості ПГ-15В :
- калібр — 73 мм;
- початкова швидкість — 400 м/с;
- максимальна швидкість — 665 м/с;
- дальність прямого постріла по цілі висотою 2м — 765 м;
- вага постріла — 3,5 кг;
- прицільна дальність — 1300 м;
- дальність польоту — 2000 м.
- дліна пострілу — 878 мм.
Загальна будова ПГ-15В.
Постріл ПГ-15В складається з 1 - противотанкової гранати ПГ-9; 2 - підривача ВП-9; 3 - стартового порохового заряду ПГ-15В.
Противотанкова граната складається з :
1) головної частини;
4) реактивного двигуна;
2) підривача;
Головна частина є бойовою частиною і служить для ураження цілі. Вона складається із :
- корпуса;
- оптікача:
- струмопроводячого конуса;
- кумулятивної ями;
- розривного заряда А-ІХ-1 (флегматизований гексоген).
Реактивний двигун служить для збільшення швидкості гранати на активній ділянці польоту. Він складається з :
- маршового порохововго заряду;
- піросповільнювача-запальника (3);
- сопла;
- стабілізатора;
- трасерів.
Стартовий пороховий заряд (5) призначений для надання гранаті початкової швидкості. Він складаться із :
- оцинкованої гільзи;
- електрокапсульної втулки ЗКВ-23А;
- навіски стрічкового бездимного нітрогліцеринового пороху НБЛ-60-160 грам;
- запальника ДРП-2 в перфорованій трубці — 17г;
- механізму швидкодіючого з'єднання.
Принцип дії пострілу.
Після подачі електричного струму від бортової мережі БМП (при натисненні на електроспуск гармати) на електрокапсульну втулку, відбувається спалахування димного збройного пороху, потім, через отвори перфорованої трубки загоряється стрічковий порох. Під тиском газів що утворилися, протитанкова граната отримує початкову швидкість і надає їй обертального руху.
В началі польоту гранати проходить накол жала на капсуль-запалювач спрацьовує піросповільнювач-запальник, який з сповільненням запалює пороховий заряд реактивного двигуна гранати. Після вильоту гранати з ствола, під дією набігаючого потоку повітря розкриваються піря стабілізатора, які стабілізують гранату на всій траєкторії польоту. Спрацьовують трасера, які обозначають політ гранати. Вогневий імпульс, що передає піросповільнювач-запальник запалює порох реактивного двигуна гранати. Реактивна сила, що виникає при цьому, збільшує швидкість гранати. При зустрічі з перепоною (ціллю) спрацьовує п'єзоелемент, виробляється електричний імпульс, який передає струм на донний підривач, детонує ВВ розривного заряду з утворенням кумулятивної струї, що перебиває перепони цілі.
Постріл осколковий активного типу ОГ-15В призначений для враження живої сили противника відкрито та у легких польових укріпленнях (цегляних строїннях міського типу), для подавлення поодиноких цілей (артилерійських гармат, ПУ, кулеметних гнізд і т.д.) на дистанції до 1000 м., для стрільби по скупченням військ, військовим базам, аеродромах, залізничним вузлам і т.д. на дистанції до 4500 м. .
Бойові властивості ОГ-15В :
- калібр — 73 мм;
- максимальна швидкість — 290 м/с;
- вага постріла — 4,6 кг;
- вага ВР – 735 гр.
- прицільна дальність — 1600 м;
- дальність польоту — 4400 м.
- дліна пострілу — 829 мм.
Загальна будова ОГ-15В.
Постріл ОГ-15В складається з:
осколкової гранати ОГ – 9;
метального заряду ОГ – 15 П.
Осколкова граната ОГ – 9 складається:
підривача ГО – 2 (1);
головної частини (2);
стабілізатора (3);
Головна частина гранати складається з корпуса, в який поміщений розривний заряд із ВР. В передню частину вгвинчений підривач ГО – 2.
Стабілізатор складається з з труби та хрестовини з 8 жорсткими ребрами, які на передньому зрізі мають зкоси, для прокрутки гранати в польоті для лучної кучності бою.
Трасер преставляє собою гільзу, в якій запресований запалювальний та трасуючий компонент закритий заглушкою.
Метальний заряд призначений для надання гранаті початкової швидкості. Він складаться із :
- оцинкованої гільзи;
- електрокапсульної втулки ЗКВ-23А;
- навіски стрічкового бездимного нітрогліцеринового пороху НБЛ-60-160 грам;
- запальника ДРП-2 в перфорованій трубці — 17г;
- механізму швидкодіючого з'єднання.
Підривач ГО – 2 головного типу, ударно-миттєвої, інерційної дії з механізмом дальнього взведення та бокобойним устрієм, призначеного для підриву головної частини гранати при зустріччю з перешкодою.
Підривач складається:
ударного механізму;
бокобойного устрію;
корпуса з мембраною;
детонатора;
запобіжного ковпачка.
Безпека в службовому зверненні полягає в тому, що зближення капсуля-детонатора з жалом заперечує по перше запобіжний ковпачок, по друге запобіжні кульки, які поміщені між ударником миттєвої дії та ударником інерціонної дії.
Перед заряджанням чеку висмикнути за тесьму та зняти ковпачок (осколкова дія гранати). При стрільбі з колпачком – фугасна дія гранати.
Принцип дії пострілу.
Після подачі електричного струму від бортової мережі БМП (при натисненні на електроспуск гармати) на електрокапсульну втулку, відбувається спалахування димного збройного пороху, потім, через отвори перфорованої трубки загоряється стрічковий порох. Під тиском газів що утворилися, граната отримує початкову швидкість і надається їй обертального руху. Одночасно запалюється трасер.
При пострілі гільза підривача разом із упорним шариком під дією перегрузок зжимає пружину і інерційний шарик опускається в нижнє положення, звільняє паз ударного стержня.
При уменшенні перегрузок гільза піднімається вверх (0,01– 0, 02 с.). Чотири запобіжні шарики гільзою більш не утримуються і викатуються в розділки корпусу, звільняючи ударний стержень. Взведення підривача проходить не менш 2,5-3 м від дульного зрізу ствола гармати.
При зустрічі з перешкодою при ударі підривача, проходить деформація мембрани на ударник миттєвої дії. Останній наколює капсуль - детонатор, який визиває детонацію передаточного заряда та ВР. При підриві з корпуса пострілу образуються осколки, які поражають противника.


З М І С Т
1. Призначення та бойові властивості пістолета Макарова . . . . . . . .1
2. Загальна будова і робота частин пістолета Макарова . . . . . . . . . . 1
3. Розбирання та збирання пістолета Макарова . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
4. Неповне розбирання пістолета Макарова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
5. Збирання пістолета Макарова після неповного розбирання . . . . 4
6. Призначення та будова частин та механізмів пістолета Макарова . . . 5
7. Робота частин та механізмів пістолета Макарова . . . . . . . . . . . . . . . . 11
8. Затримки при стрільбі з пістолетата способи їх усунення. . . . . . . . . . .15
Полковник запасу Асканов І.О.
Рекомендації з вивчення гармати БМП та боєприпасів до неї
Комп’ютерний набір, верстка, друк тиражу:
полковник запасу Асканов І.О.
НУВГП – 2005 р.