У випадку використання п-вом стратегії диференціації то воно отримає такі переваги:
Відносно конкурентів- п-во має конкурентні переваги оскільки захищене від суперників наявністю власних торгових знаків, марок та ін.
Відносно споживачів- прод. високої якості зорієнтована на задоволення певних специфічних потреб, підвищує лояльність покупців до конкретного виробника, створюють труднощі для альтернативних продавців у боротьбі за їхню прихильність.
Якість товару дає змогу встановити вищі ціни, оскільки певні споживачі готові їх оплатити.
Відносно постачальників- високі ціни кінцевої прод. дають змогу отримати вигідний прибуток і встановити зв`язки із сильними постачальниками, обирати їх за критерієм поставок високої якості і їх здатності платити вищу ціну
Це посилює позицію виробника в умовах обмеженого обсягу будь-яких видів сировини, мат. і комплектуючих
Відносно потенційних конкурентів- тобто ПП які потенційно можуть увійти в галузь
Відносно тов. замінників- диференційовані п-ва завжди краще позиціонують на ринку щодо залишків ніж конкуренти.
Однак застосовувати стратегію диференціації доцільно як не всім п-вам так і не щодо кожної сировини.
Найбільш оправдане її застосування у таких випадках:
Існує багато способів диференціації.
різноманітність прод. сприймається споживачем як її цінність.
Існує можливість використ. Тов. різними способами або він має кілька цінностей і це спонукає його потреби.
Стратегія диф-ї викор. не багатьма п-вами галузі.
Є можливість конкурувати одним готовим товаром, здійснювати дифе-ю навколо нього.
Однак використання стратегії диф-ї як і будь-якої іншої пов`язане з ризиками:
Високі ціни через додаткові витрати на диф-ю прод можуть перестати ототожнюватись споживачем з додатковими витратами і перевагами у споживанні.
Покупеці може відмовитись від фірмового тов. з високою ціною на користь менш відомих марок які мають нижчі ціни , тобто реалізують потребу в ошадності.
Коли стандартизований товар зручніший у споживанні ніж диференційований.
Конкуренти здатні зімітувати і споживач не помічає різниці.
Поява прод. , що кардинально ( виходячи за межі диф-ї) відрізняємо від базового прод. для задоволення тих самих потреб.
Вона також збільшує при
Отже, диф-я характеризує захист від конкуренції завдяки прихильності покупців до певного тов. і як наслідок меншої чутливості до цін.
Також збільшує прибуток , а це знімає необхідність майбутніх витрат.
Тому, при диф-ї зменшення витрат не є першочерговою стратегічною метою.
П-ва, які не мають можливості застосувати ні страт. найму купних витрат, ні диф-ю, як правило обирають стратегію зосередження- це стратегія означає зосередження на конкретній групі споживачів в сегменті ринку чи тов. номенклатурі.
Метою стратегії є найкраще обслужити конкретну цільову групу споживачів завдяки припущенню, що п-во таким чином хоче досягти вузької стратегічної мети ефективніше ніж конкуренти, зусилля яких розповсюджуються.
П-во, що зосереджує зусилля крім того може досягти прибутку своєї галузі вище середнього рівня.
Його зосередженість означає, що п-во або користується становищем низьких затрат поряд зі своєю стратегічною метою, тобто зосередження диференціації тов. або працює в обох цих напрямках.
Ця стратегія так само як і найнищих сукупних витрат та диф-ї захищає від кожного з 5 чинників конкуренції.
Відносно конкурентів- за рахунок низьких цін диференційованого тов. та широкого асортименту дає можливість отримати прибуток вищий ніж середнього по галузі
Відносно споживачів- порівняно низькі ціни та широкий асортимент приваблюють покупців і спонукають їх до купівлі саме цієї продукції, і як правило, у великій кількості.
Відносно постачальників- займаючи відносно велику частину ринку такі п-ва потребують великих обсягів поставок, що створює більш сприятливі умови і прихильність ждо них постачальників.
Відносно потенційних конкурентів- лідерська позиція є орієнтиром для тих п-в, що встановлюють певний рівень цін , яких потрібно притримуватись, щоб успішно конкурувати на цьому ринку і на практиці їх можливість входити в ринок.
Відносно замінників- лідерська позиція є орієнтиром і для тих п-в за рахунок рівня цін, диф-х тов. і їх асортимент.
Застосовувати цю стратегію найбільш доцільніше у таких випадках:
Вимоги покупців до конкретних тов. різні.
Відсутні інші конкуренти на цьому сегменті.
У п-вах немає можливості на більш широкому сегменті чи ринку вцілому.
Сегменти споживачів значно відрізняються один від одного за розмірами темпами росту, прибутковістю і впливу п`яти сил конкуренції, що робить одні сегменти більш привабливіші ніж інші.
Стратегія зосередження завжди передбачає певні обмеження на розмір сукупної частки ринку і вимагає вибору між прибутковістю і обсягом прибутку.