Репортаж (від французького reportage, що в свою чергу походить від лат. reportо — повідомляю) — інформаційний жанр журналістики, предметом якого є цікаві події. Автор повинен бути очевидцем, а ще краще — учасником події, що може являти собою яскравий епізод чи факт дійсності (мітинг чи демонстрацію, військовий парад, спортивні змагання, сесію Верховної Ради чи органу місцевого самоврядування, ліквідацію аварії чи наслідків стихійного лиха тощо).
З’явившись в надрах друкованих органів масової інформації, особливого розвитку репортаж набув на радіомовленні та телебаченні, де його часто транслюють в прямий ефір. У такому випадку репортаж — завжди імпровізація, потребує від журналіста глибоких знань, фахових навичок, винахідливості й дотепності. Але імпровізаційний характер не виключає, а навіть передбачає попередню підготовку до репортажу.
Репортаж може включати в себе діалоги (монологи) з учасниками події, авторські відступи і коментарі, мальовничі описи окремих елементів події, характеристики її героїв, пейзажні картини тощо.
Репортер в репортажі виступає головною фігурою, він зображує подію крізь призму власного розуміння. Як правило, репортаж має інформаційно-аналітичне забарвлення.
Режисурою репортажу зазвичай опікується автор сюжету — журналіст, репортер. І принцип цієї режисури можна зосередити у таких моментах процесу зйомки:
пошук суті події, тобто кульмінації;
показ людей, які беруть участь в події;
показ людей чи предметів, які створюють атмосферу (вони другорядні учасники);
відображення „розвитку” події („Що відбувається? Як відбувається?)
***
Особливо цікавими мені видалися в режисерському плані лаконічні на американський манер правила створення репортажу, запропоновані І.Фенгом („Робота телеоператора служби новин”, 1993)
-2-
Кожен кадр має включатися обґрунтовано, його тривалість мусить бути оправданою;
Оскільки сюжет — поєднання звуку та зображення, то після довгого озвученого уривка краще всього дати зображення та природній звуковий фон (інтершуми). Завдяки цьому варіюється ритм та зберігається інтерес глядачів;
Кадри варто розміщувати логічно. Основний набір: ЗГП, СРП, КРП; за змогою їх слід змінювати місцями;
Зображення та слово не мають конкурувати одне з одним за увагу аудиторії. Якщо важливий дикторський текст, він має доповнюватися нейтральним відеоматеріалом. Коли важливий відеоряд, то не можна насичувати текст фактами і подробицями... Хай деякий час переважають зображення і шуми;
Обличчя та голоси людей найбільше відображають суть явища. Не забудьте зробити акцент на міміці, жестах та тоні голосу.
Багатий інструмент режисури тут — це композиційна побудова (рух камери, ракурс, внутрішньокадровий монтаж, КРП, деталь, темп, ритм, колір, світло тощо). Та най-най головнішою основою, синтезом зображення телережисури є МОНТАЖ. Монтаж в хроніці дещо спрощений (С.М. Ейзенштейн навіть називав його „низьким”). Це пояснюється тим, що в процесі розмови інформативними є сенс діалогу, інтонація, міміка, жести. Логічний монтаж, що не знижує документальності сюжету, — стандарт для репортажу. Поєднання двох зображень, в результаті чого „стик” спричиняє значний вплив на смисл кадрів (чи зовсім його „перевертає” — „ефект Кулішова”), також можна зустріти в репортажах. Нерідко в такий монтаж включають кінохроніку чи відеоархів.
Можна застосовувати різномасштабні різкі переходи — „скачки”, швидкі „від’їзди” чи „наїзди”. Приміром, на екрані дорога, вдалині щось темніє — одразу КРП: труп людини. За допомогою такої склейки ніби звучить вигук: „Ох!”. Іноді свідомо „рубають” стики, роблять їх грубішими. Часто цей
-3-
прийом використовують в сюжетах про надзвичайні події (програма „Ситуація”). Незавершеність фраз, уривчастість відеоряду ніби підкреслює, що зйомка проходила в ненормальних умовах, що оператору неможливо було знімати „правильно”. І все ж головне в інформаційному монтажі — не втратити характер документу. Це фактично єдине обмеження, інших табу на використання якихось прийомів тут немає.
СЛОВО. Коментар звичайно „будується” як нехудожній текст. Співвідношення його з відеорядом полягає в ритмічному поєднанні (щоб текст не відволікав від зображення, і, навпаки, щоб зображення не відволікало від тексту).
***
ВИБІР ТЕМИ.
Ми - звичайні оповідачі, і ми зобов’язані робити наші матеріали простими та зрозумілими. Краща порада: тележурналісти повинні висловлюватися так:
- Повідомляти
- Нагадувати
- Потім нагадувати, що Ви нагадали
Це насамперед стосується сюжету новин. Потрібно пам'ятати один основний факт — у глядача є тільки одна можливість зрозуміти те, що ви сказали. На відміну від читачів газети, телевізійні глядачі не мають можливості повернутися і переглянути сюжет, щоб повторно спробувати зрозуміти плутанину в словах. Вас чують єдиний раз і якщо ви виражаєтесь недохідливо, то втрачаєте аудиторію. Ви ризикуєте втратити глядачів, можливо, на дуже довгий час, можливо, навіть назавжди. Слід розвинути навички написання повідомлень, щоб привертати увагу глядачів до екрана стилем, робити вашу історію ясною і легкою. Це означає, що ви мусите чітко усвідомити суть теми. Маститий журналіст може впевнено сказати: "Я це знаю!". Однак дуже легко забути прості і прямі правила.
-4-
Пам’ятайте ці основні ключові пункти:
• У глядача є тільки одна можливість зрозуміти те, що Ви сказали;
• Робіть вашу історію ясною, легкою і зрозумілою;
• Повідомляйте, нагадуйте, а потім нагадуйте те, що ви їм нагадали;
ДОСЛІДЖЕННЯ.
• Дотримуйтесь основи - Що, Коли, Де, Чому і Як
• Здійснюйте дослідження належним чином
• Обирайте придатні факти
ЗЙОМКИ.
Коли Ви написали текст, то варто добряче поміркувати, чим його проілюструвати. Утруднення буде, ймовірно, у наступному:
Синхрон
Стенд-ап
Начитка тексту
Вам, напевно, знадобиться уявити картинку заздалегідь. Ніякий знятий план не може тривати менше, ніж три секунди — тоді це повноцінні плани для монтажу.
Є безліч обмежень при монтажі, так що ви повинні знімати досить матеріалу про всяк випадок. Прохайте, щоб оператор зняв статичні плани принаймні в три секунди довжиною (тобто не панораму - «panning», і не наїзд-від'їзд - "zooming"). (Оператори можуть стати вашими кращими друзями, якщо ви в роботі питатимете їхньої поради, але вони можуть послати вас подалі, якщо ви спробуєте диктувати їм). Репортер - керівник знімальної групи. Незалежно від того, наскільки досвідчена команда, ви повинні взяти зйомки під свій контроль. Тому необхідно досить добре знати особливості роботи телекамери, щоб істотно поліпшити знімальні можливості.
Матеріал, що ви знімаєте, має бути розбитий на частини і бути послідовним. Перші кадри ілюструють загальні сцени з різних кутів зору. Початкові кадри повинні закріпити в голові глядача загальну картину події, деяку глибину створюють середні плани, а більш пізні плани концентруються на великих зображеннях,
-5-
адресних планах і деталях. Вітається переміщення знімальних планів у їхній хронікальній послідовності. Кількість планів, що вам потрібно зняти, – нестала величина, але, як правило, ви можете керуватися співвідношенням, як мінімум, 5:1 (тобто на п'ять знятих планів — тільки один монтажний). Є винятки – та вони нечисленні.
У знімальної групи має бути штатив. Репортер вирішує, коли оператору знімати з рук, а коли зі штатива. Зйомка з рук незмінно спричиняє хитливе зображення — змінюється його масштаб, і об'єкти постійно блукають.
Не вагайтесь наказати повернутися назад та зняти повторно, тому що саме ви вирішуєте, як робити сюжет належним чином. При записі «стенд-апа» не втрачайте можливість використовувати на тлі специфічні образотворчі об'єкти, що підходять вам за змістом сказаного. Наприклад, щогла судна за вами, мабуть, відповідає репортажу з порту. І намагайтеся використовувати несподівані особливості об'єктів.
Наполегливість та ініціатива – основні характеристики процвітаючого телерепортера.
Ключові моменти:
• Завжди знімайте досить відео;
• Використовуйте досвід знімальної групи, але пам’ятайте про можливості знімальної техніки;
• Відстоюйте свої права щодо керування зйомками.
ПОЯВА ПЕРЕД ТЕЛЕКАМЕРОЮ.
"Стенд-ап" - важлива частина. Підносьте глядачам свій стенд-ап з гідністю, навіть у поспіху — поспішаєте, не поспішаючи. Використовуйте штатив завжди, коли це можливо - це зробить вас більш упевненим щодо виконаної роботи. Намагайтеся не захоплюватися частими стенд-апами, але, якщо ви їх робите, то дублюйте стенд-апи перед камерою стільки разів, скільки це необхідно для найкращого результату. Навіть високі професіонали звичайно роблять це більше одного разу. Це потрібно насамперед для того, щоб не показувати ті ваші
-6-
особливості, що могли б дратувати глядача. Як і в інших аспектах телевізійного процесу, тут є очевидні пастки. І через те, що вони занадто очевидні, хтось таки потрапить в них:
Не встановлюйте світло так, щоб воно сліпило лінзу камери, і не створюйте величезні тіні, що відбиваються на предметі. Також важливо використовувати висвітлення, щоб створити глибину. Не дозволяйте фоновому висвітленню бути настільки ж яскравим, як предмет, тому що зникне глибина. Коли Ви знімаєте фронтально до тла, не дозволяйте предмету (чи собі) бути так близько до нього, щоб з ним не зливатися. Наприклад, не ставайте навпроти стіни. Не показуйте те тло, яке можна зустріти де завгодно, приміром, банальну цегельну стіну чи поле. Найбільш кепське явище — це склероз, коли ви не можете запам'ятати частину свого виступу перед камерою. Отож перед зйомкою повторіть його кілька разів, і спробуйте запам'ятати ключові слова у фразах.
Ключові моменти:
• Завжди використовуйте штатив там, де можливо.
• Переконаєтеся, що Ви маєте відповідне тло.
• Подбайте про правильне висвітлення.
• Попрактикуйтесь і продублюйте стенд-ап перед камерою.
ЗВІД СЮЖЕТУ І МОНТАЖ
Елементи, які вам слід мати, перед приходом у монтажну апаратну для підготовки вашого сюжету:
- Оригінал (сценарій) чи стрічка з вашою начиткою тексту
- Загальне уявлення щодо використання в сюжеті знятого та архівного відеоряду (монтажний лист)
- Звукові чи відео ефекти (де вони доречні).
У монтажній Ви збираєте разом ряд розрізнених кадрів, щоб проілюструвати ваш текст. Вони не повинні різати око, чи скакати, виглядати дивно. Навички монтажера будуть корисні, адже саме Ви відповідаєте за відео наповнення.
Коли Ви хочете наклеїти великий план, спочатку використовуйте віддалений план предмета так, щоб глядачі зорієнтувалися в тім, що вони бачать.
-7-
Наприклад, якщо Ви хочете показати декоративну лампу на воротах Букінгемського Палацу, вам слід використати кадри, що допоможуть показати, де і як вона розташована. Ви можете вибрати спочатку загальний вид Палацу, щоб показати, де висить лампа і яка вона. Сюжет повинний мати "застрілочний" план — перший кадр відеоряду. Наприклад, у сюжеті про торгівлю на Сінгапурі, першим кадром міг би бути загальний план сінгапурських ринків, будинків. Глядач тоді дуже швидко «в’їжджає» у місце розташування і загальну тему сюжету. Вам необхідно думати і про альтернативу, оскільки деякі кадри виявляться не придатними. Легко описати "цінності Сінгапуру" у тексті сюжету, але якщо Ви не маєте кадрів банку, Ви повинні імпровізувати з чимось ще, і загальні види Сінгапуру найбільше ймовірно повинні бути під рукою.
Більшість монтажних апаратних складаються з двох-трьох відеомагнітофонів. Монтажер має їх у своєму розпорядженні, поряд з маленьким пультом керування, щоб «склеювати» (монтувати) кадри. Багато таких апаратних мають цілі набори спецефектів. Варто про це пам’ятати. Інший важливий момент, ви можете використовувати природний звук, щоб прикрасити ваш сюжет. Також на монтажі змінюйте звучання вашого голосу. Пам’ятайте, що відеоряд може розповідати сам за себе. Не намагайтеся, як на радіо, щоб кожне слово відповідало дії. Іноді Ви можете дозволяти кадрам говорити за себе.
Ключові моменти:
• Використовуйте при монтажі послідовність кадрів
• Використовуйте придатну під слова картинку
• Дозволяйте кадрам говорити самим за себе
ТИТРИ.
Коли ваш сюжет йде в ефір, всі люди, що говорять (синхрон) мають бути представлені. Ви можете заощадити на тексті, уникнути незграбного представлення героїв, якщо протитруєте їхні імена просто на екрані. Зараз технічне обладнання дозволяє видавати титри на екран за допомогою титрувальної машини чи комп'ютера. Також варто помістити в текстівку вашого сюжету імена і рід занять виступаючого, так щоб складач міг точно відтворити ці дані, коли піде звук «синхрону».
-8-
Ключові моменти:
• Титруйте людей, що з'являються і говорять на екрані
• Будьте точні в іменах та інформації, яка пишеться на екрані
ПІДБІР ВІДЕОРЯДУ І РОБОТА З АРХІВОМ
Як говорилося раніше, ще під час зйомок ви повинні думати які плани вам насамперед потрібні. Виберіть їх так, щоб вони відповідали словам та ідеям у тексті. Намагайтеся робити це задовго до появи в монтажній. Запам'ятаєте, під час зйомок вам належить знімати настільки багато картинок, щоб їх було достатньо, і ви змогли б належно проілюструвати сюжет.
Не будьте рабами опису картинок. Добре складений сюжет має завжди мати текст і обмірковану послідовність картинок. Коли ваше уміння мислити образами стане вашим другим характером, ви не матимете великих труднощів у пошуку першокласної картинки навіть в умовах паніки.
Щоб досягти цього рівня, постійно і належним чином тренуйтеся:
• Звичайно в секунду удається вимовити три слова і тому ретельно вибирайте «застрілочний» початковий план;
• Використовуйте оригінальні картинки;
• Намагайтеся писати під картинки, що вами зняті чи є в архіві. Але ніколи не ставте під сумнів правдоподібність історії, якщо у вас недостатньо відео.
• Дозволяйте картинці частіше говорити там, де це можливо
Старанно писати під відео - навичка, що приходить з досвідом. Це стає інстинктивним. Доречно використане відео, додаткова обробка слів і картинки допоможе глядачу глибше зрозуміти й оцінити вашу історію. Переконайтеся, що слова і плани відповідають одне одному, не повторюються деталі, що демонструються на екрані. Іноді дозволяйте картинкам говорити за себе. Якщо Ви маєте багато планів, їхній відбір буде значно легшим. Заходьте в монтажну зі списком необхідних планів із зазначеними „тайм-кодами”. «Тайм-коди» - це зареєстровані на відеострічці години, хвилини і секунди, що видні на моніторі чи відеомагнітофоні при відтворенні.
-9-
Важливо також будувати сюжет за принципами драматургії. Тільки в такому разі його буду цікаво дивитися, він буде доступний і зрозумілий глядачам. „Окошмаривание факта”, компромат — нове завоювання сучасного екрану. Вся ця чорнуха пробивається на ТБ не лише через гроші, продажність журналістів, а й тому, що вона САМА ПО СОБІ ДРАМАТУРГІЧНА і КОНФЛІКТНА, а отже, можна не переймаючись професійним клопотом щодо задуму, композиції, зацікавити глядача знайденою „готовою інтригою”.
Щоб гідно і якісно зрежисирувати репортаж слід мати дві якості: ТАЛАНТ і ПРОФЕСІОНАЛІЗМ. Талант — від Бога, а професіоналізм — це набуті у практиці і навчанні відповідні навички та вміння.
