Система ринкових відносин План Суть та система ринків. Суб’єкти, умови та функції ринку. Ринковий механізм саморегулювання. Ринкова кон’юнктура. Ринок – це органічний продукт конкретної історії людства він існував не завжди і мабуть, що в майбутньому його також не повинно бути. Ринок може виникати лише при певних умовах і при вирішенні певних завдань, які стоять перед суспільством (завдання матеріального плану). Ринок добре поєднується, як із швецькою добропорядністю, так і з болівійськими злиднями, колумбійською мафіозністю. Формування ринку, як механізму господарювання – це досить тривалий історичний процес. На перших порах ринок означав певне місце, де збираються виробники продуктів, які їх пропонують покупцям і споживачі цих продуктів. Такий ринок виникає в стародавньому Єгипті, за 5-2,5 років до нашої ери. З часом ринок як місце обміну продуктами розповсюджується на інші території і в 15 ст. досягає значного розвитку в Пд. частині Італії. З цього пункту ринок розповсюджується по всій Європі. Розвиткові ринкових відносин сприяє також реформація, проте в цей час розвиток ринкових відносин здійснюється через подолання і підкорення своїй владі натурального господарства. Суперечливу взаємодію розвитку ринку в умовах панування натурального господарства відображають функціонування в Середньовічних ярмарків. Такі ярмарки влаштовувались раз чи два на рік. Панувало натуральне виробництво. Відносини рабства і феодалізму суттєво стримують розвиток ринкових відносин і лише з розвитком міст ремісничого виробництва, купецького та лихварського капіталів з’являються необхідні умови для розширення товарного грошових відносин та формування національного ринку. Особлива риса ринку полягає в тому, що визнання суспільного характеру праці, втіленої в товарі, відбувається в сфері обміну, тобто після того як продукти виготовлені. Специфічною формою визнання обліку витрат суспільної праці на ринку є гроші. Економічний розвиток сучасного суспільства обслуговується системою ринків. Один із визначальних є ринок матеріальних благ. В свою чергу даний ринок поділяється на два види розвитку: Ринок засобів виробництва (ринок постійного капіталу) Ринок предметів споживання Перетворення робочої сили в товар сприяє появі специфічного ринку яким є ринок робочої сили. Характерною рисою даного ринку є постійне переміщення пропонування РС над попитом на неї. Це дає можливість роботодавцям систематично оплачувати РС нижче її вартості. З розвитком акціонерної форми капіталу утворився ринок цінних паперів. В умовах НТР розвивається ринок предметів і ліцензій, окрім того виділяють ринок послуг, інформаційний ринок, в основі розвитку яких лежать «3» взаємопов’язані галузі – це ін.-ція, це електронні угоди, це електронні комунікації. В розвитку ринкових відносин можна виділити «2» основних етапи: Ринок вільної конкуренції Епоха панування монополістичних об’єднань До основних суб’єктів ринкових відносин належить перш за все: Виробники Споживачі Інтереси цих груп населення ніколи не співпадають і практично завжди є протилежними. Наприклад якщо споживачі зацікавленні в найбільш низьких цінах, що дає можливість задовольнити їхні потреби, то для виробників навпаки, чим вищою є ціна блага, тим більше бажаючих займатися ви-вом даного блага. З розвитком товарно-грошових відносин між виробниками і споживачами виникає ціла група посередників. Умовно всю цю групу за джерелами прибутку поділяють на «2» групи. До першої відносять посередників, які здійснюють операції за рахунок клієнтів. До другої – відносять тих, хто здійснює операції за власних рахунків. Серед групи посередників виділяють : Агент Дилер Брокер Маклер Трейдер Ріелтер Д\З Висновки по темі в цілому. Висновки по кожному питанню. За дачі №106, 108, 110.
