2. Економічна оцінка рівня використання робочого часу та його вплив на господарську діяльність. 2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження. В даній роботі для оцінки рівня використання робочого часу та його впливу на господарську діяльність використовується масив даних з 100 підприємств. При безповторному відборі чисельність вибірки (n) визначається за формулою: (2.1.1) де де – допустима гранична помилка; – середнє квадратичне відхилення; t – коефіцієнт довіри при ймовірності n – чисельність одиниць вибіркової сукупності; N – чисельність генеральної сукупності. Для розрахунку чисельності вибірки за цією формулою необхідні наступні дані:
Тобто чисельність вибірки становить 35 підприємств. Відбирати ці підприємства будемо за допомогою таблиці випадкових чисел. Далі ми зводимо ці підприємства в одну таблицю, для подальших розрахунків. Таблиця 2.1.1. Вихідні дані для проведення дослідження. № п/п Підприємство Виробнича потужність, тис. грн. Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість ОВФ,тис. грн. Чисельність персоналу, осіб Рух ОВФ, тис. грн. Річний знос, % Витрати виробництва Втрати робочого часу використання ОВФ в результаті, % Технологічна структура ОВФ Використання ОВФ у зміну, тис. грн. Підвищення кваліфікації Матеріальне стимулювання
Первісна вартість Залишкова вартість Всього в т. ч. робітники Вибуло Надійшло
Всього, тис. грн З них на утримання і експлуатацію ОВФ, % Перебування в ремонті Організаційних причин Інші
Першу Другу Третю Щорічне підвищення кваліфікації, % Приріст обсягу на 1% підвищ кваліфікації, тис.грн.. Додаткові витрати на 1% підвищ. кваліфікації, тис.грн. Щорічне підвищення матер. стимулювання, % Приріст обсягу на 1% матер. стим., тис. грн Додаткові витрати на 1% матер. стим., тис. грн.
2.2. Характеристика об’єкта дослідження. Для кращої характеристики вибіркової сукупності (окремих підприємств) обраховуємо певні техніко-економічні показники і обраховані дані зводимо в таблицю (табл. 2.2.1). В даній курсові роботі основним показником є коефіцієнт використання робочого часу, який характеризує ступінь використання робочого часу в році. Визначається як відношення числа фактично відпрацьованих робочих днів до числа робочих днів в році:
Розраховуємо фондовіддачу ОВФ, яка визначається як відношення обсягу виробництва до середньорічної вартості основних виробничих фондів: Фв= Визначаємо коефіцієнт придатності ОВФ , який показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості:
Розраховуємо ефективність виробництва:
Будуємо ранжирований ряд для групування даних. Таблиця 2.2.1 Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження № п/п Коефіцієнт використання робочого часу Обсяг виробництва Фондовіддача ОВФ Коефіцієнт придатності ОВФ Ефективність виробництва
42 0,74 4800 2,18 0,77 0,88
86 0,74 3900 2,05 0,84 0,82
70 0,75 5000 2,00 0,72 0,88
80 0,75 4000 2,00 0,95 0,88
31 0,75 5500 1,96 0,79 0,93
64 0,75 3600 1,89 0,79 0,83
72 0,75 4000 1,90 0,71 0,90
34 0,75 4600 2,30 0,90 0,87
12 0,75 4100 2,05 0,75 0,88
23 0,77 4600 2,30 0,75 0,87
71 0,77 5000 1,92 0,73 0,90
25 0,77 3600 1,95 0,86 0,83
63 0,78 4000 2,00 0,75 0,90
18 0,78 4200 2,10 0,75 0,83
35 0,78 4000 2,00 0,95 0,88
28 0,78 4400 2,20 0,80 0,86
14 0,78 5200 2,08 0,72 0,85
43 0,8 5100 2,04 0,72 0,86
06 0,8 5300 1,96 0,89 0,89
27 0,81 4100 2,05 0,75 0,88
На основі відібраних одиниць сукупності (вибірки) та розрахованих коефіцієнтів спостерігається значна варіація більшості техніко-економічних показників різних підприємств. Вибрана чисельність одиниць (вибірка) піддається економічному групуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень, закономірностей розвитку явищ. Розраховуєм кількість груп необхідних для проведення групування за формулою (2.2.1) : n = 1 + 3,322 lg N, (2.2.1) де, n – кількість груп; N – чисельність одиниць (вибірки). Отже, n = 1 + 3,322 lg 35 = 6 (груп). Обчислюємо величину інтервалу для розподілу підприємств на п’ять груп за величиною придатності ОВФ за формулою (2.2.2): , (2.2.2) де, xmax - максимальне значення ознаки, xmin – мінімальне значення ознаки. Тоді,
Значення техніко-економічних показників розраховуємо як середнє арифметичне цих показників для кожної групи, що входять у дані інтервали (групи). Розрахунки зводимо в таблицю (табл. 2.2.2). Таблиця 2.2.2 Групування вибіркової сукупності (підприємств) за рівнем використання робочого часу основних виробничих фондів. Групи Коефіцієнт використання робочого часу Кількість підприємств Обсяг виробництва Фондовіддача ОВФ Коефіцієнт придатності ОВФ Ефективність виробництва
1 0,74-0,757 2 4650 2,15 0,875 0,86
2 0,757-0,774 7 4085,71 1,99 0,81 0,87
3 0,774-0,791 8 4350 2,07 0,87 0,875
4 0,791-0,808 - - - - -
5 0,808-0,825 12 4175 2,16 0,73 0,83
6 0,825-0,84 6 4816,67 2,04 0,74 0,87
Разом
35 22077,38
Висновок: Таким чином, найбільша кількість підприємств входить до п’ятої групи, де коефіцієнт використання робочого часу становить від 0,808 до 0,825. Однак, обсяг виробництва продукції там не є найбільшим. Саме ця група підприємств має найбільший показник фондовіддачі і найменший показник рівня придатності і ефективності виробництва. 2.3.Оцінка впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів на обсяг виробництва продукції. Для оцінки впливу використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на обсяги виробництва продукції ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.3.1), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та обсяги виробництва продукції, оскільки саме робочий час має важливе значення у використанні основних виробничих фондів підприємства. Коефіцієнт використання робочого часу будемо шукати як відношення числа фактично відпрацьованих робочих днів до числа робочих днів в році. Фактично відпрацьовані робочі дні будемо знаходити, віднімаючи від загальної кількості робочих днів (251 день) усі витрати робочого часу, пов’язані з перебуванням обладнання в ремонті, витрати з організаційних та інших причин, або від загальної кількості днів у році (365 день) кількість святкових і вихідних днів (114 днів), а також усі витрати робочого часу, пов’язані з перебуванням обладнання в ремонті, витрати з організаційних та інших причин.
Вихідні дані. Таблиця 2.3.1 Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Обсяги виробництва
47 0,8 4800
96 0,81 3700
79 0,74 4600
04 0,81 3700
87 0,78 4000
02 0,74 4700
68 0,81 4700
78 0,75 4200
12 0,75 4100
43 0,83 5100
86 0,75 3900
19 0,81 4500
48 0,81 4700
20 0,84 4500
58 0,8 4800
45 0,84 4100
70 0,83 5000
03 0,78 4000
14 0,83 5200
56 0,78 4000
95 0,78 4000
36 0,81 3700
42 0,77 4800
66 0,81 3700
76 0,75 4100
44 0,83 5000
30 0,78 5600
75 0,81 3700
01 0,75 4200
64 0,77 3600
88 0,81 3700
51 0,75 3900
93 0,75 4200
28 0,81 4400
13 0,77 4800
Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.3.2). Таблиця 2.3.2 Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Обсяги виробництва
79 0,74 4600
02 0,74 4700
78 0,75 4200
12 0,75 4100
86 0,75 3900
76 0,75 4100
01 0,75 4200
51 0,75 3900
93 0,75 4200
42 0,77 4800
64 0,77 3600
13 0,77 4800
87 0,78 4000
03 0,78 4000
56 0,78 4000
95 0,78 4000
30 0,78 5600
47 0,8 4800
58 0,8 4800
96 0,81 3700
04 0,81 3700
68 0,81 4700
19 0,81 4500
48 0,81 4700
36 0,81 3700
66 0,81 3700
75 0,81 3700
88 0,81 3700
28 0,81 4400
43 0,83 5100
70 0,83 5000
14 0,83 5200
44 0,83 5000
20 0,84 4500
45 0,84 4100
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між рівнем використання робочого часу та обсягом виробництва основних виробничих фондів і описати цю залежність математичним рівнянням.
Графік 2.3.1 Точкова діаграма залежності обсягу виробництва продукції від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів. Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу обсяги виробництва зростають. Для того, щоб визначити коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації, ми будуємо допоміжну таблицю (таблиця 2.3.3). Таблиця 2.3.3 № п/п Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу (Х) Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн. (Y)
Рівняння регресії будемо обраховувати за прямолінійним зв’язком який описується рівнянням прямої за наступною формулою: , (2.3.2) де а0 і а1 визначаються за формулами: (2.3.3) (2.3.4)
ух = 1921 + 3055×х – рівняння регресії . У випадку лінійної залежності тісноту зв’язку вимірюють лінійним коефіцієнтом кореляції, який визначається за формулою: (2.3.5) де r – коефіцієнт лінійної кореляції; x, y – значення ознак; - середні значення по кожній ознаці.
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є додатнім, а це означає, що між показниками існує прямий зв'язок. Коефіцієнт детермінації визначається за формулою: R = ( r )² (2.3.6) R = Розрахувавши коефіцієнт детермінації, можна зробити висновок, що 3,3% - це вплив робочого часу на обсяги виробництва, а решта 96,7% - це вплив інших неврахованих факторів. Наступним кроком є визначення похибки коефіцієнта лінійної кореляції та критерію значущості (за Стьюдентом). Похибка лінійного коефіцієнта кореляції визначається за залежністю: , (2.3.6) де – похибка коефіцієнта лінійної кореляції; r – кількість пар ознак; n – 2 – ступінь свободи.
Далі визначається критерій значущості за залежністю: , (2.3.7) tr – критерій значущості коефіцієнта лінійної кореляції.
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Теоретичне значення критерію становить 2. Оскільки 1,08<2, тобто trф < trт, то це вказує на те , що вибірковий коефіцієнт кореляції не є статистично значимим і характеризує не досить тісний зв’язок між залежною і пояснюючими змінними. Отже, зв’язок несуттєвий. 2.4.Оцінка впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів на фондовіддачу основних виробничих фондів . Для оцінки впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на фондовіддачу ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.4.1), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та фондовіддача. Фондовіддача обчислюється за формулою: Фв= (2.4.1) Таблиця 2.4.1 Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Фондовіддача
47 0,8 2,18
96 0,81 2,06
79 0,74 2,42
04 0,81 2,06
87 0,78 2
02 0,74 1,88
68 0,81 2,35
78 0,75 1,91
12 0,75 2,05
43 0,83 2,04
86 0,75 2,05
19 0,81 2,25
48 0,81 2,14
20 0,84 2,25
58 0,8 2,4
45 0,84 1,95
70 0,83 2
03 0,78 2
14 0,83 2,08
56 0,78 2
95 0,78 2
36 0,81 2,06
42 0,77 2,18
66 0,81 2,06
76 0,75 2,05
44 0,83 1,92
30 0,78 2,07
75 0,81 2,06
01 0,75 1,91
64 0,77 1,89
88 0,81 2,06
51 0,75 2,05
93 0,75 1,91
28 0,81 2,2
13 0,77 2,4
Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.4.2).
Таблиця 2.4.2 Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Фондовіддача
79 0,74 2,42
02 0,74 1,88
78 0,75 1,91
12 0,75 2,05
86 0,75 2,05
76 0,75 2,05
01 0,75 1,91
51 0,75 2,05
93 0,75 1,91
42 0,77 2,18
64 0,77 1,89
13 0,77 2,4
87 0,78 2
03 0,78 2
56 0,78 2
95 0,78 2
30 0,78 2,07
47 0,8 2,18
58 0,8 2,4
96 0,81 2,06
04 0,81 2,06
68 0,81 2,35
19 0,81 2,25
48 0,81 2,14
36 0,81 2,06
66 0,81 2,06
75 0,81 2,06
88 0,81 2,06
28 0,81 2,2
43 0,83 2,04
70 0,83 2
14 0,83 2,08
44 0,83 1,92
20 0,84 2,25
45 0,84 1,95
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між тривалістю робочого часу та фондовіддачею і описати цю залежність математичним рівнянням.
Графік 2.4.1 Точкова діаграма залежності рівня фондовіддачі від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів. Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу фондовіддача також зростає. Із графіка 2.4.1 видно, що ми маємо лінійну залежність. Для того, щоб визначити коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації, ми будуємо допоміжну таблицю (таблиця 2.4.3). Таблиця 2.4.3 № п/п Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу (Х) Фондовіддача (Y)
ух = 1,565+0,654×х – рівняння регресії . З рівняння можна зробити висновок, що залежність пряма. Визначаємо лінійний коефіцієнт кореляції:
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є додатнім, а це означає, що між показниками існує прямий зв'язок. Коефіцієнт детермінації визначається за формулою: R = ( r )² R = Розрахувавши коефіцієнт детермінації, можна зробити висновок, що 1,9% - це вплив робочого часу на обсяги виробництва, а решта 98,1% - це вплив інших неврахованих факторів. Похибка лінійного коефіцієнта кореляції:
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Оскільки 0,82<2 тобто trф < trт, то це вказує на те , що зв’язок несуттєвий. 2.5. Оцінка впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на їх придатність. Для оцінки впливу рівня використання робочого часу основних виробничих фондів підприємства на їх придатність ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.5.1), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та придатність основних виробничих фондів. Придатність визначаємо за формулою:
(2.5.1) де Кпр – коефіцієнт придатності основних фондів, Бвз – залишкова (балансова) вартість основних фондів, Бвп – балансова (первісна) вартість основних фондів. Таблиця 2.5.1 Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Придатність
47 0,8 0,95
96 0,81 0,56
79 0,74 0,95
04 0,81 0,56
87 0,78 0,95
02 0,74 0,8
68 0,81 1
78 0,75 0,82
12 0,75 0,75
43 0,83 0,72
86 0,75 0,84
19 0,81 0,8
48 0,81 0,91
20 0,84 0,85
58 0,8 0,9
45 0,84 0,71
70 0,83 0,72
03 0,78 0,95
14 0,83 0,72
56 0,78 0,95
95 0,78 0,95
36 0,81 0,56
42 0,77 0,77
66 0,81 0,56
76 0,75 0,75
44 0,83 0,73
30 0,78 0,74
75 0,81 0,56
01 0,75 0,82
64 0,77 0,79
88 0,81 0,56
51 0,75 0,84
93 0,75 0,82
28 0,81 0,8
13 0,77 0,85
Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.5.2). Таблиця 2.5.2 Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Придатність
79 0,74 0,95
02 0,74 0,8
78 0,75 0,82
12 0,75 0,75
86 0,75 0,84
76 0,75 0,75
01 0,75 0,82
51 0,75 0,84
93 0,75 0,82
42 0,77 0,77
64 0,77 0,79
13 0,77 0,85
87 0,78 0,95
03 0,78 0,95
56 0,78 0,95
95 0,78 0,95
30 0,78 0,74
47 0,8 0,95
58 0,8 0,9
96 0,81 0,56
04 0,81 0,56
68 0,81 1
19 0,81 0,8
48 0,81 0,91
36 0,81 0,56
66 0,81 0,56
75 0,81 0,56
88 0,81 0,56
28 0,81 0,8
43 0,83 0,72
70 0,83 0,72
14 0,83 0,72
44 0,83 0,73
20 0,84 0,85
45 0,84 0,71
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між тривалістю робочого часу та придатністю ОВФ і описати цю залежність математичним рівнянням.
Графік 2.5.1 Точкова діаграма залежності рівня фондовіддачі від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів. Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу придатність зменшується. Для того, щоб визначити коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації, ми будуємо допоміжну таблицю (таблиця 2.5.3). Таблиця 2.5.3 № п/п Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу (Х) Придатність ОВФ (Y)
ух = 1,949- 1,473×х – рівняння регресії . З рівняння можна зробити висновок, що залежність пряма Лінійний коефіцієнт кореляції:
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є від‘ємним, а це означає, що між показниками існує обернений зв'язок. Коефіцієнт детермінації визначається за формулою: R = ( r )² R = Розрахувавши коефіцієнт детермінації, можна зробити висновок, що 12,3% - це вплив робочого часу на стан основних вирониих фондів виробництва, а решта 87,7% - це вплив інших неврахованих факторів. Похибка лінійного коефіцієнта кореляції:
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Оскільки 2,19>2 тобто trф > trт, то це вказує на те , що зв’язок є суттєвим при певному рівні значущості. 2.6 Оцінка впливу рівня використання робочого часу на ефективність виробництва. Для оцінки впливу рівня використання робочого часу на ефективність виробництва ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.6.1), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та витрати на 1 гривню. Витрати на 1 гривню обчислюються за формулою: Витрати на 1 грн. = (2.13) Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу Ефективність виробництва
47 0,8 0,83
96 0,81 0,81
79 0,74 0,87
04 0,81 0,81
87 0,78 0,88
02 0,74 0,85
68 0,81 0,87
78 0,75 0,9
12 0,75 0,88
43 0,83 0,86
86 0,75 0,82
19 0,81 0,84
48 0,81 0,87
20 0,84 0,84
58 0,8 0,83
45 0,84 0,88
70 0,83 0,88
03 0,78 0,88
14 0,83 0,85
56 0,78 0,88
95 0,78 0,88
36 0,81 0,81
42 0,77 0,88
66 0,81 0,81
76 0,75 0,88
44 0,83 0,9
30 0,78 0,89
75 0,81 0,81
01 0,75 0,9
64 0,77 0,83
88 0,81 0,81
51 0,75 0,82
93 0,75 0,9
28 0,81 0,86
13 0,77 0,88
Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.6.2). Таблиця 2.6.2 Підприємство Тривалість робочого часу Ефективність виробництва
79 0,74 0,87
02 0,74 0,85
78 0,75 0,9
12 0,75 0,88
86 0,75 0,82
76 0,75 0,88
01 0,75 0,9
51 0,75 0,82
93 0,75 0,9
42 0,77 0,88
64 0,77 0,83
13 0,77 0,88
87 0,78 0,88
03 0,78 0,88
56 0,78 0,88
95 0,78 0,88
30 0,78 0,89
47 0,8 0,83
58 0,8 0,83
96 0,81 0,81
04 0,81 0,81
68 0,81 0,87
19 0,81 0,84
48 0,81 0,87
36 0,81 0,81
66 0,81 0,81
75 0,81 0,81
88 0,81 0,81
28 0,81 0,86
43 0,83 0,86
70 0,83 0,88
14 0,83 0,85
44 0,83 0,9
20 0,84 0,84
45 0,84 0,88
Одержаний результат дослідження є підставою для подальшого вивчення (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на основі побудови відповідного графіка, який дасть можливість більш глибоко вивчити цю залежність, встановити напрям цієї залежності та тісноту зв’язку між тривалістю робочого часу та ефективністю виробництва і описати цю залежність математичним рівнянням.
Графік 2.5.1 Точкова діаграма залежності ефективності виробництва від рівня використання робочого часу основних виробничих фондів. Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу ефективність виробництва спадає. Для того, щоб визначити коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації, ми будуємо допоміжну таблицю (таблиця 2.6.3). Таблиця 2.6.3 № п/п Підприємство Коефіцієнт використання робочого часу (Х) Ефективність виробництва (Y)
ух = 1,072-0,272×х – рівняння регресії . З рівняння можна зробити висновок, що залежність пряма. Лінійний коефіцієнт кореляції:
Розрахунковий коефіцієнт кореляції є від’ємним, а це означає, що між показниками існує обернений зв'язок. Коефіцієнт детермінації: R = Розрахувавши коефіцієнт детермінації, можна зробити висновок, що 7,5% - це вплив робочого часу на ефективність виробництва , а решта 92,5% - це вплив інших неврахованих факторів. Похибка лінійного коефіцієнта кореляції:
Одержаний критерій значущості порівнюємо з теоретичним значенням цього критерію. Оскільки 1,61<2, тобто trф < trт, то це вказує на те , що зв’язок є несуттєвим при певному рівні значущості. 3. Обгрунтування пропозицій щодо підвищення рівня ефективності використання робочого часу та їх вплив на господарську діяльність. Величина робочого часу використання ОВФ підприємства залежить від їх технічного стану на протязі року, забезпеченості підприємства матеріально- технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо. Ефективність використання ОВФами робочого часу характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, зробити можливим підвищення ефективності використання ОВФ, необхідно в першу чергу здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт, тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде у відповідній кількості реалізовуватись продукція нашого підприємства. Такі заходи дозволять збільшити терміни роботи та використання ОВФів (в межах 5%-30%), а це, відповідно, обов’язково вплине на рівень ефективності виробництва. Для підвищення ефективності використання річного робочого часу на підприємствах пропонується проведення наступних заходів: - покращення сервісно-технічного обслуговування основних фондів, що передбачає покращення роботи сервісно-технічних і ремонтних бригад підприємства; - забеспеченість ремонтних бригад необхідною кількістю запасних частин і ремонтним інструментом та відповідним обладнанням. Потрібно розширювати зв’язки з підприємствами-постачальниками основних фондів з метою своєчасного поновлення ремонтного фонду. Це, в свою чергу, передбачає покращення роботи постачальницько-збутового відділу підприємства, що знайде своє відображення у матеріальному стимулюванні працівників за покращення використання ОВФів в часі. Зросте і зацікавленість робітників у цьому, а отже і збільшиться час використання ОВФів. На основі запроектованих заходів, припустимо, загальна величина робочого часу зросла на 5%. Визначимо загальну величину збільшення робочого часу використання ОВФ у плановому році: Рч = Рчб х Дрч , де Рч – приріст робочого часу використання ОВФ, (днів), Рчб – фактичний робочий час, використання ОВФ у базовому році (днів), Дрч – величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ у плановому році (відсотків від величини базового року). Рч = 199,9 × 0,05 = 10 (днів); Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу у плановому році: Крч = ( Рчб + Рч ) / Рчпл , де Рчпл – плановий (можливий) робочий час використання ОВФ; Отже, Крч = ( 199,9 + 10 ) / 251 = 0,836. Визначаємо збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу: Змпл = Кзм ×Рч , де Змпл – приріст числа змін використання ОВФ (змін), Кзм – коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році. Отже, Змпл = 10×2,23 = 22,3 (змін). Визначаємо загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання: Змпл = Рчб × Кзм + Змпл , де Змпл – величина змін використання ОВФ у плановому році; Отже, Змпл = 199,9×2,23 + 22,3 = 468,077 . Тепер визначимо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок річного робочого часу використання ОВФ: Орчпл = ( Об / Змб ) × Змпл , де Орчпл – приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ, Об – величина обсягу виробництва продукції у базовому році, Змб – число змін використання ОВФ у базовому році. Орчпл = ( 4800 / (199,9× 2,23 )) ×22,3 = 240,12 (тис. грн). Також визначаємо додаткові витрати підприємства, пов’язані із підвищенням ефективності використання річного робочого часу , виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тисячу гривень активної частини ОВФ – 0,1 грн. у додаткову зміну: Дрч = Бвак х×Сзм × Змпл , де Дрч – додаткові витрати , пов”язані із збільшенням річного робочого часу використання ОВФ, Бвак – балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ; Сзм – додаткові витрати, в гривнях на 1 тисячу гривень балансової вартості активної частини ОВФ у додаткову зміну. Дрч = 2,2× 0,1 × 22,3 = 4,906 (тис. грн.). Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції. Доля цих витрат визначається за формулою: Д а/ві = (Бві × А) / Оі , де Да/Ві – доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції і-го року, Бві – балансова вартість ОВФ в і-му році, А- норма річних амортизаційних відрахувань, Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році. Отже, доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становитиме у базовому році: Да/Вб = (2200 × 0,08) / 4800 = 0,0367 (грн./грн.) У плановому році: Да/Впл = (2170 ×0,08) / (4800 + 240,12) = 0,0344 (грн./грн.). Балансова вартість у плановому році дорівнює 2170 (2200-280+250). Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити: А/Впл = (Да/Вб – Да/Впл) × Опл , де А/Впл – економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції, Опл – річний обсяг виробництва продукції у плановому році. А/Впл = (0,0367 – 0,0344) × 5040,12 = 11,59 (тис. грн.). Економія собівартості продукції підприємства у плановому році рівна: Срч = А/Впл - Дрч, де Срч – зниження собівартості продукції за рахунок збільшення робочого часу використання ОВФ. Срч = 11,59 – 4,906 = 6,684 (тис. грн.).
