СТАН АЗОВСЬКОГО МОРЯ
Основним джерелом екологічного неблагополуччя Азовського моря є м.Маріуполь - великий промисловий центр з його металургійною, коксохімічною промисловістю та морським портом. ВАТ МК “Азовсталь” для технологічних потреб забирає з Азовського моря щорічно близько 1 км3 морської води при тому, що загальний об’єм води в Азовському морі становить 360 км3. Зворотні води на чверть (близько 250 млн. м3 на рік) забруднені стоками з перевищенням встановлених норм вмісту нафтопродуктів - у 2,4 разу, солей заліза - у 5-10 разів, солей інших важких металів (цинк, кобальт, мідь, свинець) - у 2-8 разів. При таких об’ємах водокористування із стічними водами у море щорічно надходять десятки тонн нафтопродуктів, тисячі тонн завислих речовин, десятки тонн заліза, тонни важких металів. Штрафні суми, які АТ “Азовсталь” сплачує щорічно за позовами Держінспекції по охороні Азовського моря, не можуть компенсувати завдану шкоду. Так, штрафні санкції за забруднення Азовського моря у 1989 - 1992 рр. складали від 250 до 450 тис. крб. щорічно, у 1996 р. - 45 тис. грн., за перший квартал 1997 р. - 28 тис. грн.
Відсутність у портах Азовського моря споруд для прийняття нафтовміщуючих вод створює несприятливу екологічну ситуацію, пов’язану з частими скидами нафтопродуктів з суден. Так, у 1996 р. було зафіксовано 6 скидів з суден. Найбільше забруднення вод спричинив 24.09.96 теплохід “Штурман” (“Азовське морське пароплавство”), скинувши понад 2 т нафтопродуктів. Збитки від цього порушення, оцінені у 600 тис. грн., й досі не відшкодовано.
В результаті вжиття заходів дещо поліпшилася екологічна обстановка в районі м.Бердянськ. Після виведення з експлуатації цеху синтетичних жирних кислот АТ “Азмол” та переведення промстоків “Азовкабель” на міські очисні споруди, з 1993 р. припинено скиди промстоків у Азовське море, що значно вплинуло на оздоровлення прилеглої акваторії.
Разом з тим збільшилися випадки скидів неочищених господарсько-фекальних стоків каналізаційних систем м.Бердянськ в Азовське море.
В останні роки спостерігається деяке поліпшення екологічного стану Азовського моря. Так, з 1994 р. значно знизилися обсяги зимового замору риби, осередки інтенсивного цвітіння води. Спостерігається тенденція до відновлення гідродинаміки Азовського моря, порушеної в п’ятдесяті-сімдесяті роки внаслідок зарегулювання стоків рік Дон та Кубань. З 1995 р. відмічається опріснення води в східній частині Азовського моря. Солоність води становить:
1993 р. 8,3‰
1994 р. 8,19‰
1995 р. 7,84‰
1996 р. 7,82‰

Зниження солоності води сприяє збільшенню чисельності прісноводних видів риб.
Велике рибогосподарське значення для Азовського моря має Молочний лиман. Для підтримання гідродинаміки лиману щорічно необхідно проводити розчистку протоки, що з’єднує Молочний лиман з Азовським морем, виймаючи піщано-черепашкову суміш в обсязі 35-50 тис.м3. Відсутність згоди у діях між прибережними риболовецькими колгоспами призвела до зриву робіт по розчистці протоки в 1996 р., що спричинило масову загибель молоді піленгаса. Це завдало значної шкоди рибній промисловості.
Особливе занепокоєння на півночі Азовського моря викликає стан Утлюкського лиману. Щорічно в пруд-випаровувач, що міститься в акваторії Утлюкського лиману, Запорізький залізорудний комбінат скидає 18-20 млн.м3 шахтних вод. Скиди містять високі концентрації нерозчиненого заліза на рівні 10-50 ГДК. Грубі помилки в розрахунках проектантів пруда-випаровувача призвели до його обміління, пил, що містить залізо, розноситься вітрами, забруднює прилеглі території. У районі пруда-випаровувача спостерігаються випадки загибелі птахів, що занесені до Червоної книги України. Щорічні днопоглиблювальні роботи також завдають значної шкоди екологічному стану Азовського моря.