Вплив ефекту фінансового важеля на фінансово-господарський
стан підприємства
Для прикладу візьмемо спрощений баланс:
за ситуацією А проект характеризується наступними показниками: активи – 1000т. грн.; пасив – 1000т. грн.. власних засобів.
за ситуацією Б : активи – 1000т.грн.; пасив – 500т. грн.. власних засобів, 500т. грн.. позикових коштів. Нетто-результат експлуатації в обох варіантах проекту однаковий – 200т. грн..
Рентабельність власних засобів підприємства : (200:1000)×100% =20%
Рентабельність власних засобів за варіантом А: (125:500)×100%=25%
Рівень ефекту фінансового важеля( ЕФВ) буде становити:
25%-20%=5%
Рівень ЕФВ= 2/3 диференціалу × плече фінансового важеля (1.1) або
Рівень ЕФВ = 2/3 (ЕР – СРСП)×ЗЗ/ЗВ, тобто (1.2)
ЕФВ = (1- ставка оподаткування)×(ЕР-СРСП)×ЗЗ/ЗВ (1.3)
Якщо підприємству за варіантом А вдасться довести плече фінансового важеля до трьох(1500/500), то середня розрахункова ставка відсотка зможе зрости, приміром, до 18%. Тоді рівень ЕФВ складе:
2/3(20-18)×3 =4%
Для варіанту Б- з ЕФВ -4% і диференціалом -2%, при подорожчанні кредиту і збільшенні СРСП до 19%.Для збереження старого рівня ефекту фінансового важеля прийдеться доводити плече фінансового важеля до 6%.
ЕФВ = 2/3 (20-19)×6 = 4%
Якщо, при дев'ятикратному співвідношенні позикових і власних засобів потрібно виплачувати середню ставку у 22% за кредитом, то ЕФВ складе:
ЕФВ = 2/3(20-22)×9=-12%
Тепер це буде вже не збільшення, а вирахування від рентабельності власних засобів і дивідендних можливостей проекту, звідси:
РВЗ = 2/3(20+(-12))=1,3%
Розумний фінансист не стане збільшувати за будь-яку ціну плече фінансового важеля, а буде регулювати його в залежності від диференціала. Диференціал не повинен бути негативним.