Логіка та мова
ПЛАН
Поняття логічного закону.
Логіка та мова.
Мова як знакова інформаційна система.
Предметне і смислове значення мовних висловлювань.
У сучасній логіці логічний закон – це вираз, який містить тільки логічні константи й змінні, тобто є формулою. Така формула повинна бути істинною у будь-якій предметній області, вона є завжди істинною формулою.
Сучасна логіка досліджує окремі логічні закони як елементи систем таких законів. Кожна із логічних теорій має безліч законів, за допомогою яких описується певний фрагмент або тип міркування.
Розрізняють природну (розмовну) і штучну мови. Освоєння сучасної логічної науки передбачає ознайомлення з такими аспектами мови, як семантика, синтаксис, прагматика.
Семантика (в логіці) – розділ логіки, в якому вивчається значення, смисл понять та суджень.
Займається вона передусім уточненням таких понять, як “смисл”, “відповідність”, “предмет”, “множина”, “логічне слідування” (випливання) “інтерпретація”. Важливе місце в семантиці посідають розрізнення змісту понять і їх обсягу, значення їх істинності та смислу судження. Властивості, повязані з обсягом понять і значенням істинності судження, називають екстенціональними, а властивості, повязані зі змістом поняття і смислом судження, - інтенціональними. Так, судження “Сім – просте число” і “Київ – столиця України” рівносильні екстенціонально (значення істинності цих суджень збігається). Однак ці судження відрізняються інтенціонально (смисл їх різний).
Синтаксис – розділ логіки, який вивчає суто формальну частину формалізованої мови, тобто неітерпритованого числення (на відміну від семантики, предметом якої служить саме інтерпритація мови).
Обєктами такого вивчення є алфавіт розглядуваної формальної системи (числення), правила утворення виразів (формул) предметної мови числення і правила перетворення (правила виводу) в ній.
Прагматика – розділ семіотики (науки про знаки), який вивчає відношення того, хто використовує знакову систему, до самої знакової системи.
Ці відношення характеризують процес розуміння знакової системи людиною, яка сприймає цю систему.
Мовою логіки висловлювань називається штучна мова, призначена для аналізу логічної структури складних висловлювань. Вона характеризується списком знакових засобів, які застосовуються у цій логічній теорії, і визначенням формули.
Список знакових засобів мови логіки висловлювань включає такі знаки:
1. Знаки змінних логіки висловлювань:
p, q, r, s, p1, q1, r1, s1…
Ці знаки служать для позначення простих висловлювань природної мови. У звязку з цим їх ще називають пропозиційними змінними.
Знаки логічних сполучників:
~ - знак заперечення (читається: ”не”, ”невірно, що…”);
^ - знак конюнкції (читається: “…і…”);
- знак дизюнкції (читається: “…або…”);
знак імплікації (читається: “якщо…,тоді…”).
Технічні знаки:
( - ліва дужка;
) – права дужка;
, - кома.
Ці знаки в мові логіки висловлювань виконують роль знаків пунктуації природної мови.
Ніяких інших знаків у мові логіки висловлювань немає.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Що являє собою поняття логічного закону?
Для освоєння сучасної логіки потрібне ознайомлення з аспектами мови. З якими саме?
Що таке синтаксис?
Що таке прагматика?
Що таке семантика?
Які є знаки мови логічних висловлювань?

ЛІТЕРАТУРА
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С. 332
Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997. – С. 386
Конверський А.С. Логіка. – К., 1998. – С. 266
Кондаков И.В. Логика. – М., 1954. – С. 68
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 113
Формальная логика. Л., 1977
Хоменко І.В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995. – С. 83-95
РЕФЕРАТ
на тему:
“ЛОГІКА ТА МОВА”