1. ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ІДЕЇ
1.1. Вибір підприємницької ідеї
Навряд чи будь-хто з нас, виливаючи з пляшки на сковороду або в салат порцію соняшникової олії, замислювався над тим, звідки – в історичному і суто географічному плані – тече до нас ця велика і могутня бурштинова ріка. Батьківщиною соняшника вважають Північну Америку. Індіанці вживали в їжу його насіння, використовували його як ліки, виробляли з нього барвники. Інки поклонялися соняшникові, як священній квітці. У Європу дикий соняшник потрапив з Північної Америки в 1510 році, завезений іспанцями. Довгий час соняшник вирощували на клумбах та в палісадниках як суто декоративну рослину, а майже через два сторіччя, він, нарешті, дістався до просторів Росії . Сталося це в Росії, у 1829 році, у селі Олексіївка, на території нинішньої Білгородської області. Кріпак Д.С. Бокарьов виявив у насінні соняшнику високий вміст корисної для харчування рідини. Йому ж першому вдалося видобути з цього насіння бурштинового кольору продукт, що ми сьогодні називаємо соняшниковою олією.
Саме виробництво соняшникової олії є моїм вибором у створені підприємницької структури. Чому саме соняшникової олії?
По-перше, тому що з того часу як у 1829 р. кріпак Бокарьов завіз соняшник і видобув олію, вона заполонила всі країни західноєвропейського простору, країни СНД , зокрема, і Україну. І на сьогодні переробка соняшників та виробництво жирів рослинного походження зайняло своє місце у харчовій галузі будь-якої вище згаданої країни. Мабудь важко уявити кухню будь-якої господині без цього продукту.
По-друге значні сільськогосподарські території України мають сприятливі природно- економічні умови для вирощування олійної сировини (і насамперед – соняшнику ).

По-третє це те, що особливо в останні десятиліття на світовому ринку продовольства зростає попит на жири рослинного походження. Про це, зокрема свідчить тенденція до підвищення їх частки у структурі жирів і олій (з 67,5 % у 1976 – 1977 рр.до 77,2 % у 1980 – 1981 рр.), яка спостерігається й нині.