Використання шаблонів класів
Щоб створити за допомогою шаблона конкретний об'єкт конкретного класу (цей процес називається інстанціонуванням), при описі об'єкту після імені шаблона в кутових дужках перераховуються його аргументи:
ім'я_шаблона <аргументи> імя_об'єкта [(параметри_конструктора)];
Аргументи повинні відповідати параметрам шаблона. Ім'я шаблона разом з аргументами можна сприймати як уточнене ім'я класу. Приклади створення об'єктів за шаблонами:
List <int> List_int;
List <double> List_double;
List <monstr> List_monstr;
Block <char, 128> buf;
Block <monstr, 100> stado;
При використанні параметрів шаблона за замовчуванням список аргументів може виявитися порожнім, при цьому кутові дужки опускати не можна:
template<class T = char> class String;
String<>* p;
Якщо параметром шаблона є шаблон, який має спеціалізацію, вона враховується при інстанціонуванні:
template<class T> class A { // Початковий шаблон
int x;
};
template<class T> class A <T*> { // Спеціалізація шаблона
long x;
};
template <template<class U> class V> class C{
V<int> у;
V<int*> z;
};
C<A> с;
В даному прикладі V<int> всередині С<А> використовує початковий шаблон, тому с.у.х має тип int, а V<int*> використовує спеціалізацію шаблона, тому c.z.x маєтип long.
На місці формальних параметрів, які є змінними цілого типу повинні стояти константні вирази.
Після створення об'єктів за допомогою шаблона з ними можна працювати так само, як з об'єктами звичайних класів, наприклад:
for (int і = 1; i<10; i++) List_double.add(i * 0.08);
List_double.print();
//..................................
for (int і = 1; i<10; i++) List_monstr.add(i);
Listmonstr.print();
//---------------------------------------
strcpy(buf, "Дуже важливе повідомлення");
cout << buf << endl;
Для спрощення використання шаблонів класів можна застосувати перейменування типів за допомогою
typedef:
typedef List <double> Ldbl;
Ldbl List_double;
Спеціалізація шаблонів класів
Кожна версія класу або функції, яка створюється за шаблоном, містить однаковий базовий код; змінюється тільки те, що пов'язано з параметрами шаблона. При цьому ефективність роботи версій, які створюються для різних типів даних, може сильно розрізнятися.
Якщо для якого-небудь типу даних існує більш ефективний код, можна або передбачити для цього типу спеціальну реалізацію окремих методів, або повністю перевизначити (спеціалізувати) шаблон класу. Для спеціалізації методу вимагається визначити варіант його коду, вказавши в заголовку конкретний тип даних. Наприклад, якщо заголовок узагальненого методу print шаблона List має вид
template <class Data> void List <Data>::print():
спеціалізований метод для виведення списку символів виглядатиме наступним чином:
void
List <char>::print()
{
... // Тіло спеціалізованого варіанту методу print
}
Якщо в програмі створити екземпляр шаблона List типу char, відповідний варіант методу буде викликаний автоматично. При спеціалізації цілого класу після опису узагальненого варіанту класу поміщається повний опис спеціалізованого класу, при цьому вимагається наново визначити всі його методи. Припустимо, вимагається спеціалізувати шаблон Block для зберігання 100 цілих величин:
class Block<int, 100>
{
public:
Block()
{
p = new int [100];
}
~Block()
{
delete [] p;
}
operator int *();
protected:
int * p;
};
Block<int. 100>::operator int *()
{
return p;
}
При визначенні екземплярів шаблона Block з параметрами int і 100 буде задіяний спеціалізований варіант.
Переваги і недоліки шаблонів
Шаблони є могутнім і ефективним засобом поводження з різними типами даних, яке можна назвати параметричним поліморфізмом, а також забезпечують безпечне використання типів, на відміну від макросів препроцесора. Проте слід мати на увазі, що програма, яка використовує шаблони, містить повний код для кожного породженого типу, що може збільшити розмір виконуваного файлу. Крім того, з деякими типами даних шаблони можуть працювати не так ефективно, як з іншими. В цьому випадку має сенс використовувати спеціалізацію шаблона. Стандартна бібліотека C++ надає великий набір шаблонів для різних способів організації зберігання і обробки даних.