22
Основи теорії бухгалтерського обліку
ція), як ці засоби брали участь у господарському процесі й за рахунок яких джерел вони утворилися та поповнювалися (внеску засновника до статутного капіталу, позики (кредиту) банку, тимчасового залучення коштів іншого підприємства у вигляді авансу, прибутку підприємства). З цього випливає такий висновок: сума господарських засобів у грошовому вимірі завжди дорівнює сумі джерел утворення цих засобів.
Для вивчення стану й використання засобів та їхніх джерел застосовують способи та прийоми обліку, які становлять суть методу бухгалтерського обліку.
Метод бухгалтерського обліку — система способів безперервного відображення та узагальнення об'єктів обліку за якісно однорідними ознаками.
Основними елементами методу бухгалтерського обліку є:
документація;
інвентаризація;
калькуляція;
оцінка;
рахунки;
подвійний запис;
баланс;
звітність.
Документація — спосіб первинного спостереження за господарськими операціями та обґрунтування бухгалтерських записів.
До обліку приймають лише правильно оформлені документи, складені згідно з вимогами Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 1999 р. № 996—XIV. Форми первинних документів затверджують Міністерство фінансів України і Міністерство статистики України.
Показники, що характеризують господарські операції, фіксуються в документі й надають йому юридичної сили, мають назву «реквізити*.
Обов'язковими реквізитами документів є: найменування документа (рахунок, накладна, касовий ордер); дата його складення (місяць зазначають буквами); опис змісту господарської операції (в натуральному та вартісному вираженні), підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій і правильність оформлення документів.
У бухгалтерії первинні документи підлягають перевірці з формальної (використання бланка відповідної форми, заповнення всіх реквізитів) та арифметичної (рахункової) точки зору і за фактом проведення (законність і доцільність здійснення операцій).