ВСТУП
Мотивація праці, керівництво і взаємодія з людьми - вирішальний фактор успіхів в управлінні підприємством та результативності роботи, і в цьому розумінні вона становить основу трудового потенціалу працівника, тобто всієї сукупності властивостей, що впливають на виробничу діяльність.
Уся діяльність людини обумовлена реально існуючими потребами. Мотивована діяльність - це вільна, обумовлена внутрішніми спонуканнями діяльність людини, спрямована на досягнення своїх цілей, реалізацію своїх інтересів. У мотивованій діяльності працівник сам визначає міру своїх дій залежно від внутрішніх спонукань та умов зовнішнього середовища. Практичні вимоги до роботи обумовлюють конкретну мотивацію, що, на відміну від ціннісної свідомості, котра визначає зміст і перспективні цілі трудової діяльності, визначає в основному вибір шляхів і способів їхньої реалізації.
Проблеми мотивації персоналу і гуманізації праці вже довгий час знаходяться в центрі уваги західних соціологів.
Хоча сьогодні загальновизнано, що основні допущення, закладені в первісних концепціях мотивації, неправильні, зрозуміти їх усе-таки важливо. Оскільки ці прийоми "працювали" і застосовувалися багато сотень років, на відміну від кількох десятиліть існування сучасних теорій, первісні концепції мотивації глибоко викорінилися в нашій культурі. Проблеми особистості та психічного здоров’я стали ключовими у творчості видатного сучасного психолога та філософа А.Маслоу. Його заслугою є те, що він сформулював та розробив теорію мотивації, показавши тим самим, яким чином усвідомлювані та неусвідомлювані мотиви впливають на формування та розвиток особистості. Засадничими для теорії А.Маслоу є дані експериментальної психології та психоаналізу. У процесі філософського осмислення природи людини А.Маслоу вивів зовсім інакшу теорію людини, сформулював нову філософію особистості, відмінну від класичного фройдизму. Людину А.Маслоу розглядав зі знаком “плюс”, що суперечило головним положенням З.Фройда, який розглядав людину вихідним чином як істоту люту та агресивну, тобто зі знаком “мінус”. Тим самим А.Маслоу сформулював підстави нового “гуманістичного” бачення світу, за допомогою якого осмислюють багато сфер людського знання: економіку, соціологію, біологію та інші професійні сфери – юриспруденцію, політику, медицину, освіту, релігію тощо.
Фундаментальним правилом задоволення потреб є виникнення нових потреб. Така зміна старих позитивних подразників на нові передбачає низку наслідків. Передусім відбуваються зміни у царині інтересів. Це означає, що відбувається зміна цінностей. А.Маслоу вказує на три головних моменти: 1) завищена оцінка позитивних подразників, відповідних найсильнішим з незадоволених потреб; 2) недооцінка позитивних подразників, відповідних менш сильним з незадоволених потреб; 3) недооцінка й навіть девальвація позитивних подразників, відповідних уже задоволеним потребам. Це величезне зрушення у ціннісній орієнтації особистості, яке спричиняє зміни у філософії майбутнього, уявлення про утопію та про стан задоволення неусвідомлених бажань.
Визнання вищих потреб подібними до інстинктів дає змогу зробити низку висновків, які з принципово нових позицій розглядають саму особистість, її розвиток, соціальну адаптацію та соціалізацію. Ці висновки докорінним чином відрізняються від поглядів, які висловив З.Фройд, особливо це стосується питань виховання, дитячих страхів і неврозів, а також питань впливу культури на людину, взаємозв’язку когнітивної діяльності людини та її психічного здоров’я.