Тенденції інноваційного розвитку банківської системи України.
(Актуальні проблеми економіки№6 (132), 2012)
О.П. Степаненко (КНЕУ ім.. Вадима Гетьмана)
Банківська сфера стала однією з найбільш динамічних складових світового економічного простору. Причиною цього є глобалізацій ні процеси в світовій економіці, розвиток інформаційних технологій та зростання нестабільності, адже банківська сфера є високочутливою до впливу зовнішніх чинників. Але разом з тим, банківська сфера є базовим компонентом інноваційного розвитку економіки.
Чутливість банківської сфери до змін вимагає інноваційного розвитку й цієї системи також. Автор статті прийшов до висновку, що інноваційний розвиток банківської системи здійснюється через структурне вдосконалення банківської системи, що досягається за рахунок підвищення якості банківських послуг, підвищення рівня захисту банківської інформації, підвищення рівня конкурентоспроможності банків перед іншими фінансовими установами, і, як наслідок, банківської системи в цілому.
Автором статті визначено такі основні напрямки інноваційної діяльності банків:
Фінансові інновації: пов’язане зі створенням нових банківських продуктів у класичному сегменті ринку, використання нових інформаційних технологій для управління послугами фінансового посередництва та готівки, що спрямоване на зниження операційних витрат та ефективніше управління активами й зобов’язаннями;
Організаційно-структурні інновації: це створення умов для найповнішого та своєчасного задоволення клієнтами банку своїх потреб в нових послугах, нові методи мотивації персоналу, побудова ефективніших ОСУ та схем прийняття рішень, підвищення якості обслуговування та ефективності банківської діяльності;
Технологічні інновації: це технологічні інновації в організаційній, управлінській, правовій, соціальній та маркетинговій сферах банківської діяльності. Передбачається створення нових та вдосконалення існуючих технологій надання банківських послуг, обробки та захисту інформації, розроблення нових банківських продуктів, технологічного забезпечення та обладнання.
Здійснення інноваційної діяльності регулюється інноваційним комплексом управління розвитком банку, який здійснює планування інноваційного розвитку, контроль за впровадженням інновацій, стимулювання й мотивація персоналу. Ресурсами для інноваційного розвитку виступають капіталовкладення, інформація, спеціалісти банків, посередники, консультанти, управлінці.
Результатом функціонування цього комплексу повинні бути створені нові банківські продукти й ефективність від використання яких буде більшою за 1.
В статті вказано на те, що управління інноваційним розвитком може здійснюватись центральним банком (НБУ) або окремими банками. Інновації що ініціюються створенням НБУ є загальнообов’язковими для всіх банків й покликані зробити банківську систему країни більш ефективною. Інновації що здійснюються окремими банками покликані підвищити їх конкурентоспроможність на ринку.
Пропонована автором концепція управління інноваційним розвитком банківської системи включає:
Потреби суспільного розвитку – прогнозування, планування та відбір пріоритетів інноваційного розвитку сфери;
Внутрішні потреби банку: це форми, методи та інструменти стимулювання інноваційного розвитку;
Наявні обмеження: законодавство, наявні технології та інфраструктура.
Впровадження банківських інновацій дозволить підвищити продуктивність праці, ефективно використовувати ресурси, збільшити прибутки, знизити витрати, підвищити конкурентоспроможність банків та системи й забезпечити їх сталий розвиток.