"...Уява важливіша за знання, бо знання обмежене. Уява ж схоплює все на світі, стимулює прогрес і є джерелом його еволюції..."
(А. Ейнштейн)
ПЕРЕДМОВА
Актуальність проблеми
Уява - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності. Створення нових образів та ідей значно поширює пізнання людиною об'єктивної дійсності, допомагає їй орієнтуватися не лише в теперішньому і минулому, а
й у майбутньому.
Уява як основа будь-якої творчої діяльності однаково виявляється у всіх сторонах людського життя. Завдяки їй стає можливою художня, наукова і технічна творчість. У цьому розумінні все, що оточує нас і що зроблено рукою людини, весь світ культури, на відміну від світу природи, - все це є продуктом людської уяви і творчості, основаної на цій уяві. За допомогою уяви людина планує продукт своєї праці і ще до початку роботи передбачає її результат. До того, як виготовити або побудувати матеріальну річ, людина мисленно створює її в своїй голові. Це передбачення наступних дій і того, що буде досягнуто, складає одну з характерних особливостей праці, яка відрізняє людську діяльність від поведінки тварини, що змінює природу ненавмисно, не маючи уявлення про те, що буде зроблено.
Плануючи за допомогою уяви продукт своєї праці, людина контролює його в процесі створення, порівнює з ідеальним образом того, що повинно вийти.
Усвідомлення завдань і проблем, які стоять перед людиною, немислиме без творчої уяви. Конкретизація наших думок вимагає наявності уяви, яка може надати загальним положенням наочність одиничного, конкретного уявлення. Таким чином, уява в творчій діяльності необхідна не тільки на першому етапі (у виникненні задуму), а й для конкретизації прийнятого рішення і його матеріального втілення.
Уява нерозривно зв'язана з розумовою діяльністю людини, її почуттями, волею, зі всіма особливостями особистості: інтересами, здібностями, звичками і т. д. Як говорив К. Д. Ушинський, що сильна уява є необхідна приналежність великого розуму [13].
Велике значення має уява і в педагогічній діяльності. Педагог, як підкреслював А. С. Макаренко, повинен уміти проектувати особистість свого вихованця, тобто бачити в ньому те, чого в нього ще немає, але що можна у нього виховати. Поєднання різних методів виховання і навчання, їх індивідуалізації у відповідності з особливостями особистості учнів характеризує творчу уяву вчителя.
Пізнаючи закони суспільного розвитку, люди дістають можливість дередбачати.майбутнє. Якби вони не мали такої здатності, не було б зроблено жодного наукового відкриття, не був би написаний жодний твір мистецтва, не було б здійснене жодне завдання практичного життя. Без творчої уяви людина не змогла б досягти успіхів ні в теорії, ні в практиці. Уява необхідна не тільки в творчості письменника, художника або технічного винахідника, а й у творчій роботі вченого кожної спеціальності.
Проте важко знайти шкільну методику, яка рекомендувала б використовувати дитячу фантазію з метою оволодіння математичними та іншими знаннями. По суті, вся методика шкільного навчання недооцінює цю "якість найбільшої цінності". А між тим ні один навчальний предмет неможливо глибоко і творчо вивчати без участі уяви. Уява виховує інтерес до навчальних предметів. Яскравим свідченням цього є ряд досліджень вітчизняних психологів, які показали, що засвоєння матеріалу з будь - якого предмету неможливе без активної діяльності уяви учнів. Так, Н. Ф. Четверухін стверджує, що на уроках математики, креслення, необхідна просторова уява, без достатнього розвитку якої учні погано уявляють розміщення фігур у просторі, форму фігур [14]. Без живої сильної уяви неможливо засвоїти поняття складу числа, десяткові системи числення, дій над дробами і т. д. Порожньою оболонкою залишиться для школяра найпростіший алгебраїчний вираз а+в, якщо за ним за допомогою фантазії він не побачить нескінченного океану числових величин, які з такою ж нескінченною різноманітністю підсумовуються попарно. Щоб добре засвоїти суть і закономірності фізичних, хімічних, біологічних