Національний доход – це частина сукупного суспільного продукту, яка залишається після відшкодування витрачених у виробництві засобів виробництва. Він створюється тільки в галузях матеріального виробництва і становить знов створену вартість, яка втілює в собі витрати живої праці. Національний доход – сума чистої продукції усіх галузей матеріального виробництва. Саме тому його називають також чистою продукцією.
Національний доход – це узагальнюючий підсумковий показник розвитку народного господарства, який є основною характеристикою добробуту народу.
Показники обсягу національного доходу та його виробництва на душу населення – найважливіші при характеристиці економічної потужності країни. Значення показника національного доходу визнано повсюдно. Так, якщо п’ятдесят років тому він розраховувався лише у двадцяти країнах, то сьогодні його визначають практично у всіх країнах світу.
Найважливішим завданням статистики на сучасному етапі є визначення і найбільш ефективне використання резервів подальшого розвитку виробництва і зростання національного доходу, постійне вдосконалення методології обчислення національного доходу, його структури і динаміки, виконання перерахунків національного доходу з поточних у зіставні ціни, а також з’ясування розмірів його приросту за рахунок окремих факторів.
Обсяги національного доходу розраховують у поточних цінах різними методами: виробничим (реальним), розподільчим (особистим) і методом кінцевого використання.
Виробничий метод. За цим методом обсяг національного доходу визначають на стадії його виробництва. По кожній з галузей матеріального виробництва від вартості валової продукції віднімають вартість матеріальних виробничих витрат і дістають чисту продукцію. Сума чистої продукції всіх галузей матеріального виробництва в народному господарстві дає величину чистої продукції народного господарства, тобто національний доход.
Така схема обчислення національного доходу дає можливість крім одержання його абсолютної величини розрахувати і його структуру (частку чистої продукції, створену в кожній галузі, в загальному обсязі національного доходу), а також матеріальних витрат і чистої продукції у валовій по кожній галузі матеріального виробництва. За цими даними можна визначити відмінності в структурі національного доходу і суспільного продукту.
Виробничий метод є основним при визначенні обсягу національного доходу. Його застосовують державні органи статистики і він найповніше забезпечений статистичною інформацією.
Частка галузі у створенні валового суспільного продукту і національного доходу може бути однаковою лише в тих випадках, коли матеріальні витрати становлять половину валової продукції галузі.
При визначенні чистої продукції за галузями важливе значення має чіткий розрахунок величини матеріальних витрат.
Матеріально-виробничі витрати, які можна відняти від валової продукції для визначення чистої продукції, складаються з таких основних елементів:
вартість фактично витрачених за даний період предметів праці, сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.;
вартість амортизації основних виробничих фондів;
вартість робіт і послуг, які відносяться до виробництва продукції за даний період.
Витрати на рекламу та знижка збутовим організаціям розглядаються як платня за виробничі послуги підприємств матеріального виробника – видавництв і організацій матеріально-технічного забезпечення – і враховуються в матеріальних витратах.
До складу матеріальних витрат включають також перевищення залишкової вартості основних фондів над їх ліквідаційною вартістю і орендну плату за використання приміщень, оскільки вона відшкодовує знос виробничих приміщень.
При визначенні чистої продукції за галузями матеріального виробництва в кожній галузі є особливості обчислення матеріальних витрат, які регламентуються інструкціями державних статистичних органів. Так, у сільському господарстві окремі види матеріальних витрат не включаються у собівартість продукції і не враховуються підприємством. Але при обчисленні національного доходу їх слід віднімати від валової продукції. До таких витрат належать витрати держави на меліорацію, витрати на ветеринарні послуги тощо.