Причини, які призвели до виникнення даної ситуації. Практичну діяльність у кожній організації здійснюють конкретні менеджери і
Емоційне мислення: Передбачає вирішення проблеми з використанням “мозкового штурму” колективу. Також можна скористатися таким методом ухвалення групового рішення як “групова взаємодія”, тобто функціональному відділу або постійній робочій групі чи комітету поставити завдання розробити та ухвалити рішення. Ця взаємодія призведе працівників до появи нових ідей та сприяє порозумінню. Можна створювати “номінальні групи”, члени якої працюють разом, їм ставиться завдання, після чого вони описують якомога більше альтернативних варіантів рішень. Рішення запропоновані кожним оголошуються, їх обговорюють та голосують, яке має найвищий рейтинг, те і є рішенням яке пропонує група.
Реалістичне мислення: полягає у визначені того, що можна зробити та зафіксувати основну причину проблеми. Ми можемо підвищити продуктивність праці, а саме збалансованість роботи, підтримка трудової дисципліни, щоб кожен відповідав за свою роботу, а не шукав винного.
Емпіричне мислення: Щоб вирішити проблему через цей підхід, необхідно знайти відповіді на такі питання як: Які проблеми виникали в нас при випуску попереднього продукту? Чи вирішили ми їх тоді? Чи можемо ми не враховувати ці помилки в даній ситуації ? Чи допоможе нам минулий досвід тепер?
Причинно-наслідкове мислення: Перш за все визначаємо причину: не ефективне управління персоналом, а саме: не налагоджена плідна і успішна робота в колективі (відділах), колектив не є єдиним цілим, як наслідок: велика кількість повернень пристроїв.
П’ятиразове “чому” “Тойоти”:
Чому пропозиція стала перевищувати попит?
Чому рівень повернень перевищив норму?
Чому виготовлена не якісна продукція?
Чому кожен відділ шукає крайнього?
Чому втрачена репутація фірми?
Структурне мислення: потрібно розробити структуру, подібну до дерева рішень: на першому етапі проаналізувати звітність за минулий квартал, яка дасть інформацію стосовно ситуації яка склалася на ринку. Другим кроком є взяття на роботу досвідченого маркетолога, який дав би інформацію про ринок, попит на ньому, проаналізував пропозиції клієнтів стосовно товару, його переваги та недоліки. Далі експерт в цій галузі повинен був би звернутися до оператора кінцевої зборки та усунути недоліки. Наступним кроком потрібно проаналізувати постачальників, оскільки постачальник був новим, недоліком для фірми стала відсутність інформації про якість комплектуючих. Далі відвідати відділ виробництва, поспілкуватися з працюючими, виявити наявність тісноти зв’язків між працюючими та підрозділами, що було повністю відсутнє. Кінцевим етапом є аналіз зібраної інформації, що дасть можливість прийти до суті проблеми.
Мислення у часовій послідовності: потрібно скласти модель бізнес-процесу в часовій послідовності. Розбити всі продукти, роботи, які робилися в часі. Розкласти проблему в часі і вирішувати її також в часі.
Концептуальне мислення: сформувати логічний ланцюг бізнес-процесів з вхідними та вихідними потоками, постачальниками та споживачами та чітко, лаконічно донести все до працівників.
Гіпотетичне мислення: збираємо основну інформацію про те чому велика кількість повернень, висуваємо різні гіпотези: погана якість комплектуючих, поганий постачальник, відсутність єдності в колективі для досягнення мети, низький рівень управління, базуючись на інформації яку маємо, підтверджуємо дані гіпотези, якщо ж гіпотеза не підтверджується шукаємо в даній інформації інші відповіді.
Висновок. Зробивши дану роботу я навчилася ширше та об’єктивніше мислити. Дані підходи дають можливість вирішувати проблеми, які оточують мене, різними способами. Я тепер знаю, що для вирішення проблеми першим кроком є перш за все визначення самої проблеми. Знання цих підходів є важливими і для моєї майбутньої професії, бо я як майбутній менеджер завжди буду стикатися з низкою питань, які необхідно правильно вирішити.