ВСТУП
В умовах інтенсивного розвитку ринкових відносин в економіці України дедалі більшого значення починають приділяти регулюванню трудових відносин працівників з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами. Важливе місце у регулюванні трудових відносин приділяють питанням оплати праці працівників, оскільки саме заробітна плата виступає компенсацією працівнику за виконану ним роботу.
Після проголошення Україною незалежності розпочалося реформування системи оплати праці. У цей час підприємства набувають права самостійно встановлювати фонд оплати праці, форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно з законодавством. Після цього було прийнято ще ряд законодавчих актів, які посприяли позитивним змінам в організації оплати праці
З-поміж проблем, безпосередньо пов’язаних з відбудовою економіки України, її трансформацією на ринкових засадах, винятково важлива роль належить формуванню нової системи організації заробітної плати.
Мотивація забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації. Однією з найважливіших форм мотивації в організаціях є матеріальне стимулювання праці, яке являє собою процес формування і використання систем матеріальних стимулів праці та розподілу заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці. Однією з основних цілей систем матеріальних стимулів є забезпечення співвідношення заробітної плати працівників з кількістю і якістю праці. Управління системами матеріальних стимулів праці являє собою цілеспрямовану дію на умови, які спонукають працівників до трудової діяльності, з метою досягнення вищих результатів виробництва.
Заробітна плата, як економічна категорія, належить до числа найскладніших. Поряд з такими категоріями як прибуток, податки, зайнятість, вона є одним з головних елементів, свого роду нервовим центром суспільного організму.
Оскільки заробітна плата є з одного боку основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального достатку членів їх сімей, а з другого - певною часткою всіх витрат роботодавця на виробництво і найбільш ефективним способом спонукання працівників до високопродуктивної і якісної праці, то питання організації заробітної плати, формування її рівня завжди знаходяться у центрі уваги як роботодавця, так і працівників та їх об’єднань. По суті ці питання є основою соціально-трудових відносин в суспільстві.
На сучасному етапі становлення нової системи оплати праці, адекватної реаліям дня, безпосередньо пов’язане із запровадженням у повному обсязі Закону України “Про оплату праці” та реалізацію на практиці всіх його положень. Цей Закон визначив економічні, правові та організаційні засади оплати праці в умовах різноманітності форм власності і господарювання, розмежував сфери державного і договірного регулювання оплати праці. Сьогодні на організацію заробітної плати, рівень та динаміку останньої впливають чинники, які у звичних, нормальних умовах взагалі не стосуються стану оплати праці. Мова йде про кризу платежів, заборгованість із заробітної плати, “бартеризацію” економіки, значний податковий прес у частині, що стосується нарахувань на фонд оплати праці тощо.
Одначе, попри всі негаразди кожне підприємство має відпрацювати найбільш прийнятну власну систему витрат на оплату праці для вирішення двоєдиного завдання:
- забезпечити оплату праці кожному працівникові відповідно до кількості, якості і результатів його праці та вартості робочої сили на ринку праці;
- забезпечити роботодавцю досягнення в процесі виробництва такого результату, який дозволив би йому (після реалізації продукції на ринку товарів) відшкодувати витрати і отримати прибуток.
Нові обставини вимагають від роботодавців, фахівців у галузі організації і оплати праці кваліфікованої, вдумливої роботи щодо організації матеріального стимулювання трудящих. Необхідно вміти обґрунтовувати необхідність і корисність змін, що пропонуються, передбачувати їх соціально-економічні наслідки.
Предметом дослідження є методичні, організаційні та практичні питання обліку витрат на оплату праці у ТзОВ „Оратта”.
При дослідженні розрахунків витрат на оплату праці на підприємстві було виділено такі основні завдання:
- дослідження впливу господарсько-фінансової діяльності об’єкта дослідження на організацію та ведення бухгалтерського обліку витрат на оплату праці;
- дослідження документального оформлення та звітності матеріально-відповідальних осіб, що ведуть розрахунки з оплати праці згідно з вимогами системи законодавства та на прикладі базового підприємства;
- дослідження аналітичного та синтетичного обліку витрат на оплату праці згідно з вимогами системи законодавства та на прикладі базового підприємства.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаної літератури вміщує 38 джерел. В кінці роботи наведено аргументовані висновки.