Мельничук Ольга
МО-31
Цього року я вперше проходила серйозну практику на підприємстві
ДП Шпанівський ЕЗХЕ, яке розташоване в с. Шпанів, вул. Заводська 1. Дане підприємство займається виготовленням та реалізацією спирту етилового та спирту технічного .На цьому підприємстві, я займалася досить важливою працею, а саме: аналізувала фінансові результати та фінансовий стан ДП Шпанівського ЕЗХЕ, а також я вивчала систему
управління збутовою діяльністю на підприємстві та дослідила виробничий процес.
Після того як було зроблено певний об’єм роботи, то дійшла до висновку, що на цьому підприємстві не усе так ідеально як хотілося б. І я нижче хочу запропонувати ряд принципів Демінга, які, на мою думку, найкраще підходять для цієї організації та можуть не покращити ситуацію в загальному в управлінні підприємством, а й також в системі покращення якості виробленої продукції.
Перший принцип який я б запропонувала використати є: ціль підвищення якості продукції повинна стати постійною та незміною. Це необхідно для забезпечення конкурентоздатних позицій в бізнесі, о також для забезпечення обсягів робіт. Саме на цьому пункті я роблю особливий акцент, адже підпиємство займається саме виготовленням спирту, який ми, українці, вживаємо у досить великих об”ємах. І якщо проаналізувати дані про отруєння неякісним алкоголем, і яке досить часто призводять до летальних випадків, то я хочу сказати, що саме цей пункт займає особливе значення в системі управління підприємством.
Другий принцип, який я виділила є той, який говорить, що потрібно постійно підвищувати кваліфікацію службовців. Це повинно робитися систематично для того, щоб працівники завжди були в курсі всіх останніх новин, розробок, досягнень та методик. Це дозволить їм відчувати себе впевненіше, що у свою чергу призведе до більш якісного та продуктивного виконання своїх обовязків та загальному покращенні усіх систем підприємства. Що дозволить підприємству ставати дедалі більш конкурентноспроможнім..
Так як дане підприємство є державної власності, то наступний принцип, який я виділила є забезпечення правильного керівництва. Ціль контролю має полягати в забезпеченні допомоги людям і машинам, а також у впровадженні технічних навичок для удосконалення технічного процесу. Контролюватися повинні не тільки виробничі робітники, але й управлінський персонал. Керівника державного піприємства назначає держава, і він працює за певну заробітну плату. І як правило, людина яка не вложила у цю справу своїх власних коштів, не буде сильно побиватись у випадку банкруцтва. Тому хороший керівник повинен управляти державним підприємством так, як нібито це його власна справа, і робити все, щоб воно постійно розвиволось, процвітало та було успішним.
Четвертим принцип який я виділила з поміж інших є постійна реалізація програм навчання та самовдосконалення персоналу. Так, адже саме люди роблять певну продукцію, і є дуже важливим аспектам те, щоб ці особи були розумними, висококваліфікованими та компетентними для забезпечення процвітання підприємства. І було б дуже розумно, якби програми навчання та сомовдосконалення персоналу проводилися безпосередньо підприємством (яке знає, чого йому потрібно навчити працівників, чого воно від нього вимагає, відповідно до внутрішніх розпорядків), та на самому підприємстві.
І останній, але не менш важливий з поміж інших п’ятий принцип, є потреба організувати роботу таким чином, щоб кожен працівник підприємства брав участь у процесі трансформації(перетворень). Трансформація повинна стати особистою справою кожного співробітника підприємства. Я вибрала саме цей принцип, тому що вважаю, що кожний працівник, на кожній ланці повинен чітко розуміти коло своїх обовязків та вміти робити те, що від нього вимагають. А для цього потрібно знати всю організацію і з середини, повністю знати як воно функціонує та безпосередньо брати участь у житті підприємства. Адже неможливо брати участь у перетворені того, чого не розумієш.
Висновок
Навчальну практику я проходила майже місяць, і за цей час я побачила масу цікавого та нового для мене. На мою думку, саме важливе, що я для себе взяла є те, що я побачила і зрозуміла як функціонує організація і з середини, зрозуміла весь виробничий процес. Для мене це було досить цікавим, тому я сумлінно виконувала свої обов’язки практиканта.
У ході дослідження “життя” організації мною було виявлено деякі слабкі ланки. Але найбільш слабкою в підприємстві я вважаю саме систему збуту продукції. Тому що, цим питанням займається лише одна людина – начальник відділу збуту та постачання. Як ми бачимо, у його обов’язки входить ще й система постачання сировини. Це призводить до того, що він не може у всьому обсязі використати всі можливості збуту своєї продукції. Це є проблемою, яка потребує негайного вирішення.
Вивчаючи підприємство під час практики мені було б значно простіше та легше, якби я знала тоді той матеріал, який я знаю зараз. Більшу частину уваги я приділила б саме виробничому процесові та проблемі якості виробленої продукції зокрема. Так як з нашої першої пари з дисципліни ” Системи управління якістю ” я зрозуміла, що саме якість продукції є головним питанням, адже цього вимагає покупець. У своєму звітові з виробничої практики я меншу увагу приділила б аналізу фінансових результатів та фінансового стану ДП Шпанівського ЕЗХЕ адже саме на цьому питанні була зосереджена моя увага. Та й досліджувати виробничий сектор, на мою думку, значно легше, ніж вивчати фінансові питання. Тому структура мого звіту була б зовсім іншою.