розробників, полягає в такому. Працівник, який отримує заробітну плату, що відповідає граничному продукту, не дуже дорожить своєю роботою. Якщо виявиться несумлінне ставлення працівника до функціональних обов'язків або коли його буде спіймано на крадіжці чи обмані та звільнено, то йому не так уже іі складно буде знайти собі нову роботу з такою самою заробітною платою. Інакше ставитиметься до роботи працівник, який зпас, що його заробітна плата з кожним роком трудового стажу буде наближатися до рівноважного значення, а згодом і перевищить його. Це дисциплінуватиме працівника, спонукатиме його до сумлінної праці, «закріплюватиме» за фірмою.
Для роботодавця принципово важливо, щоб граничні витрати на робочу силу не перевищували граничного доходу, а тому «переплата», яку матиме працівник у кінці кар'єри, мас врівноважуватися тією «недоплатою», що практикується па початку кар'єри.
Спрощений варіант зростання заробітної плати протягом трудової кар'єри працівника показано нарис. 15.
Р,,
3---3{Р)
Рис. 15. Варіаіп зростання чаробїтпої плати протягом трудової' кар'єри
Умовні позначення рис. 15 означають: Р,„ ]\, |'|( відповідно рік початку, середини трудової кар'єри та виходу на пенсію; Гцр — граничний продукт праці працішіика у вартісному ішріпі, икиіі передбачається постійним протягом трудової кар"сри; 3 —- заробітна плата як лінійна функція трудового стажу, що зростає. 'Годі трикутник АБВ — це дохід фірми як результат «недоплати» працівникові на перших етагкіх його кар'єри, а трикутник НДН ¦-збиток, пов'язаний з переплатою, працівникові за період І\ — І1,,, які мають бути рівноважними.
Такій підхід до побудови системи оплати праці здебільшого влаштовує обидві сторони. Якщо на перших етапах кар'єри з'ясується, що працівник за особистими якостями чи за результатами
246
праці не відповідає встановленим вимогам, то його звільнення неНзавдасть фірмі відчутних збитків, а і він сам, як уже було сказаної:не дуже й побиватиметься. . ,'; і
І Іевні складнощі для роботодавця можуть постати в тому раз,коли працівник не захоче виходити на пенсію в момент Р„,;Пррте ідля збереження балансу доходів і збитків роботодавця в разі ри-*'й'користання такої системи в зарубіжних країнах розроблено 6пЩ.\ціальні пенсійні програми, відповідно до яких розміри пенсії гіе-"ребувають у прямій залежності від заробітної плати напередодні:виходу на пенсію і стажу роботи у фірмі. Цю залежність побудовівапо в такий спосіб, щоб працівникові було вигідно вийти на пен? ;сію точно в установлений строк. ; .". .,^і
Застосування цієї моделі оплати праці є найдоцільнішим наі. великих фірмах, які посідають міцні позиції на ринку. Працівник^ має бути впевненим, що потенційне прирощення заробітної плати забезпечуватиметься фінансовими можливостями фірми не' тільки Нині, але і в досить віддаленій перспективі. . - . '^»
7. Пріоритетне стимулювання досягнення якісних показників підтверджується також значною перевагою оплати розумової праці проти фізичної.
Так, заробітна плата працівників розумової праці в середньому перевищує заробіток робітників: у ФРН — на 20 %; Італії і Данії — на 22 %; Люксембурзі — на 44 %; Франції і Бельгії — на 61 %. Майстри порівняно з кваліфікованими робітниками одержують більше: у ФРН — на 15 %, Нідерландах — на 23 %, Франції — на 30 %, Бельгії — на 40 96,
У США керівники нижчих ланок (майстри, керівники груп, секторів) у середньому мають річний дохід у 1,5 раза вищий ніж промислові робітники. Дохід менеджерів середньої ланки в 2,5 раза вищий ніж у робітників. І цей розрив останнім часом зростає. Фірми влаштовують справжнє полювання на компетентних і перспективних керівників, приваблюючи їх високими станками.
Заслуговує на увагу досвід США щодо пріоритетного стиму-' лювання праці інженерних кадрів, який забезпечує талановитим і; перспективним інженерам можливість максимальної реалізації' своїх Інтелектуальних здібностей. За рівнем оплати праці інженерним кадрам належить тут одне з провідних місць. Так, згідно з даними обстеження працівників двохсот масових професій, проведеного Бюро статистики праці США, середньотижнева заробітна плата американських інженерів (603 дол.) майже у два рази перевищує середню заробітну плату робітників (309 дол.).
2-17