Завдання 4.
Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК).
До паливно-енергетичного комплексу входять підприємства з видобутку і переробки палива, виробництва і передавання електроенергії. На паливно-енергетичний комплекс припадає близько ¼ всього промислового виробництва країни. Від розвитку комплексу значною мірою залежить вся діяльність господарства. Серед паливно-добувних галузей провідною є кам’яновугільна, у виробництві електроенергії – теплоенергетична. Така специфіка паливно-енергетичного комплексу відповідає ресурсним можливостям України.
Паливна промисловість
Паливна промисловість є однією із найважливіших галузей промислового виробництва. Вона охоплює всі процеси видобутку і переробки кам’яного і бурого вугілля, горючого газу, нафти, торфу.
За останні десятиріччя структура видобутку палива в Україні змінилася. Якщо в довоєнні роки основне місце в ній займало вугілля (95%), то вже в 70-х роках його частка знизилась до 60% і значно зросла частка видобутку газу. У наступні роки ці зміни поглиблювалися. У 1999 р. на вугілля припадало близько 2/3 загального обсягу видобутку палива. Видобуток торфу та заготівля дров були незначними.
Вугільна промисловість включає видобуток, збагачення і брекетування кам’яного і бурого вугілля. Вугілля – не тільки паливо, а й сировина для виробництва багатьох цінних продуктів.
Кам’яне вугілля видобувають в Донбасі. У повоєнні роки його видобуток організовано також у Західному Донбасі, де частково здійснюється нове шахтне будівництво. Донбас – основний кам’яновугільний басейн країни. Тут нині щороку видобувають близько 70 млн. тонн вугілля, головним чином енергетичного.
У західній частині України – на півночі Львівської та південному заході Волинської областей – у повоєнні роки створено Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн. Вугілля басейну використовують на електростанціях. У місцях вуглевидобутку виросли нові міста і селища міського типу. Видобуток вугілля незначний – 3,5 млн. тонн. Запаси вугілля тут обмежені, тому найближчими роками передбачається закриття частини шахт. Але нині басейн відіграє дуже важливу роль – забезпечує вугіллям далеко розташовані від Донбасу західні райони України.
Буре вугілля видобувають переважно в Кіровоградській і Черкаській областях у межах Дніпровського буровугільного басейну. Це вугілля досить вологе і зольне, низькокалорійне. Його використовують у близько розташованих районах, оскільки перевезення на значні відстані нераціональне. Незначну кількість бурого вугілля видобувають також у Житомирській області.
Різкий спад видобутку основного виду палива України – кам’яного вугілля – призводить до ускладнення економічних і соціальних проблем, зокрема в Донбасі та Львівсько-Волинському басейні, а зниження рентабельності вуглевидобутку посилює ці проблеми.
Причин кризи у вугільній промисловості багато. Це – застаріле обладнання, виробка потужних пластів, що залягають близько від поверхні, брак коштів у країні для реконструкції шахт тощо.
Тим часом неможна не звернути увагу на те, що великий вплив на зниження вуглевидобутку і погіршення соціально-політичної ситуації в Донбасі мала економічна політика, що проводилася в радянський час щодо розвитку вугільної галузі.
Отже, українська держава одержала у спадок застарілу і технологічно відсталу матеріально-технічну базу і запущену сферу в Донбасі.
Нафтова промисловість спеціалізується на нафтовидобутку і нафтопереробці. Ці галузі виникли в Передкарпатті на початку другої половини ХІХ ст. в трьох місцях – у Бориславі, біля Надвірної і в районі Коломиї. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Передкарпаття стало відомим у світі центром видобутку рідкого палива.
Нафтопереробна промисловість є великою галуззю виробництва. В Україні працює шість нафтопереробних заводів: Кременчуцький, Лисичанський, Херсонський, Одеській, Дрогобицькій і Надвірнянський.
Потужність нафтопереробних заводів України дає змогу щорічно переробляти в 15 разів більше нафти ніж її добувається в країні. Підприємства галузі переробляють в останні роки близько 12-13 млн. тонн рідкого палива, що надходить переважно з Росії.
Газова промисловість України зародилася в Передкарпатті у 20-ті роки ХХ ст. До 50-х років це був основний район видобутку природного горючого газу в тодішньому СРСР. У 60-х роках газова промисловість почала швидко розвиватись в Дніпровсько-Донецькій западині на базі Шебелинського, Єфремівського, Хрестищенського та інших родовищ. Нестача власного газу компенсується за рахунок його доставки з Російської Федерації та Туркменістану.
Торф’яна промисловість розвинута у північній частині України, в районах зосередження основних запасів торфу (Чернігівська, Рівненська, Львівська, Житомирська, Волинська області). Торфу на паливо видобувається небагато, переважно для місцевих потреб.
Електроенергетика
Електроенергетика – галузь промисловості, що виробляє і транспортує електроенергію, забезпечує нею споживачів. Електроенергетика, продукція якої широко використовується в господарстві та населенням, - найбільший споживач палива.
Електроенергетика є базовою галуззю економіки України. Порівняно з іншими галузями промисловості вона працює найбільш стабільно, хоч знизила випуск продукції за останні десять років на одну третину. Особливо різко скоротилося електроспоживання в промисловості, будівництві, тобто в тих галузях, що зазнали найбільшого спаду виробництва.
Провідне місце у виробництві електроенергії належить тепловим електростанціям, далі йдуть атомні і гідроелектростанції.
Теплові електростанції. В Україні працює багато великих і середніх теплових електростанцій в усіх регіонах. Найбільшими з поміж них є Запорізька, Криворізька-2, Бурштинська та ін. Здебільшого великі ТЕС виробляють крім електроенергії ще й тепло для опалення міст. такі електростанції називаються теплоелектростанції.
ТЕС є найбільшими забруднювачами довкілля.
Атомні електростанції. В Україні працює чотири потужні атомні електростанції – у західній і центральній її частинах. Це Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька, Рівненська. П’ята Чорнобильська, була закрита в 2000 р. Найпотужнішою з них є Запорізька АЕС. На атомних станціях України працює 16 і будується 5 реакторів.
В Україні зосереджено 5% усіх атомних електростанцій світу. Подальший розвиток атомної енергетики залежатиме від багатьох причин, зокрема від того, коли будуть вводитись в експлуатацію близькі до завершення будівництва другий блок Хмельницької і четвертий блок Рівненської АЕС.
Гідроелектростанції посідають порівняно незначне місце в електроенергетиці України. Основний обсяг виробництва гідро електроенергії дає каскад дніпровських ГЕС: Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес, Каховська. У гірському районі Закарпаття споруджено середню за потужністю Теребле-Ріцьку ГЕС. Працюють також Дністровська ГЕС і Дністровська ГАЕС.