ВИСНОВКИ
Під час роботи над дипломною роботою було проведено аналіз низки законодавчо-нормативних документів, які регламентують порядок функціонування бюджетних установ, організацію ведення обліку та ревізії розрахунків з оплати праці установ, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
У результаті характеристики теоретико-методологічних засад організації обліку розрахунків із заробітної плати, наведено визначення та класифікацію заробітної плати трудових та цивільно-правових договорів, структуру заробітної плати бюджетної установи. Результатами дослідження теоретико-методологічних засад організації ревізії розрахунків із заробітної плати є наведена класифікація ревізії
У дипломній роботі, на матеріалах відділу освіти Володимир-Волинської держадміністрації охарактеризовано порядок документального оформлення та відображення в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, а також у фінансовій звітності бюджетної установи розрахунків з оплати праці, як наслідок – узагальнено порядок відображення в обліку та звітності інформації про розрахунки з оплати праці.
За наслідками аналізу організації процесу ревізії узагальнено зміст етапів фінансово-господарського аудиту у розрізі стадій та їх документальне оформлення також наведено методику проведення ревізії розрахунків з оплати праці бюджетної установи.
Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети та завдань дослідження та дають змогу зробити такі висновки:
Облік як основний засіб накопичення інформації, необхідної для координування виробничого процесу та основний важіль системи управління відіграє домінуючу роль в управлінні бюджетною установою. Достовірна та своєчасна інформація про функціонування установ є ключовою для дотримання виконання кошторису. Організація системи обліку та контролю розрахунків з оплати праці бюджетних установ в умовах ринкових відносин сприяє не лише підвищенню ефективності їх функціонування, а й стимулюванню заходів з економії всіх видів ресурсів, забезпечуючи їх раціональне використання.
Виходячи із вищенаведених висновків, здійснених на підставі узагальнення результатів теоретичної, практичної та дослідницької роботи з організації обліку та ревізії розрахунків з оплати праці у відділі освіти Володимир-Волинської райдержадміністрації можна внести такі пропозиції:
1. У частині організації бухгалтерського обліку загалом, в тому числі розрахунків з оплати праці, відділу освіти Володимир-Волинської держадміністрації необхідно розробити та видати на базовому підприємстві наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політнику бюджетної установи, з врахуванням рекомендацій, наведених у підрозділі 2.2.
2. У частині методики визначення розміру заробітної плати, яка підлягає нарахуванню працівникам бюджетної сфери необхідно зазначити, що заробітна плата працівникам відділу освіти з 1 вересня 2005 року розраховується виходячи з Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів (ЄТС). ЄТС передбачено 25 тарифних розрядів для працівників бюджетних установ, закладів та організацій. Діапазон ЄТС, тобто співвідношення між 1-м і 25-м розрядом, становить 1 : 3,35. Тарифний розряд конкретного працівника залежить від посади, складності роботи, рівня кваліфікації, освіти, стажу роботи, умов праці.
За основу ЄТС прийнято тарифну ставку (посадовий оклад) працівника I тарифного розряду, що дорівнює величині мінімальної заробітної плати.
Тобто, з 1 вересня 2005 року тарифна ставка (посадовий оклад) працівника бюджетної сфери визначається шляхом множення мінімальної тарифної ставки працівника I тарифного розряду на тарифний коефіцієнт, що застосовується до відповідного тарифного розряду.
Однак, відділу освіти Володимир-Волинської райдержадміністрації при розрахунках з оплати праці необхідно пам’ятати, що цей порядок розрахунку стосується лише тарифних ставок (посадових окладів). Порядок визначення розміру відповідних доплат, надбавок до посадового окладу змін не зазнав і визначається як добуток посадового окладу працівника на відповідний відсоток надбавки, доплати.
Зважаючи на те, що підвищення окладів працівників бюджетної сфери спричинює необхідність унесення змін до штатного розкладу бюджетної установи (так як застосування ЄТС позначається на заробітній платі практично всіх працівників бюджетних організацій), проте вносити окремі зміни щодо кожної посади, яку зачіпає підвищення, немає необхідності, а слід правильно затверджувати новий штатний розклад із новими посадовими окладами на момент підвищення окладів.
Крім того, підвищення посадових окладів впливає на порядок індексації грошових доходів населення, необхідність проведення якої передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». Як передбачено п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. № 1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі збільшення грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру, місяць, в якому відбулося збільшення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. При цьому індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не здійснюється.
Таким чином, бюджетні організації, що підвищують заробітну плату своїм працівникам, не провадять індексацію за місяць, у якому відбулось таке підвищення, і цей місяць буде новим базовим місяцем для розрахунку індексу інфляції наростаючим підсумком для проведення в подальшому індексації грошових доходів населення.
У разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів необхідно відкоригувати середній заробіток. Цю вимогу передбачено п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. У цьому випадку заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, нарахована до такого підвищення, коригується на коефіцієнт підвищення місячного посадового окладу (ставки заробітної плати).
Ураховуючи, що відповідно до ЄТС посадові оклади (ставки заробітної плати) працівників бюджетної сфери підвищуються не на один коефіцієнт, а на різні, то відповідно різні коефіцієнти необхідно застосувати до виплат, що враховуються при обчисленні середнього заробітку. Для цього потрібно визначати коефіцієнт підвищення місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) щодо кожного працівника.
3. У частині нарахування відпускних бюджетній установі необхідно враховувати, що відповідно до п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження враховуються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час; за суміщення професій та посад; за розширення зон обслуговування; високі досягнення у праці; умови та інтенсивність праці; вислугу років та інші доплати). До інших доплат належить і доплата до мінімальної заробітної плати.
Таким чином, до розрахунку відпускних необхідно включати доплату до мінімальної заробітної плати, а коригування такої доплати провадити не потрібно.
Вважаємо, що одержані у процесі написання дипломної роботи висновки та розроблені рекомендації доцільно запровадити в облікову практику для бюджетної установи.