Бузунов Р.А.
Деякі проблеми адаптації положень Болонського процесу в систему вищої освіти в Україні
Соцiально-економiчнi й політичні зміни в суспiльствi, змiцнення державностi України, входження її у свiтове спiвтовариство неможливi без структурної реформи нацiональної системи вищої освiти. Прiоритетним завданням для України є модернізація вищої освiти вiдповiдно до положень Болонської декларації. Одним iз напрямків гармонізації законодавства є впровадження кредитно-модульного навчання як новiтньої моделi органiзацiї навчального процесу. Це потребує проведення ретельного комплексного дослідження у цієї сфері.
Доповімо, що в ході комплексного дослідження кредитно-модульної системи було вивчено детермінуючий, історичний, семантичний, діалектичний та адміністративно-правовий її аспекти з огляду на іноземний досвід в цієї сфері. Зупинимося на деяких з них.
Історичний аспект кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Дослідження цієї проблеми показують, що виникнення Болонського процесу, зокрема модульних технологій та кредитної системи навчання є наслідками формування економічної сили держав Європи, що мали тенденцію спаду економіки порівняно із США. Нерозвиненість державних структур, які б мали забезпечити ринок праці в Європі стало на заваді якісному, цілеспрямованому та міцному формуванню господарчого сектору. Причиною тому стала неможливість швидко прилаштовуватися до мінливих потреб ринку праці в плані відсутності персоналу (робочої сили). Модульні системи (технології) навчання стали інструментом поповнення робочих місць належно підготовленими працівниками, які задовольняли потреби роботодавців. Завдяки модульним технологіям стала можливою підготовка працівників для будь-яких потреб держави, Європейського простору завдяки їх гнучким навчальним планам, діяльнісному самостійному підходу до отримання трудових навичок. Дослідження показали, що в деяких країнах Європи модульні технології у тому чи іншому вигляді були закріплені на законодавчому рівні. Крім того, слід відзначити, що в системі підготовки модульний підхід здійснює самі перші кроки. Виявляються істотні різночитання основного принципового поняття –„модуль” і недостатня ясність того - що є „модульне навчання”.
Семантичний аспект кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Дослідження семантичного аспекту та проведення понятійного аналізу терміну кредитно-модульна система організації навчального процесу дозволяє зробити висновок, що під кредитно-модульною системою організації навчального процесу слід розуміти сукупність заходів щодо нормативно-правового, науково-методичного та організаційного забезпечення певного типу (моделі) організації навчального процесу, що складається з двох взаємопов’язаних складових: кредитної системи навчання та гнучкої технології навчання, де в якості останньої може бути використана і модульна система (технологія) навчання через реалізацію будь-якого її виду, наприклад модульно-рейтингової системи (технології) навчання, що є одною з провідних. Крім того, кредитно-модульна система організації навчального процесу є явищем правовим, бо вона відбивається у підзаконних нормативно-правових актах України і її запровадження так чи інакше пов’язують із дією міжнародних нормативних актів, функціонування державного управління в сфері вищої освіти України. Можна визначити кредитно-модульну систему організації навчального процесу як складне освітньо-соціальне та правове явище. З одного боку вона являє собою світову інтегративно-освітню тенденцію, що покликана сприяти підвищенню якості освіти, конкурентоспроможності, мобільності та гарантії працевлаштування випускників в Україні. З іншого боку, вона є системою, яка підлягає керуванню відповідними органами державної виконавчої влади в сфері освіти відповідно до вимог законодавчої бази України. Кредитно-модульна система організації навчального процесу є однорідною сутністю щодо загального поняття організації навчального процесу, з чого стає за можливе її врегулювання подібним нормативно-правовим актом (в нашому випадку, Положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу, яке повинне бути затверджено наказом Міністерства освіти та науки України).
Адміністративно-правовий аспект кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Правильне розуміння сутності механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу є найважливішим чинником адаптації та належного запровадження вимог Болонського процесу до вищої освіти України. Вирішення цієї проблеми дозволить у подальшому забезпечити належне функціонування цієї системи, за рахунок вдосконалення законодавства в цій сфері.
Окрім цього, без з’ясування сутності цього механізму не уявляється можливим подальше дослідження його складових елементів.
Автором проведено ґрунтовне узагальнення базових визначень механізму адміністративно-правового регулювання, які існують в теорії адміністративного права та на основі цього пропонується власне сформульоване автором визначення механізму адміністративно-правового регулювання кредитно-модульної системи організації навчального процесу, під яким слід розуміти цілісну сукупність правових засобів (елементів механізму адміністративно-правового регулювання), за допомогою яких здійснюється імперативно-нормативне та дозвільно-регламентуюче впорядкування щодо запровадження, організації і функціонування елементів кредитно-модульної системи організації навчального процесу, внаслідок чого відбувається вплив на суспільні відносини у сфері діяльності цієї системи з метою належної правової взаємодії суб’єктів і об’єктів в межах самокерованої системи, якою є вищий навчальний заклад.
Отже, для належної адаптації вимог Болонського процесу, зокрема запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні слід здійснювати постійний моніторинг за цією проблемою, розпочинати комплексні дослідження та особливу увагу приділяти іноземному досвіду в сфері застосування кредитно-модульної системи. Основна проблема — фінансування процесу вступу України в європейський освітянський простір, а також наближення вузу до свого студента, споживача навчальних послуг, технологій, як це відбувається у багатьох європейських країнах [3, с. 7].
Важливою проблемою є забезпечення переходу до нової вищої освіти суспільства. Сформовані погляди пересічного громадянина на освіту, суспільна освітня свідомість повинна спрямовуватись на прийняття нового у здобутті вищої освіти. Виникає необхідність у створенні базових технологічних центрів для методичного забезпечення вузів у перехідний період.