процесів, показати притаманні їм внутрішні залежності, зв'язки та закономірності, виявити їх "таємничу природу".
Видатний англійський дослідник:
* Перейшов від емпіричного опису економіки до виявлення причиннихзалежностей її функціонування, застосування методу наукової абстракції. Одним ізперших В. Петті висловив ідею про необхідність пізнання об'єктивних економічнихзаконів, які він порівнював із законами природи. При цьому вчений різко виступавпроти державної регламентації господарського життя, яка, на його думку,суперечить законам природного порядку.
* Започаткував математизацію економічного аналізу та економіко-ста-тистичніметоди пізнання. Маючи неабиякі математичні здібності, вчений вперше доповнивпростий збір інформації її кількісним аналізом і здійснив спробу дати кількіснуоцінку господарським явищам свого часу, "...замість того, щоб використовуватилише слова у порівняльному та найвищому ступені й умоглядні аргументи, — писавВ. Петті, — я став на шлях вираження своїх думок на мові чисел, мір іваг"[6, с. 156].
З ім'ям англійського дослідника пов'язане створення основ нової наукової дисципліни — економічної статистики ("політичної арифметики"), перші спроби застосування економіко-статистичних досліджень, ідея вибіркових соціологічних опитувань, аналізу демографічних показників тощо.
* Подолав меркантилістські уявлення про суть багатства та джерела йогопримноження. У праці "Слово мудрим" (1664) вчений навів перелік предметів, які,на його думку, становлять багатство країни: земельні угіддя, будівлі, худоба,кораблі, золоті й срібні монети, посуд, меблі, запаси різних товарів, коштовнекаміння тощо. Таким чином, дослідник вбачав багатство країни у сукупностірухомого та нерухомого майна, створеного людською працею. Розвиваючи своїекономічні міркування, він стверджував, що основою господарського добробутунації є сфера виробництва, а торгівля відіграє роль "вен і артерій, які розподіляютьтуди і назад кров і поживні соки державного тіла, а саме продукцію сільськогогосподарства і промисловості" [ 6, с. 156 ].