Мета роботи – вивчити запиленість повітря, дисперсію пилу, ефективність пилоочистки.
Виробничий пил – це тонко дисперсні тверді частинки, які здатні знаходитись у зваженому стані в повітрі. Ці частинки можуть утворюватись за різних виробничих процесів: дробленні, розпилюванні, різанні, шліфуванні, поліруванні, транспортуванні, перемішуванні, упакуванні сипучих матеріалів, горінні, зварюванні тощо.
При оцінці токсичної дії пилу враховуються такі фактори: хімічний склад, дисперсність, форма частинок, розчинність у воді. Найбільшу небезпеку являє пил з розміром частинок до 5 мкм.
Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом всієї робочої діяльності не може викликати захворювань або відхилень стану здоров’я.
ГДК наводяться в Санітарних нормах проектування промислових виробництв ( СН 245-71) і Державному стандарті ДЕСТ ССБН 12.І.005-76 “Повітря робочої зони”.
Гранично допустимі концентрації аерозолів:
Вапняк - 6 мг/м3 ;
Цемент - 6 мг/м3 ;
Тальк - 4 мг/м3 ;
Кварц - 3 мг/м3 ;
Скло - 4 мг/м3 .
Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим, розрахунковим, електричним або фотоелектричним методом.
Седиментаційний метод заснований на осіданні в рідкому середовищі частинок пилу, всі фракції якого перед початком вимірювань рівномірно розподіляються по об’єму рідини.
Ефективність роботи пилоуловлювача розраховується за формулою:
? = Qy /Qn * 100%,
Qn – маса пилу, який подається в пилоуловлювач, г ;
Qy – маса пилу, уловленого пилоуловлювачем, г .
Визначення запиленості повітря
Зважити фільтр на аналітичних вагах з точністю до четвертого знаку після коми і встановити його у патрон.
Увімкнути вентилятор для створення пило повітряної суміші у камері.
Увімкнути насос і встановити реостатом по реометру задані витрати повітря.
Прокачати через фільтр задану кількість пило газової суміші протягом 5-20 хв.
Зважити фільтр після досліду з точністю до четвертого знаку після коми.
Виміряти температури повітря і барометричний тиск у кімнаті.
Заповнити таблицю 1 та зробити висновки.
Таблиця 1
Результати виміру запиленості повітря
№ п/п
Назва речовини
Клас небезпеки
Температура повітря в приміщенні
Тиск, мм рт.ст.
Маса фільтра, г
Маса затрима-ного пилу, мг
Тривалість досліду, хв
Обєм повітря, який пройшов через фільтр, м3
Фактична концентра-ція пилу, мг/м3






до відбору пилу
після відбору пилу





 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Визначення дисперсності пилу
Встановити циліндр у вертикальне положення.
За формулою Стокса вичислити моменти відбору проб з циліндра на висоті 20 см від поверхні рідини.
? = 18*1010* ?*h/(( ?? – ?р)*g*?),
де ? – динамічна в’язкість, Нс/м2, h – висота падіння частинок, см, ?р – густина рідини, кг/м3, ?? – густина матеріалу частинок, кг/м3, g – прискорення сили тяжіння, м/с2, ? – діаметр частинки, мкм.
Приготувати 0,5 л суспензії пилу у воді; масова концентрація пилу 0,5 – 1 %. Після збовтування суспензії у колбі піпеткою відібрати 10 мл суспензії і злити у бокс, поставити на випарування. Залити суспензію у циліндр і включити секундомір.
Через розраховані проміжки часу відібрати по 10 мл проби з рівня, на 20 см нижчого від поверхні рідини, зливаючи їх в окремі бокси. В сушильній шафі випарити рідину і визначити масу пилу в кожній з відібраній пробі.
Розрахувати масову концентрацію пилу, розміри частинок якого менші гідравлічно еквівалентного діаметру:
(С1-С2/С0 )* 100%,
де С1 – маса пилу у першій ( попередній) пробі, мг, С2 – маса пилу у другій (наступній) пробі, мг, С0 – маса пилу в початковій суспензії, мг.