8. Канали розповсюдження реклами
Інформація може поширюватись різними каналами, серед яких можна виділити наступні;
пряма (поштою);
через пресу;
у вигляді друкованої інформації;
екранна реклама;
реклама на транспорті;
реклама на місці продажу;
зовнішня реклама.
Кожному з цих каналів властиві специфічні переваги та обмеження.
1. Головним засобом реклами є газети, їхні переваги загальновідомі: оперативність, охоплення місцевого ринку. Що ж до обмежень, то вони пов’язані з невисокою якістю відтворення, порівняно невеликою аудиторією, нетривалістю існування.
2. Друге місце за популярністю займає телебачення, в якому поєднується зображення, звук, рух, високий ступінь привернення уваги, широта охоплення, безпосередній чуттєвий вплив. Водночас телебаченню властива висока вартість, перевантаженість рекламою, миттєвість рекламного контакту.
3. Третє місце за популярністю належить прямому каналу.
Десять очевидних переваг прямої реклами:
пряму рекламу можна зорієнтувати на конкретних осіб, конкретний ринок;
прямій рекламі можна надати особистий характер, аж до абсолютної конфіденційності;
пряма реклама – це індивідуальне звернення одного рекламодавця, не конкуруюче з жодною іншою рекламою, ні з редакційними матеріалами;
- пряма реклама не обмежується місцем і форматом;
4. Бути самим собою.
5. Звернення до журналів обіцяє високу якість відтворення, високу вибірковість, достовірність, престижність, тривалість існування, значну кількість „вторинних читачів”. Слабкими сторонами журнальних звернень є велика тривалість в часі між появою реклами та місцем покупки.
6. Зовнішня реклама приваблює своєю гнучкістю, високою частотою вторинних контактів, помірною вартістю, порівняно невеликою конкуренцією, обмеженістю творчої різноманітності.
При визначенні часу виходу реклами необхідно брати до уваги те, скільки разів і в який період року дане оголошення буде показане споживачеві. Не треба доводити споживача до роздратування своєю настирливістю.
9. Результативність рекламних заходів
Результативність рекламних заходів оцінюється тим, наскільки повно вдалося досягти поставлених фірмою цілей.
Існують основні принципи, дотримання яких рекомендується при оцінці ефективності рекламних заходів:
1. Використовувати тільки ті дані, які пов'язані з цілями рекламування.
2. Перш ніж проводити аналіз, необхідно дійти згоди в тому, як будуть використовуватися результати.
3. Бажано поєднувати різні методи аналізу та вимірювань, оскільки застосування якогось одного, як правило, недостатнім.
4. Система перевірки повинна базуватися на прийнятті рішень споживачами – особливо це стосується стимулів, наочності змісту, відповідної поведінки.
5. Необхідно зважити на використання повторної реклами.
6. При порівнянні альтернативних рекламних оголошень кожне потребує однакового ступеня підтримки.
7. Слід уникати пристрастей та упередженості.
8. Необхідно чітко визначити принципи вибірки реклами.
9. Ретельна перевірка мусить бути точною, надійною, тобто такою, що повторюється з однаковими результатами. Наведені принципи відкривають шлях до вибору методів ефективності рекламної програми. Виміри комунікативної ефективності дають можливість визначити ступінь сприйняття рекламних оголошень. Так, ефективність реклами, яка розсилається, оцінюється числом листівок, які повернулися із запитами на інформацію. Аналізуючи відповіді на поставлені запитання можна з’ясувати, яку реакцію викликало оголошення загалом, його ілюстрація, текст – негативну, нейтральну чи позитивну. Ефективною вважається реклама, яка діє у наміченому рекламодавцем напрямі і створює позитивне ставлення до пропонованого товару.
Торг і вільну ефективність можна виміряти за допомогою кількох методів. Один з них – порівняння обсягів продажу з витратами на рекламу за певний період. Другий визначення ефективності реклами за показниками:
зміна популярності товарів підприємства внаслідок рекламування;
зміна кількості продажу, зумовлених рекламою;
витрати на рекламу віднесені на 1000 споживачів;
процент споживачів, що звернули увагу на рекламу.
10. Популярність реклами
Популярність реклами можна пояснити такими положеннями:
реклама може привабити великий і географічне розпорошений ринок;
для друкованих джерел інформації тираж доповнюється передачею видання від одного читача до іншого;
витрати на одного глядача чи читача відносно низькі;
використовується широкий діапазон засобів реклами;
цілі підприємства, його можливості, можуть бути пов'язані з найбільш адекватним засобом реклами;
підприємство має можливість контролювати зміст рекламного звернення, графічне оформлення, час, розмір, тривалість тощо;
у друкованій рекламі споживачі можуть повторно вивчати зміст звернення;
рекламні оголошення збільшують кількість глядачів, читачів;
реклама сприяє активізації персонального продажу товару на ринку.
До слабких сторін рекламної діяльності можна віднести:
недостатню гнучкість, рекламні оголошення важко пристосувати до потреб та особливостей споживача;
значна частина аудиторії, до якої звернена реклама, може бути байдужою до неї;
деякі види реклами потребують великих витрат на її виробництво;
більшість рекламних оголошень не містять значного обсягу інформації через короткочасність в ефірі;
складно спрацьовує зворотній зв’язок, бо реклама носить не особистий характер.