6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
6.1. Поточний контроль знань студентів
Об’єктом поточного контролю знань студента є такі види його поточної навчальної діяльності:
а) відвідування семінарських і практичних занять та активність роботи протягом семестру;
б) виконання модульних лабораторних робіт.
Уся діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної поточної діяльності студента спирається на метод експертних оцінок.
1. Відвідування занять та активність роботи студента оцінюється не більше 20 балів за семестр.
1.1. Відвідування занять — 1 бал за кожне заняття;
1.2. Доповідь з теоретичного питання теми та застосування методики виконання практичного завдання — від 0 до 10 балів за критеріями, поданими в таблиці.
Оцінка
Критерії


2. Виконання двох модульних лабораторних робіт — від 0 до 10 балів за кожну модульну роботу.
Згідно з даною системою оцінювання результатів поточного контролю на кожному занятті студент може виступати з відповіддю лише на одне питання теми дисципліни, але він може виступати з доповненням та уточненням відповідей інших студентів. У цілому за відвідування занять та активність роботи студент потенційно може отримати за семестр більше 20 балів, але йому буде зараховано не більше 20 балів.
Протягом семестру студент має зробити дві модульні лабораторні роботи, що дає йому можливість максимально отримати 20 балів.
За результатами поточного контролю знань кожний студент за весь семестр може максимально отримати 40 балів. Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у чотирибальну шкалу. Якщо за виконання завдань, передбачених поточним контролем, за весь семестр студент отримав менше 20 балів, він не допускається до іспиту. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин студент має право за дозволом декана виконати їх до останнього семінарського (практичного) заняття.
6.2. Оцінювання результатів складання іспиту
Екзаменаційний білет з дисципліни містить 6 завдань, з яких три теоретичні і три практичні.
На іспит виносяться вузлові та комплексні питання дисципліни, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх під час виконання практичних завдань.
Відповідь студента на кожне із 6 завдань екзаменаційного білета оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів за такими критеріями:
10 балів — студент безпомилково, повною мірою розкрив теоретичне питання; продемонстрував знання методики і правильно її застосував під час виконання практичного завдання;
5 балів — студент на теоретичне питання дав правильну, але неповну відповідь або повну відповідь з несуттєвими помилками; методику виконання практичного завдання в основному витримав, але припустився несуттєвих помилок;
0 балів — студент не розкрив суттєві елементи теоретичного питання; не володіє методикою виконання практичного завдання.
У підсумку результати складання іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. При цьому максимальна кількість балів за відповіді на три теоретичні питання становить 30 балів, на три практичні завдання також 30 балів.
6.3. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань і не може перевищувати 100 балів. При цьому результати поточного контролю враховуються в загальній підсумковій оцінці лише за умов, якщо вони оцінені на 20 і більше балів. Результати виконання екзаменаційних завдань враховуються в загальній підсумковій оцінці лише за умов, якщо екзаменаційні відповіді оцінені не менш ніж у 30 балів. У разі коли за результати складання іспиту студент отримав менше ніж 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за іспит та незадовільну загальну підсумкову оцінку. У такому разі результати поточного контролю теж не враховуються.
До заліково-екзаменаційної відомості результати поточного контролю, іспиту і загальна підсумкова оцінка заносяться за 100-бальною системою.
Переведення 100-бальної системи оцінювання в чотирибальну здійснюється за такою шкалою:
«відмінно» — 85—100 балів;
«добре» — 65—80 балів;
«задовільно» — 50—60 балів;
«незадовільно» — менше 50 балів.
Оцінка в чотирибальній системі виставляється в заліково-екзаменаційній відомості поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною системою.
7. ЛІТЕРАТУРА
1. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України: Прийнятий 23 березня 2000 р.
2. Айвазян С. А., Мхитарян В. С. Прикладная статистика и основы эконометрики: Учебник. — М.: ЮНИТИ, 1998.
3. Белецький В. М., Бакуменко В. Д. Моделювання макроекономічних процесів. — К.: УАДУ при Президентові України, 1998.
4. Боровиков В. П., Ивченко Г. И. Прогнозирование в системе STATISTICA в среде Windows. Основы теории и интенсивная практика на компьютере: Учеб. пособие. — М.: ФиС, 1999.
5. Гальперин В. М. и др. Макроэкономика. — СПб.: Эконом. школа, 1994.
6. Кобелев Н. Б. Практика применения экономико-математических методов и моделей: Учеб.-практ. пособие. — М.: Финстатинформ, 2000.
7. Лук’яненко І., Краснікова Л. Економетрика: Практикум з використанням комп’ютера. — К.: Знання; КОО, 1998.
8. Науменко В., Панасюк Б. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки. — К.: Глобус, 1995.
9. Практикум по эконометрике: Учеб. пособие для экон. вузов / Под ред. И. И. Елисеевой. — М.: ФиС, 2001.
10. Прогнозування і розробка програм: Методичні рекомендації / За ред. В. Ф. Бесєдіна. — К.: Науковий світ, 2000.
11. Равікович Є., Присенко Г. Макроекономічне прогнозування: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002.
12. Секторальні моделі прогнозування економіки України / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця. — К.: Фенікс, 1999.