Конспект лекції з курсу “Організація та проведення робіт, пов’язаних із захистом інформації з обмеженим доступом” для студентів базового напрямку 6.1601 “Інформаційна безпека”.
ТЕМА: РОЗМІЩЕННЯ, ОБЛАДНАННЯ І ОХОРОНА РЕЖИМНО – СЕКРЕТНИХ ОРГАНІВ. Затверджено на засіданні кафедри “ Інформаційна безпека ” Протокол № ___ від ___.___.2009 р.
Львів - 2009
ЗБЕРІГАННЯ НОСІЇВ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Організація зберігання носіїв секретної інформації. Забезпечення надійного зберігання носіїв секретної інформації - найважливіше завдання режимно - секретних органів, а також всіх осіб, що мають відношення до державної таємниці. Зберігання носіїв секретної інформації організовується таким чином, щоб виключити будь-яку можливість несанкціонованого доступу до них осіб, які до цих носіїв не мають ніякого відношення. При організації зберігання носіїв секретної інформації необхідно виходити з того, що “особливої важливості” і “цілком таємні” носії повинні зберігатись в більш надійних сховищах, а носії інформації з грифом “особливої важливості” - взагалі окремо. Основний принцип зберігання носіїв секретної інформації - персональна відповідальність за їх схоронність, тому в режимно - секретному органі, в залежності від розподілення функціональних обов’язків, за кожним його працівником закріплюється обумовлена кількість сейфів, в яких зберігаються носії секретної інформації, що за ним рахуються. Носії секретної інформації повинні зберігатись в сейфах, металевих шафах і ящиках. В спеціальних сховищах (спецсховищах) носії секретної інформації можуть зберігатись на відкритих стелажах, якщо за сховище в цілому відповідає одна особа. В сейфах, металевих шафах, спецсховищах, призначених для зберігання носіїв секретної інформації, забороняється зберігати цінності, зброю, речі і предмети, які не мають відношення до носіїв секретної інформації. Види сховищ та їх облік. Для зберігання носіїв секретної інформації застосовуються, як правило: сейфи різноманітних типів, металеві шафи і спецсховища. Сейфи, металеві шафи і спецсховища повинні мати надійні запори і пристосування для опечатування. Пристосування для опечатування повинно закривати замочний отвір так, щоби після опечатування сейфа(шафи) не можна було вставити в неї ключ і відкрити замок не порушуючи відбитку печатки. Пристосування або бирка для опечатування сейфа повинна мати заглиблення по розміру печатки, в яке накладається мастика. Нитки, що застосовуються для опечатування, не повинні мати обривів та вузлів. В установах всі сейфи, в яких постійно або тимчасово зберігаються матеріальні носії секретної інформації, а також ключі від них повинні обліковуватись режимно - секретним органом і закріплюватись за відповідальними особами. Облік ведеться в спеціальному журналі. При заповненні журналу на кожне сховище необхідно відводити по декілька рядків, з тим, щоби можна було в подальшому здійснювати записи про передачу сховищ (сейфів) іншим відповідальним особам. На кожний сейф наклеюється табличка, в якій вказується: номер сейфа (береться з журналу обліку сейфів); прізвище та ініціали відповідальної особи; номер печатки, якою запечатується сейф; черговість виносу на випадок пожежі або іншого стихійного лиха. При визначенні черговості спасіння документів необхідно виходити з двох черг виносу. В першу чергу необхідно виносити сейфи з найбільш важливими документами, а також журналами обліку, з тим, щоби в разі втрати документів по журналам обліку можна було визначити, які документи втрачені. Передача сейфів іншим відповідальним особам здійснюється через режимно - секретний орган. В разі виїзду відповідальної особи у відрядження, відпустку, на лікування, їхні сейфи у тимчасове користування іншим особам не передаються. Ця вимога не розповсюджується на працівників режимно - секретних органів, які при тимчасовому вибутті передають секретні документи, що за ними рахуються іншим працівникам РСО за актами, разом з сейфами, в яких зберігаються ці документи.
Ключі від сейфів. До всіх сейфів обов’язково повинно бути по два екземпляри ключів. Секрети замків повинні бути різними, тобто, в установі не повинно бути однакових замків, не можна, щоби один ключ підходив до інших замків. Робочі екземпляри ключів знаходяться у виконавця, а запасний здається в режимно - секретний орган в опечатаному виді (в конверті, пеналі тощо). На конверті вказується номер сейфа(шафи), прізвище виконавця відповідального за сейф, номер печатки, якою запечатаний конверт і опечатується сейф. Всі ключі від сейфів зберігаються в одному із сейфів РСО, в цьому ж сейфі зберігаються і ключі від інших сейфів режимно - секретного органу. Запасний ключ від цього сейфа в опечатаному виді передається на зберігання керівнику установи разом із запасними ключами від приміщень режимно - секретного органу. Робочі екземпляри ключів від приміщень режимно - секретного органу і від сейфа де зберігаються інші ключі в кінці робочого дня передаються в опечатаному пеналі черговому по установі або начальнику караулу охорони установи під розпис в спеціальному журналі. Сейфи РСО і приміщення опечатуються різними печатками. Зберігання матеріальних носіїв секретної інформації в сейфах, від яких загублені ключі, забороняється. З часу виявлення втрати ключів, документи з цих сейфів вилучаються і зберігаються в інших сейфах до заміни(переробки) замка в цьому сейфі. Заміна(переробка) замків і виготовлення нових ключів до них проводиться спеціально виділеними для цього особами, які мають допуск до державної таємниці. Заміна(переробка) замків оформлюється актом, в якому вказується де и хто переробив секрет замка, найменування і номер сейфа, кількість виготовлених ключів. Акт підписується особою, яка виконувала роботу та начальником режимно - секретного органу і затверджується керівником установи. Акт постійно зберігається в режимно - секретному органі. В журналі обліку сейфів робиться запис про проведену роботу і вказується номер і дата акту.
