Для вивчення стану й використання засобів та їхніх джерел застосовують способи та прийоми обліку, які становлять суть методу бухгалтерського обліку.
Метод бухгалтерського обліку — система способів безперервного відображення та узагальнення об'єктів обліку за якісно однорідними ознаками.
Основними елементами методу бухгалтерського обліку є:
документація;
інвентаризація;
калькуляція;
оцінка;
рахунки;
подвійний запис;
баланс;
звітність.
Документація — спосіб первинного спостереження за господарськими операціями та обґрунтування бухгалтерських записів.
До обліку приймають лише правильно оформлені документи, складені згідно з вимогами Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 1999 р. № 996—XIV. Форми первинних документів затверджують Міністерство фінансів України і Міністерство статистики України.
Показники, що характеризують господарські операції, фіксуються в документі й надають йому юридичної сили, мають назву «реквізити*.
Обов'язковими реквізитами документів є: найменування документа (рахунок, накладна, касовий ордер); дата його складення (місяць зазначають буквами); опис змісту господарської операції (в натуральному та вартісному вираженні), підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій і правильність оформлення документів.
У бухгалтерії первинні документи підлягають перевірці з формальної (використання бланка відповідної форми, заповнення всіх реквізитів) та арифметичної (рахункової) точки зору і за фактом проведення (законність і доцільність здійснення операцій).
Допущені в первинних документах помилки (за винятком касових і банківських) виправляють коректурним способом: неправильний текст або цифру закреслюють так, щоб можна було прочитати закреслене; зверху надписують правильно текст або цифру, застерігаючи написом «Виправлено» із зазначенням дати та підписами осіб, що підписували документ раніше. Відповідальність за неправильно оформлений документ покладають на осіб, що його склали та підписали.
Інвентаризація — перевірка відповідності фактичної наявності засобів з даними бухгалтерського обліку, виявлення необлікованих цінностей, розкрадань.
Принцип інвентаризації: ¦Прийшов, побачив, записав».
Інвентаризацію проводять в обов'язковому порядку в строки, передбачені законодавством; за зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передання справ); за встановлення фактів крадіжок, після стихійних лих тощо відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11. 08. 1994 р. № 69.
Калькуляція — спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт.
Калькулювання собівартості дає змогу виявляти й аналізувати витрати на виробництво продукції та послуг, обґрунтовано встановлювати ціни. У процесі калькулювання обчислюють собівартість продукції, яка є базою для визначення ціни виробленої продукції, виконаних робіт і послуг.
На практиці калькуляцію оформляють у вигляді таблиці — кошторису витрат.
Наприклад, кошторис витрат на ремонт квартири:
Вартість шпалер
50,0 грн.

Вартість клею
3,0 грн.

Зарплата робітника
40,0 грн.

Інше
10,0 грн.

Усього
103,0 грн.

Калькуляційні таблиці складають на основі нормативних документів, що передбачені для кожної галузі виробництва.
Оцінка — спосіб вартісного вимірювання господарських явищ, що обліковуються. Математичне вираження цього способу є таким:
Кількість
Ціна за одиницю
Вартість
У діяльності підприємства виділяють:
купівельну вартість — вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
продажну вартість — вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар;
собівартість готової продукції або послуг — суму виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві.
Обов'язковою умовою під час оформлення первинних бухгалтерських документів є відображення вартості господарської операції. Лише таким чином оформлені документи можна записати на рахунки.
Рахунки — засіб групування та поточного обліку наявності й використання активів, зобов'язань і капіталу.
Процес відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку здійснюють за допомогою подвійного запису.
Подвійний запис — метод, згідно з яким кожна господарська операція має бути відображена на дебеті одного і на кредиті іншого рахунка.
Баланс — метод групування та відображення у грошовій формі активів, зобов'язань і капіталу на відповідну дату.
Звітність — сукупність затверджених у встановленому порядку звітних форм, які об'єднують комплекс систематизованих показників, що характеризують виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємства за відповідний період.
Завдання звітності — узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку і надання користувачам своєчасної та правдивої інформації про діяльність підприємства для прийняття управлінських рішень. Порядок складання, обсяг річної бухгалтерської звітності регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.