Структура політології
історія політичних учень
теорія політики
прикладна політологія
Історія політичних учень досліджує зародження, становлення і розвиток політичних поглядів, ідей, теорій тощо протягом усього періоду існування державне організованого суспільства. Основними етапами цієї історії є Стародавній світ, Середньовіччя, Відродження, Новий і Новітній час.
Теорія політики вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи:
концепції політики і влади;
теорії політичної системи і процесів;
моделі політичної участі й лідерства;
теорії формальних і неформальних інститутів політики — державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт;
теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.
Прикладна (практична) політологія безпосередньо стосується процесів здійснення політики:
розробка політичних технологій;
прийняття політичних рішень;
проведення виборчих кампаній, політичної реклами;
врегулювання політичних конфліктів;
проведення політичних переговорів;
лобіювання;
політичні прогнозування, планування й консультування;
методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.
Окрему галузь науки складає порівняльна, або компаративна (від лат. порівняльний) політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох. У структурі політології розрізняють також емпіричний і теоретичний рівні та аспекти знань і досліджень. HYPERLINK "http://st.zu.edu.ua/polit/lekciya_1.htm" \l "top#top"
Організаційну структуру політики формують різноманітні інститути публічної влади (держава, партії, рухи, керівні посадові особи різних рівнів; політичні та правові норми, програми партій тощо), які надають їй стійкості, стабільності й дозволяють свідомо регулювати поведінку людей у цій сфері суспільного буття.
Оскільки політика – це діяльність, то вона органічно включає сукупність соціальних суб’єктів. Останні становлять соціальну структуру суспільства, яка постає з’єднувальною ланкою між політичною, економічною і духовною підсистемами суспільства. Реальним суб’єктом політики є той, хто залишає слід у політичному житті, хто спроможний визначити зміст політичних відносин, хто в цілому займає активну позицію. У політиці виділяють чотири рівні суб’єктності: а) цілісна, організована, велика суспільна група, утворена на основі етнічної або соціально-класової диференціації (нація, суспільний клас, населення якої-небудь території, демографічна група тощо); б) організація великої суспільної групи (державні інститути, партії, рухи, професійні спілки, організації та ін); в) органи і ланки політичних організацій від “центру” до “місць”; г) конкретний індивід (визначна особа, звичайна людина-виборець).
Інакше складові політики висвітлюють галузі політики – внутрішня і зовнішня. Вони різні за своєю спрямованістю. Наприклад, внутрішня і зовнішня політика держави. Отже, галузі політики характеризують процеси, які розгортаються в середині, а також за межами певної системи суспільного життя.
У межах зазначених галузей дослідники розрізняють сфери політики – економічну, соціальну, національну, демографічну, духовно-культурну, екологічну та інші. Їх здійснюють відповідні суб’єкти політики залежно від властивих їм інтересів.
Схема 1.2.
Політологія: об’єкт, предмет і структура
SHAPE \* MERGEFORMAT Об’єкт: політична сфера, політичне життя, політичні проблеми, події, прогнози, „технології політичних процесів”
Предмет: закономірності становлення, функціонування, зміни політичної влади
Методи: діалектико-матеріалістичний, нормативно ціннісний, функціональний, біхевіористський, культурологічний, системний, порівняльний, соціальний, загальнонауковий
Закономірності: виникнення, функціонування і розвитку політичних процесів та концепцій, становлення, функціонування і зміни політичної влади, системи, режиму
Категорії: політика сфера, політичні інтереси, політичні цінності, політична влада, політична система, політичний режим, державний лад, політичні відносини, політична культура, суб’єкт політики
Принципи: пріоритет загально людських цінностей, врахування політичних реальностей, врахування даних інших наук
Зміст: політичні ідеї, політична практика, політична система, політичні процеси, політичні суб’єкти, міжнародна політика, політичні рішення, політичне прогнозування
Структурні елементи

Категорії політики
Структурні
Політичний рух
Політична організація
Політична суб’єктність
Політична ідеологія
Політична культура
SHAPE \* MERGEFORMAT Політична організація, що відображає роль інститутів публічної влади як центрів управління й регулювання суспільних процесів
Політична свідомість, яка характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх владно значущих інтересів
Політична діяльність, що виступає різновидом соціальної активності суб’єктів, дії яких відбивають реалізацію ними своїх політичних статусів
Політичні відносини,
що відбивають стійкий характер взаємозв’язків суспільних груп між собою та інститутами влади
Політичний інтерес
є внутрішнім, усвідомленим джерелом політичної поведінки, що спонукає людей до постановки певних політичних цілей та здійснення конкретних дій для їх досягнення
ПОЛІТИКА