Варіант №13 Тести 1-б; 2-в. 1. Референдум та плебісцит Особливим інститутом демократії є референдум як один із засобів демократичного управління державними справами. Референдум — засіб вирішення шляхом голосування кардинальних проблем загальнонаціонального і місцевого значення (прийняття конституції, інших важливих законів або внесення до них змін, а також інших рішень з найважливіших питань). Референдуми за предметом проведення: конституційний — на всенародне голосування виноситься проект конституції або конституційні поправки; законодавчі — на всенародне голосування виносяться проект закону або чинний закон; консультативний — проводиться з метою виявлення громадської думки щодо принципового питанню державного життя. Референдуми за ступенем обов'язковості проведення: обов'язковий — предметом референдуму є питання, віднесені Конституцією до виключного вирішення в результаті всенародного опитування — факультативний — проводиться з метою виявлення громадської думки щодо конкретного питання, яке цікавить певну частину населення регіону (наприклад, про встановлення вільної економічної зони у Харківській області). Предметом референдуму можуть бути питання: — що мають істотне значення для визначення політики держави ззовні (міжнародні-правові питання); — що мають істотне значення для вдосконалення системи управління — усередині (адміністративно-правові питання) — вирішення питань управлінського характеру, наприклад, зміна адміністративно-територіального поділу. Юридичні наслідки зазначених референдумів — різні: 1. Результати конституційного і законодавчого референдумів мають найвищу юридичну силу, не потребують затвердження. Вони є загальнообов'язковими для державних органів, слугують правовим підґрунтям їх правотворчої і правозастосовної діяльності. 2. Результати консультативного референдуму не є обов'язковими для винесення адекватного рішення з опитуваного питання. Вони мають дорадчий характер, розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами. За територією проведення референдум може бути: 1. Загальнонаціональним — проводиться в масштабах усієї країни. Відповідно до Конституції України (ст. 72) загальнонаціональний, усеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом. 2. Місцевим — проводиться в межах окремих суб'єктів федерації, або адміністративно-територіальних одиниць із метою вирішення найважливіших питань місцевого значення. 2. Лібералізм та неолібералізм Лібералізм – це політична та ідеологічна течія, яка об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод. Виникнення лібералізму тісно пов’язане з розвитком капіталістичного способу виробництва. Основними ідеями лібералізму є: Установки на обмеженість людського розуму Індивідуальна свобода є найважливішою умовою реалізації творчого потенціалу людини Рівність всіх громадян перед законом Принцип політичного плюралізму Розподіл влади Приватна власність, конкуренція, вільне підприємництво Свобода думок, поглядів, переконань, слова Ліквідація будь-якої регламентації державою економічного життя Свобода вибору роду занять Запровадження загального виборчого права На початку 20 століття виникає неолібералізм. Неолібералізм характеризують: Визнання обмежених можливостей ринку, як єдиного регулятора економічних та інших суспільних відносин. Необхідність збільшення регулюючої функції держави в суспільстві. Держава розглядається як гарант не лише політичних, але і соціальних прав людини, визначається необхідність партнерства між урядом, бізнесом, працею на всіх рівнях господарського механізму. Певне поширення лібералізм має і в Україні (укр. Ліберально-демократична партія) обстоює незалежність України, приватної власності, вільне підприємництво, створення правової держави, прихильники цієї партії виступають за парламентську республіку. Центральними в системі координат Укр. Лібералізму були і такі погляди: Існування демократичної держави можливе лише за умови політичної свободи. Домінантою у співвідношенні людина-суспільство-держава є людина. В економічній сфері це приватна власність. Визнання верховенства права в суспільному житті, верховенство загальнолюдських цінностей.