УДК 223.334.716
Коханевич Н.Г. студентка ІІ курсу факультету економіки і підприємництва
(Національний університет водного господарства та природокористування, місто Рівне)
Вплив фондовіддачі ОВФ підприємства на ефективність виробництва
Дана стаття присвячена проблемам визначення фондовіддачі та її впливу на ефективність виробництва. Пропонуються шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства та їх вплив на господарську діяльність підприємства.
In this course work considered the statistics of labor productivity of agriculture and perform practical tasks related to the topic. This article is devoted to problems of definition of dependence of capital from a production efficiency.

Фондовіддача є одним з основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фактори, у свою чергу, впливають на неї. Треба мати на увазі, що показник фондовіддачі складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина їх між собою пов'язана (наприклад, трудомісткість продукції і виробіток продукції за одиницю часу роботи устаткування, додержання нормативних термінів перебування устаткування в ремонтах і на техобслуговуванні, коефіцієнт змінності роботи устаткування).
EMBED Equation.3
Ов – обсяг виробництва продукції;
Бв – балансова вартість основних виробничих фондів.
Ми визначали залежність впливу витрат на 1 грн проданої продукції від фондовіддачі. Залежність між цим двома показниками ми описували за допомогою графіка.

Рисунок 1.1 Залежність рівня ефективності витрат на ефективність фондовіддачі
Звідси слідує, що коефіцієнт кореляції дорівнює 0,2%, між фондовіддачею та витратами на одну гривню існує слабкий та обернений зв’язок.
У широкому розумінні ефективність виробництва є співвідношенням результатів виробництва і витрат.
Ефективність виробництва на підприємстві тісно пов’язана з проблемою економії всіх видів ресурсів, бо вони є обмеженими та підвищенням рівня фондовіддачі.. Раціональне використання трудових і виробничих ресурсів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва, збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі.
Ефективність – це категорія яка складається на підприємствах під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів: економічних, правових, соціальних та інших. Це обставина і той факт, що ефективність підприємства в різних видах (ефективність господарської діяльності підприємства, використання різних ресурсів, виробництва та інше) являється причинами використання для її кількісної оцінки множини показників.
Практичне використання системи показників в економічній ефективності в галузях і господарських суб’єктах передбачає:
- орієнтацію підприємства (галузей) та інтенсивний шлях розвитку і досягнення більш високого рівня ефективності в економіці;
- виявлення резервів подальшого вдосконалення господарської діяльності підприємства (галузей) на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, досконалої технології і покращення організації виробництва;
- створення діючого механізму підвищення ефективності.
Показники ефективності основних фондів включають фондовіддачу у вигляді об’єму реалізованої продукції на одну гривню середньорічної вартості основних фондів, фондоозброєність яка обчислюється як середня величина основних фондів в розрахунок на одного робітника.
Перехід до ринкових відносин потребує глибоких зрушень в економіці – вирішальній сфері людської діяльності. Потрібно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації і ефективності з визначально-розвиненими виробничими силами і виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом.
Найважливішим фактором підвищенням ефективності суспільного виробництва, забезпечення його високої ефективності був і є науково-технічний прогрес. Який в сучасних умовах формування ринкових відносин застосовується революційно, якісні зміни, перехід до принципово нових технологій, до техніки майбутніх поколінь – докорінне переозброєння всіх галузей народного господарства на основі новітніх досягнень науки і техніки.
Отже, по мірі розвитку ринкових відносин почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу і будуть направляти необхідні засоби на нову техніку, поновлення виробництва, на освоєння і випуск нової продукції, підвищення рівня фондовіддачі.
Важливе місце у підвищенні ефективності виробництва займають організаційно-економічні фактори, включаючи управління. Особливо збільшується їх роль з ростом масштабів суспільного виробництва і вдосконалення раціональних форм організації виробництва – концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування.
Потребує подальшого розвитку і вдосконалення виробничо-соціальна інфраструктура, що має вплив на рівень ефективності виробництва. В управлінні – це вдосконалення самих форм і методів управління, планування, економічного стимулювання всього господарського механізму; в плануванні – збалансованість і реальність планів, оптимально побудована система планових показників, не стримуюча первинні ланки народного господарства (підприємств, об’єднань, організацій), що дає їм широкий огляд для діяльності. В цій групі факторів широке застосування багатообразних ричагів розрахунку і матеріального заохочення, матеріальної відповідальності та інших розрахункових економічних стимулів.
Велику роль у вирішенні задач ефективного господарського створення і введення ресурсозберігаючої техніки і технології відіграє наука. Їй належить активізувати фундаментальні і практичні дослідження по актуальних проблемах влаштування науково-технічного прогресу в цілях зниження трудомісткості виробництва. Посилення режиму економії і підвищення якості продукції.
Суттєво розширюється можливість дій всіх факторів підвищення ефективності виробництва в умовах формування ринкових відносин. В регулювання всього цього формується регулююче, цивілізоване ринкове господарство, яке являється дійсним засобом, що стимулює ріст продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, примноження суспільного багатства в інтересах підвищення благополуччя суспільства.
Висновок
Таким чином, підвищення ефективності використання основних фондів у даний час, коли в країні спостерігається повсюдний і глобальний спад виробництва, має величезне значення. Підприємства, що розташовують основними фондами, що дісталися в спадщину від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати те що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій, коли відтворення ОВФ підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві і на цій основі забезпечення стабілізації виробництва.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей того чи того підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого, — від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження).


Список використаної літератури
Покропивний С. Ф. Економіка підприємства Київ 2001
Гордійчук А. С., Стахів О. А. Економіка підприємства. Рівне.
Економіка підприємства/Під ред. В.П.Вихруща, П.С.Харіва.-Тернопіль.1999
Економіка виробничого підприємства: Навч.посіб./ За ред. І.М.Петровича.-2-ге вид.-К.,2002.
Клочко В.С. Воспроизводство основных фондов промышлености. Харьков, Вища школа, 1976.
9. Економіка підприємства: Навчальний посібник /під ред. Шегди А, В. - К.: „Знання-прес", 2003.